«Днепр» (Днепропетровск) —
«Металлург» (Запорожье) — 0:1 (0:0).
24
октября 1971 (воскресенье). 16:00 (в программке матча – 18:00, телетрансляция
запланирована на 18:30). Днепропетровск. Стадион «Метеор». 40000 зрителей (Советский
спорт и Спортивна газета – 36000). Пасмурно,
сильный ветер. 4 градуса.
Судьи:
В. Липатов, А. Кадетов, С. Беляев (все — Москва).
Телетрансляция – прямая, 2-я
программа.
«Днепр»
(футболки красные, трусы белые, гетры красные – фото Беляева в Зоре): 1 Собецкий
(Колтун, 80) – 3 Найда – 2 Сергеев, 4 Богданов, 5 Федоренко
– 6 Гринько (к), 7 Шнейдерман (Назаров, 64), 8 Евсеенко
(Шалычев, 69) – 9 Лябик, 10 Христян, 11 Романюк.
Замена Собецкого на Колтуна не указана ни в одном из
газетных репортажей.
Травмированы
Артюх, Цунин.
Запасные: Пилипчук, Корженко.
Старший
тренер – В.
Лобановский.
«Металлург»
(футболки, трусы, гетры белые – фото Беляева в Зоре): В. Гургач, А. Томах, Н. Голиков,
Ф. Чорба, Н. Тимошенко (В. Малаховский, 31), А. Сизов, В. Портнов, В. Ерёменко
(к), В. Кутин, Э. Губаний (Г. Забудько, 66; В. Захаров, 77), С. Чумак.
Запасные: Ю. Петров, Н. Костюк.
Старший
тренер – В. Богданович.
– составы из протокола матча.
Гол:
0:1 Портнов (59).
Предупреждён
Сизов (31-я минута).
Дублёры
– 3:2.
ПОГРОМ В
КУТАИСИ ЗАКОНЧИЛСЯ ЖЕРТВАМИ
«Спорт-экспресс» (Москва, 08.07.2022)
Об игре 1970 года, договорняках, Лобановском, Сёмине и многом другом — в большом интервью арбитра Сергея Беляева.
Лобановский
— Договорные матчи судили?
— Сейчас посмотрим в моей тетрадке — где-то
у меня договорняки записаны... Один раз Лобановского обманули!
— Такое могло быть?
— Его «Днепр» играл с запорожским
«Металлургом». Матч повышенного внимания. Почти как «Спартак» — «Динамо». А эти
открыто договаривались — ни меня не стеснялись, ни главного арбитра Липатова!
— На ничью?
— Естественно. Играют-играют — неожиданно
«Металлург» в концовке забивает и уезжает победителем.
— Шальной гол?
— Обычный. Но такую историю ни под какие
правила не подгонишь. Лобановский рвал и метал: «Обманули!»
Юрий Голышак,
Александр Кружков.
(В связи
с этим рассказом арбитра Беляева фраза болельщиков из очерка Аркадия Арканова «Ставлю на
Днепр»:
«—
Нехорошо, Витя! — говорили ему со всех сторон. — Так соседи не поступают... »
в адрес
начальника команды «Металлург» Виктора Жилина приобретает совершенно
конкретный смысл — Р.Л.)
І ВДОМА… ЯК
В ГОСТЯХ
«Прапор юності» (26.10.1971)
Змагання дніпропетровських футбольних команд з
запорізькими давно перейшли вузькі межі клубних інтересів: кожний поєдинок
торкається спортивної честі міст-сусідів. Для їх представників зустрічі між
собою стають центральною подією сезону і викликають широке відлуння. І як
правило, закінчуються перемогою запоріжців. Навіть в останні роки, коли
спортивну честь Дніпропетровська захищає «Дніпро», який добився значно більше
успіхів на всесоюзній арені, аніж «Металург», традиція не порушується. Тільки
раз «Дніпру» вдалося виграти у «Металурга» на «Метеорі». Це було позаминулого
року. В Запоріжжі наші футболісти за всю післявоєнну історію жодного разу не
примусили суперників скласти зброю. (первую
победу в Запорожье «Днепр» сумеет одержать только в 1994 году (!) – Р.Л.)
Не стала винятком і зустріч 1 червня 1971 року, коли, маючи значні
територіальні надбання, «Дніпро» поступився перемогою чемпіонові України, який
дуже важко розпочинав входження у новий для нього клас. Та перемога надихнула
запоріжців, примусила повірити в свої сили. Щотуру вони піднімались все вище і вище в турнірній
таблиці і на фініші сезону увійшли до провідної групи. І все ж одвічних
суперників в момент їх повторного побачення на «Метеорі» розділяло 20 (!) очок
і клас вони мали вже різний. «Металург»
залишається в першій лізі, «Дніпро» ще два тури тому розпрощався з нею, завоювавши місце у вищій. Проте перед ним лишилась ще одна мета
— малі золоті медалі, і він до зустрічі з запоріжцями був близький до неї —
перед трьома фінішними турами випереджав свого опонента — московський
«Локомотив» — на 3 очка.
Окрім престижу, ця мета мала б стати вирішальною в
недільному поєдинку 24 жовтня на «Метеорі». Мала б, але не стала. Тактичні
прорахунки «Дніпра» звели нанівець ту величезну енергію, яку він затратив, прагнучи зруйнувати бетонований захист гостей. Чим
сильніше стискались лещата атакуючих, тим міцнішим
ставав опір. Методичне посилення тиску ще більше зцементовувало лави
запоріжців. А тут потрібна була інша тактика — тактика несподіванок, тонкого
маневрування, аритмії наступу. Необхідно було будь що витягнути суперника у
відкрите поле і дати простір для гри нападаючих.
Такий момент у поєдинку був. Витративши п’ятнадцять
дебютних хвилин на безперервний штурм воріт «Металурга», коли Христян і
Шнейдерман не скористались з несподівано виниклих сприятливих ситуацій,
«Дніпро» дав собі перепочинок, відійшовши до центра. І саме в ці хвилини на
полі розігрались найцікавіші події. Спочатку Євсєєнко швидко обігрує кількох
суперників і здалеку, сильно б’є у правий верхній кут. Тільки майстерність
Гургача рятує запоріжців.
За хвилину швидкий, нестримний Портнов обігрує
Федоренка, і вже Собецький у самовідданому стрибку перериває небезпечний
простріл, адресований високому Губанію. На 21-ій хвилині після помилки
Федоренка Губаній має стопроцентну можливість відкрити рахунок, але б’є вище
воріт.
Можливо, саме ненадійність тилу примусила «Дніпро»
знову всі сили кинути вперед. Цілком можливо, бо надалі він відмовився від
тактичної боротьби.
Та навіть за такої одноманітної гри вже до
перепочинку Христян після чудової діагональної подачі Лябика міг забити гол,
залишившись прямо проти Гургача. Воротарю дістався легкий м’яч.
Кілька контратак, блискавично проведених гостями на
початку другого тайму, посіяли паніку серед захисників «Дніпра». Запоріжці
вміло скористались з неї. На 59-ій хвилині Портнов знову обійшов Федоренка (це
було помилкою — ставити Федоренка проти Портнова, який і в запорізькому матчі
не мав проблем у боротьбі зі своїм опікуном) і, рятуючи ворота, наші вибили
м’яч на кутовий. Небезпечну обстановку не вдалось, однак, розрядити і маленький
Портнов виграв верховий м’яч, пославши його в сітку — 1:0. В подальшому було тільки
два удари, які могли врятувати «Дніпро». Гринько головою спрямовував м’яч під
перекладину з кількох метрів, а Лябик бив здалеку. Інший воротар навряд чи взяв
би ті м’ячі, але Гургач, як і завжди в поєдинках з «Дніпром», зіграв вище
всяких похвал. Він одержав один з призів, встановлених комітетом по фізкультурі
і спорту при Дніпропетровському облвиконкомі. Другим нагороджено Лябика.
«Металург» — єдина
команда, яка обіграла дніпропетровців на їхньому полі, не віддавши жодного
очка.
Суперники провели матч в таких складах: «Дніпро» — Собецький, Сергєєв, Найда,
Богданов, Федоренко, Гринько, Шнейдерман (Назаров, 65), Євсєєнко (Шаличев, 69),
Лябик, Христян, Романюк; «Металург»
— Гургач, Томах, Голиков, Чорба, Тимошенко (Малаховський, 31), Сизов, Портнов,
Єременко, Кутін, Губаній (Забудько, 66; Захаров, 77), Чумак.
Шлях «Дніпра» до золота став значно складнішим. Щоб
зберегти перевагу в одне очко (московський «Локомотив» вирвав перемогу у
«Кузбаса» — 3:2) йому необхідно перемогти в останніх матчах турніру кишинівську
«Молдову», яка здобула в зустрічі з кутаїським «Торпедо» тільки очко (1:1) і
знаходиться в дуже загрозливій зоні, а також одеський «Чорноморець», який
розгромив сильну команду харків’ян — 4:1.
А.
БОРИСЕНКО.
Результати інших зустрічей: «Текстильник» — «Крила
Рад» — 0:0, «Шинник» — «Уралмаш» — 3:0, «Памір» — «Алга» — 2:0, «Шахтар» —
«Рубін» — 1:1, «Волгар» — «Даугава» — 0:0, «Спартак» — «Жальгіріс» — 1:0,
«Будівельник» — «Динамо» — 2:0.
ДО НАСТУПНОЇ
ВЕСНИ…
«Зоря» (26.10.1971)
Минулої неділі «Дніпро» прощався зі своїми земляками
до наступної весни. Останнім суперником у нинішньому чемпіонаті на «Метеорі»
був запорізький «Металург». Гості, як і в попередні роки, вийшли на поле
настроєними на те, щоб дати лідерові справжній бій. Але, забігаючи наперед,
слід сказати, що їм довелося швидко відмовитися від своїх планів, зосередивши
головну увагу на обороні. Господарі зуміли нав’язати гостям свою волю і піддали
їх ворота тривалій облозі, яка, до речі, тривала майже всі 90 хвилин.
Віддавши «Дніпру» середину поля, запоріжці стягнули
великі сили на своїй половині поля і організовано зустрічали наступаючих. На
жаль, останнім бракувало саме такої організованості, вони діяли скупчено, у
повільному темпі, запізнювалися з розвитком атак, і особливо з завершальними
ударами. До того ж, воротар гостей В. Гургач, як і завжди в зустрічах з
«Дніпром», не допустив найменшої помилки.
Час ішов, а господарі нічого не могли вдіяти, зусилля
команди спрямовані на те, щоб забити гол, виявлялися марними. А одного разу Е.
Губаній, центральний форвард «Металурга», несподівано для господарів опинився
сам проти воріт, але послав м’яч вище перекладини.
Гола в першому таймі так і не побачили. Мабуть, нулі
на табло залишилися б до фінального свистка. Але ось на 59 хвилині «Металург»
одержав право на перший кутовий. Воротар і захисник «Дніпра» зіграли в цей
момент дуже погано і В. Портнов безперешкодно забив гол. Всі наполегливі спроби
відігратися результату не дали. Хто тут винен? Кажуть, відмінно грали В. Гургач
і його колеги по обороні. Безперечно. Але глядачі помітили, що цього разу в грі
«Дніпра» не було того раціонального зерна, до якого вони вже звикли. Бракувало
блискавичних атак широким фронтом, через фланги, коли суперник не зміг би
закрити всі вразливі місця перед своїми воротами.
Все це зрештою і призвело до того, що в останньому
матчі, проведеному вдома, «Дніпро» зазнав на «Метеорі» першої поразки в сезоні
з рахунком 0:1.
Склад «Дніпра»: Собецький, Сергєєв, Найда, Богданов,
Федоренко, Гринько, Шнейдерман (Назаров, 65), Євсєєнко (Шаличев, 69), Лябик,
Христян, Романюк.
Рішенням спеціального журі призи як кращим гравцям
матчу були вручені В. Гургачу і В. Лябику.
У дублерів переміг «Дніпро» — 3:2.
Інші результати: «Локомотив» — «Кузбас» — 3:2, «Чорноморець» —
«Металіст» — 4:1, «Памір» — «Алга» — 2:0, «Шахтар» — «Рубін» — 1:1, «Волгар» —
«Даугава» — 0:0, «Спартак» — «Жальгіріс» — 1:0, «Будівельник» — «Динамо» — 2:0,
«Шинник» — «Уралмаш» — 3:0, «Текстильник» — «Крила Рад» — 0:0, «Молдова» —
«Торпедо» — 1:1.
Чергову атаку на ворота «Металурга» знову зірвано.
Фото Л.
Бєляєва.
ХОЛОДНЫЙ ДУШ
НА ПРОЩАНЬЕ
«Днепровская
правда» (26.10.1971)
Как и раньше, встреча «Днепра» с футболистами
запорожского «Металлурга» вызвала огромнейший интерес. Болельщиков не остановил
пронизывающий до костей осенний ветер. Стадион был заполнен до отказа.
Естественно, все без исключения ожидали, что команда, завоевавшая путёвки в
высшую лигу, раз и навсегда развеет миф о психологическом «барьере» в играх
«Днепра» с «Металлургом». И не без оснований. Во-первых, встречались, по
существу, команды уже разных лиг, во-вторых, «Днепр» обязан был взять реванш за
поражение в первом круге, в-третьих, это был последний матч в сезоне на
стадионе «Метеор», и наши земляки должны были проститься с болельщиками
достойно.
Первые десять минут трудно было разобраться в
преимуществе какой-либо из команд. Велась борьба за центр поля. Но вот мяч чаще
стали контролировать хозяева. На 12-й минуте в штрафной площадке Чорба сбивает
Романюка. Судья из Москвы В. Липатов не придал этому значения. В течение трёх
последующих минут Гургач трижды отводит угрозу от своих ворот. Казалось,
«Днепр» приступил к осуществлению генерального плана. Но один неточный пас, и с
мячом уже быстрый Портнов. Он без труда обходит своего опекуна Федоренко, и,
если бы не Богданов, не миновать Собецкому неприятности.
Нацеленные на ворота «Металлурга», наши земляки
забыли об осторожности. А этим-то и старались воспользоваться запорожцы. Так,
на 20-й минуте при приёме мяча ошибается Найда. И уже тут как тут капитан
«Металлурга» Ерёменко. Счастье, что он пробил выше пустых ворот. Оставшееся до
конца первого тайма время игра проходила в штрафной площадке гостей. Ворота
Гургача пытались поразить Христян, Гринько, Шнейдерман, Романюк, Евсеенко,
Лябик, но мячи или пролетали мимо цели, или становились добычей опытного
вратаря.
Сразу же вспомнился
матч, проходивший в Запорожье. Как он был похож по рисунку с этой встречей. Тогда наши земляки тоже неустанно
атаковали, часто били по воротам, но так и не смогли достичь результата. Не
повезло, говорили тогда мы. Сейчас же, присмотревшись к действиям футболистов
«Днепра», трудно согласиться с подобной оценкой. Не невезение помешало нашим
землякам добиться победы, а неумение использовать игровое, территориальное и
техническое преимущества.
Запорожцы продемонстрировали, как нужно обороняться,
когда соперник предпринимает шквальные атаки. Каждый игрок «Днепра»,
появившийся на подступах к штрафной площадке, был взят «на заметку» защитниками
«Металлурга». А в наиболее опасные моменты они стеной выстраивались на линии
ворот, готовые помочь своему вратарю, работавшему в поте лица. Допускал ошибку
Гургач — его страховали и Томах, и Голиков, и Чорба, и Сизов. Кто-нибудь из них
ошибался — выручал вратарь. О сплочённой игре говорит хотя бы такой факт. 12
раз футболисты «Днепра» подавали угловой, а конечной цели не добились. Как
только предоставилась первая возможность пробить с углового гостям, как тут же
и был забит гол.
И во втором тайме атаковали наши земляки, но каждый
из футболистов «Днепра» выглядел скованным, действовал на поле далеко не лучшим
образом. Лишь Лябик трудился за троих. Кстати, он был лучшим и в матче первого
круга.
На сей раз традиция осталась традицией: счёт побед
18:2 в пользу «Металлурга». Пойдёт ли на пользу этот холодный душ
днепропетровским футболистам? Ведь «Днепру» проводить два заключительных матча
не у себя дома.
В. АСАЕВ.
Результаты остальных поединков: «Черноморец» —
«Металлист» 4:1, «Молдова» — «Торпедо» 1:1, «Локомотив» — «Кузбасс» 3:2,
«Текстильщик» — «Крылья Советов» 0:0, «Шинник» — «Уралмаш» 3:0, «Памир» —
«Алга» 2:0, «Шахтёр» — «Рубин» 1:1, «Волгарь» — «Даугава» 0:0, «Спартак» —
«Жальгирис» 1:0, «Строитель» — «Динамо» 2:0.
«ДНІПРО» – «МЕТАЛУРГ» – 0:1
«Спортивна газета» (Киев, 26.10.1971)
Коли пролунав фінальний свисток, гості кинулися
обіймати свого голкіпера, бо саме йому мусила завдячити команда за те, що її
ворота лишилися недоторканими. Гургач, як і Лябик, одержав приз найкращого
гравця матчу, присуджений спеціальним жюрі. Ігрова й територіальна перевага
протягом усієї зустрічі були на боці «Дніпра». Гості в першому таймі мали лише
один сприятливий момент для взяття воріт, але Губаній надіслав м’яч над
перекладиною. Атакам господарів «Металург» протиставив добре організовану
оборону, яка діяла самовіддано і, найголовніше, без помилок.
«Дніпро» цього разу мав у своєму складі трьох
нападаючих, проте його атаки не дістали раціонального розвитку й розумного
завершення. Форварди скупчувалися на невеликому «п’ятачку», де не те, що м’ячу,
а й яблуку впасти ніде було. А в ті частки секунди, коли вже й Гургач не міг би
відвести загрозу, дніпропетровці квапилися, подовгу обробляючи мяч.
Гості рідко йшли вперед. Вони розраховували на те, що
їм вдасться скористатися з невпевненої гри захисників «Дніпра». І «Металург»
таки дочекався. Після подачі кутового ані воротар, ані захисники не завадили
Портнову забити гол, який і вирішив долю гри.
Я. НОВАК.
Дніпропетровськ (телефоном).
ТРАДИЦІЯ
НЕ ВМЕРЛА
«Комсомолець
Запоріжжя» (Запорожье, 26.10.1971)
Жовтневий Дніпропетровськ зустрів футболістів
«Металурга» та їх численних прихильників холоднечею і навіть густим лапатим
снігом. Та це не могло зупинити бажаючих подивитися останній виступ «Дніпра» на
своєму полі, та ще й з одвічним суперником — запорізьким «Металургом».
Якщо для запоріжців цей матч мав здебільша
репутаційний характер, то «Дніпро», що виступав уже в ранзі команди вищої ліги,
у випадку перемоги разом з двома очками здобував малі золоті медалі. Що там
казати, нелегко прийшлося в першому таймі гостям.
Запоріжці побудували гру на контратаках, де найбільш
загрозливою постаттю був Портнов.
На 21-ій хвилині гри Губаній міг досягти успіху, коли
помилилися два захисники господарів — Федоренко і Богданов. Та вийшовши один на
один з Собецьким, запорізький форвард пробив значно вище воріт.
До кінця першого тайму не вщухають атаки лідерів
ліги. Та самовідданість Гургача і захисників дозволяє зберегти недоторканість
своїх воріт. Кілька слів про захисників нашої команди. Ця лінія протягом матчу
зазнала значної трансформації. По-перше, після трьох попереджень у попередніх
матчах не виступав Денеж. По-друге, у боротьбі за м’яч зазнав серйозної травми
Тимошенко (його відвезли до лікарні).
На 59-й хвилині під час однієї з контратак господарям
довелося вибити м’яч на кутовий. Єременко відмінно навісив на воротарський
майданчик, хтось із захисників відбив м’яч прямісінько на Портнова, і той без
вагань спрямував його в сітку воріт.
Дніпропетровці ще азартніше атакують, та їх зусилля
марні, бо Гургач діє напрочуд вдало і самовіддано.
Ім’я запорізького воротаря весь час на вустах
уболівальників обох команд. Спеціальна комісія, до якої входили старший тренер
«Дніпра» В. Лобановський, начальник команди «Металург» В. Жилін, суддя
всесоюзної категорії А. Гладкий, начальник Управління футбола при
Республіканському комітеті по фізкультурі і спорту, заслужений тренер СРСР О.
Ошенков та інші, визначаючи кращих гравців матчу, без вагань назвали Гургача і
Лябіка.
Першим після матчу привітав
металургівців з визначною перемогою Туряниця, колишній гравець запорізького
«Металурга» 50-х років: «Молодці, хлопці! Не затьмарили слави запорозьких
козаків. Адже для нас завжди гра з «Дніпром» була найпринциповішою».
Олег Олександрович Ошенков сказав:
— Господарі поля мали безперечну територіальну
перевагу. У них більш технічні нападаючі і півзахисники. Але запоріжці грали
самовіддано, дружно і заслужено перемогли.
А. КОПЕЛІОВИЧ,
наш спеціальний кореспондент.
м. Дніпропетровськ.
ВІРНІСТЬ
ТРАДИЦІЇ
«Запорізька
правда» (Запорожье, 26.10.1971)
Цей матч
для команд-суперниць був прощальним. «Дніпро», відмінно провівши сезон 1971
року, завоював право у наступному році грати серед команд вищої ліги. До того
ж, матч у деякій мірі був ювілейним. Тридцятий раз команди зустрічалися між
собою. Тут абсолютна перевага за «Металургом»: 17 перемог, 10 нічиїх і лише дві
поразки. І знову перемогли запоріжці. Хоч перемога далася нелегко. Запоріжці
захищалися відчайдушно. Особливо добре діяв воротар Гургач. Грізні атакуючі
хвилі «Дніпра» були приборкані.
Початок другого тайму був за нашими земляками. І якщо
в одному випадку господарі зуміли врятувати становище, то кутовий на 59 хвилині
був для них фатальним. Портнов, прийнявши м’яч, головою спрямував його у сітку
воріт «Дніпра». Господарі поля явно не очікували такого розвитку подій. На полі
з’являються нові гравці — Назаров та Шаличев. Однак у діях «Дніпра»
відчувається розгубленість та поспішність. «Дніпро» намагається атакувати, та
все марно. Захист «Металурга» і Гургач руйнують одну атаку за іншою. А час іде.
І знову, як і в першому колі, — перевага за нашими футболістами — 1:0.
Наскільки ця перемога вагома, свідчить те, що у цьому сезоні на полі
дніпропетровців ще ніхто не вигравав.
Після
матчу кращі гравці були відзначені призами: у «Металурга» — Гургач, у
господарів — Лябік.
Отже, жодна з двох команд-переможниць ліги не зуміла
обіграти «Металург».
Запоріжцям залишилося провести два матчі: перший — 29
жовтня — з «Металістом» і заключний — 2 листопада — з «Торпедо».
ЕЩЁ ОДНА ПОБЕДА НАД ЛИДЕРОМ
«Индустриальное
Запорожье» (Запорожье, 26.10.1971)
За несколько часов до начала матча «Днепра» с
«Металлургом» кассы стадиона «Метеор» продавали только входные билеты.
Днепропетровцы рассказывали, что столько зрителей на стадионе в этом году
побывало лишь на встречах с «Локомотивом» и «Металлистом». Интерес зрителей к
этому матчу вполне объясним: встречались старые, хорошо знакомые
друзья-соперники.
Запорожцы к центру поля выбежали с букетами цветов в
руках: перед началом матча они поздравили футболистов «Днепра» с большим
спортивным успехом — путёвкой в высшую лигу, на которую они первыми досрочно
получили право в нелёгкой турнирной борьбе.
И вот мяч в игре. Футболисты «Днепра» сразу же пошли
в атаку, недвусмысленно давая понять, что жаждут только победы. Победа давала
им возможность сделать ещё один шаг к завоеванию малых золотых медалей,
которыми награждается победитель турнира в первой группе класса «А».
Не знаю, как к запорожским телезрителям доходила та
моральная поддержка, которую оказывали днепропетровцы своей команде. Стадион же
буквально взрывался бурей оваций, которыми зрители всякий раз награждали
удачные комбинации, разыгрываемые В. Лябиком, А. Христяном, В. Романюком и их
капитаном А. Гринько. Как ни старались хозяева хитроумными передачами,
неожиданными переменами направлений атаки сбить с толку защитников
«Металлурга», но это им не удавалось. Запорожцы действовали очень собранно,
хорошо страховали друг друга. Отразив наступление, они прибегали к острым
контратакам. На 20-й минуте на острие такой контратаки оказался Э. Губаний. У
него были все шансы открыть счёт, но он излишне поторопился, и удар был
неточен.
Днепропетровцы атаковали беспрерывно. Из любых
положений они стремились поразить ворота В. Гургача. Но он действовал
самоотверженно. Это, пожалуй, был его лучший матч в сезоне.
Воодушевлённые безошибочными действиями своего
вратаря, полузащитники и нападающие «Металлурга» стали всё чаще и чаще
прорываться к воротам «Днепра». Разыгрывается угловой. В. Портнов в красивом
высоком прыжке головой забивает гол.
Как ни старались хозяева поля отыграться, им этого не
удалось добиться.
Наша команда сыграла очень дружно, трудно в ней
кого-то выделить. Но авторитетное жюри, назначенное для определения лучших
игроков команд, встречающихся в этом матче, решило наградить призами В. Гургача
и В. Лябика.
Находясь в классе «А» и «Б», «Металлург» и «Днепр» в
чемпионатах страны встречались 30 раз. Из них наша команда выиграла 18 матчей,
а «Днепр» — только 2. Остальные закончились ничьей.
М.
ЗОЛОТИХИН.
«ДНЕПР» ПРОИГРАЛ
«Комсомольское знамя» (Киев, 26.10.1971)
Свой очередной матч с запорожским «Металлургом» «Днепр» провёл в беспрерывных атаках. Впрочем, это можно было предвидеть
заранее. Днепропетровские футболисты продолжают вести борьбу за малые золотые
медали, кроме того, лидерам хотелось взять реванш за поражение в первом круге
(0:1).
Гости
хорошо понимали ситуацию и основной акцент сделали на оборону. И надо сказать,
что защита дебютанта первой лиги сыграла в этой встрече отлично. Однако
спортсмены «Металлурга» не только сумели удержать натиск хозяев, но и забить
гол во время одной из редких контратак. «Днепр» проиграл с тем же счётом 0:1, и борьба за первое место обострилась, так как московский
«Локомотив» нанёс на своём поле поражение кемеровскому «Кузбассу» — 3:2.
ПОЄДИНКИ ЗЕМЛЯКІВ
«Молодь
України» (Киев, 26.10.1971)
Завдяки
телебаченню мільйони українських глядачів стали свідками цікавого поєдинку
поміж давніми суперниками. Рахунок 1:0 на користь запоріжців може видатися
несподіваним, особливо коли врахувати, що металурги грали на полі суперників,
які до того ж упевнено лідирували в турнірі. Але коли згадати історію двобоїв
між дніпропетровцями та запоріжцями, матч поміж ними у першому колі і характер
боротьби у звітній зустрічі, то перемога «Металурга» виглядає цілком
закономірною.
Правда,
господарі тривалий час володіли ініціативою, вели наступ великими силами,
здійснили великий обсяг роботи, пристрасно прагнули перемогти традиційно «незручного»
для себе сусіда-суперника, але у запоріжців знайшлися вагомі контраргументи.
Це, передусім, виключна самовідданість захисників, відмінна гра воротаря
Гургача і вміння проводити стрімкі контратаки.
Гості
забили один гол (Портнов), а могли добитися успіху, принаймні, ще раз. Так
«Металург» став єдиною у першій лізі командою, яка відібрала у лідера чотири
очка з чотирьох. До речі, запоріжці взагалі успішно зіграли з трьома кращими
колективами першої ліги, набравши в матчах з «Дніпром», «Локомотивом» та
«Чорноморцем» 9 очок з 12.
Звітний
матч довів, що у першій лізі вміють грати в футбол, що там є самобутні сильні
колективи, які навряд чи поступаються багатьом представникам вищої ліги. І
шкода, що Українське телебачення так рідко знайомить нас із ними.
«Чорноморець»
виграв «престижний» матч у харківського «Металіста», взявши переконливий реванш
за поразку в першому колі, чим значно погіршив шанси харків’ян на місце в
п’ятірці. Адже їм дві останні гри проводити на виїзді.
П. ГОРІЛИЙ.
БАГАТІ ЖНИВА «ДНІПРА»
«Зоря»
(05.11.1971)
На знімку: атакує капітан «Дніпра» А. Гринько.
Фото Л. Бєляєва.
СТАВЛЮ НА «ДНЕПР»
«Юность» № 3 (Москва, март 1972)
...— А «Днепр» удержится в высшей лиге? — продолжает
мой собеседник.
— Не знаю. Я не могу сегодня назвать ни одну команду,
про которую можно твердо сказать: «Не вылетит!..» Разве что киевское «Динамо».
С другой стороны, и удержаться может любая. ЦСКА, например, в прошлом году
удержался в высшей лиге по соотношению мячей...
«Днепру», конечно, предстоит тяжёлая борьба со всеми
пятнадцатью командами. Но, поверьте, не менее тяжёлая борьба предстоит и всем
пятнадцати командам с «Днепром»...
Важна психологическая устойчивость и иммунитет к
поражениям. Ведь можно проиграть и абсолютно выигранный матч...
Я видел такой матч. С запорожским «Металлургом».
Представляете ситуацию: традиционное многолетнее
соперничество двух городов; «Днепр» уже в высшей лиге, а «Металлург» ещё
неизвестно когда там будет. В «Металлурге» новый тренер — опытный Виктор
Степанович Жилин, который, приняв команду в середине первого круга на
девятнадцатом месте, приводит её к финишу четвёртой. Счёт встреч этих двух
команд — 17:2 в пользу «Металлурга». В Запорожье требуют победу из принципа. В
случае победы «Металлург» будет единственным, кто выиграл обе встречи у
«Днепра». В первом круге у себя дома и теперь, в Днепропетровске.
Лобановскому трудно настроить команду на боевую игру.
Не потому, что игроки не хотят. Напротив. Футболисты «Днепра» очень хотели
победить «Металлург». Именно «Металлург», да ещё на своём поле. Хотели
доставить тем самым удовольствие и своим болельщикам и своему руководству, не
говоря уж о том, что эти два очка практически гарантировали им выигрыш первого
места в лиге. Первое место в лиге! Как теперь просили их выиграть это первое
место! Просили люди, так много сделавшие для команды. Футболисты понимали, что
формально после выхода в высшую лигу к ним не может быть никаких претензий. И
просить у них сейчас выиграть ещё и малые золотые медали, как сказал мне один
днепропетровский болельщик, — всё равно, что просить жену родить непременно
сына и обязательно блондина с голубыми глазами.
Но ведь как тяжко это: после того, как всё отдано
борьбе за выполнение основной задачи, — собраться, мобилизовать силы, которых
уже почти нет. Некоторые специалисты почему-то называют такое состояние команд
психологической расслабленностью...
Накануне матча тренеры случайно встречаются в моём
номере. Беседуют между собой о том о сём. Жилин весел, мягок, поздравляет
Лобановского с успехом и вроде бы намекает на то, что игра не будет для
«Днепра» тяжёлой, что он всё понимает, что малые золотые медали...
У меня сложилось впечатление, что Жилин усыплял в тот
день Лобановского.
— Не думаю, что Жилин темнит, — сказал мне
Лобановский. — Ни к чему ему темнить.
Я не знаю, что сказал перед матчем Лобановский
команде, но ребята в этом матче играли изумительно! Уверенно, размашисто,
импровизационно... Никто не сомневался в победе «Днепра». И результат первого
тайма — 3:0 — был бы закономерен, если бы не вратарь «Металлурга», который все
эти три «мёртвых» мяча взял...
Никто не сомневался в победе «Днепра» и в перерыве, и
во втором тайме, и даже после того, как в одной из редких контратак «Металлург»
забил гол и повёл в счёте... Мне даже показалось, что, когда судья зафиксировал
победу «Металлурга» со счётом 1:0, все по инерции продолжали не сомневаться в
победе «Днепра»...
Под трибунами Жилина обступили днепропетровские
болельщики, журналисты, репортёры... Жилин был счастлив, но сохранял видимость
безразличия.
— Нехорошо, Витя! — говорили ему со всех сторон. —
Так соседи не поступают...
А Жилин, глядя куда-то в сторону, бросил:
— Ну вы же всё видели! Ваши играли лучше, но выиграли
мы... Бывает...
И ушёл в раздевалку.
— Это был хороший урок, — сказал Лобановский команде
через два дня. — В высшей лиге 1:0 — самый модный счёт... Для поражения и этого
достаточно... И никому не будет интересно, что мы этот матч должны были
выиграть...
Поэтому я не могу с уверенностью сказать, удержится
«Днепр» в высшей лиге или нет...
Предполагаю, что удержится...
АРКАДИЙ АРКАНОВ.
Таблица после 40-го тура
Комментариев нет:
Отправить комментарий