«Днепр» (Днепропетровск) – «Судостроитель» (Николаев) – 0:2 (0:2).
29 июня 1966 (среда). 18:30. Днепропетровск. Стадион «Металлург». 12000 зрителей. Ясно. 22 градуса.
Судьи: Н. Балакин, А. Цаповецкий, В. Тимофеев (все – Киев).
«Днепр» (футболки полосатые бело-голубые, трусы голубые): 1 Городенко – 3 Дановский – 2 Канафоцкий,
4 Белолюбский (к), 5 Ануфриенко – 6 Галоян, 7 Северухин, 9 Забелин – 8 Пинчук,
10 Паис, 11 Кротков (Кржечевский, 46).
«Судостроитель»: Л. Колтун, Г. Мазарати, А.
Азаренков, И. Матвиенко, А. Норов, В. Шеховцев (к), Л. Чеботарёв, А. Конов, М. Ерогов, Б. Балуев, И. Пынзарь.
Старший тренер – А. Лерман. – составы из протокола матча.
Голы: 0:1 Шеховцев (28), 0:2 Балуев (34).
Предупреждён Азаренков (за грубую игру).
НА СВОЁМ ПОЛЕ...
«Днепровская правда» (30.06.1966)
«Днепровская правда» (30.06.1966)
Вчера состоялся очередной тур первенства страны по футболу среди команд мастеров второй подгруппы класса «А». Ничем не порадовали своих земляков футболисты «Днепра». Они на своём поле проиграли матч с «Судостроителем» г. Николаева. Счёт 0:2.
ЩЕ ОДИН КРОК ВІДСТУПУ
«Прапор юності» (01.07.1966)
«Прапор юності» (01.07.1966)
В трьох матчах зряду
футболісти дніпропетровського «Дніпра» опиняються в положенні команди, яка
змушена відігруватись. В першому з них — проти запорізького «Металурга» — їм
вдалося поновити рівновагу і врятувати одне очко. В двох останніх — в поєдинках
з дебютантами класу «А» кіровоградською «Зіркою» та миколаївським
«Суднобудівником» — відігратись «Дніпру» не вдалось. І якщо в Кіровограді
ігрова перевага, не дивлячись на програш, була на боці дніпропетровців і їм
забракло лише спортивного щастя, то зустріч з «Суднобудівником» на своєму полі
вони програли по всіх спортивних статтях.
Уже в дебюті гри стала
явною перевага гостей в швидкісній підготовці. Тактика суднобудівників була
далеко не новою: посилений захист своїх воріт і контратаки трьома форвардами.
Але завдяки великим швидкостям, на яких діяли футболісти Миколаєва, і особливо їх
півзахисники, їм вдалося швидко переключати резервні сили з захисту в напад і
створювати чисельну перевагу і на цій ділянці поля, бо півзахисники «Дніпра»
явно не встигали за своїми опонентами.
Характерний з огляду на
це хід поєдинку. Увівши м’яч у гру, наші футболісти розпочали атаку воріт
противника. Знаючи форвардів «Дніпра» як
найрезультативніших у підгрупі, миколаївці спочатку основні сили зосередили
побіля своїх воріт. Одна, друга... п’ята атака «Дніпра» і стає ясно, що тактика
довгого розіграшу м’яча побіля штрафного майданчика миколаївців, які вдаються
до щільної персональної опіки з своєчасною підстраховкою партнерів, не може
принести успіху «Дніпру». Це, звичайно, господарі поля швидко зрозуміли, але
перебудувати гру, атакувати різкіше і несподіваніше, використовуючи довгий пас,
вони не змогли через фізичну непідготовленість до матчу. Завдання форвардів
«Дніпра» ускладнювалось тим, що й півзахисники команди не зуміли налагодити
гри.
В той же час миколаївці
від контратак перейшли до атак, і, користуючись широким маневром, почали все
реальніше загрожувати воротам Городенка. Він взяв кілька важних м’ячів, але
коли капітан гостей Шеховцов сильно і несподівано пробив з глибини поля, і він
виявився безсилим. Це трапилось на 26-ій хвилині. А далі гості, що називається,
«розкатали» захист «Дніпра». Неприємним відкриттям для дніпропетровських
прихильників футбола було те, що наші стопери нічого не могли вдіяти проти
швидких нападаючих гостей.
Другий гол було забито на
36-ій хвилині Балуєвим після флангового проходу гостей і точного пасу в центр
штрафного майданчика.
А далі трапилось
найгірше, що може трапитись з колективом спортсменів: футболісти «Дніпра»
розгубились, повністю втративши контроль над м’ячем. На щастя, миколаївці не
змогли з цього скористатися.
Відпочинок дав змогу
отямитись нашим футболістам. Деяке пожвавлення в їх дії вніс Кржичевський, який
замінив Кроткова. Але рівновага на полі тривала недовго. В середині тайму були
травмовані Паїс і Пінчук, які надовго залишали поле, а, повернувшись, участі у грі по суті, не брали. Ще раніше одержали травми Дановський і
Білолюбський. Все це трапилось тому, що суддя міжнародної категорії Микола
Балакін (Київ) ще в першому таймі не зробив своєчасних попереджень миколаївцям,
серед яких виділявся брудною грою центральний захисник Азаренков. Щоправда, по
закінченню гри він і тренер «Суднобудівника» Абрам Лерман були попереджені
арбітром, але яке це вже мало значення, коли чотири провідних футболісти «Дніпра» навряд чи зможуть виступати в найближчих матчах.
Зараз «Дніпро»
знаходиться в скрутному становищі, хоч в турнірній таблиці після 15 турів він
займає третє місце. Не все гаразд в команді з фізичною підготовкою, не
розв’язана до цього часу і проблема футболіста з номером одинадцять. Навіть в
найкращих для «Дніпра» матчах відсутність на місці лівого крайнього гостро
атакуючого футболіста давалась взнаки. Зараз же, коли й інші лінії команди
здали, це особливо помітно. Крім того, ці проблеми постають особливо гостро
перед матчами з лідерами на фініші першого круга і цілою серією матчів на
виїзді на початку другого.
Все це вимагає виключної
самовідданості від усього колективу «Дніпра», якщо він прагне виконати
обіцянку, дану прихильникам футбола на старті сезону: бути першими серед
українських колективів другої групи класу «А».
А. БОРИСЕНКО.
ПОВЧАЛЬНИЙ МАТЧ
«Зоря» (01.07.1966)
«Зоря» (01.07.1966)
Мабуть, вперше за два
останніх роки дніпропетровці побачили таку безфарбну гру своєї команди, як у
позавчорашній зустрічі «Дніпра» з «Суднобудівником».
Про гостей, висловлюючись
чисто спортивним терміном, скажеш лише одне: вони по всіх статтях переграли
своїх суперників. Їх план був дуже простий, і в той же час розумний. Міцно
прикривши по всьому фронту нападників «Дніпра», гості самі пішли в атаку,
нав’язавши такий швидкий темп, який виявився не під силу господарям. Миколаївці
всі 90 хвилин міцно утримували ініціативу, не давши змогу дніпропетровцям
створити хоча б один гольовий момент. Коротше кажучи, новачок класу «А» підніс
старожилу предметний урок як треба грати у футбол.
У господарів відчувалась
недостатня фізична, а, головне, моральна підготовка до матчу. Оборона давала
тріщини то в одному, то в іншому місці. А центральну зону дніпропетровці
взагалі програли. Атаки розвивались блискавично і дніпропетровці навіть не встигали
організувати оборону. До того ж, наші футболісти ухилялись від боротьби з
суперником, у вирішальну хвилину вони просто проявляли боягузтво, тоді коли
слід було застосувати рішучість, бути сміливим.
Моральна перевага гостей
переросла в ігрову. Вже на другій хвилині вони могли відкрити рахунок, але їх
форвард Балуєв пробив тихо у руки воротарю. Причому страж дніпропетровських
воріт Городенко ніс велике навантаження. На 17-й хвилині він кинувся в ноги
нападникам і врятував становище, а на 24-й хвилині ледве встиг перевести м’яч
на кутовий. І все ж через 4 хвилини Городенко виявився безсилим перервати політ
м’яча, який з відстані 25 метрів гарматним пострілом гості спрямували в сітку.
Минуло ще 6 хвилин і прорив по правому флангу завершився другим голом у ворота
«Дніпра».
Навіть реальна загроза
великого програшу не внесла будь-яких змін в дії дніпропетровців. Вони, як і
раніше, не робили найменшої спроби перехопити ініціативу і змінити хід поєдинку
на свою користь. Моментами навіть здавалось, що час тягнуть не переможці, а
переможені.
Тяжка розплата для
«Дніпра» наступила не випадково. В останніх матчах команда різко здала
завойовані у важкій боротьбі позиції. Гравців ніби хтось підмінив: їх фізична
готовність залишає бажати багато кращого. Особливо це помітно у
зустрічах з українськими командами, що мають дуже принципове значення.
Викликає тривогу, що за
підготовку так і лишилась неукомплектованою лінія нападу. Команда залишається з
оголеними флангами. Кротков фактично колективу нічого не дає. Щось занадто
довго набирає форму Пінчук. Не все ладиться тепер і в захисті.
На фініші першого кола
дніпропетровцям залишились дві дуже відповідальні зустрічі з командами, які
тепер стоять вище «Дніпра» — армійцями Львова і луганською «Зорею». Справа
честі наших футболістів довести, що вони спроможні продовжувати боротьбу з
сильними суперниками, як рівні з рівними.
Н. ЯНОВ.
А ось результати інших
матчів позавчорашнього туру: СКА (Львів) — «Авангард» 1:0, «Локомотив» — «Волга» (Горький) 1:1,
«Авинтул» — «Зірка» 2:1, «Металург» — «Зоря» 0:2, «Волга» (Калінін) — «Динамо»
0:0, «Шинник» — «Карпати» 0:0, «Труд» — СКА (Київ) 1:0, «Сокол» — «Таврія» 0:0.
В зв’язку з тим, що
футболісти «Дніпра» 11 липня проводять гру на кубок СРСР у Грозному, їх чергова
календарна зустріч з армійцями Львова перенесена з 9 на 7 липня.
ПОБЕДА «СУДОСТРОИТЕЛЯ» НАД ОДНИМ ИЗ ЛИДЕРОВ
«Южная правда» (Николаев, 01.07.1966)
Комментируют:
1. Тренер
«Судостроителя» тов. Борисов:
Днепропетровск. (По
телефону). После окончания футбольного матча между местной командой «Днепр» и
николаевским «Судостроителем» корреспондент «Южной правды» беседовал с тренером
«Судостроителя» Я. Борисовым. Вот что он рассказал о проходившей игре.
— Наша команда вышла на
матч в следующем составе: Л. Колтун, Г. Мазарати, А. Азаренков, И. Матвиенко,
А. Норов, В. Шеховцев, Л. Чеботарев, А. Конов, М. Ерогов, Б. Балуев и И.
Пынзарь. Игроки «Днепра» после поражения в Кировограде, конечно, стремились
как-то реабилитировать себя перед своими любителями футбола, начали атаковать.
Николаевцы, отразив их атаки, перешли в наступление и предложили хозяевам поля
быструю, комбинационную игру.
Нападение
«Судостроителя», поддерживаемое полузащитниками, начало всё чаще и чаще
проникать на штрафную площадку «Днепра». На 22 минуте В. Шеховцев с подачи А.
Конова открывает счёт. Через некоторое время Б. Балуев с подачи Л. Чеботарёва
точным ударом в нижний угол ворот забивает второй мяч.
После этого наступает
полное игровое преимущество николаевцев. Они стали ещё больше атаковать ворота
хозяев поля. Только неточные удары спасли днепропетровцев от крупного
поражения.
После перерыва «Днепр»
пытался сравнять счёт. Но этого добиться не смог — точно и согласованно
действовали защитная и полузащитная линии николаевцев. Наши ребята имели
реальную возможность увеличить счёт, но хозяева поля усилили оборону своих
ворот и не дали возможности «Судостроителю» завершить разыгрываемые комбинации.
Под аплодисменты
многотысячных зрителей николаевская команда покинула поле.
Наша команда играла с
большим подъёмом и заслуженно добилась победы над одним из лидеров чемпионата
нашей зоны.
2. Сотрудник
днепропетровской газеты «Прапор Юності» тов. Борисенко:
Уже в начале игры стало
явным преимущество гостей в подготовке. Тактика «Судостроителя» была не новой:
усиленная защита ворот и контратака трёх форвардов. Но благодаря большим
скоростям футболистов Николаева, особенно их полузащитников, им удалось
переключить силы с защиты на нападение.
Через 10-15 минут
становится очевидным, что тактика длительного розыгрыша мяча вблизи штрафной
площадки николаевцев не может принести успеха хозяевам поля. Это футболисты
«Днепра» быстро поняли, но перестроить игру они не смогли из-за физической
неподготовленности к матчу.
Николаевцы
воспользовались этим, перешли в атаку, угрожая воротам Городенко. Он взял
несколько тяжёлых мячей, но когда капитан «Судостроителя» Шеховцев сильно и
неожиданно послал мяч из глубины поля, вратарь оказался бессильным. Это
произошло на 26-й минуте. Далее гости до конца тайма были хозяевами на поле.
Второй гол на 36-й минуте забил Балуев.
Отдых дал возможность
днепропетровцам прийти в себя. Некоторое оживление в их действиях внёс
Кржичевский, заменивший Кроткова, но равновесие на поле продолжалось недолго.
«ДНІПРО» – «СУДНОБУДІВНИК» – 0:2
«Спортивна газета» (Киев, 02.07.1966)
Після матчу всі гравці «Дніпра» одержали «двійки», а Кротков навіть «одиницю». В той же час наставники гостей оцінили дії своїх підопічних «четвірками». Оцінки, як дзеркало, відбивають співвідношення сил на полі. Миколаївці провели матч краще. Вони переважали в тактиці, у фізичній підготовці, а їх волі до перемоги можна було позаздрити.
«Дніпро», особливо в першому таймі, був безпорадним що-небудь протиставити суперникам. Миколаївці невпинно атакували і на 28-й хвилині Шеховцев з 25-метрової відстані відкрив рахунок. А ще через 6 хвилин Балуєв забив другий м’яч.
Навіть програючи, «Дніпро» не зумів знайти шляхів до воріт гостей. Моментами здавалось, що на полі не вчорашній лідер підгрупи, а дебютант. Віддаючи належне гостям, ми повинні закинути їм грубу гру. Арбітр матчу М. Балакін після зустрічі записав Азаренкову попередження в протокол і мав розмову з тренером гостей А. Лерманом. Однак такий запізнілий захід дорого коштував «Дніпру», який добрих 20 хвилин грав у меншості. Через травми до лікаря звертались Паїс і Пінчук. А повернувшись на поле, вони фактично вже не брали участі в грі. Було травмовано також Дановського і Бєлолюбського. Лікарі мають сумнів, що вони зможуть грати найближчим часом. Ось що значить несвоєчасно присікти брудну гру!
М. ЯЦКІВ.
Дніпропетровськ (телефоном).
Дніпропетровськ (телефоном).
ВЕРНОСТЬ ИЗБРАННОМУ
«Футбол» № 27 (Москва, 03.07.1966)
«Футбол» № 27 (Москва, 03.07.1966)
…Среди лидеров ещё одна
украинская команда — «Днепр». Это коллектив, ставший в нынешнем сезоне зрелым.
Днепропетровцы могли бы выступать ещё сильнее и стабильнее, если бы они хотя бы
иногда меняли тактический рисунок ведения атаки. Я понимаю, что для нас,
тренеров второй группы класса «А», сделать это чрезвычайно трудно. Ограничен
выбор игроков, и потому всё время приходится ставить сильнейших. Но, думается,
иногда надо рискнуть, ошеломить противника необычным решением.
Не секрет, что основная
сила «Днепра» — в двух центровых нападающих — Д. Паисе и разыгравшемся Г.
Забелине. У первого хорошо развито чувство острой позиции. Он появляется в
нужном месте, когда возникает непосредственная возможность нанесения удара.
Видимая пассивность Паиса часто убаюкивает защитников. Но стоит нападающему
резко включиться в игру, и он сразу же оказывается на выгодной позиции для
взятия ворот. Остановить его в этот момент, как правило, не удаётся.
Забелин — игрок поиска.
Ищет он, однако, лучших продолжений не только для себя, но и для партнеров. Он
дополняет Паиса. Умеет копить энергию для взрывного рывка. Это отнюдь не
значит, что Забелин довольствуется ролью подыгрывающего. Он любит и умеет
создавать такие ситуации, в результате которых право завершающего удара
достаётся ему.
Удастся защитникам
противника надежно перекрыть эту пару форвардов, а левому полузащитнику своей
активностью сковать хавбека из «Днепра» В. Северухина — шансы на победу
сравниваются. Так и случилось в матче между «Днепром» и николаевским
«Судостроителем». Николаевцы не только сравняли шансы, обезопасив себя от
попыток днепропетровских нападающих пробить бреши в обороне, но и сумели сами
найти слабости в защите «Днепра». Найти и использовать! Два безответных мяча,
забитых николаевцами, подтверждают справедливость этих выводов.
ЛЕОНИД РОДОС,
заслуженный тренер РСФСР.
НА ЧУЖОМ ПОЛЕ СПОДРУЧНЕЕ
«Футбол» № 29 (Москва, 15.07.1966)
...К сожалению, ещё часты травмы. В большинстве случаев они носят не игровой характер, а являются результатом борьбы менее техничных футболистов с более сильными. Как правило, травмы получают игроки ведущих команд, встречающихся с аутсайдерами. После игры с «Судостроителем» надолго выбыл из строя Н. Пинчук («Днепр»). Его товарищ по команде А. Белолюбский тоже получил серьёзную травму.
Комментариев нет:
Отправить комментарий