«Днепр» (Днепропетровск) – «Металлург» (Запорожье) – 1:1 (0:1).
14 июня 1966 (вторник). 18:30. Днепропетровск. Стадион
«Металлург». 35000 зрителей.
Судьи: И. Качар, В. Рыбалов, К. Вихров (все – Киев).
Телетрансляция – прямая, на Днепропетровск и Запорожье.
«Днепр» (футболки бело-синие продольно-полосатые,
трусы голубые, гетры
красные с белой полосой): 1 Городенко – 3 Дановский – 2 Канафоцкий,
4 Белолюбский (к),
5 Ануфриенко – 6 Галоян, 7 Северухин, 9 Забелин –
8 Пинчук (Кузяев, 75), 10 Паис,
11 Кротков.
Старший тренер – А. Зубрицкий.
«Металлург» (футболки, трусы, гетры
белые): В. Гургач,
В. Хомутов, А. Метейко, С. Медведев, В. Алябьев, Г. Вуль, Ю. Розенко, В.
Ерёменко (к), В. Оверко, А. Родин (Н. Носуль, 75), В. Латышев.
Вариант "Спортивної газети" – Оверко (Носуль, 75).
Старший тренер – Л. Родос. – составы из протокола матча.
Голы: 0:1 Латышев (15), 1:1 Забелин (58, гп Паис).
Предупреждён Гургач (2-й тайм, за затяжку
времени).
ЗУСТРІЧ СТАРИХ СУПЕРНИКІВ
«Зоря» (15.06.1966)
Вже за кілька днів до вчорашнього матчу між
«Дніпром» і «Металургом» всі квитки на стадіон були розкуплені. Майже 30 тисяч
глядачів прийшли подивитись зустріч двох старих суперників.
Обидва колективи вдало виступають в
нинішньому чемпіонаті країни. «Дніпро» очолює турнірну таблицю другої підгрупи,
а запоріжці були на третьому місці. Розділяло їх лише двоє очок.
Від результату поєдинку великою мірою
залежала дальша турнірна доля команд. Тому тренери виставили на цей матч, який
судив киянин Качар, бойові склади, мобілізувавши всі свої сили.
Цікавий поєдинок не виявив переможця. У
першому таймі запоріжець В. Латишев, скориставшись з грубої помилки захисників
«Дніпра», забив на 15-й хвилині гол. Після цього ініціатива повністю перейшла
до дніпропетровців, які безперервно штурмували ворота «Металурга». Проте, вони
лише одного разу добилися успіху. На 58-й хвилині Г. Забєлін зрівняв рахунок.
Результат 1:1 зберігся до фінального свистка.
У дублерів перемогли наші земляки з
рахунком 4:1.
«Запорізька правда» (Запорожье, 15.06.1966)
Вчора запорізький «Металург» в черговій зустрічі на першість країни грав з футболістами «Дніпра» (Дніпропетровськ). Напружений, цікавий поєдинок закінчився внічию — 1:1.
МАТЧ В ДНЕПРОПЕТРОВСКЕ
«Индустриальное Запорожье» (Запорожье, 15.06.1966)
Очередной тур игр во второй подгруппе класса «А» «Металлург» проводил в Днепропетровске с «Днепром». Матч закончился вничью — 1:1. Голы забили Валерий Латышев и Геннадий Забелин.
ЗАВДЯКИ АГРЕСИВНОСТІ
«Зоря» (16.06.1966)
Ми вже повідомляли, що дніпропетровці у минулому турі
змушені були задовольнитись нічийним результатом в зустрічі з запорізьким
«Металургом». Рахунок 1:1, як і в Дніпропетровську, того дня було зафіксовано в
зустрічі «Таврії» з «Авангардом». З однаковим рахунком (1:0) «Карпати» програли
горьковській «Волзі», а луганська «Зоря» — армійцям Львова. Не було відкрито
рахунку в матчі «Локомотива» з «Авинтулом». Першу велику перемогу здобув
«Труд», який забив чотири «сухих» м’ячі у ворота калінінської «Волги». Кіровоградська «Зірка» програла «Суднобудівнику» (0:3), армійці Києва зазнали поразки від динамівців Ленінграда (2:3). І зовсім несподіваним був результат матчу в Ярославлі, де «Шинник» на своєму полі з рахунком 1:2 програв саратовському «Соколу».
Тепер турнірну таблицю, як і раніше, очолюють дніпропетровці. Слідом за ними йдуть армійці Львова. В обох колективів навіть однакова різниця забитих і пропущених м’ячів. Та завдяки тому, що дніпропетровські футболісти грали більш агресивно і забили більше м’ячів, вони перебувають на вищій сходинці.
На фото: гол у ворота «Металурга». Фото В. Шульгіна.
БОЕВАЯ НИЧЬЯ
«Днепровская правда» (16.06.1966)
14 июня на стадионе «Металлург» состоялась
очередная встреча на первенство страны по футболу. Переполненные до отказа
трибуны лучше всего свидетельствовали о том огромном интересе, который вызвала
эта игра. Ведь встречались давние соперники: «Днепр» и запорожский «Металлург».
Естественно, каждая из команд стремилась только к победе.
Этим и объясняется тот высокий темп, в
котором началась и проходила вся игра. Однако с первых минут инициативу
захватили гости. Их острые атаки следуют одна за другой и на 15 минуте
завершаются голом в ворота «Днепра». Забил его Валерий Латышев.
Постепенно инициативу перехватывают
футболисты «Днепра». Всю вторую половину игры они непрерывно штурмовали ворота
гостей, и на 58 минуте Герман Забелин сравнял счёт. Последующие многочисленные
атаки футболистов «Днепра» не достигали цели. Игра так и закончилась с ничейным
результатом.
А ведь была реальная возможность выиграть
эту встречу. В чём же дело? Наша команда вот уже в который раз выступает с
ослабленными флангами. Левый нападающий Вячеслав Кротков явно не справлялся со
своими обязанностями. Не в «форме» на этот раз был и Николай Пинчук. Вот почему
почти все атаки наших футболистов начинались и проводились через центр поля,
где они встречали плотную защиту. Крайние нападающие и особенно левый, не
тревожили защиту гостей, не создавали у ворот противника острых моментов.
Ослабление даже одного фланга команды сводит на нет игру всей линии нападения,
и этот урок следует учесть.
В. МАРКЕЛОВ.
На
снимке: острый момент у ворот «Металлурга».
Фото
Б. Умбраса.
«ДНІПРО» — «МЕТАЛУРГ» – 1:1
«Спортивна
газета» (Киев, 16.06.1966)
Дніпропетровці, яким часто не щастить у
зустрічах з своїми сусідами запоріжцями, почали матч нервово. Особливо це
стосується лінії оборони. Це дозволило гостям кілька разів потурбувати
Городенка. На 15-й
хвилині Родін пройшов по правому краю і здійснив простріл вздовж воріт. Ніхто з
дніпропетровців не пішов на перехоплення м’яча, і Латишев спокійно забив гол.
Але в дальшому «Металург» ніби злякався
власного успіху і різко змінив тактику. Хоча до фінального свистка залишилось
70 хвилин (!), запоріжці перейшли до захисного варіанту, відверто затягуючи при
цьому час. А лідер, переборовши нервовість, показав, що пропущений м’яч швидше
був випадковим. Дніпропетровці почали грати на повну силу і володіли
ініціативою до останньої хвилини. Кінець першого тайму застав всіх гравців
«Дніпра» за винятком Городенка у штрафному майданчику «Металурга». На 45-й
хвилині вони подали підряд три кутових.
Після відпочинку наступ лідера ще
посилився. Гості відбивалися з усіх сил. Їх воротар Гургач, заволодівши м’ячем,
не поспішав вибити його в поле. До речі, за це йому було записано попередження
у протокол. Все ж уникнути гола «Металургу» не вдалось. На 56-й хвилині
Ануфрієнко вкинув аут. М’яч прийняв Паїс і у стрибку головою переадресував його
Забєліну. Останній також головою забив гол. Більшого «Дніпру» не пощастило
добитись. У нього погано грали на флангах Кротков і Пінчук, який ще повністю не
одужав після травми. А пробитися по центру було майже неможливо. Паїса опікали Метейко і Медвєдєв, причому вони часто застосовували недозволені прийоми.
Гостей явно влаштовувала нічия. З
нападаючих тільки Оверко ще якось намагався боротися за м’яч.
М. ЯЦКІВ.
Дніпропетровськ
(телефоном).
ЛИДЕРЫ ПРОТИВ ЛИДЕРОВ
«Советский спорт» (Москва, 16.06.1966)
После очередного тура во второй подгруппе в верхней части
турнирной таблицы перестановок не произошло: лидирующая пятерка сохранила свои
позиции, несмотря на то, что в двух матчах играли между собой.
Наибольший интерес, пожалуй, вызвали встречи СКА (Львов) —
«Заря» и «Днепр» — «Металлург». Интерес к этим матчам подогревался и тем, что
во Львове и Днепропетровске играли не только лидеры, но и команды,
придерживающиеся различных направлений: львовские армейцы и днепропетровцы в
игре предпочтение отдают атаке. Недаром на их счету больше всех забитых мячей.
И СКА (Львов), и «Днепр» одинаково успешно выступают как дома, так и на выезде.
«Заря», наоборот, в этом сезоне зарекомендовала себя как команда, уделяющая
основное внимание обороне.
Лидеры остались верны своим игровым принципам и в последнем
туре.
…В Днепропетровске хозяева поля начали матч нервно, особенно
защитники. Запорожцы, почувствовав это, изменили первоначальный план: к трём
форвардам стали подключаться полузащитники Еременко, а иногда Вуль и Розенко.
Усилия «Металлурга» на 15-й минуте увенчались успехом (гол забил Латышев).
После столь радостного для гостей события с ними произошла удивительная
метаморфоза: за 75 минут до конца игры они откровенно начали тянуть время:
выбивали мяч за боковую линию, а вратарь Гургач подолгу не отправлял мяч в
поле. Арбитр встречи Качар вынужден был не раз предупреждать Гургача.
Инициатива, естественно, перешла к «Днепру». Но днепропетровцы
лишь смогли сквитать пропущенный гол (Забелин). Основная причина того, что
хозяева поля не реализовали игрового преимущества, заключается в неумении
преодолевать усиленные оборонительные заслоны. Атаки днепропетровцев теряли
остроту из-за слабой игры крайних нападающих. Хозяева поля в основном
использовали навесные передачи мяча в штрафную площадь «Металлурга».
В последнем туре был забит 21 мяч. Это на 9 мячей больше, чем в
предыдущем туре. Лучшим бомбардиром второй подгруппы является центральный
нападающий СКА (Львов) Жукаускас, забивший 9 мячей. На счету Паиса («Днепр») —
6 мячей.
Я. НОВАК
(Днепропетровск).
НА ПОЛІ І ЗА ЙОГО МЕЖАМИ
«Прапор юності» (17.06.1966)
Поєдинок між старими суперниками — «Дніпром» і «Металургом» розпочався традиційно: навальними атаками запорізьких футболістів. Гості, на відміну від господарів, грають широко, пересуваються стрімко, борються буквально за кожний м’яч, де б той не знаходився — на своїй половині, у центрі, чи в безпосередній близькості від штрафного майданчика. Наполегливі зусилля металургів увінчалися успіхом. Під час однієї з атак лівий крайній В. Латишев, скориставшись з грубої помилки захисників, відкрив рахунок.
П’ятнадцятихвилинний штурм запоріжців на цьому, можна сказати, вщух. Ініціатива перейшла до футболістів «Дніпра», які, граючи проти вітру, повели тривалу облогу воріт суперників. Однак скупченість то на одному, то на іншому краї штрафного майданчика, неточні удари і, я б сказав, розрахунок на «помилку у відповідь» не дали змоги господарям сквитати рахунок у першому таймі. Рівновага була поновлена в заключному періоді. Гол в сутолоці забив головою Г. Забєлін. В дальшому жодній з команд не вдалося вийти вперед.
Нервове напруження, в якому гравці «Дніпра» і «Металурга» перебували, почуття відповідальності за результат матчу, наче доля, висіли над кожним з них, сковували їх дії, ініціативу, негативно впливали на технічне і комбінаційне виконання задумів.
Футболісти вели поєдинок у рамках правил, боролися в спортивному розумінні цього слова.
На жаль, цього не можна сказати про прихильників футбола. Трибуни поводили себе явно не по-спортивному.
По-перше, кілька слів про організацію порядку на стадіоні. Дирекція, орієнтуючись, як видно, на фінансовий план, продала на матч таку кількість вхідних квитків, що їх власники з успіхом могли вкрити не лише проходи, а й навколишні вулиці.
По-друге, про самих болільників. Закінчення матчу було затьмарене хуліганським вчинком кількох «свистунів», які почали кидати каміння. Хулігани відповідатимуть за свої вчинки по всій суворості закону. Але самий факт насторожує.
Металурги наших двох міст змагаються між собою у випуску чавуну, сталі, прокату, спортсмени змагаються на футбольних полях і легкоатлетичних доріжках. Але «змагання» у неввічливості і негостинності неприпустимі, з хуліганами від футбола необхідно рішуче боротися.
Велику роль у вихованні болільника, тактовного, що вміє цінувати справжній футбол, поважати його гравців, своїх і «чужих», повинні відігравати громадські клуби і об’єднання. Тому зовсім незрозуміла позиція Дніпропетровської облспортради і обласної федерації футбола, які не займаються по-справжньому роботою місцевого клубу любителів футбола, не роблять спроби охопити своїм впливом стихійні угрупування болільників, що збираються біля Будинку спорту, на трибунах і біля воріт стадіонів.
З болільниками слід працювати, їх необхідно виховувати — такий висновок треба зробити з останнього матчу.
П. ОЛЕЩЕНКО.
м. Дніпропетровськ.
На знімку: ще один гострий, але безрезультатний момент біля воріт запорізького «Металурга». Відмінно провів цей матч голкіпер гостей Гургач. Фото В. Шульгіна.
(Рядом с Гургачем Вячеслав Кротков. Справа Давид Паис – Р.Л.).
ЛІДЕР НЕ ТАКИЙ СТРАШНИЙ…
«Запорізька правда» (Запорожье, 17.06.1966)
За день до поєдинку футболістів «Дніпра» і
«Металурга» біля кас стадіону в Дніпропетровську висіли оголошення: «Всі квитки
продано. У день матчу продаватимуться тільки вхідні».
Інтерес до зустрічі давніх суперників
привабив стільки любителів футбола, що кілька тисяч чоловік дивилися матч
стоячи, розмістившись по верху трибуни, були зайняті всі проходи між секторами.
Завбачень перед зустріччю футбольних
команд, які очолюють турнірну таблицю, було дуже багато. За кілька годин до гри
ми побували на трубопрокатному заводі імені Карла Лібкнехта, послухали, що
говорять в «летючому» клубі любителів футбола. Всюди нам твердо заявляли:
«Дніпро» легко переможе «Металург».
Та коли після свистка судді м’яч ввійшов у
гру i біля воріт, які захищав Городенко, почали створюватись небезпечні
ситуації, один з дніпропетровських болільників сказав: «З запоріжцями завжди
грати важко».
Так, грати з запоріжцями було справді
нелегко. Тим паче, що в першому таймі, граючи за вітром, вони були сильніші
господарів поля. Вже на третій хвилині Єременко зав’язує комбінацію і створює
дуже вигідне становище для взяття воріт. Тільки завершальний удар не досягає
мети. Зате на 15-й хвилині м’яч вскочив у сітку. Спочатку він з центра
адресується Родіну, той проходить по правому краю вперед і робить прострільну
передачу. М’яча торкається Єременко, але він проходить далі до наспілого
Латишева, який і завершує точним ударом комбінацію. 1:0 веде «Металург».
Позаду нас чути сумний голос того ж
болільника: «Ну, почалося». На жаль, це був початок і кінець. Багато, надто
багато безадресних передач у Хомутова. На відбій часто грають і інші захисники
запоріжців. Краще розпоряджається м’ячем півзахист, особливо Вуль, підключаючись
у напад, він б’є і по воротах противника.
Активізуються і господарі поля. Їм тричі
підряд вдається розіграти кутові удари. Але воротар «Металурга» Василь Гургач
кожного разу на місці. Забігаючи наперед, скажемо, що весь матч він провів
упевнено, надійно охороняючи свої ворота.
Так в обхідних атаках пройшов весь перший
тайм. Іноді гравці обох команд допускали різкість. Судді доводилось призначати
штрафні в один чи другий бік.
Другу половину господарі поля грають за
вітром. Водночас вони уперто рвуться вперед, щоб сквитати рахунок. Біля воріт
«Металурга» подаються два кутових, але вони не приносять успіху суперникові.
Тільки на 58-й хвилині в метушні Забеліну вдається проштовхнути головою м’яч у
ворота запоріжців. З цієї хвилини перевага дніпропетровських футболістів
очевидна. Вони йдуть на ворота «Металурга» навалом. Але зробити нічого не
можуть, бо погано розігрують м’яч, до того ж запоріжці відтягують в оборону
нападаючих.
Якщо в першому таймі у «Металурга» було
активне ліве крило, то в другому Латишев майже був виключений з гри. Це
позначилося й на гостроті атак гостей.
Останні хвилини проходять в одчайдушному
прагненні «Дніпра» добитися перемоги. Їм дружно допомагали болільники: весь,
здається, стадіон гукав: «Шайбу! Шайбу!». А «шайби» не було. Рахунок залишився
1:1.
Зустріч показала, що лідер не такий вже й
страшний. З ним можна грати на рівних правах навіть на його полі.
«Металург» виступав у складі: Гургач,
Хомутов, Метейко, Медведєв, Аляб’єв, Вуль, Розенко, Єременко, Оверко, Родін,
Латишев.
О. КАЛІНІН,
наш
спец. кор.
В БЕСКОМПРОМИССНОЙ БОРЬБЕ
«Индустриальное Запорожье» (Запорожье, 17.06.1966)
Ничья «Металлурга» в Днепропетровске с лидером подгруппы
«Днепром» по праву может расцениваться как успех нашей команды. Ведь «Днепр» в
нынешнем сезоне играет с подъёмом и вряд ли согласился бы у себя на поле
потерять хотя бы очко. Традиции бескомпромиссной борьбы между двумя давними
соперниками наложили отпечаток на весь ход матча. Начался он нервозно, и даже
на первых полчаса не хватило выдержки хозяевам поля.
Быстрые перемены направления атак, неожиданные перемещения
форвардов «Металлурга» по фронту сбивают с толку защитников «Днепра». Вот на
15-й минуте следует пас справа на левый фланг. В. Латышев обыгрывает Б.
Дановского и Р. Конафотского, и его точный удар достигает цели — 1:0 ведёт
«Металлург».
На последних минутах первого тайма более уверенно заиграли
хозяева поля. А во втором тайме, понимая, что только острые атаки помогут уйти
от поражения, днепропетровцы предпринимают длительный и методичный штурм. Вовсю
пришлось поработать В. Гургачу, чтобы удержать свои ворота в неприкосновенности.
Днепропетровцам удалось сравнять счёт, использовав далекий
выброс мяча из аута, который прекрасно выполняет у них В. Ануфриенко. Счёт 1:1
так и не изменился до конца встречи, хотя хозяева поля предпринимали отчаянные
попытки ещё раз взять ворота «Металлурга».
Вот итоги остальных матчей 13-го тура: СКА (Львов) — «Заря» 1:0,
«Локомотив» — «Авынтул» 0:0, «Судостроитель» — «Звезда» 3:0, «Таврия» —
«Авангард» 1:1, «Динамо» — СКА (Киев) 3:2, «Волга» (Горький) — «Карпаты» 1:0,
«Труд» — «Волга» (Калинин) 4:0, «Шинник» — «Сокол» 1:2.
И снова армейцы Львова с
«Днепром», набрав по 19 очков, занимают первое и второе места. На третьем
«Металлург» — 17, четвёртое и пятое делят «Локомотив» и «Заря» — у них по 16
очков и одинаковая разность между забитыми и пропущенными мячами. С 10 на 6
место перешагнул воронежский «Труд» (14 очков).
«Советский спорт» (Москва, 19.07.1966)
Эпизод взятия ворот «Металлурга» футболистами «Днепра».
Фото М. Камионского и В. Шульгина.
Таблица после 13-го тура
Комментариев нет:
Отправить комментарий