26 октября 1967 года. Четверг
Товарищеский матч
«Днепр» (Днепропетровск) — «Нефтяник» (Баку) – 0:1




«Днепр» (Днепропетровск) — «Нефтяник» (Баку) — 0:1 (0:1).
26 октября 1967 (четверг). 18:30. Днепропетровск. Стадион «Метеор».
Судьи:    
«Днепр»: 1 Городенко – 3 Дановский (к) – 2 Канафоцкий, 4 Сарычев, 5 Грибенник – 6 Сизов, 7 Шнейдерман – 8 Пинчук, 9 Снитько, 10 Христян, 11 Сатаев. 
Старший тренер – Л. Родос.
«Нефтяник»: С. Крамаренко, А. Бабаев (Я. Бабаев), В. Брухтий, Н. Богданов, А. Сёмин, В. Семиглазов, К. Туаев (Ю. Стекольников), В. Лёгкий, В. Гаджиев, Э. Маркаров, М. Зейналов (Н. Смольников). 
Старший тренер – А. Алескеров. – составы из "Зорі".
Гол: 0:1 Туаев (38).


ГОСТІ РОЗДАЮТЬ АВТОГРАФИ
«Зоря» (28.10.1967)
Автобус, в якому після матчу з «Дніпром» їхали футболісти бакинського «Нафтовика», потрапивши в оточення глядачів, довго не міг вибратися з території стадіону «Метеор». Вітаючи гостей з сонячного Азербайджану, болільники просили у них на згадку автографи. Їх давали відомі футболісти — гравці збірних Радянського Союзу Казбек Туаєв, Едуард Маркаров та інші. Особливо того вечора високо цінився автограф Сергія Крамаренка. Його блискуча, бездоганна гра в матчі з «Дніпром» ще раз підтвердила відточену майстерність цього вартового воріт.
Незважаючи на поразку «Дніпра» з рахунком 0:1, зустріч залишила у тих, хто зібрався на стадіоні, добру згадку. І не лише тому, що вони познайомились ближче з «Нафтовиком» — бронзовим призером першості країни. Матч пройшов цікаво, в дружній і в той же час гострій обстановці. Гості атакували рідше, але дещо небезпечніше, ніж господарі. «Нафтовик» здійснював свої комбінації на великих швидкостях і один з блискавичних проривів, здійснених на 38 хвилині, завершився тим, що К. Туаєв, увірвавшись в штрафний майданчик «Дніпра», послав м’яч під верхню перекладину.
Та повернемось знову до С. Крамаренка. Йому довелося нелегко в цьому матчі. Ще в першому таймі він взяв кілька важких м’ячів від дніпропетровців Є. Сатаєва і А. Христіана. А після перерви, коли гра фактично велася на половині гостей, їх воротар принаймні тричі врятував безнадійне становище. Є. Сатаєв, який грав дуже продуктивно, багато переміщався, знаходив вільні коридори для завершальних ударів. М’яч, мов стріла, летів у ворота. Але Крамаренко кожного разу виявлявся на місці. На останній хвилині матчу, після удару того ж Сатаєва, воротар чудом заволодів м’ячем.


ПОЄДИНОК ВИГРАВ ВОРОТАР
«Прапор юності» (29.10.1967)
Відбулася товариська зустріч «Дніпра» з бронзовим призером минулорічного чемпіонату країни з футбола бакинським «Нафтовиком».
Бакинці атакували у першому таймі менше, але небезпечніше, бо користувались швидкими несподіваними рейдами, один з яких на 38-ій хвилині завершився невідпорним ударом К. Туаєва під перекладину воріт.
Воротареві «Нафтовика» С. Крамаренку довелось витримати справжній штурм, в якому особливо відзначився Є. Сатаєв. Голкіпер взяв кілька «мертвих» мячів, зберігши свої ворота недоторканими.


Комментариев нет:

Отправить комментарий