«ЧАСТИЧНО СТАНЕТ ИЗВЕСТНО В СОЧИ»
«Днепровская правда» (08.01.1969)
Так ответил старший тренер «Днепра» В.В. Лобановский на
вопрос нашего корреспондента, побывавшего на тренировке футболистов, которого
интересовало намечающееся изменение в игровом составе команды.
— Да, кое-какие изменения предвидятся, — продолжил В.В.
Лобановский, — только ведь я и сам не знаю еще, на ком остановить окончательный
выбор. 12-го команда выезжает на тренировочный сбор в Сочи, где пробудет в
течение месяца. Предполагаются товарищеские игры с командами других городов.
— Сейчас вы тренируетесь вместе со своими футболистами.
Значит ли это, что болельщики увидят вас на зеленом поле в календарной игре с
командой-соперницей? Ведь бывали же случаи, когда в списке играющих футболистов
был заявлен и тренер.
— Всему есть предел. Лучше я буду для моих ребят
спарринг-партнером в тренировках, нежели играющим тренером. Да и вряд ли есть
необходимость в моем участии как футболиста
в чемпионате страны.
— Как футболист вы отличались от своих коллег особой
манерой игры. Думаете ли вы передать эту индивидуальность своим подопечным?
— Ни в коем случае. Представьте себе на поле десяток
лобановских. Не игра, а чехарда получится. Каждый футболист должен обладать
индивидуальностью.
— Когда вы возвратитесь из Сочи, будет ли нам известен
окончательный состав команды?
— Частично. После Сочи мы проведем весенний
учебно-тренировочный сбор. На нем-то и расставим все точки над «и».
— Желаем всему коллективу «Днепра» большого успеха в
предстоящем трудном сезоне. Вам — такой же результативности и популярности на
тренерском поприще, которыми вы в совершенстве пользовались как футболист.
— Благодарю за добрые пожелания.
Слева направо: Анатолий Грибенник, Александр
Снитько, Борис Дановский, Анатолий Гринько, Михаил Владимирцев.
На снимках: вот так выглядят тренировочные будни футболистов «Днепра»; совсем недавно В. Лобановский интересовался оценкой, которую ему выставлял за игру тренер. Сейчас он сам экзаменует своих футболистов.
Фото Н. Дмитриева.
ФУТБОЛ ЗРАЗКА 1969 РОКУ
«Зоря» (12.01.1969)
Наближається футбольний сезон 1969 року. Яким він буде? Що чекає любителів
цього виду спорту? Які перспективи команди «Дніпро»? Які конкуренти у чемпіона?
На ці запитання кореспондентові «Зорі» Я. Новаку відповідає заступник голови
Федерації футбола Радянського Союзу, заслужений майстер спорту Микола Петрович
Морозов.
Наступний
XXXI чемпіонат країни можна назвати перехідним — нинішній рік стане своєрідним
етапом для переходу від старої до нової форми розиграшу. Справа в тому, що наша
Федерація прийняла рішення, за яким, починаючи з 1970 року, в першій групі
класу «А» залишиться 17 команд, а в другій — 38 або 40 колективів.
Тому в
нинішньому чемпіонаті триватиме боротьба за місця в класі «А». Положення
передбачає, що 20 наявних тепер команд у вищій лізі буде розбито на дві
підгрупи по десять в кожній. Вони проведуть в два кола попередній етап змагань,
в результаті якого 12 найсильніших (по 6 команд від підгрупи) в другому етапі
вже поведуть боротьбу за чемпіонський титул. Решта 8 колективів змагатимуться
за право залишитися у вищій лізі, їм відводиться лише дві путівки. Чотири
команди залишать вищий клас, а на їх місце прийде лише один колектив з другої
групи.
У другому
ешелоні 104 команди розбиваються на чотири зони: дві — від РРФСР, одна — від
УРСР і одна — від інших союзних республік. Лише 7-8 найсильніших команд в
кожній зоні залишаться на 1970 рік в класі «А». Решта переводиться в клас «Б»,
який буде проходити як першість республік.
Від України
виступатиме в другій групі класу «А» 20 команд. Право залишитися тут на 1970
рік одержать лише 8. Тепер уявіть собі, яким напруженим і відповідальним має
стати нинішній сезон!
Щодо
перспектив «Дніпра», то, на мою думку, він має всі підстави розраховувати на
успіх. І справді, торік команда посіла високе третє місце. Коли б не кілька
несподіваних зривів, можна було б досягти і більшого. В місті хороша спортивна
база, є добрі традиції. Мені приємно було довідатися, що повністю зберігся
торішній склад. У вас виявили бажання виступати такі спортсмени, як В.
Янишевський, В. Назаров, О. Шпаков, В. Мирошин. Вони лише прикрасять колектив.
Хороше враження справляє молодий воротар А. Семенов, вихованець жовтоводського
«Авангарду».
Можна лише вітати запрошення на посаду старшого тренера —
майстра спорту В.В. Лобановського. Всі ми його знали як талановитого
футболіста. Тепер він уже перейшов на нелегку і відповідальну посаду наставника спортсменів. Валерій Васильович — серйозна і вдумлива людина, він гаряче і з любов’ю взявся за справу. Побажаємо ж йому успіху. Хочеться вірити, що в його особі наш футбол матиме ще одного кваліфікованого тренера. У нього добрий помічник — майстер спорту А.С. Архипов, в минулому капітан вашої команди.
Хочу застерегти керівників команди і фізкультурні організації міста, що віднині лише спортивний принцип стане законом при визначенні права залишитися в класі «А». Тому до сезону слід готуватися з повною відповідальністю. Особливу увагу треба звернути на морально-вольові якості, бо саме недостатній їх рівень призвів до того, що торік «Дніпро» щедро роздав очки слабішим від себе суперникам.
І останнє: яка моя особиста думка щодо чемпіона 1969 року? Схиляюсь вбік киян. Але впевнений, що їм серйозними конкурентами будуть московські торпедівці і ЦСКА.
СТАРТ В БОРОТЬБУ
«Прапор юності» (14.01.1969)
За результатами новорічної анкети, що її провели редакція газети «Прапор юності» і відділ оборонно-масової та спортивної роботи Дніпропетровського обкому ЛКСМ України серед знавців і любителів спорту, кращим колективом області за підсумками 1968 року визнано футбольну команду «Дніпро». На її рахунку 19 перемог, 16 нічиїх, 5 поразок. Команда забила 50 голів, пропустила 27 і, набравши 54 очка, зайняла третє місце у своїй підгрупі. Це найбільший успіх дніпропетровського футбола з 1963 року, тобто з того часу, коли наші хлопці почали виступати в класі «А».
Минулої п’ятниці в команді відбулись відкриті комсомольські збори, в яких взяли участь і виступили секретар обкому комсомолу Євген Чулаков та завідуючий відділом Віктор Донець.
Після зборів наш кореспондент поцікавився, які зміни стались у колективі, як проводитиметься підготовка до нового сезону. Ось що розповів старший тренер «Дніпра» Валерій Васильович ЛОБАНОВСЬКИЙ.
4 січня футболісти «Дніпра» вийшли на перше тренування.
Воно проводилось у спортивному залі центрального стадіону «Метеор». Команда
зберегла свій фінальний склад сезону 1968 року, що приніс їй третє місце в
підгрупі. Не вийшов на першу перекличку Георгій Городенко — воротар, який чимало
сприяв становленню і згуртуванню колективу дніпропетровських футболістів.
Георгій закінчив Одеський педагогічний інститут і повернувся до рідного міста,
перейшовши на викладацьку роботу. Останніми днями залишив команду і Роман
Конафоцький. Він переходить до «Кривбасу».
Тогорічна
першість показала, що дві лінії команди, лінія нападу і, частково, лінія
захисту, потребують до себе особливої уваги. Вони показали нестабільну гру. На
лаві запасних не було для них достатнього резерву. Тому керівництво команди прийняло
заяви ряду футболістів інших клубів, які виявили бажання стати під прапори
«Дніпра». В основному це молоді, перспективні спортсмени. Ось, наприклад, Алекс
Семенов. Воротар. Грав за жовтоводський «Авангард». Він на рік молодший нашого
голкіпера Володимира Пільгуя. Цього року йому виповниться лише 20 років.
Цікавий хлопець.
Двадцять два
роки Олександру Шпакову. У дублі київського «Динамо», що не мав собі рівних і
завоював у 1968 році малі золоті медалі, Олександр виступав центральним
захисником.
Виховувався у
київській футбольній школі «Динамо» і Віктор Назаров. Центральний нападаючий.
Питання про його перехід до «Дніпра» (в кінці минулого сезону він був
переведений до «Зорі», коли кияни взяли до свого колективу луганчанина Шкляра)
повинно було розглядатись в Федерації футбола України вчора.
Ще один
нападаючий прийшов до «Дніпра» з Дніпродзержинська. Це зовсім молодий хлопець
Василь Лябік. Виявив бажання грати у нас і досвідчений форвард Володимир
Янішевський.
Крім того, як
ви знаєте, в кінці минулого сезону після важкої травми повернувся в стрій Микола Пінчук. Тренується в команді і півзахисник з одеського «Чорноморця» Віктор
Мірошин.
Цього року у
другій групі класу «А» зберігається 84 команди. Але перехід до нової системи
розиграшу першості СРСР з футбола об’єднав усі українські колективи в одній
підгрупі. Як і раніше, лише переможець підгрупи візьме участь у фінальному
турнірі чотирьох за право переходу до першої групи. Решта команд змагатиметься
за місце серед восьми кращих колективів підгрупи, бо ті, що залишаться нижче,
розпрощаються з класом «А». Наступного року лише 36-40 колективів складатимуть другу групу.
Все це
вимагає якнайшвидшої готовності команд. Вже зараз усі вони стартують в
боротьбу, і від того, як пройде цей перший її етап, етап підготовки, значною
мірою залежатиме фінішний результат.
Заняття в
залі, які звичайно тривали майже весь січень, нині закінчились за тиждень. 12
січня «Дніпро» виїхав до Сочі. У всіх відношеннях умови для тренувань там
кращі, аніж у Ялті, куди команда виїздила раніше. Дніпропетровці матимуть у
своєму розпорядженні добре підготовлене поле для звичайних занять і поле
Центрального стадіону для зустрічей з іншими командами. В Сочі можна буде
перевірити себе в іграх з київським «Динамо», московським «Локомотивом»,
«Шахтарем», «Зенітом».
«Дніпро»
пробуде там більше місяця. Основна мета сочінського періоду підготовки –
визначення і награвання основного складу команди, тактичних варіантів.
Не зовсім
визначеним є подальший період підготовки. Все залежатиме від того, поїдуть
дніпропетровці до Польщі чи ні.
Тренерський
склад команди погодився з пропозицією обкому ЛКСМУ провести в кінці березня
турнір на честь 50-річчя комсомолу України за участю колективів класу «А»
Придніпров’я.
А там —
тривала боротьба, в якій все залежатиме від майстерності і цілеспрямованості
колективу.
А. БОРИСЕНКО.
На знімках: Володимир Сергєєв, Валерій Васильович Лобановський, Борис
Дановський на тренуваннях.
Фото М. Дмитрієва.
ДЕБЮТ...
ЛОБАНОВСКОГО
Весна тревоги летней
«Комсомольское знамя» (Киев,
11.03.1969)
Уважаемая редакция! Не сможете ли вы напечатать на
страницах «Комсомольского знамени»
рассказ о том, как готовятся к новому сезону футболисты команды «Днепр»
(Днепропетровск).
(Из письма читателя
К. Соловьёва).
О
подготовке своей любимой команды к чемпионату страны просят рассказать и другие
читатели нашей газеты из Днепропетровска и области.
Второго марта «Днепр» отправился на месячный сбор в
Сочи, где будет окончательно определен
основной состав команды. Это
уже вторая поездка на юг — футболисты лишь на неделю возвращались на тренировки в Днепропетровск.
Зимняя
сочинская прелюдия дала возможность
проверить, как вписываются в ансамбль команды новые солисты. В контрольных
играх принимали участие все дебютанты
«Днепра»: второй вратарь Семёнов,
футболисты Шпаков, Мирошин, Назаров, Лябик. Как известно, Янишевский по решению
Федерации футбола СССР отозван в воронежский «Труд». Городенко и
Конафоцкий по своему желанию перешли в другие команды.
Каждый матч в Сочи был для «Днепра» своеобразным
уроком. Товарищеские игры проведены удачно (выигрыши у ленинградского «Зенита»
— 3:1, у «Торпедо» Кутаиси — 3:0, калужского «Локомотива» — 2:0, ничьи с
«Уралмашем» — 1:1 и московским «Спартаком» — 1:1 и единственный проигрыш
столичным железнодорожникам — 0:1).
— Ни футболисты, ни тренерский состав «Днепра» не
обольщаются успехом, — заявил старший тренер команды В. В. Лобановский. — Выигрыши ни в коей
мере не говорят об истинном соотношении сил. Не «Днепр» оказался лучше своих соперников, а просто
футболисты «Зенита», «Торпедо», «Спартака» и «Уралмаша» выходили на поле менее
подготовленными. Ведь мы раньше прибыли на юг. Нам предстоит еще много поработать,
чтобы в полной готовности встретить открытие чемпионата страны. Успех будет сопутствовать той команде, которая сумеет стабильно провести все игры, без спадов. К такой стабильности — прежде всего за счет укрепления дисциплины
— стремимся и мы. Тактическим ориентиром
«Днепр» избрал систему игры киевского «Динамо».
«Диспетчер» команды, полузащитник Андрей Биба
удовлетворен ритмом тренировок:
— Форсированной подготовки не было. Физическая
нагрузка незаметно увеличивалась с каждой тренировкой. В основном все ребята
справились с ней хорошо. Утомления не ощущается. Правда, матч со «Спартаком»
показал, что нам еще много нужно сделать, чтобы выдержать всесоюзный марафон.
— Украинские команды класса «А» второй группы почти все равны по мастерству, слабых соперников не будет, — добавляет
старший тренер.
Три первые календарные игры «Днепр» проведет на полях соперников — в Черновцах, Виннице и во Львове с «Карпатами».
В Сочи команда намерена принять участие в розыгрыше
кубка «Подснежник».
В.
АСАЕВ,
мастер
спорта СССР.
г. Днепропетровск.
ЗА ПЛЕЧИМА ХОРОША ШКОЛА
«Спортивна
газета» (Киев, 15.03.1969)
Восени минулого року на посаду старшого тренера «Дніпра» було запрошено майстра спорту Валерія Лобановського. Це було повною несподіванкою для багатьох любителів футбола. Адже ще за два місяці до цього Лобановський успішно виступав за «Шахтар». Важко було уявити собі такий раптовий перехід популярного футболіста з ролі гравця на посаду наставника.
Треба віддати належне керівникам спортивних організацій Дніпропетровська. Їх не зупинила відсутність у В. Лобановського досвіду тренера. Вони повірили в те, що здібний майстер і тонкий тактик футбола зуміє швидко увійти в нову роль і передати свій багатий досвід молодим гравцям.
Розумно повів себе і сам Лобановський. Він прийняв колектив, який посів третє місце в своїй підгрупі, і з належною повагою поставився до того, що було зроблено в команді. Він нічого не реконструював, нічого не змінював, як це часто роблять окремі нові керівники команд.
Вперше за всю історію «Дніпра» осінь не стала для команди періодом, коли колективи починають створювати заново. Нікого тренер не звільняв. З клубу пішли тільки воротар Г. Городенко, який став тренером, і Р. Конофоцький (у «Кривбас»), для якого не виявилося місця в основному складі. Однак, враховуючи відсутність у дублі належного резерву, новий тренер був змушений запросити до команди футболістів з інших клубів. Виявили бажання виступати за «Дніпро» півзахисник В. Мирошин з «Чорноморця», захисник О. Шпаков з дубля київського «Динамо», воротар А. Семенов з Жовтих Вод, форвард В. Лябік з дніпродзержинського «Прометея» та деякі інші.
Передсезонна підготовка почалася відразу після нового року. Тренувалась команда в залі і на свіжому повітрі. А 12 січня вона виїхала в Сочі, де пробула до 18 лютого. Тут «Дніпро» переміг ленінградський «Зеніт» — 3:1, кутаїське «Торпедо» — 3:0, калузький «Локомотив» — 2:0 і зіграв унічию з однаковим рахунком 1:1 з «Уралмашем» і московським «Спартаком». Після останнього матчу команда повернулась на тиждень додому, а 2 березня знову відбула на Кавказ, де продовжить підготовку і гратиме у «Проліску».
Тренери «Дніпра» (разом з В. Лобановським працює майстер спорту А. Архипов, який торік очолював кіровоградську «Зірку») випробували в минулих матчах усіх гравців, що претендують на місце в основному складі. Всі дебютанти виправдали сподівання.
До підготовки ще не приступив, однак, 19-річний В. Рикун, який зараз тренується в юнацькій збірній СРСР. Після річної перерви, викликаної операцією, поступово набуває форми М. Пінчук. Його відсутність торік знизила активність нападу. А новий тренер робить головний акцент саме на напад. Окремі матчі команда проводила з чотирма форвардами. Коли ж врахувати, що півзахисники, очолювані А. Бібою, теж настроєні на атаку, то передні лінії «Дніпра» мають досить переконливий вигляд.
Нещодавно за грою «Дніпра» спостерігав заслужений тренер СРСР, заслужений майстер спорту Микола Петрович Морозов. Він сказав мені:
— Здається, команда має в своєму розпорядженні всі необхідні сили для поліпшення торішнього успіху. Все залежить від того, як вона підготується до сезону, як настроїть себе. Я від всієї душі бажаю почути про тренера В. Лобановського такі ж добрі слова, як чув про футболіста Лобановського.
Я.
НОВАК.
м.
Дніпропетровськ.
Тренування в залі проводять футболісти дніпропетровського
«Дніпра». Фото М. Дмитрієва.
12 января «Днепр» выехал в Сочи.
БІДНИЙ ХЛОПЧИК І ДОБРІ ДЯДІ
Президія федерації футбола України
розглянула справу Віктора Назарова
«Спортивна газета» (Киев, 16.01.1969)
Влітку минулого року гравець дублюючого складу київського «Динамо» Віктор Назаров перейшов до луганської «Зорі». Молодий футболіст зумів швидко зарекомендувати себе в новому колективі з найкращого боку, твердо закріпився в основному складі. Закінчився сезон, і керівники «Зорі» почули від Назарова запевнення в тому, що він залишається в команді (до речі, гравець міг і не давати такої обіцянки, бо, за існуючим положенням, футболіст команди вищої ліги не може без дозволу колективу, якщо він у ньому виступав менше, ніж три роки, подавати заяву на перехід до іншого клубу. Більш того — потрібен ще спеціальний дозвіл Федерації футбола УРСР). Назаров усе це добре знав. І все ж, увівши в оману керівників луганської команди, подався до Дніпропетровська. Там його зустріли радо. Обіцяли влаштувати всі його родинні справи, які, буцімто, не можна вирішити у Луганську. Може, добрі дніпропетровські дяді не знали, що не мають ніяких прав на Назарова. Навряд. Адже напередодні цієї історії було затверджено нову Інструкцію про переходи, з одним із положень якої ми вас вище ознайомили. Одне слово, Назаров повернувся до Луганська та заявив, що переходить до дніпропетровського «Дніпра». Керівництво клубу «Зоря» зовсім не збиралося погодитися з цим. Суперечку передали на розгляд президії Федерації футбола України. Порушення було настільки очевидне, що президія одностайно прийняла рішення анулювати заяву Назарова про перехід до «Дніпра». Здавалося, все ясно. Однак невдовзі Віктор Назаров з’явився до голови Федерації футбола України Ф.М. Мартинюка. Тон його був самовпевнений: «Доводжу до вашого відома, Федоре Маркіяновичу, що я вирушаю до Дніпропетровська».
Звідки ж така самовпевненість у молодого футболіста! Мабуть, від віри в те, що в «Дніпрі» його все одно захистять, приголублять. Тому й не звертав Назаров ніякої уваги на рішення президії, ігнорував його. Ця негідна поведінка, як не дивно, знайшла співчуття в старшого тренера дніпропетровської команди В. Лобановського.
І от минулого понеділка президія Федерації футбола України змушена була зібратися вдруге у цій спразі. На засідання запросили Віктора Назарова, представників луганської «Зорі» й дніпропетровського «Дніпра». Члени президії одностайно засудили дії Назарова. Спеціальним рішенням його дискваліфіковано на рік умовно. Якщо ж гравець у найкоротші строки не відновить тренування в складі луганської «Зорі», дискваліфікація набуде сили негайно. Президія також суворо попередила тренера «Дніпра» В. Лобановського, кваліфікувавши його дії як несумісні зі званням вихователя й педагога.
* * *
...Коли вже цей матеріал верстався, стало відомо, що Віктор Назаров знову знехтував рішенням президії. Дискваліфікація набула сили...
В
ОЖИДАНИИ ПЕРЕМЕН
На
пороге футбольного сезона
«Правда
Украины» (Киев, 25.01.1969)
Итак, наш футбол вновь переживает
организационную реконструкцию. К сожалению, вполне определённо можно пока
говорить лишь о её причинах. Что касается самих конкретных перемен в формуле
соревнований команд класса «А» и «Б», то здесь до сих пор приходится ограничиваться
проектом Положения о розыгрыше первенства СССР, которое хоть и утверждено
президиумом Всесоюзной федерации, но до сих пор не приобрело силы закона.
Подобные проволочки нервируют и клубы, и любителей футбола, а местным футбольным
органам не дают возможности своевременно спланировать календарь соревнований.
Вместе с тем идея задуманных перемен,
призванных послужить дальнейшему подъёму отечественного футбола, на этот раз
представляется действительно плодотворной.
Девятнадцати, а тем более двадцати командам
высшей лиги, разыгрывающим первенство страны в двухкруговом турнире, наш
футбольный сезон был явно тесен с самого начала. А в прошлом сезоне
изнурительный наш календарь логично породил бациллу очень неприятного недуга —
бациллу противопоставления интересов сборной страны и клубов.
Все эти многократно высказанные соображения
и легли в основу нынешнего проекта, призванного сократить число команд в первой
группе класса «А» до семнадцати. Совершенно справедливо и решение о сокращении
более чем наполовину состава второй группы высшей лиги, ибо нынешнее количество
клубов — 84 — было в своё время искусственно раздуто за счёт механического
перевода команд из класса «Б» в класс «А».
Но все эти изменения предусмотрено
осуществить не в нынешнем, а в следующем году, путем отсеивания слабейших после
борьбы в наступающем сезоне. В проекте Положения о розыгрыше первенства СССР в
начальном этапе соревнований первая группа класса «А» разбита на две подгруппы,
в которые вошли следующие клубы (распределение команд осуществлено по способу
«змейка»; перед каждой командой указано место, занятое ею в прошлогоднем чемпионате):
Первая подгруппа — 1. «Динамо» (Киев),
4. ЦСКА, 5. «Динамо» (Москва), 8. «Черноморец» (Одесса), 9. «Нефтчи» (Баку),
12. СКА (Ростов), 13. «Заря» (Луганск), 16. «Арарат» (Ереван), 18. «Крылья
Советов» (Куйбышев), «Уралмаш» (Свердловск).
Вторая подгруппа — 2. «Спартак (Москва),
3. «Торпедо» (Москва), 6. «Динамо» (Минск), 7. «Динамо» (Тбилиси), 10.
«Локомотив» (Москва), 11. «Зенит» (Ленинград), 14. «Шахтёр» (Донецк), 15.
«Кайрат» (Алма-Ата), 17. «Пахтакор» (Ташкент), 19. «Торпедо» (Кутаиси). (В
принципе, «змейка» отводила место куйбышевским «Крыльям Советов» во второй подгруппе,
а ташкентскому «Пахтакору» — в первой, но команды поменялись местами, чтобы
удовлетворить необходимому условию равномерного распределения в подгруппах
южных стадионов).
Соревнования в подгруппах пройдут в два
круга, коллективы, занявшие в обоих турнирах 1—7-е места, на втором этапе
чемпионата продолжат борьбу за золотые медали, причём им будут засчитаны в
финале результаты предварительных встреч друг с другом. Остальные шесть клубов
разыграют места с 15-го по 20-е. Три слабейших команды покинут первую группу
класса «А».
Соревнования среди команд второй группы
класса «А» предлагается проводить ныне в четырёх зонах: первая будет состоять
из клубов тринадцати союзных республик, вторая — из украинских коллективов (их
предполагается 20), третья и четвёртая — из команд РСФСР. После этих турниров
во второй группе высшей лиги должно остаться на следующий год 36—38 команд,
остальные переходят в класс «Б».
Судя по всему, из украинской зоны второй
группы класса «А» на будущий год перейдут в класс «Б» 12-14 команд. Как же нам
у себя поступить в таком случае? Видимо, придётся создать две группы класса «Б»
— первую и вторую, как в высшей лиге. В первой группе обоснуются в 1970 году
команды, выбывшие из класса «А», и 10-12 сильнейших по итогам наступающего
сезона коллективов класса «Б». А во вторую войдут слабейшие клубы этой лиги. В
дальнейшем достаточно широкий обмен между этими двумя группами создаст новый
стимул для украинских команд класса «Б» и оживит соревнование. В принципе на
Украине класс «Б» вполне оправдывает своё существование, и отказываться от него
нет никакого смысла.
Какие же новые требования предъявляют
эти совершенно реальные футбольные перемены к клубам республики, ко всему
украинскому футболу? Конкуренция на футбольных полях, безусловно, возрастёт
ныне вдвое. Готовы ли наши команды к борьбе?
Что касается четырёх ведущих коллективов
республики, входящих в элиту отечественного футбола, то они, начиная с
киевского «Динамо», не только имеют все необходимые условия для успеха, но и
располагают достаточно опытными тренерскими кадрами, умеющими создавать боеспособные
футбольные ансамбли. Хуже в этом отношении обстоят дела в некоторых клубах
второй группы класса «А».
Не может не вызывать опасения, например,
судьба винницкого «Локомотива». Со дня своего создания этот коллектив держится
на привозных игроках, а случаи воспитания местных мастеров кожаного мяча в Виннице
стали уникальным событием. Положение усугубляется тем, что местная спортивная
общественность фактически не в силах оказывать сколько-нибудь действенного
влияния на команду, ибо руководят «Локомотивом» из Киева — из управления Юго-Западной
железной дороги. Здесь подбираются тренеры, отсюда направляются в команду
стопперы и форварды, здесь же выносятся приговоры игровой манере футболистов.
Руководимый таким образом, винницкий «Локомотив» стал ныне едва ли не самой
бесперспективной украинской командой класса «А».
С первых же шагов новой для себя
деятельности стал на ложный путь тренер днепропетровского «Днепра» В.
Лобановский. Свою работу он начал с того, что посулил золотые горы способному
полузащитнику В. Назарову, выступавшему за луганскую «Зарю», и вскружил голову
молодому футболисту настолько, что тот оставил команду высшей лиги и ушёл в «Днепр».
В присутствии своего бывшего наставника О. Ошенкова Лобановский ничтоже
сумняшеся уговаривал переехать в Днепропетровск игроков донецкого «Шахтёра».
Слишком уж примитивно представляет себе работу по созданию футбольного коллектива
новый старший тренер «Днепра».
Не перестают шарахаться из стороны в
сторону руководители харьковского «Металлиста». В Федерацию футбола УССР вдруг
пришла телеграмма с просьбой перевести в команду нападающего Н. Королёва, тогда
как совсем недавно его отчислили из «Металлиста» как бесперспективного игрока.
В своё время Королёв много сделал для харьковского клуба, но сейчас ему уже за
тридцать. Разве в таких футболистах будущее «Металлиста»?
В принципе, это наш больной вопрос —
резервы для команд мастеров. Вдруг оскудело футбольными талантами Закарпатье.
Вот уже десять лет, как здесь нет ни одной сильной команды, закарпатские
футболисты не добиваются успехов ни на детских, ни на юношеских, ни на взрослых
турнирах. Совершенно бесплодной в смысле футбольных дарований стала Одесса.
Единственный одессит, получивший ныне всесоюзное признание — защитник
«Черноморца» В. Лысенко вырос и приобрёл футбольное мастерство в Николаеве. Да
и где сейчас в Одессе играть в футбол? Стадионы СКА и Черноморского Пароходства
закрыты для «простых смертных», там тренируются лишь команды мастеров, а
прекрасное в прошлом поле стадиона «Динамо» переоборудовано под
легкоатлетический манеж, один из лучших городских стадионов — «Спартак»
подлежит сносу, на его месте будет возведена гостиница.
Определённый кризис переживает донецкий
футбол, хотя здесь эта игра по-настоящему массовая. В розыгрыше первенства
области участвуют 6 тысяч коллективов. Но, как выяснилось на прошедшем недавно
пленуме Донецкой футбольной федерации, болезнь комплектования команд мастеров
класса «Б» за счёт приезжих игроков здесь неожиданно приняла характер эпидемии.
Судя по нелицеприятному разговору, состоявшемуся на пленуме, донечане сделали
правильные выводы и поняли, как важна забота о детском и юношеском футболе и
сколь бесперспективна ориентация на варягов.
А новый сезон не за горами. Как видим,
он неминуемо принесёт разочарование многим. Но ведь солдат, идущий в бой,
надеется на лучшее.
Ф. МАРТЫНЮК,
Председатель Федерации футбола УССР.
В. МИРСКИЙ.
ПОДОЖДЁМ ДО ПОНЕДЕЛЬНИКА
Размышления у турнирной таблицы
«Комсомольское знамя» (Киев, 25.05.1969)
…Особенно трудное положение сложилось в средней линии команды, о значении которой в современном футболе вряд ли стоит много говорить. Здесь надо сказать несколько слов о Викторе Назарове. Любители футбола знают этого молодого игрока по его выступлениям за киевское «Динамо» и «Зарю». Способный, техничный, с явными наклонностями организатора, он обещает вырасти в хорошего мастера. Но его поведение в нынешнем сезоне надо признать, мягко говоря, несерьезным. Назаров по непонятным причинам оставил клуб, в котором он заявлен, и уехал в Днепропетровск.
Конечно, дело самого футболиста, в каком клубе ему играть или в какой переходить. Но напомним, что подобные переходы не бесконтрольны, они упорядочены соответствующим положением. Можно понять руководителей команды «Днепр» и её молодого тренера Валерия Лобановского в стремлении усилить свой коллектив, создать боеспособный, интересный ансамбль. Но делать это надо в соответствии с существующими законами. Всесоюзная и республиканская федерации футбола запретили Назарову переход в «Днепр». И всё же он проявляет упорство, которое, право же, лучше бы проявлять на футбольном поле.
На днях состоялось заседание спортивно-технической комиссии Федерации футбола СССР. Решение его вполне определенно и твердо: Назаров должен вернуться в Луганск и выступать за свой клуб.
(в конечном счёте Виктору Назарову было разрешено играть за «Днепр» со второго круга чемпионата-1969 – Р.Л.)
Комментариев нет:
Отправить комментарий