Обзор первого этапа чемпионата 1965

ПІСЛЯ ПРОМІЖНОГО ФІНІШУ

Інтерв’ю дає старший тренер команди «Дніпро», заслужений тренер УРСР А. Ф. Зубрицький

«Зоря» (19.09.1965)

Закінчився попередній етап змагань другої групи класу «А». Спортивний оглядач «Зорі» звернувся до старшого тренера команди «Дніпро», заслуженого тренера УРСР Анатолія Федоровича Зубрицького з проханням відповісти на кілька питань, що стосуються підсумків розиграшу і дальших планів колективу. Нижче наводимо це інтерв’ю.

Запитання: Як ви оцінюєте підсумки попереднього етапу?

Відповідь: Я не буду вдаватися до цифр, до технічних результатів. Вони добре відомі любителям футбола з таблиць, що друкувалися в пресі, в тому числі і у вашій газеті. Наш колектив дуже задоволений, що зумів виконати поставлене перед ним завдання і ввійшов до складу шістнадцяти найсильніших, які продовжать боротьбу за право переходу до вищої ліги радянського футбола. Нам особливо приємно, що з першого до останнього гуру ми жодного разу не побували за межею вісімки.

Були у нас, звичайно, і удачі, були й серйозні зриви. Більш вдало виступала команда в першому колі, набравши 22 очка і посівши в підсумку високе місце. Ми зазнали в першому колі лише двох поразок: одну дома від «Кайрата» і на виїзді від «Жальгіріса» з мінімальним рахунком 0:1.

Багато хвилювань принесло колективу та його прихильникам друге коло. Ми знали про ті серйозні труднощі, які чекали нас, готувалися до їх подолання, але досягти бажаного результату деякий час не могли.

Причин тут багато. Одна з них, на мій погляд, чисто психологічна. Вже після першого кола стало очевидним, що перехідним балом до вісімки будуть 32 очка. Щоб мати їх, нам слід було у другому колі з 30 можливих набрати лише 10 очок. Очевидно, це якоюсь мірою породило елементи безтурботності у деяких наших гравців. Ми, мовляв, з закритими очима візьмемо їх, — так міркували вони. Перебороти цей бар’єр безтурботності одразу не так просто. Але з цим злом у нашому середовищі ми сподіваємось покінчити.

Друга причина — травми провідних гравців, що переслідували нас протягом всього другого кола. На деякі змагання ми виходили без 4—5 футболістів основного складу. Біда ще й у тому, що травми виводили з строю спортсменів усіх ліній. У нас, як звичайно, було ким замінити хворих товаришів. Але кому не зрозуміло, що значні зміни в основному складі в розпал сезону приводять до порушення вже награних тактичних ходів.

Хто грав у футбол, той добре знає, як важко футболісту після травми, що сталася в розпал сезону, знову увійти в кращу форму. Період другого становлення футболіста триває довго.

Та з часом все уладналося, і ми вже за кілька турів до фінішу змогли, нарешті, навести порядок у всіх ланках і почали виступати так, як цього бажалося. Найкраще це було продемонстровано в поєдинках з «Жальгірісом», таллінським «Динамо» і «Карпатами».

Побіжний аналіз підсумків попереднього етапу все ж показує, що ми могли б досягти більшого. Але для цього треба було, щоб наші нападаючі діяли агресивніше, більше були націлені на завершувальні удари по воротах і тоді менше було б у нас нічиїх і поразок.

Запитання: Що ви можете сказати про ваших майбутніх суперників?

Відповідь: Їх вісім. І не можна сказати, що ми матимемо справу з вісьмома невідомими. Кишинівська « Молдова», харківський «Авангард «, і горьковська «Волга» ще торік виступали в першій групі класу «А» і не потребують атестації. З «Уралмашем», карагандинським «Шахтарем», челябінським «Локомотивом» нам не раз доводилось мати справу в попередніх турнірах. Загадковими лишаються тільки Івановський «Текстильник» і грозненський «Терек». Щодо «Текстильника», то він справді перевершив усі прогнози. Новачок класу «А», він провів попередній етап рівно і підніс немало сюрпризів. «Терек» — сильний, вольовий колектив, який відсутність досвіду компенсує агресивністю, особливо вдома.

А загалом усі колективи по своїй силі рівні з вісімкою другої підгрупи. Тому фінальний турнір, який триватиме від 21 вересня до 20 листопада, буде незвичайно цікавим. Вгадувати наперед можливого переможця зараз ніяк не можна.

Запитання: Пробачте за нескромність. Які плани і шанси «Дніпра» в заключному етапі?

Відповідь: Є така відома приповідка: поганий той солдат, котрий не прагне стати генералом. І якщо ми вже успішно подолали тяжкий шлях і ввійшли до фіналу найсильніших, то чому б нам не поборотися за почесне місце в турнірній таблиці? Передрікати підсумки, робити прогнози, давати обіцянки в спорті, а особливо в футболі, неможливо. Але ставити перед собою якусь певну мету, боротися за неї ми повинні і будемо.

Запитання: Може, ви поділитесь ще якимись планами «Дніпра» в нинішньому сезоні?

Відповідь: Ми розглядаємо заключну частину чемпіонату і як зручний момент для завчасної підготовки до наступного сезону. Оскільки над колективом зараз не тяжіє загроза вибути з класу «А», то є можливість у більш-менш спокійній обстановці попрацювати над тактичною підготовкою колективу, «випробувати боєм» молоді сили з числа дублерів. Коротше кажучи, можливості для деяких експериментів тепер з’явилися. Але робити це будемо обережно, бо не можна скидати з вагів результати ігор.

Запитання: До речі, про дублерів. Яким ви вважаєте їх виступ?

Відповідь: Того року наш резервний склад виявився переможцем у своїй підгрупі. І йому було вручено за підсумками сезону почесний приз Федерації футбола Радянського Союзу. Повторити цей успіх поки що не вдалося. Але це аж ніяк не означає, що наші дублери виступали погано. Навпаки, хоч вони зараз і не очолюють турнірну таблицю, але в їх складі є ряд молодих перспективних гравців, які, виступаючи поруч з своїми старшими досвідченими товаришами, показали себе з кращого боку.

ВІСІМ РІВНИХ

«Зоря» (26.09.1965)

Прошу через вашу газету розповісти про вісім найсильніших команд першої підгрупи, які вийшли до фіналу шістнадцяти і з якими доведеться зустрічатись команді «Дніпро».

В. Гапоненко,

м. Дніпропетровськ.

На просьбу редакції відповідає старший тренер горьковської «Волги», майстер спорту Микола Якович Глєбов:

За умовами календаря змагань «Дніпро» у фіналі зустрінеться з незнайомими футбольними клубами. Який же клас футболістів першої підгрупи? Чим відзначається кожна команда?

Є думка про те, що склад команд другої підгрупи сильніший, ніж першої. При цьому називають «Кайрат», «Зорю», «Жальгіріс», «Шинник», «Дніпро», «Арарат».

Віддаючи належне цим командам, які здавна зарекомендували себе, я все ж вважаю за краще відповісти на це питання після закінчення чемпіонату. Зараз можу напевне лише сказати, що явного пріоритету тій чи іншій групі, тій чи іншій команді віддавати не слід.

Почнемо з лідера — уже знайомої команди «Текстильник». На мій погляд, івановці не відзначаються ажурною, тонкою грою, яка містила б в собі глибокі тактичні задуми. Навпаки, дії «Текстильника» прості, відверті. Але в цій простоті є свої особливі і дуже цінні властивості, подолати які не завжди вдається більш класним командам. Я маю на увазі швидкісний атлетизм івановців, їх вміння створювати, нарощувати і підтримувати високий темп. «Текстильникові» властиві мобільність в атаці, рішучість і відповідальність в обороні.

Деякою мірою до цієї ж категорії можна віднести і «Уралмаш». Однак психологічна зібраність не є постійним фактором цієї команди. Ігри уральців більш обдумані щодо тактики. Маневри центрального нападника Зубкова дуже добре поєднуються швидкісними діями лівого нападника Охрімчука і постійним підключенням півзахисника Гаврилова до атак. По-сучасному вступають в напад і крайні захисники. Атака — найнебезпечніша сторона в діях уральців.

З команд першої групи мені найбільше імпонують «Авангард», «Шахтар», «Терек», «Молдова». Ці команди різнобічно підготовлені, в них уміло поєднуються атлетизм з технікою.

В «Авангарді» кваліфіковані гравці Кольцов і Носов добре організують оборону, а півзахисник Несміян і нападник Корольов – атаку. Причому Корольов розумно організує і завершує атаки. У «Шахтаря» всі ланки рівноцінні. Команда по-своєму й дуже своєрідно застосовує систему 4×2×4. Характерна риса цієї команди — широкий і різноманітний маневр нападників, який грунтується на швидкості, взаємозамінності, що утруднює для суперника організацію оборони. На жаль, карагандинці нерівно провели матчі попереднього етапу, хоч в їх складі є ряд гарних футболістів: Котиченко, Корольков, Храповицький, Виходцев, Аляб’єв, Лебедєв.

У «Терека» найсильніша лінія — напад. Форварди забили найбільше число м’ячів — 39! Серед них слід відзначити різнобічно розвиненого спортсмена Косова. Гру нападників добре підтримує півзахисник Сальков. Дещо слабіше діє захист, що певною мірою знижує загальні показники колективу. «Молдова» — загалом хороший колектив.

Челябінський «Локомотив» поступово і впевнено відгострює свою майстерність. Команда не мала достатнього досвіду, який здобувався в ході чемпіонату, і тепер від гри до гри поліпшує свою підготовку.

Наша «Волга» — колектив з хорошими потенціальними можливостями. Внаслідок ряду причин команда незадовільно підготувалась до сезону, що спричинилося до серйозного відставання. Довелось піднатужитись, щоб наздогнати провідних. Команда це завдання виконала, але затратила багато сил і енергії.

Всі помисли наші — в майбутньому, 1966 році. Які можливості у колективу? На це запитання болільники самі зуміли відповісти після нашої вчорашньої зустрічі з «Дніпром».

М. ГЛЄБОВ,

майстер спорту.

СТАРТОВА ТАБЛИЦЯ

чемпионату країни з футбола серед команд другої групи класу «А», які відстоюють у фінальному турнірі з 1 по 16 місця

В цій таблиці наведений тільки «багаж», з яким команди починають заключний етап боротьби за право вихода у вищу лігу.