21 октября 1970 года. Среда
Чемпионат СССР. Первая лига. 39-й тур
«Жальгирис» (Вильнюс) – «Днепр» (Днепропетровск) – 2:3


«Жальгирис» (Вильнюс) — «Днепр» (Днепропетровск) — 2:3 (1:1).
21 октября 1970 (среда). 19:00. Вильнюс. Стадион «Жальгирис». 2000 зрителей (Советский спорт и Спортивна газета – 3000). Облачно, дождь. 11 градусов.
Телетрансляция – прямая, 2-й тайм, на Литву.
Судьи: П. Гаврилиади (Сочи), В. Ковалёв (Минск), А. Мильченко (Сухуми).
«Жальгирис» (футболки зелёно-белые): В. Катейва, Э. Ляуданскас, В. Житкус, А. Жилинскас, С. Рамялис (к), В. Бривинскас, Г. Калединскас, Р. Билюнас, В. Лидека (Л. Жукаускас, 60), Ю. Юргелевич, Р. Юшка (А. Вайткус, 60). 
Запасные: Б. Зеленкявичюс, К. Бирета, С. Трайнавичус. 
Старший тренер – А. Восилюс.
«Днепр» (футболки красные): 1 Колтун – 3 Найда – 2 Цунин, 4 Богданов, 5 Грибенник – 6 Гринько (к), 7 Шнейдерман, 8 Федоренко, 9 Назаров – 10 Снитько (Христян, 57), 11 Романюк (Пинчук, 70? 76?). 
Запасные: Семёнов, Литовченко, Мирошин. 
Старший тренер – В. Лобановский. – составы из протокола матча.
Голы: 1:0 Юргелевич (27), 1:1 Романюк (33, с пенальти за снос Романюка), 1:2 Христян (66, гп Романюк), 2:2 Жукаускас (77), 2:3 Шнейдерман (86, гп Гринько).

Последний официальный матч за «Днепр» Анатолия Грибенника (1967-1971, 142 матча, 2 мяча, в 1971 году играл только за дубль).


«ЖАЛЬГИРИС» — «ДНЕПР» — 2:3
«Комсомольская правда» (Вильнюс, 22.10.1970)
Вчера в Вильнюсе футболисты «Жальгириса» провели матч первенства СССР по футболу в первой группе класса «А» с днепропетровским «Днепром». Матч со счетом 3:2 выиграли гости.
Мячи в ворота «Днепра» забили жальгирисцы Юргелявичюс и Жукаускас.


«ЖАЛЬГИРИС» — «ДНЕПР» — 2:3
«Советская Литва» (Вильнюс, 22.10.1970)
Вчера футболисты вильнюсского «Жальгириса» на своем поле провели последний календарный матч нынешнего сезона. Соперниками вильнюсцев были представители днепропетровского клуба «Днепр». Счет матча 3:2 в пользу гостей.
Оставшиеся три встречи «Жальгирис» проведет в Средней Азии на полях «Алги», «Строителя» и «Памира».


СТАНОВИЩЕ НЕ ЗМІНИЛОСЯ
«Зоря» (23.10.1970)
Зараз кожний футбольний тур розиграшу країни серед команд першої групи класу «А» має дуже велике значення для лідерів. Перша трійка веде наполегливу боротьбу за вихід у вищу лігу. «Дніпро» може сподіватися на успіх лише в тому випадку, якщо «Кайрат» або «Карпати» програють, бо він втратив на одне очко більше від першого і на два — від другого. Тому поєдинок лідерів проходить дуже напружено.
Останній матч дніпропетровці провели у Вільнюсі. «Жальгіріс» прагнув взяти реванш за програш у пульці минулого року і вийшов на поле в бойовому настрої. На 27-й хвилині господарі забили гол у ворота гостей. Але наші земляки теж не збираються програвати. Вони відповідають стрімкими атаками і буквально штурмують ворота господарів поля. На 33-й хвилині Романюк вривається в штрафний майданчик: гол, здається, неминучий. Та захисники «Жальгіріса» збивають з ніг нашого нападаючого. Суддя справедливо призначає пенальті. Сам же Романюк реалізує його. 1:1.
У другому таймі на 67 хвилині Христян красиво обводить захисника, а потім дезорієнтовує воротаря литовців і збільшує рахунок (2:1). Однак і господарі не залишаються в боргу. Через 11 хвилин вони зрівнюють рахунок.
Цей драматичний поєдинок наближався до кінця з невигідною для нас нічиєю, коли на 86 хвилині Христян красиво пройшов по лівому краю на великій швидкості і вдарив по воротах. Воротар відбив важкий, мокрий м’яч (матч проходив під зливою) на Гринька. Той ударив, але потрапив у захисника. І тоді Шнейдерман красиво забив третій гол. Наші земляки перемогли з рахунком 3:2.
Виграли й наші суперники по таблиці. «Карпати» завдали у Ризі поразку «Даугаві» 1:0, а «Кайрат» удома переміг московський «Локомотив» 2:1.
Так що все попереду.


ДОЛЯ… В ЧУЖИХ РУКАХ
«Прапор юності» (24.10.1970)
Для болільників уже не новина, що саме за три кроки до фінішу лише три команди першої групи реально претендують на перехід до вищої ліги. Кому з них посміхнеться щастя, сказати важко. Але ситуація тепер така, що доля кожного з трьох лідерів знаходиться в чужих руках. Головні претенденти на два призових місця в календарних зустрічах цього року вже більше між собою не побачаться. Все для них вирішується за тридев’ять земель від рідних міст.
Сьогодні важко передбачити, чи зуміє дістати одну з двох путівок наш «Дніпро». Та як би там не склалась ситуація, важливо одне — команда робить в останніх матчах все, що в її силах для досягнення поставленої мети. З свого турне до Прибалтики і Києва «Дніпро» привіз 6 очок з 6 можливих. Коментуючи цей успіх, один з литовських журналістів, жартуючи, сказав таке: «Мабуть, коли б можливо було взяти 7 з 6, ваші хлопці взяли б їх, настільки вони були впевненими у своїх силах у нас у Вільнюсі».
Так! Довго вже не пам’ятаю подібного за накалом боротьби поєдинку, подібно тому, який довелося витримати «Дніпру» в останньому його матчі з «Жальгірісом». На це були свої причини. По-перше, болільники, які, незважаючи на зливу, прийшли на стадіон, безперервно скандували: «пулька», вимагаючи реваншу за торішню поразку своїх земляків на фіналі чотирьох від «Дніпра». По-друге, напередодні «Жальгіріс» занадто пасивно провів матч з «Карпатами», легко віддавши гостям два очка. Команді треба було реабілітувати себе за таку пасивність на цілий рік вперед, бо матч з «Дніпром» був для неї прощальним на рідному стадіоні на нинішній сезон.
І ось арбітр із Сочі П. Гавріліаді, який сумлінно провів складний матч, викликав команди на поле. Всупереч сподіванням, гра почалася у дещо спокійному ритмі. Господарі нібито приглядались до «сюрпризу», який привезли їм гості. Так тривало хвилин десять, поки Назаров не наніс перший небезпечний удар. М’яч в кількох сантиметрах від стійки воріт вилетів за лицеву лінію. Нібито за сигналом, спеціально поданим, литовські спортсмени кинулись вперед і на якийсь час примусили наших хлопців тримати важку оборону.
На 27-ій хвилині на ворота «Дніпра» подавався кутовий. Колтун сильно кулаком вибив м’яч в поле, де його перехопив капітан «Жальгіріса» Рам’яліс. Він лівим флангом безперешкодно пройшов вперед, зробив простріл вздовж воріт і Юргелявічус, підставивши ногу, спрямував м’яч у ворота. Гол! Гості зробили вигляд, ніби нічого надзвичайного не трапилось. Почавши з центру, вони провели одна за одною кілька контратак. В одну з них на 33-ій хвилині Романюк, одержавши пас з глибини поля, виходив сам на сам з воротарем. Захисники збили форварда з ніг. Арбітр без вагань показав на одинадцятиметрову позначку, і потерпілий забив свій 13 в сезоні м’яч.
Команди пішли на відпочинок при рахунку 1:1. Вказівки, які дали тренери «Дніпра» своїм підопічним у роздягальні, пішли на користь. Дніпропетровці в другому таймі заграли ще активніше. І найголовніше — впевненіше. Вихід Христяна відразу ж пішов на користь. Він на 67-ій хвилині блискавично оцінив секундну розгубленість захисників і воротаря, спокійно закотивши м’яч у ворота «Жальгіріса».
Загроза поразки настільки мобілізувала господарів, що вони всією командою кинулися рятувати становище. «Дніпро» виявився міцно притиснутим до воріт. За кожен м’яч, на кожному кроці йшла безкомпромісна напружена боротьба. Знову відзначився капітан «Жальгіріса». Саме його прохід і навіс у штрафний майданчик привели на 78-ій хвилині до того, що Зельк’явічус головою забив другий гол у ворота «Дніпра». Колтун вчасно не вийшов на цей м’яч, потім втратив контроль за ним. Але якось боляче і несправедливо корити голкіпера, адже нервове напруження в ті хвилини було безмірно великим.
Нічия ніяк не влаштовувала «Дніпро», а вона, здавалося б, вже неминуча. Ось тут і проявився характер лідера. Христян, змістившись вправо, в оточенні двох захисників нестримно рвався до воріт. Він наніс сильний удар. М’яч летів під верхню перекладину, але воротар встиг все ж відбити його в поле. Та Гринько тут же головою знову відправив м’яч на воротарський майданчик, куди блискавично увірвався Шнейдерман. Його точний удар довершив справу — 3:2. Перемога! Адже йшла 86 хвилина. Суперник зробив відчайдушну спробу знову вирвати ініціативу. Та пізно.
Ніхто з наших хлопців в цій битві не був пасивним. Ніхто не уявляв собі, що можна піти з поля, не виборовши перемоги.
«Дніпро» виступав у такому складі: Колтун, Цунін, Найда, Богданов, Грибеннік, Гринько, Шнейдерман, Федоренко, Назаров, Снітько (Христян, 57), Романюк (Пінчук, 76).
Коли матч закінчився, з Риги прийшло повідомлення, що там «Карпати», забивши на початку матчу гол у ворота «Даугави», вирвали перемогу з рахунком 1:0. А потім стало відомо, що «Кайрат» переміг московський «Локомотив» — 2:1. І все, як бачимо, залишається без змін. Кожен з лідерів на своєму місці.
Я. НОВАК.
м. Вільнюс.
Інші результати туру: «Локомотив» Тб. — «Волгар» — 0:0, «Металіст» — «Кубань» — 0:0, СКА Кв. — «Молдова» — 2:1, СКА Хб. — «Крила Рад» — 0:0, «Шахтар» — «Текстильник» — 4:0, «Динамо» — «Будівельник» — 3:0, «Рубін» — «Памір» — 1:0, «Уралмаш» — «Алга» — 2:1.


ТАК КТО ЖЕ ЛИШНИЙ?
«Днепровская правда» (24.10.1970)
Прошедший тур не смог дать ответа на этот вопрос. «Кайрат», «Карпаты» и «Днепр» — этот футбольный триумвират продолжает радовать своих болельщиков победами.
…Немногочисленные зрители, пришедшие на вильнюсский стадион, не сомневались в успехе «Жальгириса». Слишком уж велик был долг днепропетровским футболистам. Матчем престижа называли поединок «Жальгириса» и «Днепра» литовские журналисты.
Матч проходил под проливным дождём. С первых же минут игры хозяева поля предложили довольно высокий темп. Тренеры «Днепра» построили план борьбы совсем в ином плане. Учитывая погодные условия, они дали указание игрокам действовать на контратаках, используя диагональные передачи и своё индивидуальное мастерство. Как оказалось позже, план этот полностью оправдался. Снитько, Романюк, Христян, Шнейдерман, умеющие подержать мяч, часто оттягивали на себя по два-три футболиста «Жальгириса», а потом неожиданно длинным пасом выводили на ударную позицию оказавшегося свободным партнера. Литовцы же при первой возможности атаковали массированно, на больших скоростях. На 27-й минуте Рамялис, использовав замешательство защитников «Днепра», сделал прострельную передачу вдоль ворот. Юргелявичус только подправил мяч в сетку. Наши земляки не были обескуражены таким началом. Они продолжали действовать на индивидуальных проходах, расстраивая тем самым оборонительные ряды «Жальгириса». Так, на 33-й минуте ворвавшийся в штрафную площадку Романюк встретил на своём пути сразу трёх защитников. Но остановить форварда «Днепра» они сумели лишь при помощи запрещённого правилами приёма. 11-метровый штрафной успешно пробил сам пострадавший.
Второй тайм проходил с заметным преимуществом футболистов «Днепра». Особенно удачно они использовали фланги. Неоднократно наши земляки получали реальную возможность выйти вперёд в счете, но вот завершающие удары по воротам были неточны и несильны. На 67-й минуте, перехватив мяч, Гринько сразу же передал его на левый край Романюку. Тот обошёл двух защитников и отпасовал мяч Христяну, заменившему Снитько. Христян без труда миновал Житкуса, обвёл выбежавшего навстречу вратаря и закатил мяч в правый угол.
До конца поединка оставалось ещё много времени, а «Днепр» уже прибег к тактике сохранения счёта. Наши футболисты подолгу разыгрывали нехитрые комбинации, переключившись на короткие передачи. Но стоило литовцам перехватить мяч, как они тут же отходили все в оборону. На 78-й минуте Рамялис чуть ли не с половины поля произвел навесную подачу на оказавшегося в непосредственной близости от Колтуна Жукаускаса. Днепропетровский голкипер не сделал и попытки выйти на перехват мяча. И Жукаускас сравнивает счёт.
Шла 86-я минута, когда Христян, пройдя по правому краю, сильно ударил по воротам. Мяч был отбит на Гринько, который тут же адресовал его на стоящего рядом Шнейдермана. Решающий удар полузащитника был неотразим. В итоге — 3:2 в пользу «Днепра».
В. АСАЕВ,
наш спец. корр.


«КАРПАТИ»? «КАЙРАТ»? «ДНІПРО»?
Два інтерв’ю з авторськими відступами
«Спортивна газета» (Киев, 24.10.1970)
Вже багато років у нашого футбольного листопада не було стільки роботи, скільки намічається нині. Затягнулася суперечка за призові місця у вищій лізі. Подібна ж картина й у другій групі, де 22 учасники спромоглися за шість з половиною місяців боротьби лише визначити коло з трьох претендентів на дві вакансії у вищій лізі. Серед команд, що розігрують на фініші третього-зайвого — алма-атинський «Кайрат» і українські клуби «Карпати» (Львів), «Дніпро» (Дніпропетровськ). Становище в таблиці таке, що навіть ігри останнього туру навряд чи з’ясують усе. Адже в запасі залишиться пропущений і, можливо, ключовий двобій «Карпат» з карагандинським «Шахтарем».
Звичайно, за якихось два тижні останній знак запитання зникне, і ми зможемо не тільки поздоровити переможців, а й найретельнішим чином проаналізувати підсумки марафонського турніру. Поки що ж кореспондент «Спортивної газети» зустрівся з наставниками двох команд-претендентів — старшим тренером «Карпат» Ернестом Ервіновичем Юстом та старшим тренером «Дніпра» Валерієм Васильовичем Лобановським і попросив їх відповісти на кілька запитань. Отже,
«СГ»: — У якому стані нині ваші підопічні?
Е. Юст: — Команда закінчує турнір на піднесенні. Наслідки літнього спаду, внаслідок якого з серпневої поїздки за маршрутом Душанбе — Ашхабад — Фрунзе ми привезли лише два очка, мене турбували аж до другого матчу з... румунським «Стяуа». Саме у повторній кубковій грі в Бухаресті я відчув, що хлопці майже повністю поновили весняну форму, знову заграли різноманітніше, отже, і результативніше.
В. Лобановський: — Стомилися футболісти, сезон важкий. Та й занадто нервують у кожному матчі — пригнічує неабияка відповідальність за результат. У Києві зіграли нижче своїх можливостей, бо ще повністю не отямилися від виснажливого турне Хабаровськ — Алма-Ата. Втім, фінішувати ми зможемо добре.
Ці відповіді не потребують докладного коментаря. Обидва тренери одностайні в своїх думках. Обидва розраховують на оптимістичний фінал.
«СГ»: — Яке враження справляє на вас фініш головних конкурентів?
Е. Юст: — Після матчу у Дніпропетровську наші шляхи з «Дніпром» розійшлися. Та ми, зрозуміло, уважно стежимо за його просуванням уперед. Команді останні перемоги даються важко. І все ж вона не спотикається — добрі бійцівські якості очевидні.
«Кайрат» — солідний колектив, в якому чітко відлагоджено дії всіх ланок і взаємозв’язок між ними. Але алма-атинцям осінні очки теж дістаються трудніше, ніж улітку.
В. Лобановський: — Я нещодавно був у Львові, дивився гру «Карпат» з ленінградським «Динамо». Прикарпатська команда зараз у відмінній формі, демонструє нестереотипний, гострокомбінаційний, видовищно дуже привабливий футбол. Головна причина цієї свіжості — десятиденний відпочинок, що його одержали «Карпати» напередодні повторного матчу з «Стяуа». Своєрідні канікули дозволили команді «підремонтуватися», трохи відновити сили. Завдяки цьому львівські футболісти на фініші грають переконливіше за інших.
«Кайрат», як і наша команда, дуже втомився. Здається, алма-атинці з останніх сил намагаються утримати лідерство.
Звичайно, можна погодитися з тренером «Дніпра», що «відпустка» позитивно вплинула на гру «Карпат». І все ж не слід забувати, що відпочинок було надано команді, котра представляла нашу країну в офіційному міжнародному турнірі. До того ж, тепер коли вже головні конкуренти завершать марафонський шлях, львів’янам доведеться провести пропущену зустріч з карагандинським «Шахтарем». Цілком можливо, що від зусиль «Шахтаря» залежатиме доля іншої казахської команди — «Кайрата». Тому розраховувати на легку «прогулянку» у заключному матчі львів’янам, очевидно, не доводиться.
«СГ»: — Ваш прогноз?
Е. Юст: — Шанси усіх трьох однакові. Трохи кращі, як на мене, перспективи у «Кайрата».
В. Лобановський: — Надії не втрачаємо й самі, але розуміємо, що у «Карпат» та «Кайрата» трохи більше підстав до успіху. Щоб переконатися в цьому, досить зазирнути в таблицю.
«СГ»: — Ваше ставлення до нинішньої системи проведення змагань у першій лізі?
Е. Юст: — Якщо виграємо, гріх скаржитися. Та коли серйозно, — вважаю, зміни необхідні. По-перше, слід трохи скоротити кількість команд, по-друге, — складати календар таким чином, щоб на виїзді колектив проводив не більше двох ігор підряд. Бо інакше... Втім, ознайомтеся краще з нашим розкладом, наприклад, з 17 по 22 липня цього року...
Сімнадцятого о 21.15 закінчилася наша зустріч у Москві з «Локомотивом». О дванадцятій ночі ми вже вирушили поїздом до Іванова. Потім день на далеко не ідеальний відпочинок, ще день — на далеко не повнокровне тренування, передігровий день, день зустрічі. Матч в Іваново закінчився о 20.45. А о 22.15 ми вже сиділи у московському поїзді. Десь о п’ятій ранку наступного дня прибули до столиці. Переправилися в аеропорт Домодєдово, де на нас уже чекав літак на Куйбишев.
Про які ж нормальні умови роботи може йти мова?
В. Лобановський: — Кількість команд повинна бути зменшена принаймні до вісімнадцяти. Це дозволить збільшити між ігрові періоди. А то зазнали ми влітку через травми серйозних втрат у лінії захисту, а часу для перегрупування сил немає. Наслідок — у трьох поєдинках в Іваново, Куйбишеві та Москві ми не здобули жодного очка...
Обов’язково слід поновити змагання дублерів. Витрати ненабагато збільшаться, коли я візьму на виїзд замість 20 футболістів 24-х, а користі від обігрування молодняка буде чимало. Інакше перспективні футболісти засиджуватимуться на лаві запасних.
Учасники бесіди і тут солідарні. Вони, не спростовуючи ідеї існування першої групи взагалі, лише справедливо вказують на хиби, які, до речі, неважко виправити вже наступного року. Та хочеться зупинитися на одному, мабуть, найнесправедливішому пункті нинішнього положення.
Вкрай невдалий виступ у сезоні київського СКА призвів до ситуації, позбавленої здорового глузду. Харківський «Металіст» — команда, що відмінно зарекомендувала себе в турнірі, реально претендувала на вихід до вищої ліги, змушений тепер розлучатися з першою лігою. У положенні чорним по білому записано: крім аутсайдера — однієї команди РРФСР, України чи Казахстану (інші клуби мають привілеї) першу групу залишають також одна українська і одна команда РРФСР, що посядуть найгірші місця серед своїх земляків. Оскільки київські армійці підпадають під розряд «просто аутсайдерів», незаслужена кара чекає на харків’ян, які, напевно, закінчать змагання серед 22 учасників у першій шістці.
Отже, «Кайрат», «Карпати», «Дніпро», як і інші команди першої групи, долають останні метри виснажливого чемпіонату... І хоч би чим закінчилася погоня за двома заповітними путівками, приємно відзначити, що за будь-якого варіанту у компанії найсильніших наступного року з’явиться новачок від нашої республіки.
Г. КУЗЬМІН.


 ТІСНО ЛІДЕРАМ

«Робітнича газета» (Киев, 24.10.1970)

Болільники дніпропетровського «Дніпра» з хвилюванням чекали звісток з Вільнюса, де в матчі 39-го туру їх команда зустрічалась з футболістами «Жальгіріса». Литовські футболісти прагнули не лише взяти реванш за поразку від «Дніпра» в першому колі (1:3), а й хотіли реабілітувати себе в очах місцевих шанувальників за програш дніпропетровцям у фінальній пульці команд другої групи, що відбулася минулого року в Сімферополі. Валерій Лобановський добре уявляв усю складність наступного поєдинку.

— Матч у Вільнюсі для нас, мабуть, буде найважчим у нинішньому сезоні, — сказав він напередодні.

І молодий тренер зумів відмінно настроїти своїх підопічних, зарядити їх бойовитістю, величезною жагою перемоги. Це був важкий для дніпропетровців поєдинок, вони віддали йому усі сили і були винагороджені за це. «Дніпро» переміг «Жальгіріс» — 3:2. Це був заключний поєдинок останнього в нинішньому сезоні турне дніпропетровських футболістів. У трьох матчах на виїзді (в Ризі, Києві, Вільнюсі) вони набрали шість очок з шести! 




Таблица после 39-го тура





Комментариев нет:

Отправить комментарий