Перед началом чемпионата страны 1967

Изменения в команде:

Ушли: А. Зубрицкий (старший тренер, «Кривбасс» Кривой Рог), М. Дидевич (тренер, «Метеор» Днепропетровск), И. Лифшиц (тренер, «Звезда» Кировоград), В. Ануфриенко («Кривбасс» Кривой Рог), С. Галоян, В. Колычев, М. Кузяев (все – «Звезда» Кировоград), В. Кротков, Ю. Павлеченко (оба – «Сталь» Днепропетровск), А. Крощенко («Карпаты» Львов), Д. Паис («Торпедо» Москва), Е. Шпак (завершил карьеру), В. Северухин (январь, «Шахтёр» Донецк), А. Гринько (июль, «Динамо» Киев). 

Пришли: Л. Родос (старший тренер, «Металлург» Запорожье), А. Архипов (тренер, «Авангард» Тернополь), Е. Жучков (тренер, «Авангард» Жёлтые Воды), А. Грибенник, В. Суковицын (оба – СКА Киев), В. Литовченко («Днепровец» Днепродзержинск), Г. Сарычев («Крылья Советов» Куйбышев), А. Сизов («Локомотив» Москва), К. Уралец («Локомотив» Херсон), В. Северухин (май, «Шахтёр» Донецк), А. Снитько (июль, «Динамо» Киев), Е. Сатаев (сентябрь, СКА Ростов-на-Дону).

ЗАЯВКА КОМАНДЫ-1967

«Днепр» (Днепропетровск)

Старший тренер и начальник команды — заслуженный тренер РСФСР Леонид Аркадьевич Родос.

Тренеры — мастер спорта (мс) Анатолий Семёнович Архипов, Евгений Иванович Жучков.

Вратари: мс Г. Городенко (1936), В. Пильгуй (1948), К. Уралец (1946).

Защитники: А. Белолюбский (1938), И. Гордиенко (1945), А. Грибенник (1939), Б. Дановский (1936), Е. Кузовенков (1941), А. Садовников (1943), мс Г. Сарычев (1938).

Полузащитники: А. Гринько (1945), В. Литовченко (1942), А. Сизов (1943), Р. Шнейдерман (1947).

Нападающие: мс Г. Забелин (1937), Г. Кржечевский (1940), А. Крюковский (1943), Н. Пинчук (1941), мс В. Суковицын (1939).

І ГРЯНЕ БІЙ, ФУТБОЛЬНИЙ БІЙ!
«Прапор юності» (02.04.1967)

Ой, «Дніпро», «Дніпро»! Що принесеш ти в цьому сезоні своїм прихильникам? Чи виправдаєш їх сподівання?

Саме ці питання сьогодні, в день відкриття XXIX чемпіонату країни, найбільше хвилюють дніпропетровських болільників, які ось вже кілька років покладають на свою команду так багато надій.

Різне бувало на довгому шляху «Дніпра». Успіхи змінювались невдачами, програші перемогами. Скільки вже років виступає команда в другій групі класу «А», але їй не судилося ще підійматися вище сьомого місця. Чому? Невже весь цей час команда поступалася своїм суперникам? Гадаємо, що ні. Причин тут багато, а найголовніша з них, мабуть, та, що нашим землякам не вистачало бойовитості, високої мобілізованості на весь довгий турнірний шлях. Після серії перемог у першому колі колектив, як правило, здавав у другому. I це вже якось почало ставати поганою традицією. Згадаємо хоча б минулий рік, коли «Дніпро» довгий час очолював турнірну таблицю, а коли вийшов на фінішну пряму, то покотився вниз.

Команда виходила на старт сезону в одному складі, а завершувати чемпіонат доводилось тим футболістам, які місяцями відсиджувались на лавочці запасних. Про молодих, як правило, згадували тоді, коли старші товариші починали здавати, не витримували напруження чемпіонату. Поки молодь набирала бойової форми, сезон кінчався, а весною все повторювалося спочатку.

Восени минулого року ми побачили на полі в складі «Дніпра» А. Крюковського, А. Христіана, Р. Шнейдермана, А. Гринька, яким півсезона відводилася другорядна роль. Навіть те, що А. Крюковський у 1965 році за півсезона забив 10 м’ячів, не дало йому змоги зайняти своє законне місце в команді на початку чемпіонату. Молодий і, безперечно, здібний воротар В. Пільгуй взагалі опинився, як то кажуть, за бортом. Для нього навіть місця в дублі не знайшлося.

Можна до деякої міри зрозуміти становище тренерів, яким хотілося вже на старті набрати максимум очок. Та хіба можна було при цьому забувати, якою ціною здобувалися ці очки, і не думати про завтрашній день. Досвід найсильніших команд свідчить, що розумний риск на старті оплачується сторицею на фініші. А ще краще, коли тренери вміють розумно розпорядитися силами, щоб їх вистачило на весь турнірний шлях.

«Дніпро» вступає в новий сезон. Любителі футбола, які зберуться сьогодні на стадіоні, побачать команду не такою, як рік тому. Але це оновлення зроблено зовсім не заради якогось експерименту. Це тактичний шлях, який розкриває плани тренерів, їх ставку на молодь.

Молоді спортсмени вже відчули під час весняних тренувальних змагань, що їм довіряють, що на них розраховують. Серцевину команди складають тепер три молодих здібних півзахисники А. Гринько, А. Сизов, Р. Шнейдерман. Не без успіху пробував свої сили у півзахисті і Л. Садовников. Гра перших двох дістала схвалення спеціалістів і спортивних оглядачів. Міцно зайняв своє місце в захисті Є. Кузовенков. Тренери також покладають надії і на молодого захисника В. Гордієнка.

В нападі ми побачимо вчорашнього дублера А. Христіана. Жаль лише, що травма не дала йому змоги вчасно приступити до занять. В лінії нападу свої здібності покаже і молодий форвард В. Литовченко. Одержав змогу довести, на що він здатний, воротар В. Пільгуй.

Відрадно, що вся ця молодь міцно влилася в колектив, і керівництво команди включило її до своєї заявки.

Треба сподіватись, що молодь знайде спільну мову зі своїми старшими, досвідченими товаришами, запозичуватиме їх майстерність. Хочеться вірити, що і інші дебютанти команди, зокрема, воротарі О. Соколов, К. Уралець, захисники А. Гребенник, П. Соломатко, Г. Саричев, нападаючий В. Суковіцин швидко увійдуть в єдиний ансамбль, і поповнення «Дніпра» принесе велику користь. (вратарь Соколов и защитник Соломатко не получили разрешения играть за «Днепр» — Р.Л.)

Сезон в цьому році буде виключно напруженим. В другій підгрупі зібралися чи не найсильніші колективи другої групи класу «А». Зокрема, тут виступатимуть всі команди — представниці Української PCP. А як відомо, гра між ними завжди проходить у виключно гострій і напруженій боротьбі. Всі колективи значно оновлені і ретельно готувалися до сезону.

На думку старшого тренера «Дніпра» — заслуженого тренера РРФСР Л.А. Родоса, а також начальника жовтоводського «Авангарду» — заслуженого тренера УРСР М.К. Заворотнього, яким довелося в Криму бачити гру багатьох команд другої підгрупи, важко кого-небудь з них виділити. Всі команди рівні і мають однакові шанси на успіх.

Дніпропетровцям не можна забувати, що їм особливо важко грати з командами своєї республіки, у боях з якими минулого року вони втратили найбільше очок. Але не легше в нинішньому сезоні буде боротись і з командами Російської Федерації та Молдавії. Так, наприклад, саратовський «Сокіл», грою з якими сьогодні відкривається у Дніпропетровську футбольний сезон, дістав дуже високу оцінку тренерів київського «Динамо». Тренер чемпіона країни В. Терентьєв після матчу «Динамо» з «Соколом» заявив, що саратовці були для них дуже добрим спаринг-партнером, вони продемонстрували сучасний футбол. Команда грає в хорошому темпі і тактично грамотно.

Таке ж враження залишив і воронезький «Труд».

Робити будь-які прогнози зараз неможливо і недоречно. Все буде поставлено на своє місце через сім місяців.

А сьогодні багатотисячна армія болільників футбола бажає своїм землякам — футболістам «Дніпра» — щасливого старту.

.
Футболісти «Дніпра» (зліва направо): О. Соколов, Г. Забєлін,

М. Пінчук, А. Сізов, А. Гринько, Є. Кузовенков, О. Садовников,

А. Крюковський, П. Соломатко, Г. Кржечевський.

.
Футболісти «Дніпра» (зліва направо): В. Суковіцин, А. Гребеннік,

А. Білолюбський, Б. Дановський, Г. Городенко, Р. Шнейдерман,

К. Уралець, В. Литовченко. Фото Ю. Антонця.

СТАРТУЄ ВЕЛИКИЙ ФУТБОЛ
«Зоря» (02.04.1967)

Тбілісі, Ташкент, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів. Сьогодні в цих та багатьох інших містах країни буде піднято прапор XXIX чемпіонату Радянського Союзу з футбола. Стартує один з найбільш масових і любимих народом видів спорту.

Розширилась географія великого футбола. Нині в змаганнях на першість країни візьме участь 78 команд класу «А». 19 найсильніших колективів, які увійшли до першої групи, боротимуться за звання чемпіона Радянського Союзу. В другій групі класу «А» — 59 колективів, поділених на три підгрупи.

В другій підгрупі два представники нашої області: «Дніпро» і чемпіон України 1966 року — жовтоводський «Авангард». А які ж інші вісімнадцять команд підгрупи? Це — армійські колективи Одеси, Львова, Києва, «Металурги» Запоріжжя і Тули, залізничники Вінниці і Калуги, горьківська і калінінська  «Волги», воронезький «Труд», саратовський «Сокіл», харківський «Металіст» (колишній «Авангард»), сімферопольська «Таврія», кишинівська «Молдова» (колишній «Авинтул»), львівські «Карпати», миколаївський «Суднобудівник», ярославський «Шинник», кіровоградська «Зірка».

Чемпіонат обіцяє бути дуже цікавим і напруженим. Досить сказати, що лише одна команда із 59, які виступають у другій підгрупі, здобуде право в наступному році перейти до вищої ліги, зайнявши там місце колективу, який опиниться на дев’ятнадцятому місці.

З чим прийшли команди нашої області до чемпіонату, які їх плани?

Редакція «Зорі» попросила керівників «Дніпра» і «Авангарду» відповісти на такі чотири запитання:

1. Які зміни сталися у вашому колективі?

2. Як команда провела передсезонну підготовку? Чи задоволені підсумками?

3. Хто вам сподобався з тих команд, гру яких довелося бачити?

4. Коротко про головну мету, яку ставить перед собою колектив?

Л.А. РОДОС, заслужений тренер РРФСР,

начальник і старший тренер «Дніпра»:

1. Зміни, звичайно, є. З різних причин за команду не виступатимуть В. Сєвєрухін, С. Галоян, Ю. Павліченко, В. Количев, В. Ануфрієнко.

Після демобілізації з Радянської Армії прийшли в колектив наш земляк, майстер спорту В. Суковицін, а також П. Соломатко і М. Гребенник. У півзахисті з’явився дебютант А. Сизов, а у воротах глядачі побачать майстра спорту О. Соколова і К. Уральця. Запросили молодого нападника В. Литовченка.

В наш колектив прийшло чимало молоді з числа колишніх дублерів, а також з групи підготовки. Частина юнаків добре зарекомендувала себе і ми без вагань включили їх до своєї заявки. Я маю на увазі воротаря В. Пільгуя і захисника В. Гордієнка. На жаль, травма не дала змоги вчасно підготуватися молодому форварду А. Христіану, на якого ми покладаємо великі надії.

2. Результатами передсезонної підготовки ми, тренери, задоволені. Поставленої мети досягли. Нам хотілось в ігровій обстановці, в умовах, близьких до накалу календарних зустрічей, випробувати свої сили, допомогти дебютантам влитися в ансамбль, награти деякі тактичні варіанти.

Ми провели в Криму шість зустрічей з досвідченими командами. В трьох з них перемогли, дві звели внічию і одну програли. Загальний баланс м’ячів 6:3 на користь «Дніпра». Але не можна забувати, що то були товариські матчі.

3. Когось виділити важко. Слабих команд нема. Всі, приблизно, рівні по силі. Мені сподобалися горьківська «Волга» і львівський СКА.

4. Наші плани буде видно восени. Єдине, що можна сказати, це про прагнення колективу зробити крок вперед у порівнянні з минулим.

ЯК ДОБРАТИСЯ НА «МЕТЕОР»?

Автомобілісти Дніпропетровська піднесли до початку сезону хороший сюрприз любителям футбола. В дні матчів виділяється додаткова кількість автобусів для перевезення болільників.

За дві години до початку змагання і дві години після їх закінчення діятимуть такі автобусні маршрути:

Вул. ім. Косіора — стадіон «Метеор», вокзал — стадіон «Метеор», ДЗМУ — стадіон «Метеор», площа ім. Леніна — стадіон «Метеор».

На час матчів у бік стадіону посилюється рух автобусів, тролейбусів, трамвайних поїздів на діючих маршрутах.

УСПЕШНЫХ ВАМ СТАРТОВ, ФУТБОЛИСТЫ!

«Днепровская правда» (02.04.1967)

Сегодня начало розыгрыша первенства страны по футболу. «Днепровская правда», желая больших успехов многочисленному отряду наших футболистов, предоставляет слово болельщикам.

БОЛЬШЕ СОБРАННОСТИ

Прямо скажем, «Днепр» не оправдал наших надежд в прошлом году, особенно во втором круге. Нужно, чтобы футболисты в этом сезоне доказали своим зрителям, что они способны на красивую, техничную игру.

Предварительные встречи показали, что коллектив «Днепра» — на правильном пути.

Несколько слов об организации игр. Прежде всего, организаторам такого массового зрелища, каким является футбол, надо тщательно продумать и решить транспортную проблему. Желает быть лучшей и информационная служба. Хочется, чтобы перед матчами по радио выступали тренеры с отчётом об игре на выезде. Пора «Днепру» иметь и свою традиционную форму.

Н. ОЛЕЩЕНКО,

сотрудник института «Днепрогипротранс».

ПОМНИТЕ О НАС

Перед тем как отнести свою заметку в редакцию, я беседовал с товарищами — такими же болельщиками. И все они единодушны в одном: футболистам нужно играть красиво, чтобы доставлять зрителям радость.

И ещё «Днепр» в нынешнем сезоне должен бороться за право выхода в высшую лигу класса «А». Возможностей у наших спортсменов немало. Дело за упорством, настойчивостью, волей к победе.

Вот и хочется пожелать и «Днепру», и «Авангарду» успешного финиша. В начале пути не лишне подумать о конечной цели.

И. ВЕРБА, электросварщик

Днепропетровского завода «Коминтерн».

ВДОХНОВЕНИЕМ — НА ВДОХНОВЕНИЕ

Я не истинный болельщик футбола. Я не знаю, например, биографии вратаря Городенко; не помню, кто, когда и в чьи ворота забил гол во время матча «Днепр» — «Шинник» в 1961 году; сколько лет Кржечевскому и кто победил в матче «Днепр» — «Жальгирис» в 1952. Такого не прощают. Посему я и не тщусь. Скромно себе «болею», получая удовольствие, так сказать, эмпирически. Особенно приятно, когда видишь мяч в сетке. В сетке противника. Менее приятно, когда в нашей. Вот, собственно, и всё.

Спрашиваю себя: имею ли я право после всего вышеизложенного выступать в печати, да ещё в день открытия футбольного сезона? Кто я, собственно, такой? И что путного могу сказать в адрес наших футболистов?

Отвечаю: имею полное право.

Именно потому, что я рядовой «болельщик». Потому что, хоть и не помню биографии футбола и футболистов, люблю красивую, я бы сказал, изящную игру, люблю атмосферу трибун, их экстаз, коллективные выдохи, вдохи, молодость, дерзающую на зелёном поле стадиона, стремительные прорывы на флангах, гвардейские атаки нападающих, неприступную стойкость защиты. Смею утверждать, что таких, рядовых, большинство. Вот почему стоит высказать несколько пожеланий, хотя некоторые из них могут кое-кому показаться наивными.

Мне, например, обидно, что луганская «Заря» смогла, а мы нет. Чего нам не хватает? Традиций? Слава богу, нам их не занимать. От недосягаемого Белокурова до рано ушедшего от нас Корнилова, от изящнейшего Красильникова до футбольного виртуоза Лайко, от методичного Гребера и вездесущего Кузьменко до...

Нет, не занимать нам традиций, особенно если вспомнить знаменитый тридцать пятый, когда знамя футбольной Украины прописалось в Днепропетровске.

В чём же дело? Не знаю. Никто не знает. Но ответ на этот вопрос должен последовать. Желательно уже в этом сезоне. Ответ победами, мастерством, радующим глаз.

Хочется пожелать футболистам «Днепра» того, что обычно желают композиторам, художникам, поэтам, — вдохновения. Оно не всегда сопутствует нашим спортсменам. Сколько бесцветных игр «подарили» они зрителям в минувшие сезоны? Помните удручающе пустынные стадионы? А помните трибуны, ломящиеся от напора публики? Это она отвечает вдохновением на вдохновение. Как воспитать это вдохновение, постоянное и коллективное, рождающее победу, подобное тому, что осенило наших хоккеистов в незабываемую ночь на вторник, 28 марта? Не знаю. Знаю только, что это надо.

Читал, что наш земляк Давид Паис успешно забивает голы противникам московского «Торпедо». Надо подумать о воспитании патриотизма в душах молодых спортсменов, не квасного, не провинциального, а подлинной любви к родному городу, к его гербу, чтобы, почуяв силёнку, не метались они по белу свету в поисках жар-птицы. А для этого, думается, необходимо и мудрое внимание к тем, кто пересиживает лишнее на скамье запасных, и разъяснение иным, что футбольная слава штука, в общем, довольно зыбкая.

Пожелаем же нашим футболистам доброго пути в новом сезоне!

Ал. БЫЛИНОВ.

ПОЧТИ ПО ГОГОЛЮ

Чуден «Днепр» — команда футбольная, когда с начала сезона плавно и тихо возглавляет турнирную таблицу.

Окрылённая успехом, плывёт она в сторону Запорожской Сечи, где за порогами Днепровской ГЭС живет и усиленно готовится к футбольным сражениям казачество запорожское, именуемое «Металлургом».

Часто на своём веку «Днепр» изведывал горечь поражений от запорожских казаков. Но не слабела его воля, не притуплялось мастерство. И хотя уже и в этом году отведал «Днепр» запорожского тумака, не смирился он, не согнулся. И поэтому всем нам очень хочется, чтобы после первого турнирного матча удовлетворённый днепропетровский болельщик смог сказать:

— Да! Есть ещё порох в пороховницах! Есть!

В. ЕСЕЛЬСКИЙ, Л. МИРОНЮК, И. ГУБА,

сотрудники госуниверситета.

.

Команда «Днепр». (Слева направо)

Первый ряд: вратарь К. УРАЛЕЦ, нападающий Н. ПИНЧУК, полузащитник А. СИЗОВ, нападающий А. КРЮКОВСКИЙ, защитник А. ГРИБЕННИК, защитник В. КОЛЯДА, нападающий, капитан команды Г. ЗАБЕЛИН, защитник Г. САРЫЧЕВ.

Второй ряд: старший тренер Л.А. РОДОС, защитник А. РЫБАКОВ, вратарь В. ПИЛЬГУЙ, нападающий В. СУКОВИЦЫН, нападающий И. СНЕГУР, защитник Б. ДАНОВСКИЙ, нападающий Г. КРЖЕЧЕВСКИЙ, полузащитник А. САДОВНИКОВ, защитник П. СОЛОМАТКО, защитник И. ГОРДИЕНКО, защитник Е. КУЗОВЕНКОВ, защитник А. БЕЛОЛЮБСКИЙ, полузащитник А. ГРИНЬКО, полузащитник В. БОЙКО, тренер команды Е.И. ЖУЧКОВ.

Фото Б. Умбраса.

«Дніпро» (Дніпропетровськ)

Знайомтесь: суперники «Суднобудівника»
«Ленінське плем’я» (Николаев, 24.03.1967)

На відміну від минулих років, коли звичайно на старті чемпіонатів склад команди змінювався майже на 50-60 процентів, особливо у лінії півзахисту і нападу, у 1967 році «Дніпро» зберіг майже увесь минулорічний склад. Саме плинність гравців заважала цьому сильному щодо складу колективові бути серед лідерів другої ліги класу «А». Нагадуємо, що «Дніпро» дебютував у класі «А» у 1963 році і зайняв тоді 8 місце, в наступні роки посідав 22 і 8 місця.

У 1966 році «Дніпро» виступив дуже нерівно. У першому колі команда реально претендувала на перемогу в зоні, зайняла 3 місце, відстаючи від лідерів лише на 2 очка. У другому ж колі її наче підмінили — пішла серія поразок і нічиїх, дались взнаки хиби при комплектуванні, деякі досвідчені гравці (В. Кротков, М. Кузяєв, А. Крощенко) ніяк не могли знайти себе у новому колективі, від їх послуг довелося відмовитись.

Якщо в першому колі «Дніпро» здобув 8 перемог і зазнав 3 поразки, то в другому — навпаки: 3 перемоги і 8 поразок. За результатами другого кола дніпропетровці зайняли останнє місце. Загальне — восьме місце у турнірній таблиці. До речі, «Дніпро» двічі програвав нашим землякам (0:2) і (0:1). У 1967 році змінилось керівництво команди. Начальник і старший тренер — заслужений тренер РРФСР Л. Родос, який уже працював з «Дніпром» у 1963 році, а останнім часом очолював «Металург» (Запоріжжя). Його помічники – колишні гравці дніпропетровської команди майстрів, що у різні часи стояли за капітанським кермом, – майстер спорту А. Архипов (у 1963-1966 р.р. старший тренер «Авангарду» (Тернопіль)), Є. Жучков (у 1966 р. тренер «Авангарду» (Жовті Води)). Курс нового керівництва – стабільність складу!

Все ж зміни є. Д. Паїс перейшов до «Торпедо» (Москва), В. Сєверухін до «Шахтаря» (Донецьк), В. Количєв до «Зірки» (Кіровоград). Новачки: захисник А. Гребеннік і центрофорвард В. Суковіцин із СКА (Київ), гравець збірної юнацької СРСР півзахисник А. Сизов з «Локомотива» (Москва). Ну і як торік, у складі «Дніпра» захисник Б. Дановський, півзахисники А. Гринько, С. Галоян, нападаючі Р. Шнейдерман, М. Пінчук, А. Крюковський, Г. Кржичевський, Г. Забєлін (капітан).

Мета команди — боротьба за першість у зоні.

Ю. ДОВГАЛЕНКО.