«Днепр»
(Днепропетровск) – «Таврия»
(Симферополь) – 1:1 (1:1).
2 мая 1969
(пятница). 18:00.
Днепропетровск. Стадион «Металлург». 15000 зрителей.
Судьи: Н. Смирнов, К. Ерошенко, Е.
Могильный (все – Луганск).
«Днепр» (футболки красные): 1 Пильгуй – 3 Дановский – 2 Сергеев, 4 Шпаков, 5 Грибенник – 6 Мирошин (Литовченко, 46), 7 Шнейдерман, 8 Пинчук, 10 Биба (к) – 9 Лябик, 11 Снитько (Кржечевский, 80).
Запасные: Семёнов, Сарычев, Рыкун.
Старший тренер – В. Лобановский.
«Таврия» (футболки белые): А. Востров, В. Шведюк, С.
Мирошниченко (к), В. Седачёв, В. Захаров, В. Качкуров, В. Григорьев, В.
Быстров, Н. Климов, А. Черемисин, В. Суковицын.
Запасные: В. Макаров, В. Прилепский, Н. Гостев, В. Сугак, А. Кванин.
Старший тренер – А. Зубрицкий. – составы из
протокола матча.
Голы: 1:0 Лябик (6, гп Мирошин), 1:1 Седачёв (10).
ЧАС ЗРОБИТИ
ВИБІР
«Прапор юності» (06.05.1969)
Вкрай невдало розпочав «Дніпро» цього року ігри
першості країни з футбола. В шести турах взято 6 очок. Це гірше, ніж навіть у
невдалому старті 1967-го, коли дніпропетровці мали на очко більше.
Чергове очко втрачено в матчі з сімферопольською
«Таврією». Матч цей зайвий раз підтвердив, що однієї технічної переваги замало
для успішного ведення гри. Сімферопольці переважали наших в інших компонентах
гри в футбол — більш раціональній тактиці, швидкості, спортивному завзятті.
Рахунок було відкрито вже на 6-й хвилині зустрічі.
В цей час територіальна перевага була на боці гостей. І саме несподіваністю
атаки «Дніпра» слід пояснити її успіх. Все було зроблено за три ходи.
Шнейдерман послав м’яч Мірошину, що стояв біля самісінької бокової лінії. Той
ледь помітним рухом обіграв одного суперника, потім іншого, рушив вперед і
сильно послав м’яч до штрафного майданчика. Лябік, що йшов на великій
швидкості, випередив Мірошниченка і завдав у центрі штрафного точного, без
обробки м’яча, удару. Востров не міг зарадити своїм — 1:0.
Це не внесло однак розгубленості в лави «Таврії».
Сімферопольці вперто йшли до воріт суперника і незабаром були винагороджені за
завзятість. Черговий кутовий примусив Пільгуя вийти аж до одинадцятиметрової
позначки. Голкіпер програв м’яч центральному захисникові Седачову і той зрівняв
рахунок.
Тільки після цього гості знизили темп і «Дніпро»
зумів перевести гру у потрібне для себе спокійне русло. Його технічна перевага
дозволила створити ряд гольових моментів, та вони не були реалізовані. На 25-й
хвилині Снітько не зумів завдати результативного удару з кута воротарського
майданчика, потім Пінчук довго лаштувався закінчити атаку і втратив слушний
момент. Гострим був вихід Лябіка в кінці тайму, але і йому вдарити не дали,
вибивши в останню мить м’яч на кутовий.
Початок другого тайму — короткочасний спалах
активності «Дніпра», а потім, як і в попередніх іграх, втрата центра поля,
ініціативи, байдужість до результату матчу.
У цій грі особливо помітною була невлаштованість
лінії півзахисту. До цього часу тренери команди не уявляють собі чітко, якою
вона має бути. В жодній з ігор півзахист не залишався сталим. Так, в матчі з
«Зіркою» в центрі поля грали Гринько і Литовченко, якого на початку другого
тайму змінив Сизов. Проти «Кривбасу» виступали вже Рикун (його замінив Мірошин)
і Шнейдерман, а з «Таврією» грали Мірошин (Литовченко, 46) і Шнейдерман. Як
бачите, на місці двох півзахисників (а саме так грає зараз «Дніпро», бо Біба
займає місце в нападі), виступало 6 футболістів, четверо з яких більш одного
тайму на полі не знаходились.
Здається, вже час В. Лобановському, як старшому
тренеру і людині, яка нині несе відповідальність за виступи дніпропетровців на
футбольних полях, зробити вибір, стабілізувати склад і настроїти колектив на
бойовий лад. Місце у другому десятку команд країни ніколи не робило честі
Дніпропетровську.
А. БОРИСЕНКО.
ПІСЛЯ СТАРТОВОГО
ПЕРІОДУ
«Зоря» (06.05.1969)
Команди третьої підгрупи другої групи класу «А»
провели вже по шість турів, пройшовши так званий стартовий період. Проте було б
помилкою робити вже сьогодні якісь далекі і ґрунтовні висновки, передвіщати
кінцеві результати чемпіонату. В турнірній таблиці так тісно, що тринадцяте
місце від третього відділяють лише два очка, а передостаннє від дев’ятого —
три. Отже, кожен тур може внести такі зміни в розташування команд, що їх і
уявити важко.
Нема нічого дивного в тому, що тон нині задають
фаворити минулорічного чемпіонату — «Карпати», «Металіст», «Суднобудівник»,
«Таврія», армійці Києва. Лише деякою несподіванкою став вдалий старт
тернопільського «Авангарду» — чемпіона України 1968 року, дебютанта класу «А».
Команда сильна своїм захистом і пропустила менше м’ячів, ніж навіть лідер.
У любителів футбола не може не викликати здивування
та обставина, що сьогодні в провідній групі не видно «Дніпра» і армійців
Львова, яких не без підстав вважають одними з претендентів на лідерство.
Армійці навіть замикають нині турнірну таблицю і забили лише один м’яч.
Дніпропетровців особливо хвилюють невдачі їх
команди — фіналіста «Проліску», який ранньої весни зробив добру заявку на сезон
і заслужив високу оцінку спеціалістів і преси. Якщо глянути на таблицю, то може
здатися, що «Дніпро» не так уже багато і втратив: йому не вистачає двох очок,
щоб увійти в лідируючу групу. Хвилює інше: команда загубила свою гру, провадить
матчі нерівно, набагато нижче своїх можливостей. Ми вже писали про травми
гравців, які викликають перебудову в ході змагань і ставлять тренерів у скрутне
становище. І все ж біда не в цьому. Не видно, щоб футболісти, які виходять на
матч, добросовісно віддавали грі всі свої сили і можливості. Очевидно, успіхи в
«Проліску» породили в деяких футболістів самозакоханість і нічим не виправданий
оптимізм. Надмірна віра в свої сили і зневага до суперника — шкідливий супутник
для спортсмена. Саме за це команда жорстоко розплатилася в матчі з «Зіркою».
Хто дивився матчі «Дніпра» в нинішньому році, той не міг не звернути увагу на
ту обставину, що абсолютна більшість небезпечних ситуацій у своїх воріт створюється в результаті легковажних, а
часом безвідповідальних дій захисників. А скільки через цю легковажність
втрачається моментів для взяття воріт суперника!
Багато навесні писала преса про воротаря «Дніпра»
В. Пільгуя як про «найбільше відкриття сезону». Його навіть включили кандидатом
до збірної Радянського
Союзу. В. Пільгуй
справді здібний спортсмен з багатими задатками і з нього може стати
першокласний голкіпер. Та все ж юнакові слід ще багато працювати над
відточенням своєї майстерності, бо він нині допускає дуже грубі помилки.
Поруч з «Дніпром» розташувався в таблиці і
«Кривбас». Наші земляки добре стартували на своєму полі, втративши тут лише
одне очко з шести. Однак перший виїзд за межі рідного міста приніс мізерні
трофеї. На цей раз уже було втрачено п’ять очок і здобуто лише одне. Коли
врахувати минулорічні невдачі «Кривбасу», то нині його становище набагато
краще. Але перед командою стоять невідкладні проблеми, викликані відсутністю
повноцінного резерву. Не все гаразд у захисті, який, наприклад в матчі з
«Дніпром», моментами був безпомічним.
Нехай пробачать нам болільники з Кривого Рога, коли
ми скажемо, що у «Дніпра» і «Кривбасу» далеко не однакові цілі в чемпіонаті.
Якщо «Кривбас» лише другий рік виступає в класі «А» і в якійсь мірі може
задовольнятися золотою серединою, то «Дніпру» це не до лиця. Колектив, який має
добрі традиції і укомплектований досвідченими спортсменами, повинен бути на
висоті своїх завдань. Для цього треба, щоб весь колектив віддавав кожному матчу
все можливе.
Н. ЯНОВ.
Комментариев нет:
Отправить комментарий