24 июня 1971 года. Четверг Чемпионат СССР. Первая лига. 16-й тур «Днепр» (Днепропетровск) — «Локомотив» (Москва) — 1:1

 

«Днепр» (Днепропетровск) — «Локомотив» (Москва) — 1:1 (1:0).

24 июня 1971 (четверг). 19:00. Днепропетровск. Стадион «Метеор». 40000 зрителей (Советский спорт и Спортивна газета – 36000). Ясно. Перед матчем дождь. 20 градусов.

Судьи: П. Гаврилиади (Сочи), Б. Рябко (Краснодар), С. Новосардян (Крымск).

«Днепр» (футболки, трусы, гетры белые): 1 Колтун – 3 Найда – 2 Сергеев, 4 Богданов, 5 Федоренко – 6 Гринько (к), 7 Шнейдерман, 8 Евсеенко (Назаров, 74) – 9 Лябик, 10 Пилипчук (Христян, 74), 11 Романюк. 

Запасные: Собецкий, Цунин, Артюх. 

Старший тренер – В. Лобановский.

«Локомотив» (футболки тёмные, трусы белые, гетры тёмные): З. Милес, В. Ващенков, Н. Гончаров (А. Котов, 53), В. Клыков, В. Беляков (к), Б. Журавлёв, Ю. Попков (В. Янкин, 74), В. Мозжухин, В. Шелудько (В. Спиридонов, 46), А. Козлов, Н. Тимофеев. 

Запасные: В. Шалашов, В. Каплацкий. 

Старший тренер – Е. Рогов. – составы из протокола матча.

Голы: 1:0 Пилипчук (2, гп Романюк), 1:1 Янкин (84).

Дублёры – 1:1. 

ЭТИ ДЛИННЫЕ КИЛОМЕТРЫ…

«Советский спорт» (Москва, 24.06.1971)

...В рваном темпе, например, умеет вести игру «Днепр». Имея в составе группу опытных мастеров, прошедших футбольный университет в высшей лиге, днепровцы умело комбинируют и темпом, и силой, и направлением атакующих ударов. Особенно много хлопот соперникам доставляют три диспетчера «Днепра» Евсеенко, Лябик и Назаров. Уж очень порой бывает трудно определить в игре, кто из них в той или иной обстановке возьмет на себя роль организатора, а от кого ждать атакующего рывка, выхода на ударную позицию.

Наиболее опасна эта команда в играх на своем поле, да и последнее четырехигровое турне для днепровцев закончилось благополучно — победа, две ничьи и поражение (от «Металлурга»). Но мы победили не потому, что были сильнее. Решающую роль сыграла давняя традиция бескомпромиссной спортивной борьбы соседей-соперников. Как бы слабо ни выступали запорожцы, они всегда выходили на игру с днепровцами до предела собранными, полными решимости добиться победы. И большей частью побеждали. Так случилось и на этот раз.

Сегодня «Днепр» начинает серию игр на своем поле. Её открывает встреча с московским «Локомотивом». Бесспорно, это центральный поединок тура. Затем «Днепр» померится силами с ивановским «Текстильщиком», командой, традиционно стойкой в обороне и в последнее время приобретшей решительность в атаке, а московские железнодорожники — с «Металлистом». В этот же период покинет Одессу и «Черноморец». И хотя соперники у него не из верхней половины турнирной таблицы, как у «Локомотива» и «Текстильщика», от итогов этих поединков во многом зависит дальнейший ход борьбы в нашей лиге.

В. ЖИЛИН,

заслуженный тренер УССР,

старший тренер запорожского «Металлурга».

ЦЕНТРАЛЬНИЙ МАТЧ

«Зоря» (25.06.1971)

Учора команди першої ліги провели черговий тур. Увага любителів футбола, безперечно, була прикута до центрального матчу цього туру, в якому зустрілися лідер — московський «Локомотив» і «Дніпро». Результат гри, яка проходила на стадіоні «Метеор», мав важливе значення до кожного з суперників. Перемога фактично відкривала зелену вулицю для щасливого фінішу «Локомотиву» в першому колі і дальшого успішного продовження чемпіонату. Два очка значно поліпшували турнірне становище команди «Дніпро», яка нині теж реально претендує на одне з призових місць.

Колективи посилено готувалися до гри. Москвичі вели, наприклад, підготовку в себе вдома, і прибули у Дніпропетровськ лише за день до зустрічі основних складів, а дублери потрапили з «корабля на бал». Вони, до речі, зіграли внічию 1:1. На матч прибули спостерігачі — представники федерацій футбола РРФСР і України.

Як і слід було сподіватися, відразу ж після стартового свистка судді Всесоюзної категорії П. Гавриліаді (з Сочі) на полі зав’язалася гостра боротьба. Вона тривала всі 90 хвилин. Матч закінчився з рахунком 1:1.

І ЛІДЕРУ… ОЧКО

«Прапор юності» (26.06.1971)

Після зустрічі з московським «Локомотивом» дніпропетровський «Дніпро» не зміг скоротити відстані, що відділяла його від лідера першої ліги класу «А». Матч закінчився внічию – 1:1. Забивши гол вже на 2-й хвилині гри, дніпропетровці в першому таймі не змогли загострити боротьбу, а безперервні атаки в другому не принесли успіху, розбившись об грубу гру захисників суперника, самовідданість їх воротаря і нечітке суддівство арбітра Гавріліаді. За сім хвилин до перемоги «Дніпра» форвард «Локомотива» Янкін забив гол з положення «поза грою», в котрому, як показала і переглянута кінострічка, перебувало одразу троє москвичів. Об’єктивність зрадила Гавріліаді і тоді, коли Романюка, який увірвався до штрафного майданчика суперника і мав можливість все ж вивести вперед свою команду, звалили з ніг захисники. В обох випадках плівка показує, що москвичі озираються на суддю, чекаючи покарання за порушення правил чесної спортивної боротьби, а він жестом запрошує їх продовжувати гру.

Команди провели матч в таких складах: «Дніпро» — Колтун, Сергєєв, Найда, Богданов, Федоренко, Гринько, Шнейдерман, Євсєєнко (Назаров, 74), Лябик, Пилипчук (Христян, 74), Романюк; «Локомотив» — Мілес, Ващенков, Гончаров (Котов, 52), Кликов, Біляков, Журавльов, Попков (Янкін, 74), Мозжухін, Шелудько (Спиридонов, 46), Козлов, Тимофєєв.

Як бачимо, москвичі цього року докорінно змінили склад, поповнивши свої лави в основному молодими футболістами. Особливо грізно у «Локомотива» виглядає нині лінія нападу, де вирізняється нестримністю і багатим арсеналом фінтів член збірної молодіжної команди країни лівий крайній Тимофєєв і високою результативністю центрфорвард Козлов.

«Локомотив-71» — сильний, вольовий колектив. Протягом першого тайму він мав перевагу над господарями поля. Побудовані на довгих передачах і швидких проходах атаки залізничників були грізними і захисники «Дніпра» часом грали невпевнено, нервозно, допускаючи прикрі помилки. Прагнучи нейтралізувати Козлова, воротар дніпропетровців обрав правильну тактику виходу на перехват м’ячів, що постійно адресувались високорослому форварду, але у виконанні Колтуна вона виглядала непереконливо. Він то запізнювався з виходом, то поспішав, втрачаючи м’яч. На 37-ій і 43-ій хвилинах Тимофєєв і Шелудько могли покарати господарів за помилки їх воротаря, але не влучили в ціль.

Півзахисники «Дніпра» за таких обставин змушені були надовго застрявати біля свого штрафного майданчика і не встигали своєчасно підтримати нападаючих. Для цих хвилин характерною була картина, коли форварди, одержавши м’яч, не мали кому адресувати його вперед і змушені були тримати його, чекаючи підкріплення.

Гол було забито на самому початку гри, коли Романюк на правому фланзі прорвався крізь стрій захисників, що не змогли втримати його навіть руками, і послав м’яча Пилипчуку. Той прийняв його на лінії воротарського майданчика і послав у нижній ближній кут.

На 25-ій хвилині з подачі Романюка (тепер вже з лівого флангу) гол міг забити Євсеєнко. Він знаходився один проти воріт, але чомусь вирішив пропустити м’яч на прикритого Пилипчука.

Після відпочинку «Дніпро» різко збільшив швидкість, і «Локомотив» не встигав перекрити усі небезпечні напрямки його атак. Гості спробували встановити рівновагу за допомогою контратак, ввели у бій свіжі сили, але увійти до штрафного майданчика їм не вдавалось. Лише раз, на 57-ій хвилині, вони були близькі до успіху. Спиридонов підхопив м’яча прямо проти воріт і «вистрілив». Колтун кинувся ліворуч, але м’яч ударився в ногу захисника і, різко змінивши напрямок польоту, на щастя «Дніпра», влучив у перекладину.

За хвилину до цього хрестовина воріт врятувала гостей після несподіваного удару Лябика, що був одним з кращих на полі. Наступної хвилини — удари Романюка і Гринька. Знову і знову відзначається Мілес. Він, як завжди, проти «Дніпра» грає чудово — трибуни аплодують воротареві суперника. Після появи на полі Назарова і Христяна, темп посилився. «Дніпро» не залишав суперникові ніяких надій. І раптом...

Штрафний удар в бік господарів. М’яч влучає в «стінку», відлітає в поле, наші захисники кидаються вперед, залишаючи позаду кількох суперників. Вони — поза грою. В цей час м’яч повертається до них. В діях атакуючих — невпевненість. Вони озираються на суддю. Колтун встигає кинутись під удар, відбиває м’яч, але Янкін посилає його в сітку. Гавріліаді показує на центр — 1:1.

А. БОРИСЕНКО.

ЗУСТРІЧ З ЛІДЕРОМ

«Зоря» (26.06.1971)

Ми вже повідомляли у вчорашньому номері про результат матчу між лідером першої групи — московським «Локомотивом» і «Дніпром» (1:1). Голи забито так: на 2 хвилині захисник «Локомотива» М. Гончаров намагався руками зупинити прохід В. Романюка. Однак форварду вдалося пройти з м’ячем уперед, зробити добру подачу і, зрештою, А. Пилипчук завершив атаку спокійним і точним ударом.

А відігралися гості за 7 хвилин до фінального свистка в умовах, коли троє залізничників опинилися в межах штрафного майданчика «Дніпра» за спинами захисників. Футболісти оцінили цю позицію як положення поза грою. Але суддівський свисток мовчав. Навпаки, арбітр П. Гавриліаді подав рукою знак, що можна грати. Зрозуміло, що трьом проти одного воротаря забити гол не так уже й важко. Рахунок став 1:1.

Рішення арбітра закон. І хоч, на думку фахівців футбола, воно було поспішним, необгрунтованим, все ж футболістам «Дніпра» не слід було припиняти боротьби без сигналу на те судді.

Досить цікава і захоплююча гра була зіпсована ще однією помилкою арбітра. Він не призначив 11-метрового удару за грубі прийоми залізничників, які в своєму штрафному майданчику збили з ніг В. Романюка. Перегляд після матчу кінострічки показав, що в даному ігровому моменті суддя не мав права залишатися байдужим.

Хто знає, яким був би кінцевий рахунок матчу, коли б не прикрі суддівські помилки.

Зустрівши сильного суперника, який продемонстрував, що по праву займає становище лідера, «Дніпро грав проти нього завзято, з спортивним вогником, а головне — тактично грамотно і цілеспрямовано. Лише невиправдана нервовість захисників і воротаря могли дозволити гостям забити гол. Ігрових ситуацій для здобуття перемоги «Локомотиву» фактично створити не вдавалося.

Прикро за втрачене очко. Але нічия з лідером не применшує заслуг «Дніпра», який провів матч в такому складі: Колтун, Сергєєв, Найда, Богданов, Федоренко, Гринько, Шнейдерман, Лябик, Євсєєнко (Назаров, 74), Пилипчук (Христян, 74), Романюк.

Інші результати 16-го туру: «Металург» — «Молдова» — 0:0, «Даугава» — «Уралмаш» — 0:1, «Жальгіріс» — «Кузбас» — 2:1, «Динамо» — «Крила Рад» — 2:1, «Памір» — «Волгар» — 4:1, «Алга» — «Спартак» — 1:1, «Шахтар» — «Будівельник» — 2:1, «Металіст» — «Шинник» — 2:2, «Торпедо» — «Текстильник» — 1:1, «Рубін» — «Чорноморець» — 0:1.

 

На знімку: атака на ворота «Локомотива». Фото М. Дмитрієва.

МАТЧ ВЫСШЕГО НАКАЛА

«Днепровская правда» (26.06.1971)

«Наиболее опасна эта команда в играх на своем поле, но и последнее четырехигровое турне для днепровцев закончилось благополучно», — так написал в «Советском спорте» заслуженный тренер УССР В. Жилин.

Матч с лидером первой лиги действительно представлял особый интерес. За полчаса до его начала трибуны стадиона «Метеор» были заняты. А болельщики все прибывали и прибывали, занимая «бесплацкартные» места за самыми высокими рядами. Лишь одно поражение потерпели москвичи на выезде — от «Черноморца». Сумеет ли «Днепр» зажечь красный свет на пути следования «Локомотива»? Этот вопрос волновал буквально всех болельщиков команд первой лиги.

Разыграв в центре мяч, гости сразу же ринулись в атаку. Но защитники «Днепра» сумели нейтрализовать довольно четкие действия Попкова, Козлова и Тимофеева. Секундная стрелка описывала на циферблате второй круг, когда Романюк впервые коснулся мяча. Сначала медленно, потом убыстряя бег, он приблизился к правому углу штрафной площадки «Локомотива» и попытался прорваться через дуэт защитников, но был грубо отброшен Клыковым. Ни боковой судья, ни арбитр на поле не среагировали на нарушение. Романюк в последнюю секунду все же успел протолкнуть мяч вперед, к которому устремился Пилипчук. Он пробил низом, мяч миновал Гончарова и вкатился в щель, не прикрытую вратарем москвичей Милесом. Так на 2-й минуте счет становится 1:0 в пользу «Днепра». Многообещающее начало!

Гости не медлят. Они проводят ответные атаки широким фронтом, используя длинные диагональные передачи. Особенно опасны Попков и Мозжухин, доставившие Колтуну много хлопот. Наш вратарь явно нервничал, нерасчетливо выбегал на перехваты, часто ошибался в приеме мяча. Будь москвичи поточнее с завершающими ударами, они смогли бы добиться равновесия в счете в первой половине игры.

В эти моменты странно вел себя судья всесоюзной категории из Сочи П. Гаврилиади. Когда боковой судья поднимал флажок, определяя у Попкова или Мозжухина положение вне игры, Гаврилиади не реагировал на сигнал помощника, давая свободу действий москвичам. Но как только пробитый ими мяч шел мимо пустых ворот «Днепра», арбитр тут же «определял» положение вне игры. «Замедленная реакция» Гаврилиади на нарушения со стороны гостей особенно ярко проявилась во втором тайме.

Хотя «Днепр» и имел территориальное преимущество на поле, игра москвичей нравилась многим болельщикам. Еще красивей она была бы, откажись гости от грубых приемов отбора мяча, которые, к сожалению, судьи не пресекали. Не станем ссылаться на влажное от дождя поле, мешавшее нападающим «Днепра» развивать атаки на большой скорости (гости не обращали внимания на эту «помеху»), но в том, что счет так и застрял на единице, виноваты сами хозяева. Они создавали много опасных моментов у ворот «Локомотива», а поразить цель не могли, «благодаря» отсутствию взаимопонимания и неточности завершающих ударов. Дважды Евсеенко выходил один на один с Милесом, да подвела техника обработки мяча. Эту же ошибку допустил и Романюк, получив на 70-й минуте великолепный пас от Пилипчука. Сделал подарок хозяевам и полузащитник Журавлёв, пославший мяч в перекладину, когда Колтун оставил ворота не защищенными.

Матч подходил к концу. На 84-й минуте Гаврилиади «не заметил» нарушение правил со стороны гостей, зато сразу же усмотрел провинность у днепропетровского полузащитника и назначил штрафной метрах в 30-и от ворот. Мяч попал в выстроенную стенку и тут же кем-то был отбит из опасной зоны. В соседстве с Колтуном оставались лишь три нападающих «Локомотива». Защитники «Днепра» вышли за штрафную линию. И вдруг мяч попадает в ноги Козлова. Никто и не попытался догнать его: ведь Козлов и его партнеры явно находились вне игры. Москвич на мгновение остановился, посмотрел в сторону бокового судьи, а потом уже двинулся «на штурм» ворот. Колтун не собирался препятствовать нападающему, думая, что вот-вот раздастся свисток. Но когда Козлов пробил, вратарь «Днепра» бросился под удар и парировал мяч... на набегающего Янкина. Гаврилиади засчитал гол.

...Богиню правосудия Фемиду древние греки изображали с повязкой на глазах, символизируя этим ее беспристрастие. Но не все ее слуги оказывались справедливыми, в том числе и спортивные судьи. Когда они благоволили одной из соревнующихся сторон, те же древние греки жестоко наказывали пристрастных судей, навечно лишая их права определять победителей.

К сожалению, не в диковинку пристрастные судьи в наше время. Это красноречиво показал прошедший в Днепропетровске матч. Нам понятны претензии многотысячных болельщиков, не разделивших точку зрения Гаврилиади, который засчитал взятие ворот «Днепра» и не наказал москвичей на последних минутах матча за снос Романюка в штрафной площадке. Но, несмотря на это, заслуживает осуждения и порицания общественности города та часть псевдолюбителей футбола, которая своими разнузданными действиями позорит гостеприимных днепропетровцев.

Результаты остальных матчей: «Металлург» — «Молдова» 0:0, «Даугава» — «Уралмаш» 0:1, «Жальгирис» — «Кузбасс» 2:1, «Динамо» — «Крылья Советов» 2:1, «Памир» — «Волгарь» 4:1, «Алга» — «Спартак» 1:1, «Шахтер» — «Строитель» 2:1, «Металлист» — «Шинник» 2:2, «Торпедо» — «Текстильщик» 1:1, «Рубин» — «Черноморец» 0:1.

Таким образом, по-прежнему лидирует «Локомотив». У него 25 очков. На 4 меньше у «Черноморца». На третьем — «Текстильщик» с 20 очками. «Днепр» занимает четвертое место, набрав 19 очков.

В. АСАЕВ.

ВТРАЧЕНА ПЕРЕМОГА

«Спортивна газета» (Киев, 26.06.1971)

«Дніпро» втратив вірну перемогу. Найприкріше те, що трапилося це за досить дивних обставин. Йшла 83-я хвилина, коли троє залізничників опинилися в штрафному майданчику «Дніпра» далеко за спинами захисників. Господарі вирішили, що в даній ситуації становище поза грою. Та й гості, очевидно, були такої думки, бо також зупинились. Але арбітр подав їм сигнал грати, а оскільки до воріт залишалося кілька метрів, забити гол не становило труднощів.

Рахунок було відкрито вже на 2-й хвилині. Романюк по правому флангу рвався з м’ячем до воріт «Локомотива». Гончаров намагався руками затримати форварда, але тому вдалося вирватись із обіймів захисника і зробити передачу в штрафний майданчик, де вже Пилипчук проштовхнув м’яч у сітку повз Мілеса.

У цілому ж матч проходив цікаво. Команди демонстрували красиву й раціональну гру. Маючи безперечну перевагу в центрі поля, дніпропетровці зав’язували тут комбінації, які завершувалися гострими і небезпечними контратаками. Романюк, Пилипчук і Лябик весь час були націлені на ворота.

М. ВОЛЬНОВ.

Дніпропетровськ (телефоном).

 И ВСЁ-ТАКИ НИЧЬЯ

«Советский спорт» (Москва, 26.06.1971)

Днепропетровцам хорошо знаком московский «Локомотив». Однако на этот раз перед ними оказалась совершенно новая команда как по своему составу, так и по качеству игры. Это был коллектив, достойный положения лидера.

Играли гости красиво, рационально, без суеты. Чувствовалось, что выступает хорошо сыгранный ансамбль с развитым вкусом к атаке.

Правда, матч начался для москвичей несколько неожиданно. На второй минуте Гончаров пытался руками остановить прорывавшегося по правому краю Романюка. Однако Гаврилиади, заметив, что форвард все-таки уходит от защитника, не остановил игры. Последовал пас в штрафную площадку, где Пилипчук спокойно протолкнул мяч в сетку мимо вышедшего из ворот Милеса.

Свою неудачу гости пережили спокойно. Начав с центра, они сразу же пошли на обострение. Очень много неприятностей защитникам «Днепра» доставили быстрые Тимофеев и Попков, опасно атаковал ворота Козлов. Они заставляли оборону хозяев ошибаться все чаще и чаще. Нервничал Колтун. Его опрометчивые выходы могли принести «Днепру» крупные неприятности, но москвичам не удалось в первом тайме «наказать» хозяев за такие промахи вратаря.

А что же «Днепр»? Забив гол, он заиграл более сдержанно, но не менее рационально, чем гости, прибегая к довольно частым и острым контратакам. Мог, например, увеличить счет Евсеенко, но не сумел распорядиться мячом вблизи ворот железнодорожников. Активно действовал Лябик, который все время был нацелен на завершающий удар.

После перерыва «Локомотив» сделал три замены, пытаясь, в первую очередь, усилить свою среднюю линию.

Драматические события развернулись на 56-й минуте. Лябик слева сильно пробил в «девятку». Милес с трудом отбил мяч, но прямо на набегавшего Евсеенко. Однако тот проскочил мимо. И тут же, подхватив мяч, железнодорожники разыграли многоходовую комбинацию. После удара Спиридонова мяч угодил в ногу кому-то из защитников «Днепра», затем рикошетом отлетел вверх, ударился в перекладину ворот и снова отскочил уже к лежавшему Колтуну.

На 70-й минуте Пилипчук и Романюк остались против одного защитника москвичей. Пилипчук дал отличный пас, но Романюк не сумел принять мяч, хотя и находился от цели метрах в десяти.

На 83-й минуте два москвича оказались за спиной защитников «Днепра». Днепропетровцы усмотрели в этом эпизоде положение «вне игры», остановились в ожидании свистка и спокойно наблюдали за событиями, хотя могли помешать Янкину. Арбитр же зафиксировал взятие ворот, определив, что все в этом эпизоде было в пределах правил.

Я. НОВАК.

(Наш обществ. корр.).

ДНЕПРОПЕТРОВСК.

ВИДЕОЗАПИСЬ ОПРОВЕРГАЕТ СУДЬЮ

«Комсомольское знамя» (Киев, 26.06.1971)

Секундная стрелка описывала на циферблате второй круг, когда нападающий «Днепра» Романюк приблизился к правому углу штрафной площадки московского «Локомотива» и попытался миновать дуэт защитников. Однако Клыков приостановил его движение недозволенным приемом. Все же Романюк успел протолкнуть мяч вперед. Возле него раньше всех оказался Пилипчук. Последовал тихий низовой удар. Мяч миновал Гончарова и вкатился в щель, не прикрытую вратарем москвичей Милесом. Так на 2-й минуте счет стал 1:0 в пользу «Днепра».

Начало выглядело многообещающим. Впрочем, гости не заставили себя ждать с контратаками. Проводили они их широким фронтом, используя длинные диагональные передачи. Вратарь «Днепра» Колтун явно нервничал в этот день, нерасчетливо выбегал на перехваты, часто ошибался в приеме мяча. Будь москвичи поточнее с завершающими ударами, они могли бы добиться равновесия в счете в первой половине игры. К сожалению, отвратительное, непринципиальное судейство арбитра всесоюзной категории П. Гаврилиади из Сочи испортило впечатление от в целом красивого рисунка матча. Время поединка подходило к концу, когда он назначил штрафной в сторону «Днепра». Мяч угодил в «живую» стенку и был выбит тут же из опасной зоны. В непосредственной близости с Колтуном оставались сразу трое нападающих «Локомотива». Козлов завладел мячом, когда никто из защитников «Днепра» не пытался его настигать, считая, не без основания, что он в офсайде. Не собирался препятствовать форварду и Колтун, в надежде, что последует судейский свисток. Когда же Козлов пробил, он бросился под удар, парировав мяч на Янкина. Гол П. Гаврилиади засчитал. Это случилось на 84-й мин.

После матча состоялся просмотр видеозаписи, которую регулярно ведет «Днепр». Что же она засвидетельствовала? Положение вне игры было явным, так же, как очевидным был снос Романюка в штрафной площадке на последней минуте встречи. Увы, исправлять судейские оплошности было поздно.

В. АСАЕВ,

мастер спорта СССР.

НІЧИЯ НА КОРИСТЬ ЛІДЕРА

«Молодь України» (Киев, 26.06.1971)

Не требі доводити, яке велике значення для суперників мав результат матчу поміж дніпропетровським «Дніпром» та московським «Локомотивом». Залізничники — лідери, причому лідери без усяких «втім» та «але». Їм, безперечно, не хотілося розлучатися з таким званням, тому й вийшли москвичі на поле дніпропетровського стадіону максимально відмобілізовані.

Але й дніпропетровцям відступати, як кажуть, нікуди, якщо вони по-справжньому розраховують на вихід до вищої ліги. Вони й задали тон у звітному матчі, піддаючи ворота гостей масованій облозі. Вже на другій хвилині зустрічі Анатолій Пилипчук потрапляє в обійми товаришів: м’яч після його удару затріпотів у сітці москвичів. Дніпропетровці продовжують свої атаки, але м’яч ніби заворожений, обминає ворота або стає здобиччю Золтана Мілеса, який провів матч на високому спортивному рівні.

Звичайно, господарі мали слушні нагоди закріпити успіх, але вони надто квапилися, не могли впоратися із хвилюванням, і москвичам пощастило поступово вирівняти гру, а наприкінці поєдинку зрівняти рахунок.

1:1. Нічия, яка цілком влаштовувала лідера і погіршила шанси «Дніпра».

А ось «Чорноморець» заслуговує багатьох добрих слів. Він грав у Казані, де «Рубін» не знає поразок і де вже зазнали невдачі українські клуби «Металіст» та «Дніпро». Всупереч традиційному невмінню грати на полях суперників, одесити цього разу зуміли довести свій клас. Василю Босому пощастило взяти ворота господарів після потужного удару з-за меж штрафного майданчика.

Хай у читачів не складеться враження, що «Чорноморець» повністю домінував на полі. Часом і «Рубін» демонстрував свій рішучий характер, але, по-перше одесити відмінно зіграли в обороні, а по-друге, вони не засиджувалися в захисті і на кожний хід казанців віднаходили контрхід, діючи винахідливіше і гостріше.

Після серії перемог загальмував просування вперед «Металург». У звітному турі в Запоріжжі була зафіксована нульова нічия. Ніхто не заперечить, що «Молдова» — колектив досвідчений і сильний і по замовленню у нього не виграєш. Але глядачі були розчаровані не тільки нулями на табло, а й невиразною грою земляків. Втома і скутість відчувалася у грі торішнього чемпіона України.

Втім, нічого дивного у цьому немає. Тренер запоріжців Віктор Жилін скаржиться на постійні травми провідних і запасних гравців. Справді, хворіє мало не весь сезон півзахисник Володимир Захаров, серйозна травма у Віталія Горози, не щастить Анатолію Пугачову, Василю Кириченку. Доводиться проводити «ремонт на ходу», і тому «перевитрати» виробництва неминучі.

Становище «Металурга», як бачимо, не таке вже й надійне, як може здатись на перший погляд. Тим більше, що запоріжці вирушають зараз у нелегке турне за маршрутом Казань — Одеса — Орджонікідзе — Ашхабад. Тільки максимальна мобілізація сил і всіх «внутрішніх резервів» дозволить запоріжцям утримати завойовані позиції.

Задовольнився нічиєю на своєму полі і харківський «Металіст». Спочатку харків’яни програвали гостям — футболістам ярославського «Шинника», але по перерві Роман Шподарунок зумів спочатку зрівняти рахунок, а по тому вивів харків’ян уперед. Але на цьому переживання глядачів не закінчилися, бо ярославцям вдалося, зрештою, завершити поєдинок унічию — 2:2.

П. ПЕТРІВ.

 

 

Таблица после 16-го тура