ПЕРЕД
ФУТБОЛЬНИМИ КАНІКУЛАМИ
«Зоря» (23.11.1965)
Минулої суботи прозвучав останній акорд XXVII
чемпіонату країни з футбола. Змагання, що почалися ранньої весни на вологих
безтрав’яних полях, тривали майже вісім місяців і завершились на стадіонах,
вкритих снігом. Дніпропетровці не пам’ятають такого, щоб їх команда проводила
офіціальні зустрічі після середини листопада.
Чемпіонат був багатий на цікаві, а часом і драматичні
події і приніс, звичайно, одним успіхи, а іншим — лише прикрощі. Бо де бувають
переможці, там є і переможені.
Вже перед останнім туром у «вищій лізі» визначилися
всі три призери. Золото дістали торпедівці Москви, срібло — динамівці Києва, а
бронзу — московські армійці. Ще раніше визначилася доля залізничників Москви,
армійців Одеси і торпедівців Кутаїсі, яким доведеться вийти з першої групи
класу «А».
Отже, коли у «вищій лізі» все стало на свої місця, то
в другій групі класу «А» залишились ще два неясні питання. Турнірну таблицю
шістнадцяти найсильніших фіналістів очолила досвідчена команда алма-атинського «Кайрата».
Але стільки ж очок, як у лідера, має єреванський «Арарат». Щоб визначити, кому
ж вручити єдину путівку для переходу у «вищу лігу», між «Кайратом» і «Араратом»
треба провести додатковий матч на нейтральному полі.
Відомо також, що дві команди Російської Федерації, які
мають найгірші показники серед команд своєї республіки, що виступали в другій
групі класу «А», — калінінська «Волга» і «Ростсільмаш» — переходять у клас «Б».
Їх місця займуть новий чемпіон РРФСР «Спартак» з Нальчика і другий призер
чемпіонату республіки — казанський «Рубін».
А як буде з чемпіоном України — командою Львівського
спортивного клубу армії, яка завоювала право на той рік грати в класі «А»?
Оскільки положення Української Федерації забороняє мати в одній області дві
команди класу «А», то львівським армійцям доведеться провести ще дві перехідні
гри з своїми земляками — футболістами «Карпат». Матчі відбудуться 25 і 27
листопада в Сімферополі.
Бачите, скільки неясних питань після закінчення
чемпіонату. Вони породжені недосконалістю системи розиграшу, яку справедливо
критикувала центральна і місцева преса. Зокрема, не виправдали себе двоетапний
розиграш в другій групі класу «А» і так звані внутріреспубліканські обмеження
для цих команд, коли, скажімо, «Карпати», які зайняли добре для себе 9-е місце
з 30-ти, змушені ще відстоювати право залишитися в класі «А».
Наш «Дніпро» за підсумками сезону посів восьме місце,
обігнавши такі досвідчені і сильні колективи, як «Карпати», «Жальгіріс»,
горьковська «Волга», «Молдова», «Даугава» та інші.
Загалом порівняно з попередніми двома сезонами
дніпропетровці зробили значний крок вперед, і для них з цього погляду нинішній
чемпіонат був вдалим.
Але коли докладніше проаналізувати хід змагання, то
стає очевидним, що «Дніпро» міг розраховувати на вище місце в турнірній таблиці
і мав реальні підстави ввійти до трійки найсильніших. Прикрі зриви були в
другому колі попереднього етапу, коли команда недобрала чимало «золотих»,
залікових очок. Наздогнати втрачене у заключній частині було вже дуже важко.
Наші земляки у фіналі шістнадцяти найсильніших набрали однакову з «Текстильником»
кількість очок — по 17. Проте івановці завдяки запасові очок, набраних у
попередньому етапі, посідають зрештою 4-е місце, а «Дніпро» — 8-е.
Доречно нагадати, що коли б до уваги брали лише
фінальні очки, то таблицю очолювали б «Кайрат» і «Шинник», які мають їх по 22,
а на двох останніх місцях опинилися б «Шахтар» і «Терек», які набрали лише по
11. І взагалі в таблиці сталися б парадоксальні переміщення. От що значить недосконалість
системи заліку очок.
Та повернемось до «Дніпра». Незважаючи на те, що
команду часто підводили воротарі, найсильнішою лінією треба вважати захист на
чолі з невтомним Б. Дановським. Щодо пропущених м’ячів «Дніпро» ділить п’яте і
шосте місця. Гірше з нападом: по забитих м’ячах наші земляки на десятому місці.
В шістнадцяти іграх заключного етапу забито тільки п’ятнадцять м’ячів — менш
ніж по одному в матчі. Форварди були явно не в формі. І, очевидно, це головне,
що має сьогодні хвилювати тренерів. Дуже часто ми були свідками, коли команда
не могла реалізувати свою перевагу лише тому, що атакам бракувало логічного
завершення — прицільного і сильного удару по воротах.
Редакція «Зорі» провела недавно письмовий опит серед
любителів футбола, кого вони вважають найкращим гравцем у команді? Серед
захисників більшість назвала Б. Дановського, серед півзахисників — С. Галояна і
серед форвардів — М. Пінчука, з яким конкурує А. Крюковський. Більшість
опитаних ухилилася назвати кращого воротаря.
Думається, що думка «болільників» цілком об’єктивна і
найбільш повно відбиває дійсний стан.
Приємним явищем цього сезону була поява в основному
складі торішніх і нинішніх дублерів. Йдеться про захисника Є. Кузовенкова,
форварда А. Крюковського і молодого півзахисника А. Гринька, який робить лише
перші кроки у великому футболі. Є. Кузовенков, щоправда, через травму не міг
грати весь сезон, але старт у нього був дуже добрий. Зросла майстерність А.
Крюковського, який сьогодні став у колективі лідером по числу забитих м’ячів. І,
звичайно, у А. Гринька все ще попереду. Хотілося б, щоб команда дублерів завжди
була тією лабораторією, де кується поповнення для основного складу.
Ми не беремось давати оцінку кожному гравцеві. Тут
вирішальне слово належить тренерам. Скажемо лише, що кожен з них вніс свій
вклад у загальний успіх. Важливо, щоб кращі традиції, які народилися в
колективі, були збережені й помножені, а все, що заважало виступати на повну
силу своїх потенціальних можливостей, було відкинуто.
Наша область великий футбольний центр, своєрідна «футбольна
держава», яка, крім «Дніпра», має ще чотирьох представників у класі «Б». І
нинішній чемпіонат теж виявив сильні і слабкі сторони цих колективів.
Найбільший успіх випав жовтоводському «Авангардові».
Вперше за всю історію чемпіонатів представник Дніпропетровщини — «Авангард» —
потрапив до фінальної пульки найсильніших команд республіки. На фініші цей
колектив теж показав себе якнайкраще, посівши третє місце в республіці. Щиро
поздоровляємо жовтоводців з перемогою.
Що ж до криворізького «Гірника», «Дніпровця» і
нікопольського «Трубника», то вони нічим не порадували своїх прихильників.
Облспортсоюзові та обласній федерації футбола слід докладно вивчити причини
невдач цих команд, а особливо «Гірника», який різко здав свої торішні позиції.
Кривбас, де люблять футбол, де багато виробничих команд, повинен бути гідно
представлений у чемпіонаті республіки.
Такі роздуми викликають підсумки нинішнього
чемпіонату.
Як.
НОВАК,
голова
обласної секції спортивної преси.
«МАЄМО БУТИ
ПЕРШИМИ»
«Прапор
юності» (01.12.1965)
Та команда, з якою ми в сезоні 1965 року вперше
познайомились 12 лютого в товариському матчі із запорізьким «Металургом»,
принесла, нарешті, чи не вперше за післявоєнні роки, футбольний успіх нашому
місту. Чимале психологічне значення мав для цього успіху і результат тієї
зустрічі з запоріжцями, яка відбулась на засніженому полі. «Дніпро» забив два «сухих»
м’ячі у ворота своїх одвічних суперників, поєдинки з якими кілька літ зряду
приносили дніпропетровцям одні неприємності.
Успіх «Дніпра» безперечний. Команда завоювала 8 місце
серед 32 колективів другої групи класу «А» і третє серед 6 українських.
Чи міг він бути більшим? Відповідаючи на це запитання,
старший тренер «Дніпра» А.Ф. Зубрицький на зустрічі з журналістами сказав, що,
відстоявши уже на попередньому етапі змагань право виступати і наступного року
в класі «А», команда в першу чергу прагнула позбутись наявних недоліків як у
тактичній підготовці, так і у вольовому загартуванні окремих футболістів.
Передбачалось, що команда у фінальних поєдинках має грати вільно, багато
комбінувати, імпровізувати, добиваючись гри красивої і легкої. Не менш важливим
завданням було виховання у наших форвардів і півзахисників смаку до гола,
зарядженості на завершальний удар. Плани ці, розроблені у колективі, мали
привести і до виконання програми-максимуму: завоювання звання майстрів спорту
СРСР. Для цього «Дніпру» необхідно було зайняти у фінальних поєдинках місце не
нижче четвертого.
Забігаючи наперед скажемо, що виконати
програму-максимум команді не вдалося. Причини цього А. Ф. Зубрицький вбачає,
перш за все, в невдачах другого круга попередніх ігор.
Після успіху першого круга команда розслабилась.
Спроби поновити її бойову форму не мали успіху, бо в цей час провідних
спортсменів переслідували травми, а дублери не могли їх повноцінно замінити.
Керівництво намагалось зміцнити колектив за рахунок
здібних футболістів з команд класу «Б» нашої області, але ні Снітко з
Дніпродзержинська, ні Самсонов і Ярчук з Кривого Рога, яких запросили, у
команді так і не з’явились. Натомість вони опинилися далеко за межами нашої
області — в Києві і Донецьку. У цьому принциповому питанні недостатньо рішучою
виявилась обласна федерація футбола і облспортрада.
У якійсь мірі прорахунок було зроблено у поглядах на
завдання дублерів команди. Він майже не оновлювався протягом двох попередніх
років, хоч там було чимало безперспективних футболістів, майстерність яких не
зростала. От і виходило, що у поєдинках з рівними собі наш дубль виглядів
непогано, а от випробування в основному складі витримували далеко не всі.
Усвідомивши, що дубль — це лабораторія, в якій має випробовуватись якомога
більше молоді, тренери «Дніпра» в кінці сезону стали запрошувати на матчі
дублерів кращих футболістів клубних команд міста. Було переглянуто до десяти
спортсменів і три з них — Хохлачов з команди хіміко-технологічного інституту,
Хлебніков і Коляда з місцевого «Локомотива» будуть зараховані після футбольних
вакансій до складу дублерів. Ще кілька місцевих футболістів будуть запрошені на
весняний тренувальний збір команди, де і вони, і тренери мають сказати
вирішальне слово.
Найслабкішою виявилась у команді ланка центральних
нападаючих. Само тут і проводились основні експерименти. Врешті-решт разом з А.
Крюковським там з’явився і Г. Кржичевський. Ця пара центрфорвардів виявилась
найбільш результативною. З появою Кржичевського на місці центрфорварда дії
наших нападаючих набули більш цілеспрямованого характеру. Варто сказати, що
Кржичевський, виступаючи в основному складі не так вже й багато, зумів саме за рахунок
нестримного бажання взяти ворота суперника записати в свій актив 5 голів. Але
цьому футболістові все ще не вистачає технічної підготовки.
У фінальних поєдинках значно поліпшили клас своєї гри
М. Пінчук і С. Галоян. Ці футболісти стали діяти більш агресивно, більш
цілеспрямовано. Якщо вони зуміють у період підготовки до нового сезону
збільшити набутий атакуючий потенціал, то стануть грізною силою у нападі.
Найсильнішою лінією команди зарекомендували себе у
цьому сезоні захисники на чолі з невтомним і надійним стопером, капітаном
команди Борисом Дановським.
Наші захисники вірно розуміють тактику сучасного
футбольного бою і часто з’являються в лінії атакуючих. Варто лише зіслатись на
Б. Дановського та Р. Конафоцького, які своїми рейдами і прицільними ударами по
воротах завдавали чимало клопоту суперникам. На рахунку стопера Дановського 3
забитих у ворота суперників м’ячі.
На початку цього сезону своє основне завдання команда
вбачала в стабілізації складу і завоюванні місця в числі фіналістів. Це
завдання в основному виконане.
Планами «Дніпра» на наступний рік поділився капітан Б.
Дановський: «Сьогодні ми треті серед українських колективів. Завтра ми маємо
бути першими».
А.
БОРИСЕНКО.
У НАС
В ГОСТЯХ «ДНЕПР»
«Днепровская правда» (02.12.1965)
Состоялся очередной редакционный «четверг»
«Днепровской правды». В этот раз на встречу с журналистами пришли футболисты
местной команды «Днепр».
В нынешнем сезоне, как известно, «Днепр» занял восьмое
место среди 32-х коллективов второй группы класса «А», разыгрывавших
первенство, и третье место среди украинских команд. Этот результат радует и
обнадеживает.
Мог ли он быть лучшим? На этот вопрос ответил старший
тренер «Днепра» А.Ф. Зубрицкий: Задачей № 1, которую мы поставили перед собой
уже в начальной стадии розыгрыша первенства, была стабилизация игры всех линий
команды. Ведь если защита удовлетворяла нас, то игра нападающих оставляла
желать много лучшего. Поэтому, когда после предварительных игр команда вышла в
группу сильнейших, мы не стали ставить перед собой задачу выйти на призовое
место.
Понятно, что для выполнения намеченной цели
требовалось ликвидировать все недостатки, все просчеты, как в технической, так
и физической подготовленности игроков. Далеко не все, к сожалению, в этом
направлении мы сумели сделать. Проведя первый круг в достаточно хорошей форме,
футболисты «Днепра» несколько «сбавили темп» во втором. Причиной неудачных
выступлений команды следует считать и большое количество травм, которые, как из
«рога изобилия», посыпались во второй половине сезона.
Самым перспективным игроком из дублёров оказался,
пожалуй, только Г. Кржичевский, укрепивший линию нападения. Сыграв в основном
составе всего несколько игр, он хорошо зарекомендовал себя, забив в ворота
соперников пять голов. С его приходом центрфорварды почувствовали себя
увереннее, заиграли смелее, слаженнее. Решительнее начали играть Н. Пинчук и С.
Галоян. Активнее стали действия защиты во главе с Б. Дановским.
— Сейчас футболисты «Днепра» отдыхают, — сказал в
заключение А. Зубрицкий, — а с начала года мы возобновим тренировки основного
состава. В числе дублеров, очевидно, приступят к тренировкам и несколько
спортсменов, которых мы недавно просмотрели и считаем наиболее подходящими для
занятия вакантных мест. К ним относятся Хохлачев из команды
химико-технологического института, Хлебников и Коляда из юношеской команды
местного «Локомотива».
Одной из главных задач, которые мы ставим перед собой
в следующем сезоне, по-прежнему остается стабилизация состава и завоевание
ведущего места в числе финалистов.
(Слева направо – Анатолий
Зубрицкий, Роман Канафоцкий, Сергей Галоян, Евгений Шпак, Владимир Ануфриенко, Валерий Кравчук. – Р.Л.)
ИТОГОВАЯ ТАБЛИЦА
Класс «А». II группа. 2-я подгруппа
Предварительный турнир
ИТОГОВАЯ ТАБЛИЦА-ШАХМАТКА
Класс «А». 2 группа. 2-я
подгруппа
Предварительный турнир
ИТОГОВАЯ ТАБЛИЦА
Класс «А». II группа.
Финальный
турнир за 1-16 места
ИТОГОВАЯ ТАБЛИЦА-ШАХМАТКА
Класс «А». II группа.
Финальный турнир за 1-16 места
Комментариев нет:
Отправить комментарий