18 августа 1965 года. Среда Чемпионат СССР. 2-я группа класса "А". 25-й тур «Днепр» (Днепропетровск) – «Политотдел» (Ташкентская область) – 0:0

«Днепр» (Днепропетровск) – «Политотдел» (Ташкентская область) – 0:0.

18 августа 1965 (среда). 18:00. Днепропетровск. Стадион «Металлург». 36000 зрителей.

Судьи: Н. Крылов (Куйбышев), В. Летунов, Д. Мирза (оба – Москва).

«Днепр» (футболки белые с тёмными вставками, трусы белые, гетры красные с белой полосой): 1 Павлеченко – 3 Дановский – 2 Кузовенков, 4 Канафоцкий, 5 Ануфриенко – 6 Галоян, 7 Добрянский – 8 Кравчук (Юлгушев, 65), 9 Крюковский, 10 Ерохин, 11 Савельев (к). 

Старший тренер – А. Зубрицкий.

«Политотдел» (футболки светлые, трусы белые): В. Годлевский, В. Прохоров, С. Семёнов (к), Г. Спиваков, А. Рем, Ю. Иванов, И. Тазетдинов, Е. Казаков, Д. Ан, Г. Костюченко, В. Переверзев. 

Старший тренер – Чен Ир Сон. – составы из протокола матча.

Дублёры – 2:0.

«ДНЕПР» ИГРАЕТ ДОМА

«Днепровская правда» (19.08.1965)

Очередную встречу на первенство страны по футболу «Днепр» провёл на своём поле. На этот раз соперниками наших футболистов стали спортсмены «Политотдела» (Ташкентская область).

Для обеих команд необходим был лишь победный исход матча. Прибавка двух очков давала возможность «Днепру» прочнее закрепиться в ведущей восьмёрке. А «Политотдел», выиграв, избегал опасности покинуть высшую футбольную лигу.

Надо сказать, что соперники «Днепра», хотя и находятся во второй половине таблицы, легко очков не отдают. Более того, пять раз они уходили с поля победителями, девять раз сводили встречи вничью.

И на этот раз ташкентские футболисты «отняли» у хозяев поля ценное очко. Матч закончился вничью со счётом 0:0.

ВТРАЧЕНА АГРЕСИВНІСТЬ

«Прапор юності» (20.08.1965)

В другому колі чемпіонату країни виступи дніпропетровських футболістів не можна назвати втішними. Команда, одержавши всього сім «балів», шанси на вступ до фінальної вісімки зберігає завдяки запасу очок, набраних в поєдинках першого етапу. Іспити в «аудиторіях» суперників наші майстри складають незадовільно. Дехто схильний пояснювати ці невдачі «невезінням», посилаючись, наприклад, на матч проти алма-атинського «Кайрату», зустріч з «Шинником», коли ярославці буквально на останніх секундах відібрали у нас два золотих очка тощо.

Як часто, аналізуючи поразку, бачимо ми зовнішній її бік: помилку воротаря, який невчасно вийшов на передачу, невдало обрав місце у воротах; промах захисника. Звичайно, помилки в діях гравців оборонної ланки кидаються у вічі, бо за ними слідує найтяжче покарання для всієї команди – гол. Та коли основне навантаження поєдинку падає саме на плечі оборони, коли захисники і голкіпер весь час у боротьбі, є всі підстави говорити про закономірність помилок, закономірність «невезіння».

Давайте тепер проаналізуємо ігри «Дніпра» на заключному етапі попередніх ігор. Наші земляки забили всього шість м’ячів та й то два з них їх суперники (армійці Новосибірська і рижани) послали у власні ворота. Отже, дніпропетровці втратили найгрізнішу свою зброю — агресивність. Тому і з’явилися в їх «заліковій книжці» нулі й одиниці — закономірні супутники «беззубої гри». Винні в цьому, перш за все, форварди, які самі нападають рідко, якось боязко і на допомогу своїм захисникам приходять не часто. В цьому відношенні яскравою ілюстрацією може бути остання зустріч з футболістами «Політвідділу». Сільських спортсменів, дебютантів першого ешелону, відзначають поки що не висока техніка, не великий досвід турнірної боротьби, а молодіжний запал, підкріплений колективною волею, спільними і дружними зусиллями всіх в обороні й захисті. І, звичайно ж, виступаючи проти «Дніпра» — команди, що займає в турнірній таблиці значно вищу сходинку, — вони, як і слід було чекати, обрали оборонний варіант гри. Вони нападали малими силами, насичуючи м’ячами в основному швидких і настирливих крайніх нападаючих і центрфорварда; більше турбувались про недоторканість власних воріт.

Забігаючи наперед, скажемо, що завдання — зробити нічию — узбецькі футболісти виконали. Фінальний свисток судді перервав зустріч, а на світловому табло так і залишилися «сухі нулі». Очко, втрачене господарями поля в поєдинку з новачками класу «А», — данина дружному захисту гостей, результат втраченої агресивності дніпропетровських форвардів, які так і не зуміли зламати масовану оборону суперників. Нападаючі господарів поля, жваво розпочинаючи атаки, по мірі наближення до штрафного майданчика нітились, уповільнювали кроки, перетримували м’яч чи поспішали швидше переадресувати його партнерові. Успіх могли принести чітка узгодженість в діях гравців, технічна досконалість при поводженні з м’ячем, ширококомбінаційна гра, в якій вдало поєднуються високі й низові передачі, атаки флангами і через центр. Але, на жаль, всього цього було або занадто мало, або не було зовсім. На підступах до штрафного майданчика суперників і в його межах дніпропетровці губились настільки, що їх стартова агресивність перетворювалася у войовничу метушню. Щоправда, тричі удари футболістів «Дніпра» відбивала штанга, але говорити про суцільне «невезіння» не доводиться: 97 процентів браку — це невміння завершати атаки.

Становище «Дніпра» після останнього туру далеко не радісне: п’ять команд попереду і за спиною — суперники, що наздоганяють. І серед них – «Карпати», боротьба з якими попереду. І боротьба ця ведеться вже зараз, заочно, до повторної зустрічі між суперниками по внутрішньому турніру — між колективами майстрів УРСР.

А. ПІВНЕНКО.

Зірвано чергову атаку «Дніпра».  Фото В. Шульгіна.

ЩЕ ОДНЕ ВТРАЧЕНЕ ОЧКО

«Зоря» (20.08.1965)

У позавчорашній зустрічі з ташкентською командою «Політвідділ» футболісти «Дніпра» так і не зуміли відкрити рахунок, хоч можливостей у них було більш, ніж досить. М’яч вперто не бажав влітати в сітку воріт гостей. Тричі їх врятовувала штанга, але найчастіше — безпорадність форвардів «Дніпра».

Як тільки минули перші хвилини матчу, стало цілком очевидно, що гості найменше прагнуть забити гол, їх основна мета — залишити в недоторканності свої ворота. Оборона команди була глибоко ешелонована, захисники, не гребуючи ніякими засобами, вдаючись до різких, а часом, і недозволених прийомів, відбивалися як тільки могли.

У такій вигідній для себе обстановці, коли противник добровільно віддав центр поля і атаки можна проводити великими силами, дніпропетровці обрали далеко не найкращий метод поєдинку. Півзахисники В. Добрянський і С. Галоян перетримували у себе м’яч, просування вперед велося дуже повільно, при короткому пасі, а це полегшувало становище гостей, які завжди встигали згуртуватися для оборони.

Дуже близькі до успіху були дніпропетровці в перші 15 хвилин другого тайму. Та поступово, особливо після невдалої заміни в передній лінії «Дніпра», запал почав згасати, і окремі його спалахи серйозної загрози уже не являли.

Недалеко до фіналу попереднього етапу розиграшу, а форварди «Дніпра» так і не навчилися діяти в умовах масованої оборони. А тимчасом більшість суперників, особливо з числа аутсайдерів, виступаючи на чужих полях, взяла саме такий метод на своє озброєння.

Важко зараз вгадати, чого коштуватиме «Дніпру» втрачене позавчора очко. Щоб переконатись в цьому, погляньте на наведену нижче таблицю провідної вісімки.

	Ігри	М’ячі	Очки
«Шинник»	25	36—14	35
«Зоря»	25	29—14	35
«Кайрат»	24	27—11	33
«Жальгіріс»	25	37—26	29
«Дніпро»	25	21—18	29
«Арарат»	24	26—24	27
«Карпати»	25	24—17	26
СКА Н	24	27—22	26

Далі, на девятому місці, з 26 очками йде «Даугава», а за нею з 22 очками — «Алга» і ленінградське «Динамо».

Минулий тур, за винятком зустрічі у Дніпропетровську (0:0), відзначився великою результативністю. З однаковим рахунком 4:1 «Жальгіріс» виграв у ленінградських динамівців, «Шинник» — у «Даугави». З рахунком 3:1 «Карпати» перемогли «Алгу», луганська «Зоря» виграла у калінінської «Волги» 3:0, «Кайрат» переміг динамівців Талліна 1:0, а «Кубань» виграла у «Ростсільмаша» — 3:0.

Вибуття «Даугави» з вісімки принесло дніпропетровцям велику неприємність. «Дніпро» відразу ж втратив три «золотих» очка.

Щоб бути гарантованими під несподіванок, нашим футболістам треба будь-що взяти в останніх п’яти іграх принаймні 4-5 очок. Добитись цього можна, якщо, звичайно, команда виступатиме на повну силу своїх потенціальних можливостей.

Н. ЯНОВ.

На знімку: гості відбивають чергову атаку. Фото В. Шульгіна.

СЕМЬ ИЗ ДВАДЦАТИ

«Днепровская правда» (21.08.1965)

До конца второго круга осталось провести пять игр. Если внимательно посмотреть турнирную таблицу, то можно сделать вывод, что только у семи команд шансы попасть в восьмерку нереальны. Первые три коллектива — ярославский «Шинник», луганская «Заря» и алма-атинский «Кайрат» можно уже считать финалистами. А вот между командами, занимающими места с четвертого по девятое, еще предстоит упорная борьба за выход в пульку. «Жальгирис» и «Днепр» имеют по двадцать девять очков и только по соотношению забитых и пропущенных мячей литовские футболисты стоят в турнирной таблице выше днепропетровцев. «Арарат» провел двадцать четыре игры, у него двадцать шесть очков. Столько же у новосибирских армейцев, «Карпат» и «Даугавы». Но львовские футболисты провели на одну игру больше, а рижские — на две.

Теперь несколько слов об игре наших земляков. Первую половину турнира «Днепр» провел успешно. Набрав 22 очка, он находился на втором месте, пропустив вперед только луганскую «Зарю». Однако во втором круге положение нашей команды несколько изменилось. Большую часть игр чемпионата ей довелось проводить на чужих полях. Жатва побед была не очень обильной. В семи встречах, проведенных на выезде, футболисты «Днепра» набрали всего лишь три очка. Три встречи на своем поле дали еще четыре очка. Набрав семь очков из двадцати возможных во втором круге «Днепр» оказался на пятом месте.

Такой «спуск» по турнирной лестнице объясняется многими причинами. Первая, как уже говорилось, обилие игр на выезде. Нельзя сбрасывать со счета и то, что аутсайдеры второй подгруппы, видимо, подстегнутые опасностью покинуть класс «А», заиграли во втором круге значительно сильнее. Каждое очко теперь ни в одной встрече не отдается без боя.

Причины неудач следует, конечно, искать и в игре Днепра. Ведь очки, отданные калининской «Волге» и ташкентскому «Политотделу» ложатся на совесть наших бомбардиров, которые никак не могли забить мяч в ворота соперников. Единственной «ничейной победой» можно считать «золотое» очко, добытое «Днепром» в Алма-Ате во встрече с местным «Кайратом». Это была действительно боевая гроссмейстерская ничья. Наши футболисты, проигрывая в этом матче, сумели все-таки сравнять счет.

О бомбардирах «Днепра» надо вести особый разговор. Линия нападения команды играет сейчас неплохо. Анализ прошедших матчей показывает, что наши форварды большую часть матча «гостят» на половине противника. Все игры изобилуют красивыми атаками, хорошими комбинациями, прорывами с флангов.

Однако на штрафной площадке нападающие, как говорят, теряют свое лицо. Завершающего удара по воротам делать некому. Многие сетуют на случайность. Но дело не в случайности, не в этом причина того, что в 10 матчах наши футболисты забили всего 4 мяча. (на самом деле — 6 мячей. — Р.Л.)

Руководству команды следует серьезно задуматься над этой «арифметикой». Больше внимания на тренировке уделять отработке удара по воротам. Следует, и как быстрее преодолеть опасную «болезнь незабивания». Надо полагать, что оставшиеся встречи будут проведены только в атакующем стиле. Продолжить борьбу в числе сильнейших — непреложная задача «Днепра».

А. ШЕВАК.

Таблица после 25-го тура