Ігор Ємець, Артем Ковальов, Олег Ємець, Валентина Ємець, Валентина Жиздик, ?, Костянтин Вавілов, Микола Кужукін, ?, Валентин Головко, Павло Куделя, Віктор Бойко, Віктор Савченко, Олександр Пшеничников
Зліва направо:
Сергій Задиран,
Валентин Головко, Олександр Пшеничников,
Олександр Гордієнко, Олексій Гордієнко, Віктор Головко
Група А
«Дніпро» (Дніпропетровськ)
– «Колос» (Нікополь) – 8:3 (2:0).
10 вересня 1999 (п’ятниця). 15:30. Дніпропетровськ. Стадіон «Метеор».
4000 глядачів.
Судді:
«Дніпро» (футболки, труси, гетри червоні): Городов (Консевич), Башкіров, Сорокалет, Чередник, Пучков, Багмут, Шох, Оленьов, Гревцов, Трубников… + Лябік, Снітько, Коваль - вийшли на заміну...
«Колос» (футболки білі, труси сині, гетри біло-сині смугасті): ?, В. Бульба, ...
Голи: Оленьов, Багмут, ?,
?, ?, ?, ?, ? – ?, ?, ?.
На ?-й хвилині Багмут не
реалізував пенальті.
«Дніпро» (Дніпропетровськ) – «Металург» (Маріуполь) – 1:0 (0:0).
11 вересня 1999 (субота). Дніпропетровськ. Стадіон «Металург».
Судді:
«Дніпро»: Городов, Шох, Трубников, …
«Металург»: В. Макаренко, О. Васютич (к), О. Червоний, …
Гол: 1:0 Трубников (2 т.).
«Металург» (Маріуполь) – «Колос» (Нікополь) – 2:1.
11 вересня 1999 (субота). Дніпропетровськ. Стадіон «Металург».
Судді:
«Металург»:
«Колос»:
Голи: 0:1 ? (?), 1:1 ? (?),
2:1 ? (?).
«Дніпро» перед матчем з «Колосом». Верхній ряд зліва направо:
Антон Шох, Юрій Гревцов, Сергій Пучков, Віктор Консевич, Анатолій Оленьов, Володимир Багмут, Валерій Городов, Сергій Башкіров.
Нижній ряд зліва направо: Володимир Трубников, Василь Лябик, Олександр Снітько, Олег Коваль, Олексій Чередник, Олександр Сорокалет.
Сергій Пучков роздає автографи
ГРУПА А
|
|
1 |
2 |
3 |
В |
Н |
П |
М |
О |
|
1.
Дніпро |
* |
1:0 |
8:3 |
2 |
0 |
0 |
9-3 |
6 |
|
2. Металург |
0:1 |
* |
2:1 |
1 |
0 |
1 |
2-2 |
3 |
|
3.
Колос |
3:8 |
1:2 |
* |
0 |
0 |
2 |
4-10 |
0 |
Група Б
«Кривбас» (Кривий Ріг) – «Чорноморець» (Одеса) – 1:1.
10 вересня 1999 (п’ятниця). 17:30. Стадіон «Метеор».
Судді:
«Кривбас» (футболки білі з червоною смугою, труси червоні, гетри біло-червоні смугасті):
«Чорноморець» (футболки жовті з зеленими вставками, труси жовті, гетри блакитні): ?, О. Щербаков, …
Голи: ? – Щербаков.
ЗАлК (Запоріжжя) – «Кривбас» (Кривий Ріг) – 2:1 (1:1).
11 вересня 1999 (субота). Дніпропетровськ. Стадіон «Металург».
Судді:
ЗАлК:
«Кривбас»:
Голи: ?, ? – ?.
ЗАлК (Запоріжжя) – «Чорноморець» (Одеса) – 0:1.
11 вересня 1999 (субота). Дніпропетровськ. Стадіон «Металург».
Судді:
ЗАлК:
«Чорноморець»: ?, О.
Щербаков, …
Гол: 0:1 Щербаков (?).
ГРУПА Б
|
|
1 |
2 |
3 |
В |
Н |
П |
М |
О |
|
1. Чорноморець |
* |
1:0 |
1:1 |
1 |
1 |
0 |
2-1 |
4 |
|
2. ЗАлК |
0:1 |
* |
2:1 |
1 |
0 |
1 |
2-2 |
3 |
|
3. Кривбас |
1:1 |
1:2 |
* |
0 |
1 |
1 |
1-2 |
1 |
«Дніпро» (Дніпропетровськ) — «Чорноморець» (Одеса) — 2:2 (0:0, по
пенальті — 0:2).
12 вересня 1999 (неділя). 11:00. Стадіон «Метеор». 2000 глядачів. Сонячно.
Судді: С. Задиран, Ол-й Гордієнко, Вік. Головко (всі —
Дніпропетровськ).
«Дніпро» (футболки, труси, гетри червоні): Городов, Литовченко (к), Гревцов, Пучков, Сорокалет, Оленьов, Багмут, Чередник, Шох (Лябик, 41, Трубников, 59), Коваль (Трубников, 27, Коваль, 36), Таран.
«Чорноморець» (футболки жовті з зеленими вставками, труси жовті, гетри блакитні): А. Чистов, М. Хмарський, Лепявко, В. Астраханкін, С. Жарков, С. Марусін (к), С. Гагауз (Черенков, 18), Малий (С. Гагауз, 27), О. Щербаков, Трегубов, В. Стрижаков.
Голи: 0:1 Щербаков (49), 0:2
Щербаков (56), 1:2 Таран (61), 2:2 Оленьов (68).
На 51-й хвилині Багмут не реалізував пенальті (воротар).
Післяматчеві пенальті забили: Лепявко, Гагауз.
Не забили: Гревцов,
Литовченко, Таран, Оленьов — Щербаков, Чистов.
«Дніпро» перед фіналом. Зліва направо: Володимир Трубников, Володимир Багмут, Олександр Сорокалет,
Сергій Пучков, Валерій Городов, Геннадій Литовченко
«Дніпро» перед фіналом. Зліва направо: Олег Таран, Антон Шох,
Олексій Чередник, Юрій Гревцов, Олександр Снітько, Олег Коваль
«Дніпро» перед фіналом. Зліва направо: Юрій Гревцов,
Олександр Снітько, Олег Коваль, Анатолій Оленьов, Василь Лябик,
Володимир Трубников, Володимир Багмут, Олександр Сорокалет
Миттєвості фіналу
Лава запасних «Дніпра». Зліва направо: Олександр Гордієнко, Микола Дзоз, Микола Чорний, ?, ?, Антон Шох, Олексій Христян,
Василь Лябик, Олександр Снітько
Гравці «Дніпра» перед серією пенальті. Зліва направо: Юрій Гревцов, Геннадій Литовченко, Володимир Багмут, Олег Таран, Сергій Пучков
ВЕТЕРАНЫ ИГРАЮТ НЕ ХУЖЕ МОЛОДЫХ
«Днепровская правда» (16.09.1999)
Уже в 11-й раз проходит республиканский турнир футбольных
ветеранов памяти заслуженных тренеров Украины Владимира Емца и Геннадия
Жиздика. Организаторами турнира на сей раз выступили Федерация футбола Украины
и Днепропетровский горкомитет по физкультуре и спорту, а спонсорами – страховая компания «Оранта-Днепр» и ФК «Днепр». В
состязании участвовали шесть команд – из Одессы, Запорожья, Мариуполя, Никополя, Кривого Рога и,
конечно же, Днепропетровска. Команда «Днепра» просто блистала «звёздными»
именами. Ведь таких игроков, как Литовченко, Багмут, Таран, Шох в городе помнят
и любят.
Наши ветераны футбола взяли уверенный старт, разгромив в первом
же матче никопольский «Колос» со счётом 8:3. Затем последовала трудная победа
(1:0) над мариупольским «Металлургом». А вот в финале «Днепр» «споткнулся» об
одесский «Черноморец». Основное время матча дало ничью (2:2). И только
последующие пенальти принесли долгожданный результат. Увы, он был не в пользу
днепропетровцев...
Впрочем, расстраиваться из-за этого особенно не стоит. Ведь наши
игроки уже четыре раза выигрывали в турнире. А одесситы одержали победу
впервые. С чем их можно только поздравить.
А. ЮРЬЕВ.
Розпочинається церемонія нагородження. Біля мікрофону
Іван Куліченко. На задньому плані зліва направо: Микола Павлов,
Микола Кужукін, Валентина Жиздик, Валентина Ємець, Ігор Ємець,
Павло Куделя, Віктор Маслов, Геннадій Лисенчук, Валентин Головко, Олександр Гордієнко
Головний приз турніру отримує капітан «Чорноморця» Сергій Марусін (вихованець дніпровського футболу). На дальньому плані ліворуч — зірка
«Дніпра» 1970-х років Олексій Христян (у блакитній сорочці)
Сергій Пучков отримує приз кращого гравця турніру
Анатолій Чистов отримує приз кращого воротаря турніру
Василь Лябик отримує приз глядацьких симпатій
Переможець турніру «Чорноморець» (Одеса)
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТУРНІР СЕРЕД ВЕТЕРАНІВ
ПАМ’ЯТІ ЗАСЛУЖЕНИХ ТРЕНЕРІВ УКРАЇНИ
В.О. ЄМЦЯ ТА Г.О. ЖИЗДИКА
«Спортивна газета» (Київ, 18.09.1999)
У Дніпропетровську з 10 по 12 вересня проходив традиційний
турнір за участю ветеранських команд, складених з гравців, кому вже виповнилося
35 років. Це вже були одинадцяті подібні змагання, але вперше вони проводилися
у місті, де ці тренери досягли найвищих успіхів. Цього разу у турнірі брали
участь 6 команд: «Дніпро» (Дніпропетровськ), «Колос» (Нікополь), «Кривбас»
(Кривий Ріг), «Металург» (Маріуполь), ЗАлК (Запоріжжя) та «Чорноморець»
(Одеса).
Спочатку вони були розбиті на дві групи, переможці яких виходили
до фіналу. Матчі складалися з двох таймів по 35 хвилин. У перший день були
проведені дві зустрічі — по одній в кожній підгрупі. Турнір відкрили господарі
змагань та футболісти нікопольського «Колоса». Ця зустріч стала легкою
прогулянкою для зіркового складу «Дніпра», за який грали такі відомі у минулому
майстри, як Городов, Башкіров, Сорокалет, Чередник, Пучков, Багмут, Шох. Велику
кількість голів на різний смак побачили 4 тисячі глядачів, що зібралися на трибунах
«Метеора». Таку велику для ветеранського матчу кількість вболівальників (велика,
звичайно, за нашими нормами) можна пояснити тим, що перед початком турніру на
стадіоні відбулося спортивне свято, присвячене Дню фізкультурника. Деякі
школярі залишилися подивитися гру. Забігаючи наперед, скажемо, що ця зустріч
стала найбільш відвідуваною та результативною.
Дніпропетровці протягом всього поєдинку домінували на полі.
Особливо відчутною їх перевага стала у другому таймі, коли нікопольчани не
могли навіть перейти середину поля. Лише наприкінці матчу футболісти «Дніпра»
дозволили суперникам трохи скоротити розрив у рахунку. Це була єдина зустріч,
яка проходила за відчутної переваги одного з суперників. Всі інші поєдинки
відзначалися гострою та напруженою боротьбою, в якій ніхто дійсно не хотів
поступатися. І як наслідок, в усіх матчах вирішальним ставав один гол.
Так, вже наступна гра між командами групи Б «Чорноморцем» та «Кривбасом»
була рівною. Криворіжці завдяки великій кількості замін, проведених під час гри
(за регламентом дозволялися зворотні заміни), зуміли протягом всього матчу
підтримувати темп і високий накал боротьби проти діючого чемпіона України й у
підсумку вибороли почесну нічию.
Другий день змагань пройшов на іншому стадіоні міста — «Металурзі».
Було зіграно чотири поєдинки, у яких і визначилися фіналісти. Першими на поле
вийшли запоріжці та криворіжці. Доволі несподівано перший тайм пройшов за
переваги ЗАлКа. І хоч першим відзначився «Кривбас», ще до перерви запоріжці
зрівняли рахунок, а у другому таймі забили переможний м’яч. Поразка склала з
криворіжців повноваження минулорічних переможців цих змагань.
А от наступна зустріч між дніпропетровцями і маріупольцями
виявила, як і очікувалось, першого фіналіста. Ним став «Дніпро». Перемога
господарів у цьому матчі прогнозувалася, але несподіваним став опір металургів,
серед яких особливо виділялися Олександр Червоний, капітан команди Олександр
Васютич та голкіпер Володимир Макаренко. Єдиний м’яч у зустрічі був забитий у
другому таймі, невдовзі після виходу на заміну Антона Шоха, який зумів у своїх
руках зібрати до купи всі нитки гри. Саме він організував атаку, котру влучним
ударом з близької відстані завершив Володимир Трубников.
Дуже цікавою виявилася і наступна гра між запоріжцями і
одеситами, у якій повинен був визначитися другий фіналіст. Ним міг стати будь-який
із суперників, але з турнірної точки зору більше шансів мав ЗАлК, якого влаштовувала
і нічия. При абсолютно рівній грі долю путівки у фінал знову вирішив лише один
забитий м’яч. Його чудовим ударом здалеку у самісіньку дев’ятку провів
Олександр Щербаков.
Останній суботній матч між «Колосом» і «Металургом» нічого не
вирішував, але він був гідним інших ігор. Програючи по ходу зустрічі,
маріупольці зуміли вирвати перемогу.
Фінал проходив у неділю на «Метеорі». Зустрічались справді
сильніші. Майже всі віддавали перевагу господарям, склад яких підсилили
Геннадій Литовченко та Олег Таран (їх очікували ще в суботу, але у
Дніпропетровську вони з’явилися лише перед фіналом). Крім того, одесити, склад
яких і без того не був численним, зазнали втрат: через травми не вийшли на поле
капітан Петро Чілібі та нападаючий Віктор Сахно. Весь матч «Дніпро» переважав
суперника, але надійно грала оборона «Чорноморця», і блискуче діяв у воротах
Анатолій Чистов, який ще й досі захищає кольори команди майстрів. Ще в першому
таймі дніпропетровці могли вирішити долю матчу. Хороші нагоди відзначитись мали
Таран, Шох та двічі Литовченко. Після перерви ситуація на полі не змінилася. На
39-й хвилині Антон Шох втратив реальний шанс відкрити рахунок, коли м’яч після
його удару пройшов в лічених сантиметрах від хрестовини. А одесити свої шанси
використовували сповна. Спочатку блискуче виконав штрафний Щербаков. М’яч, обігнувши
«стінку», влетів в дальній кут воріт Городова. А через 7 хвилин він же піймав
голкіпера «Дніпра», який звично для себе далеко вийшов за межі штрафного
майданчика.
Здавалося, що доля поєдинку вже вирішена. Але дніпропетровці
зуміли продемонструвати те, чим особливо відрізнялися команди Ємця та Жиздика —
характер. За 10 останніх хвилин вони зуміли зрівняти рахунок. На 61-й хвилині
відзначився Олег Таран, а за дві хвилини до кінця зустрічі чудового удару у дев’ятку
завдав Анатолій Оленьов. Тепер долю Кубка вирішувала футбольна лотерея. Першими
довелося бити одеситам. Їх кращий бомбардир Щербаков (тільки він, до речі,
забивав на турнірі у складі моряків) пробив сильно, але неточно. Вболівальники «Дніпра»
почали радіти. Але це було робити зарано. Чистов у серії пенальті показав
чудову реакцію, та, не припустившись жодної помилки, зумів парирувати удари
Гревцова, Литовченка та Оленьова. Спеціалістом по пенальті голкіпер одеситів
показав себе ще в основний час, парирувавши на 51-й хвилині удар з позначки від
Багмута (останній у фінальному матчі припустився другої помилки на турнірі,
пробиваючи пенальті — перший раз він схибив у грі з «Колосом», хоч тоді він
зумів добити м’яч). Голи, забиті Лепявко та Гагаузом, принесли перемогу «Чорноморцю».
Одесити вперше завоювали Кубок. До цього чотири рази ним володів «Дніпро», три
— «Колос», два — «Кривбас» та одного разу перемогу святкували запоріжці.
На церемонії закриття турніру відбулося урочисте нагородження
команд та гравців. Пам’ятний Кубок капітану «Чорноморця» Сергію Марусіну вручив
в.о. міського голови І.І. Куліченко.
Найкращим гравцем турніру було названо Сергія Пучкова, воротарем
— Анатолія Чистова, захисником — Петра Чілібі, півзахисником — Олександра
Червоного, нападаючим — Олега Тарана. Приз найкращого бомбардира отримав
Олександр Щербаков, який забив чотири м’ячі. Були відзначені призами Анатолій
Оленьов (за найшвидший забитий м’яч), Олександр Снітько (як найстарший гравець)
та Василь Лябик (приз глядацьких симпатій). Був відзначений і капітан «Дніпра»
Геннадій Литовченко, який в цей день святкував 36-річчя.
Турнір справив дуже приємне враження, як рівнем гри, так і
рівнем організації та суддівства. Зустрічі проходили емоційно, що говорить про
небайдужість їх учасників. Ця напруга стала додатковим випробуванням і для
арбітрів. Але вони виявили кваліфікованість. Всі без винятку судді (і
досвідчені, і ті, що роблять перші кроки зі свистком) діяли на належному рівні.
Слід відзначити Сергія Задирана, Олега Саліхова та Володимира Головка.
Олександр ПЕТРОВ,
Вадим ТАХТЕРІН.
16 років тому Геннадій Жиздик та Володимир Ємець
привели «Дніпро» до золотих медалей чемпіонів СРСР
Фото на пам’ять після турніру. Зліва направо: Петро Чілібі («Чорноморець»), Геннадій Литовченко («Дніпро»), Олександр Щербаков («Чорноморець»), Олександр Червоний («Металург» Маріуполь)
Фото на пам’ять після турніру. Зліва направо: Світлана Жиздик,
Ігор Ємець, Олександр П’ятигорець, Валентина Жиздик,
Людмила П’ятигорець, Геннадій Литовченко, Валентина Ємець
Комментариев нет:
Отправить комментарий