7 июня 1967 года. Среда
Чемпионат СССР. 2-я группа класса "А". 13-й тур
«Днепр» (Днепропетровск) ― «Металлург» (Запорожье) – 2:2




«Днепр» (Днепропетровск) ― «Металлург» (Запорожье) ― 2:2 (0:2).
7 июня 1967 (среда). 18:30. Днепропетровск. Стадион «Метеор». 35000 зрителей. Перед матчем дождь.
Судьи:   
Телетрансляция – прямая, 2-й тайм, на Запорожье.
«Днепр» (футболки красные, трусы и гетры белые): 1 Городенко – 3 Дановский (к) – 2 Кузовенков, 4 Сарычев, 5 Грибенник – 6 Сизов, 7 Шнейдерман, 9 Гринько – 8 Кржечевский, 10 Крюковский, 11 Суковицын (Пинчук, 46). 
Старший тренер – Л. Родос.
«Металлург» (футболки поперечно-полосатые, трусы белые, гетры белые с двумя полосами): В. Гургач, В. Марченко, В. Лукашенко, С. Медведев, А. Метейко, В. Кочегаров, Г. Вуль, В. Ерёменко (к), Б. Балуев (В. Чаплыгин), И. Зубач, В. Латышев. 
Старший тренер – С. Коршунов. – составы из "Спортивної газети".
Голы: 0:1 Зубач (9), 0:2 Зубач (30), 1:2 Дановский (78, гп Пинчук), 2:2 Дановский (86, гп Крюковский).
Дублёры – 1:1.


23-Я ВСТРЕЧА С «ДНЕПРОМ»
«Индустриальное Запорожье» (Запорожье, 07.06.1967)
Двенадцатый тур во второй подгруппе класса «А» был наиболее результативным — забито 25 голов! И только три встречи закончились вничью, причем в них мяч ни разу не побывал в воротах. Самый крупный счёт зафиксирован в матче «Карпаты» — «Таврия» — 5:0.
В результате в турнирной таблице произошли значительные перемены. Но они касаются в основном ее середины. Лидеры же не изменились — у киевских армейцев 18 очков, у «Труда» и «Днепра» — 17, у винницкого «Локомотива» — 16, нашего «Металлурга» — 14. Их преследуют пять команд, имеющих по 13 очков: «Карпаты», львовский СКА, тульский «Металлург», «Авангард» и «Молдова». Второй десяток команд открывают «Сокол», «Звезда» и армейцы Одессы, имеющие по 12 очков. Замыкают таблицу прежние аутсайдеры — «Таврия» и калининская «Волга», набравшие по 5 очков.
Уже состоялось 120 матчей, в них забито 200 голов. Наибольшее количество мячей на счету у форвардов винницкого «Локомотива» — 18. Больше десяти голов забили десять команд. Интересно, что больше десяти голов пропустили только семь команд, из них «рекордсмен» «Таврия» — 25 (но она занимает приличное место по забитым голам — шестое — 12 мячей). А винницкий «Локомотив» по пропущенным мячам тоже «лидирует» — на шестом месте. Наиболее надежные защитные линии и стражи ворот — у киевлян: они пропустили только три мяча. На втором месте по этому показателю «Сокол» — 4 мяча, на третьем — наш «Металлург» — только 5 мячей побывало в его воротах.
Сегодня «Металлург» проводит в Днепропетровске встречу со своими традиционными соперниками — футболистами «Днепра».
Надо сказать, что в нынешнем сезоне «Днепр» выступает успешно. Из пяти матчей, проведенных на выезде, днепропетровцы ни одного не проиграли, выиграли три и в двух довольствовались ничьей, забили четыре мяча и не пропустили в свои ворота ни одного. На своём поле они играли семь раз, четырежды выигрывали (у «Сокола», «Карпат», винницкого «Локомотива» и харьковского «Металлиста»), один раз сыграли вничью (с киевскими армейцами) и дважды проиграли («Труду» и «Звезде»). Дома забили 9 и пропустили 6 мячей. Вот уже восемь туров команда идёт без поражений. В восьми матчах она не пропускала мячей в свои ворота и только в четырех её форварды не поражали ворот соперников. В итоге — третье место.
Наш «Металлург» тоже не проигрывал восемь туров подряд, но три последних встречи довольствовался нулевыми ничьими (а у «Днепра» три последних матча — победы). Наши защитники в семи матчах отстояли неприкосновенность своих ворот, но гораздо слабее их сыграли нападающие — в восьми матчах не забивали голов. Дома «Металлург» одержал три победы, трижды заканчивал встречи вничью и только один раз потерпел поражение, забил 5 и пропустил 2 мяча, как и днепропетровцы, на своём поле набрал девять очков. На выезде «Металлург» тоже провёл пять матчей, из них один выиграл, один проиграл и три завершил ничьей, забил 4 и пропустил 3 мяча. В итоге на три очка меньше, чем у днепропетровцев, и пятое место.
Футболисты «Металлурга» и «Днепра» — очень старые соперники. В играх на первенство страны в классах «Б» и «А» они встречаются между собой уже в двадцать третий раз. До сих пор баланс встреч — в пользу «Металлурга»: 14 побед, 7 ничьих и только одно поражение (в 1958 году в Днепропетровске со счётом 1:2). Соотношение мячей 40:13 тоже в пользу «Металлурга». В нынешнем году команды уже играли между собой в Ялте на приз Федерации футбола Украины, победа и тогда была за «Металлургом» — 2:0.
Итак, команды хорошо знают друг друга, знают и слабые и сильные стороны. Тем более, что начальником и старшим тренером «Днепра» работает заслуженный тренер РСФСР Л.А. Родос, еще в прошлом сезоне возглавлявший наш «Металлург».
Поклонники «Металлурга» желают своей команде успеха в этом традиционном матче. Пусть он будет красивым, острым, но корректным. Да победит сильнейший!
Этот матч будет передаваться по телевидению. Начало в 19.30 (2-й тайм).


І ВСЕ Ж ― НІЧИЯ
«Прапор юності» (09.06.1967)
Зустріч запорізьких і дніпропетровських футболістів для болільників обох областей все одно, що для москвичів поєдинки «Спартака» і «Динамо» чи «Торпедо» і київського «Динамо». Як би не виступали команди, у якій би половині турнірної таблиці не знаходились, на цей матч, матч давніх суперників, команди мобілізовують всі сили. Спортивне щастя більше посміхалось запорізьцям: за останні десять років вони програли дніпропетровцям лише один раз. Були між ними й нічиї — по-справжньому бойові, гросмейстерські.
І ось нова зустріч «Дніпра» і «Металурга».
...Закінчувався другий тайм, а на табло — 0:2. «Дніпро» програвав. Не зуміли себе настроїти на перемогу господарі поля. Не клеїлась гра у нападаючих, у їх діях відчувалась скованість. Вони зловживали передачами впоперек поля, не розуміли один одного. Нервували захисники. Гості атакували всією командою, а втративши м’яч, швидко відходили на захист своїх воріт. Одноманітність у побудові атак «Дніпра» полегшувала завдання запорізьких захисників. На дев’ятій і тридцятих хвилинах першого тайму Іван Зубач без особливого напруження, скориставшись нечіткою грою захисників, послав два м’ячі у ворота Городенка.
І у другому таймі «Дніпро» безладно атакує. Здається, втрачено два очка. І саме тоді Борис Дановський повів команду в атаку. Він зробив те, чого не змогли зробити ні Гринько, ні Крюковський, — його удари на 76 і 86 хвилинах Гургач, який, до речі провів гру дуже впевнено, взяти не зміг.
Отже, нічия.
Це був останній матч «Дніпра» на своєму полі. Попереду знову нелегке турне...

На знімку: гострий момент біля воріт запорізького «Металурга». Фото нашого кор. В. Шульгіна.


НІЧИЯ, РІВНОЗНАЧНА ПЕРЕМОЗІ
«Зоря» (09.06.1967)


В перерві між таймами, коли рахунок зустрічі «Металург» — «Дніпро» вже був 2:0 на користь запоріжців, я спитав суддю республіканської категорії, колишнього футболіста Я. Баликіна, якої він думки про гру.
— Рахунок не характеризує хід матчу і співвідношення сил на полі, — сказав Ярослав. — Скоріше результат відбиває ту неприємну для дніпропетровців традицію, коли їм бракує спортивного щастя в зустрічах з запоріжцями. Та я думаю, що все закінчиться добре: наші хлопці не підведуть.
Тепер згадаймо, як розвивались події в цьому матчі. Атакував «Дніпро», атакував наполегливо і агресивно. Кутові на ворота «Металурга» подавали один за одним. На п’ятій хвилині В. Суковіцин мав відкрити рахунок, та щастя посміхнулось гостям.
Здавалося, ніщо не загрожує воротам «Дніпра». Але несподівано для всіх події обернулися проти господарів. В одну з рідких контратак форвард «Металурга» І. Зубач, залишений без опіки, спокійно забив гол. Йшла лише дев’ята хвилина. А на 30-й хвилині той же Зубач без особливих зусиль подвоїв рахунок. Зробити це йому ніхто не заважав.
Проте невдачі не зламали бойового духу дніпропетровців. І це позначилось в другому таймі, коли перевага господарів стала ще очевиднішою. «Дніпро» заграв у властивому для нього стилі. Атаки, мов хвилі, одна за одною накочувались на ворота «Металурга». Відтягнувшись, запоріжці почали все частіше помилятися, панікувати. Відчувалося, що гол назріває. Так воно і сталося. На 78-й хвилині М. Пінчук добре подав кутовий і центральний захисник Б. Дановський спрямував м’яч у ворота «Металурга». Цей момент ви бачите на фотознімку нашого фотокора В. Шульгіна. Через сім хвилин М. Пінчук і А. Крюковський розумно розіграли кутовий і знову Б. Дановський, опинившись у межах штрафного майданчика, примусив В. Гургача вдруге виймати м’яч з сітки. Рахунок став 2:2. Про таку нічию можна сказати, що вона рівнозначна перемозі, бо вирвана в обстановці, яка здавалась для дніпропетровців безнадійною. Завзято потрудились футболісти «Дніпра»!
Коментуючи тринадцятий тур, слід сказати, що він був дуже врожайним на м’ячі. Чотири голи забито у Дніпропетровську, сім у Вінниці, де місцеві залізничники виграли у «Таврії» (6:1). Три м’ячі у ворота одеських армійців забила «Зірка». Зміцнив своє становище лідер другої підгрупи — київський СКА, який з рахунком 1:0 переміг «Молдову». Невдача спіткала на своєму полі жовтоводський «Авангард». Він програв «Металісту» 1:2. Ось результати інших зустрічей: «Шинник» — СКА (Л) 0:1; «Карпати» — «Суднобудівник» 1:1; «Труд» — «Волга» (К) 2:0; «Сокіл» — «Локомотив» (К) 2:0; «Волга» (Г) — «Металург» (Т) 2:0.
* * *
Отже, після тринадцяти турів на першому місці з двадцятьма очками армійці Києва. На другому — воронезький «Труд». У нього 19 очок. На третьому — «Локомотив» (Вінниця), на четвертому — «Дніпро». У них по 18 очок, проте у вінничан краща різниця забитих і пропущених м’ячів.
Н. ЯНОВ.


ЗАПОРОЖСКИЙ «ОРЕШЕК»
«Днепровская правда» (08.06.1967)
Пожалуй, даже самые ярые болельщики запорожского «Металлурга» не станут утверждать, что команда «Днепр» намного слабее их кумира. Наиболее объективные скажут, что были сезоны, когда запорожцы выглядели не так уж хорошо, но в большинстве случаев, независимо от места в турнирной таблице, оба коллектива были достойны друг друга и всегда боролись на равных. Да, боролись на равных, а вот победа за последние годы всегда ускользала от нашей команды. Во многих случаях встречи заканчивались вничью. По этому поводу один из днепропетровских болельщиков в прошлом году как-то сказал: «Неудобная для нас команда, лучше бы с какой-либо другой играть».
В этих словах есть доля правды. Запорожский «Металлург» «неудобная» для «Днепра» команда потому, что, как правило, это два равных по силе и по стилю игры коллектива и в каждом их поединке успеха добивается тот, у кого чуточку больше воли к победе.
Вот почему каждая встреча футболистов «Днепра» и «Металлурга» вызывает огромный интерес и небывалое количество зрителей. Так было и вчера, когда на стадионе «Метеор» хозяева поля принимали своих давних соперников. Каждому любителю футбола хотелось увидеть очередной поединок этих двух интересных коллективов, ну а многие днепропетровские болельщики шли на стадион с тайной надеждой быть свидетелями, когда футболистам «Днепра» удастся разгрызть твердый запорожский «орешек». И независимо от этого все шли на матч с желанием посмотреть красивый футбол, проводить почти на весь июнь футболистов «Днепра» в турне по другим городам.
Следует сказать, что в этом своём последнем предположении любители футбола не ошиблись. Матч прошёл в острой спортивной борьбе, в быстром темпе и закончился со счётом 2:2.
В Жёлтых Водах «Авангард» принимал команду харьковского «Металлиста». Победили харьковчане со счётом 2:1.
В. МАРКЕЛОВ.


ЗАПОРІЗЬКИЙ «БЕТОН» ПРОТИ ХВИЛЬ «ДНІПРА»
«Запорізька правда» (Запорожье, 09.06.1967)
На новому дніпропетровському стадіоні «Метеор», як кажуть, і яблукові ніде впасти. Аякже, стрічаються ж двоє старих суперників — «Дніпро» і «Металург». Це, справді, старі знайомі. Адже вони вже зустрічаються 24-й раз. До цієї зустрічі баланс був на користь «Металурга»: 14 перемог, 7 нічиїх і лише одна поразка. Співвідношення м’ячів 40:13 теж на користь «Металурга». В цьогорічному сезоні команди вже грали між собою у Ялті на приз Федерації футбола України, перемога і на цей раз була за запоріжцями — 2:0.
Отже, команди добре знають одна одну і, мабуть, тому з перших же хвилин гра набирає гострого характеру. Атакують господарі поля. Та захист «Металурга» чітко відбиває всі атаки дніпропетровських футболістів. Запоріжці контратакують епізодично, але досить небезпечно. Одна з таких контратак увінчалась успіхом: на 9-й хвилині Іван Зубач у сум’ятті біля воріт зумів прийняти м’яч на голову і точно послати його в сітку воріт суперників.
Після першого голу дніпропетровці трохи збавили активність атак, хоча і примушують воротаря запоріжців Гургача бути насторожі.
Запоріжці ж, натхнені успіхом, продовжують атакувати. На 23-й хвилині Єрьоменко приймає прекрасну передачу з правого краю і сильно б’є по воротах. Та в останню мить м’яч торкається ноги захисника і виходить за межі поля.
Через 7 хвилин ситуація повторюється. Але на цей раз влучний простріл Івана Зубача досягає мети. 2:0.
До кінця першого тайму жодній з команд не вдалося досягнути будь-якого успіху.
У другій половині гри дніпропетровці вирішили відігратися. Це видно по тих стрімких атаках, що їх з допомогою Пінчука (який замінив Суковіцина) організовують футболісти «Дніпра» і по тих гострих ситуаціях, що раз по раз виникають біля воріт «Металурга». Та захисна лінія запоріжців діє чітко і злагоджено. Її успішні дії довершує висока майстерність воротаря Гургача. Всі хвилі атак «Дніпра» розбиваються об міць запорізького «бетону».
Але під кінець матчу стало ясно, що запоріжців цілком влаштовує рахунок і вони обрали захисний варіант другого тайму.
Це було їх помилкою. На 75-й хвилині матчу футболіст захисної лінії «Дніпра» Борис Дановський головою забиває гол у ворота «Металурга». За кілька хвилин до цього Григорій Вуль мав можливість збільшити рахунок. Та м’яч, посланий ним, потрапив у верхню штангу воріт.
Гра набирає нервового, трохи сумбурного характеру. Натхнені голом, дніпропетровці весь час штурмують ворота гостей. І їх колосальні зусилля не пропали марно. За 4 хвилини до фінального свистка той же Борис Дановський зрівнює рахунок. 2:2.
З цим результатом і закінчився цей захоплюючий поєдинок. У дніпропетровців після цієї гри 18 очок, у запоріжців – 15.
В. ПИРОГОВ.
Дніпропетровськ, 7 червня.


УПУЩЕННАЯ ПОБЕДА
«Индустриальное Запорожье» (Запорожье, 09.06.1967)
В среду в Днепропетровске наш «Металлург» встречался в тринадцатом туре с «Днепром». Этот принципиальный для обеих команд матч собрал более 50.000 зрителей.
С первых же минут игры стало ясно, что более решительны, собранны и организованны футболисты «Металлурга». Они действуют спокойно и уверенно, прочно чувствуя локоть друг друга. Наступательные действия Б. Балуева, В. Ерёменко и В. Латышева хорошо поддерживают В. Кочегаров, И. Зубач, Г. Вуль. Они господствуют в середине поля, широким фронтом наступают на ворота соперников.
Надежно охраняют подступы к своим воротам защитники В. Марченко, В. Лукашенко, С. Медведев, A. Метейко. Как всегда бдителен вратарь B. Гургач.
У днепропетровчан чувствуется волнение. Они не могут укротить нервы, допускают ошибки. Вот на 10-й минуте В. Латышев и сумел использовать их промах. Выполняя штрафной удар, он точно отдал мяч, выше всех подпрыгнувшему И. Зубачу. Вратарь «Днепра» Г. Городенко не сумел перехватить его.
Через несколько минут вернейшие шансы удвоить счёт имел Б. Балуев, но пробил прямо во вратаря.
А на 30-й минуте давление «Металлурга» превращается и в голевой перевес. С подачи хорошо игравшего В. Ерёменко тот же И. Зубач доводит счёт до 2:0 в пользу «Металлурга». С преимуществом гостей заканчивается первый тайм.
Казалось, победа добыта. Но во втором тайме «Металлург» как подменили! Куда девалась собранность, разумные расчетливые действия? Со стороны можно было подумать, что команде дана директива уйти в защиту. Прорывы сократились, полузащитники почти не выходили к переднему краю.
Из-за малой активности форвардов «Металлурга» усилили натиск защитники «Днепра». Они хорошо помогали полузащите, все вместе обрушили шквал атак на ворота «Металлурга». Много потрудился В. Гургач, но и он не всемогущ. Вот центральный защитник «Днепра», его капитан Б. Дановский сквитывает один гол, а затем второй. Счёт остаётся ничейным — 2:2.
Корень не в том, что «Днепр» в конце матча сыграл лучше. Просто у наших футболистов возникла слишком большая вера, что победа уже добыта. Начался небрежный отыгрыш мяча, усилились оглядки на свои ворота, а в итоге снижение атакующего потенциала. «Металлург» мог удержать победу, если бы продолжал острее атаковать. Ведь только случайность не позволила Г. Вулю ударом издали увеличить счёт (мяч угодил в перекладину), но таких ударов было мало. И вот упущена победа, ни за что потеряно очко.
У дублёров тоже ничья (1:1).
В остальных матчах 13-го тура зафиксированы следующие результаты: «Шинник» — СКА (Львов) 0:1, «Карпаты» — «Судостроитель» 1:1, «Локомотив» (Винница) — «Таврия» 6:1, «Труд» — «Волга» (Калинин) 2:0, СКА (Киев) — «Молдова» 1:0, «Звезда» — СКА (Одесса) 3:0, «Сокол» — «Локомотив» (Калуга) 2:0, «Авангард» — «Металлист» 1:2, «Волга» (Горький) — «Металлург» (Тула) 2:0.


ВИСТАВА НА НОВОМУ СТАДІОНІ
«Комсомолець Запоріжжя» (Запорожье, 09.06.1967)
Пахло сонцем і чудовим настроєм для дніпропетровських болільників. Незважаючи на затяжні дощі, дирекція стадіону зайвий раз вирішила полити прекрасне поле нового стадіону «Метеор», аби тільки зустріч була приємною для обох команд.
Обох команд, це значить запорізького «Металурга» та дніпропетровського «Дніпра».
Поєдинок почався досить стриманими атаками суперників. То на лезі загрожуючого помаху шпаги з’являлись металурги, то господарі поля — дніпропетровці.
Слід сказати, що всі квитки на матч старих суперників були продані і в останні хвилини перед матчем тільки щасливчикам довелось пробитися на стадіон крізь бастіон бажаючих підтримати хоч аби як свою улюблену команду.
Розв’язка матчу була настільки швидкою, що трибуни трагічно зітхнули. Одна з численних атак запоріжців на десятій хвилині була справді вдалою. М’яч, занесений на штрафний майданчик господарів поля, потрапив на голову (або нападаючий сам знайшов цей м’яч) металургівця Зубача, і він в кількох метрах від лінії воріт, дістає його і головою майстерно посилає в лівий від голкіпера кут воріт. Гол! Йшла десята хвилина. На стадіоні неймовірна тиша і тільки болільники, що приїхали з Запоріжжя, нестримано аплодують успіху.
Що це? Невже «Дніпро» не знайде в собі сили посперечатися з гостями і не примусить капітулювати своїх друзів? Тим більше, що «Дніпро» в цьому сезоні претендує на вищі щаблі турнірної таблиці.
Всі з захопленням слідкують за майстерними фінтами, передачами В. Єременка, В. Кочегарова, Г. Вуля, Б. Балуєва. Болільники в розпачі. Поруч можна почути: «Можемо програти кому завгодно, але не «Металургу». (Правди ніде діти, запоріжці чимало насолили дніпропетровцям за роки своїх зустрічей).
Не встигли хлопчаки, що стояли біля табло, знайти для гостей заслужену цифру «один», як той же В. Зубач, скориставшись прекрасним пасом капітана запоріжців В. Єременка, з гущі захисників забиває м’яч у ворота господарів поля. Два — нуль!
В атаках наших футболістів закінчується перший тайм. Навіть важко повірити, що металурги знайшли себе і так легко штурмують бастіони настроєних по-бойовому футболістів «Дніпра».
Найцікавіше те, що в першому таймі, як і в другому, ніхто з суперників не слідкував за лівим крайнім нападаючим В. Латишевим. А він часто-густо створював загрозу біля воріт господарів поля і невідомо як би закінчилася зустріч, якби нападаючі «Металурга» точніше били по воротах. Рахунок міг бути неприємним для дніпропетровців. 2:0 — це добре і це справжнє відношення сил на полі. Трибуни раз у раз аплодують нашому воротареві В. Гургачу. Він — герой матчу.
Думалось, що тренери господарів поля дадуть якісь термінові вказівки під час перерви своїм вихованцям. Так думали всі. Але цього не сталося. Запоріжці знову захопили владно не лише центр поля, а й підступи до воріт дніпропетровців. Тільки везіння дозволяє воротареві Г. Городенку захистити ворота від нових неприємностей. Майстерно грає В. Кочегаров, В. Єременко, І. Зубач, В. Латишев. Такі ж слова можна віднести до продуманого захисту «Металурга». Він був на висоті.
Болільники залишали трибуни. Вірити в перемогу — даремна справа. Всі в захопленні від гри запоріжців.
Одна з випадкових атак господарів поля закінчується взяттям воріт. Третій гол матчу був близнюком першого м’яча, забитого І. Зубачем. Центральний захисник «Дніпра» (а він став теж своєрідним героєм зустрічі!) Б. Дановський посилає головою м’яч у той же кут воріт, куди послав його І. Зубач. 2:1. До кінця зустрічі 12 хвилин. Трибуни демонстративно змінюють симпатію «Металургу» і починають вірити хоча б у нічию земляків.
Дванадцять хвилин... Спектакль цих останніх хвилин добре бачили телеглядачі. На жаль, нічого втішного для себе вони не побачили на екранах телевізорів. Господарі повірили в гол.
Здавалось, все кінчено. Суддя (на диво) «свистів» лише на користь дніпропетровців. Вони ж хаотично, сумбурно йшли до воріт Гургача і намагалися нанести прицільний удар. Шість, п’ять, чотири... Здається, все вирішено. Але за чотири хвилини до кінця матчу той же Б. Дановський крізь ліс ніг проштовхує м’яч у ворота. Гол...
За хвилину перед цим один з багатьох хороших рейдів Г. Вуля ледь не закінчився взяттям воріт. Ох, коли б не штанга!
Матч закінчився внічию — 2:2. Металургівці грали розумно і вагомо. Є всі підстави вірити, що запоріжці у найближчих матчах переконають болільників у своїй майстерності і прагненні прописатися в «бригаді» лідерів.
О. ОЛЕКСЕНКО.


«ДНІПРО» – «МЕТАЛУРГ» – 2:2
«Спортивна газета» (Киев, 10.06.1967)
Матч викликав великий інтерес. Він зібрав рекордну кількість глядачів — 35 тисяч — і транслювався для запорізьких любителів футбола по телебаченню.
На перших хвилинах атакував «Дніпро». Господарі поля подали кілька кутових. На 5-й хвилині Суковіцин не зміг добити у ворота м’яч, випущений з рук Гургачем. Та дніпропетровці, надміру захопившись тільки атаками, послабили свої тили. За таких обставин форварди «Металурга» дістали можливість вільно проходити до воріт «Дніпра». Двічі Зубач зумів завершити ці прориви голами.
«Дніпро» не занепав духом. Загроза поразки не внесла розгубленості в ряди команди. Після перерви перевага господарів поля стала очевидною, особливо у фізичній підготовці. І їм вдалося зрівняти рахунок. Причому обидва голи у ворота «Металурга» забив центральний захисник «Дніпра» Дановський після добре розіграних кутових ударів. Нічия для дніпропетровців у цій грі дорівнює перемозі. Адже команда була на грані поразки.
Я. НОВАК.
Дніпропетровськ (телефоном).



Таблица после 13-го тура

Комментариев нет:

Отправить комментарий