28 июля 1972 17 тур "Днепр" (Днепропетровск) – "Динамо" (Тбилиси) – 2:1


17 тур

«Днепр» (Днепропетровск) — «Динамо» (Тбилиси) — 2:1 (0:0).
28 июля 1972 (пятница). 19:00. Днепропетровск. Стадион «Метеор». 35000 зрителей. Ясно. 30 градусов.
Судьи: А. Табаков, Н. Болотников, О. Кекшин (все — Москва).
Телетрансляция – прямая, 2-й тайм, 2-я программа.
«Днепр» (футболки красные, трусы белые, гетры красные): Собецкий - 5 Денеж - 5 Артюх - 5, Иванов - 5, Богданов - 5 Федоренко - 5 Гринько - 5 (14 Поркуян, 58 - 5), Шнейдерман (к) - 5, 10 Назаров - 5 Пилипчук - 5, 11 Романюк - 5. Запасные: 1 Колтун, 12 Сергеев, 15 Слободян. Старший тренер – В. Лобановский.
«Динамо» (футболки белые, трусы синие, гетры синие с белыми полосами): Д. Гогия - 2, Р. Дзодзуашвили - 2, В. Челидзе - 2, М. Хурцилава (к) - 2, Ш. Хинчагашвили - 2, Г. Гавашели - 2, Г. Петриашвили - 2, Д. Кипиани - 2, В. Гуцаев - 2, Г. Нодия - 2 (14 П. Рехвиашвили, 58 - 2), Л. Нодия - 2. Запасные: 1 Т. Члаидзе, 12 З. Эбралидзе, 13 М. Мачаидзе. Старший тренер – Г. Качалин. – составы и оценки из протокола матча.
Голы: 0:1 Дзодзуашвили (55), 1:1 Романюк (79, гп Поркуян), 2:1 Шнейдерман (85, гп Поркуян).
Дублёры — 1:3.

Говорит Сергей Собецкий, интервью 2018 года: «На моей памяти это была самая яркая игра команды в 70-е годы. Витя Романюк такой концерт дал, что вся защита динамовцев во главе с Хурцилавой и Дзодзуашвили не могла с ним справиться! А Хурцилава, на минуточку, тогда был капитаном сборной СССР. И вся команда играла красиво, как по нотам, и голы забили классные, а после игры еле-еле пробились к автобусу – болельщики ни в какую не хотели нас отпускать!»

С мячом Владимир Федоренко

Судейская бригада. Слева направо: Олег Кекшин, Александр Табаков, Николай Болотников

Скамейка тбилисцев. На дальнем плане справа Гиви Чохели и Гавриил Качалин

Фотографии из архива Владимира Федоренко и Анатолия Гладкого


«ДИНАМО» ТБІЛІСІ
Знайомимо з суперником «Дніпра»
«Дніпро вечірній» (28.07.1972)
Грузинську команду здавна називають «найбільш третьою», бо в чемпіонатах країни футболісти з Тбілісі завжди претендують на найвищу сходинку турнірної таблиці, але в останній момент їм чогось не вистачає для остаточної перемоги. В результаті — друге, а найчастіше — третє місце. Лише в 1964 році їх «вистачило» для здобуття золотих медалей. Між іншим, під керівництвом нинішнього тренера Г.Д. Качаліна.
Немає потреби докладно розповідати про грузинським футбол. Всі знають, що це — свято, і якщо динамівці Тбілісі в ударі — чекай чудової гри, красивих комбінацій, зливи голів. На жаль, цього року сьогоднішній суперник «Дніпра» демонструє різкі спади у грі. Як, між іншим, і наші земляки, команда може виграти матч з великим рахунком, а наступну гру проводить інертно і капітулює перед суперником без бою.
Динамівці столиці Грузії ще минулого року взяли рішучий курс на омолодження команди. Особливо це стосується нападу: на вістрі атаки сьогодні грають двадцятирічні В. Гуцаєв, Д. Кіпіані, П. Рехвіашвілі. І не без успіху: В. Гуцаєва, як і нашого В. Романюка, включено кандидатом до олімпійської збірної країни.
У нападі, крім названих футболістів, відзначаються також Г. Нодія, Г. Гавашелі, М. Мачаїдзе (хоч останні двоє вдало діють і в середині поля); у півзахисті — Г. Петріашвілі, С. Кутівадзе; в обороні — М. Хурцилава, Р. Дзодзуашвілі, В. Челідзе.
«Динамо» Тбілісі претендує нині на високе місце в чемпіонаті і зробить все можливе, аби довести це у сьогоднішній грі.


ДОБРИЙ ПОЧАТОК
«Дніпро вечірній» (29.07.1972)
— Яких оцінок заслуговують гравці переможеної команди? — мовив на запитальні погляди заслужений тренер СРСР Г.Д. Качалін. І сам відповів:
 — Звичайно, двійок!
Можна вибачити старшому тренерові тбіліського «Динамо» трохи надмірну різкість, але реабілітувати себе за поразку грузинські футболісти могли б більш цілеспрямованими діями, наприклад, в організації атаки. Тоді б легше дихнулося й захисникам, бо після першого чвертьгодинного «знайомства» «Дніпро» повів на ворота Гогії масований наступ. У першому таймі цей наступ більше мав вигляд епізодичних фехтувальних уколів, але вже тоді було видно, як самовіддано стелилися над землею захисники «Динамо» і як байдуже спостерігали за цим їх колеги — гравці середньої лінії.
За кількістю ситуацій у першій половині зустрічі перевага була теж на боці «Дніпра»: мали нагоду відкрити рахунок Пилипчук, Гринько, Романюк. У тбілісців мало не відзначився Гуцаєв, але Собецький сміливо кинувся в ноги талановитому форвардові і заволодів м’ячем біля самісіньких воріт. До речі, цікавою була дуель Гуцаєва і Богданова. Спочатку деяка перевага була на боці динамівця, а потім, безперечно, поєдинок виграв дніпровець.
Починаючи десь з 31-ї хвилини, «Дніпро» пішов на штурм воріт грізного суперника. Причому не традиційним «навалом», а розігруючи дотепні комбінації.
Ось Пилипчук і Романюк удвох вийшли проти Хурцилави і Челідзе. Всі чекали короткого розиграшу м’яча «в стінку», але пас віддано трохи назад, набігаючому Гринькові. На жаль у того м’яч зрізався, а півзахисник був якраз напроти воріт.
Романюк дійшов з м’ячем до кута штрафного майданчика, своїми діями показав Дзодзуашвілі, що піде праворуч, а сам рвонувся ліворуч і завдав прицільного удару по воротах. Гогія ледве зреагував на цей удар і відбив м’яч на кутовий.
Був навіть момент, коли дніпровці били й били по воротах, але м’яч приймали на себе то захисники, то воротар.
Другий тайм розпочався з гола у ворота «Дніпра». Тбілісці оговталися і після перерви пішли вперед. Наполегливо діють на вістрі атаки молоді Кіпіані та Л. Нодія, здалеку б’є по воротах Гавашелі. Це прикувало увагу захисників «Дніпра» і вони не сподівалися, що Дзодзуашвілі з’явиться біля самісіньких воріт і вдало завершить чергову атаку.
Динамівці зобов’язані були не випускати ініціативи після забитого гола. Спочатку здавалося, що так воно й буде. На поле вийшов ще один нападаючий — П. Рехвіашвілі і завдяки добрій техніці грузинські футболісти впевнено заволоділи серединою поля.
Та не надовго. Бо, на щастя «Дніпро» не поспішав, а з виходом на поле Поркуяна почав діяти широко, гостро, солідно. Ніби й не було відчутної поразки у Москві.
Так, уже вдруге по приїзду додому після поразок команда В. Лобановського демонструє чудову гру. І знову в значній мірі завдяки Поркуяну. Досвідчений гравець не тільки вміє сам знайти шляхи до чужих воріт, а й точними передачами вказує їх своїм товаришам. Тому перед початком зустрічі, переглядаючи протокол, заслужений майстер спорту О. Парамонов, який був присутній на матчі, щиро здивувався: «Поркуян знову на лаві запасних?» Та наставникові «Дніпра» мабуть видніше, коли кинути в бій того чи іншого футболіста.
Вніс злам у гру Поркуян і цього разу. Обидва голи були забиті за його активної участі в атаці. Спочатку Валерій повернув у штрафний майданчик довгу передачу Пилипчука і Романюк головою загнав м’яч до сітки, а потім серією фінтів він заплутав Челідзе, зробив точну передачу Шнейдерманові і той без роздумів поставив крапку у цій красивій комбінації.
А між названими голами мав ще раз відзначитися Віктор Романюк: зблизька, під дуже гострим кутом він не влучив у пусті ворота.
Та й без цього кандидат до олімпійської збірної цілком заслуговує на повнозначну п’ятірку, одержану після матчу: по-перше він забив свій черговий гол і увійшов до групи кращих бомбардирів чемпіонату, а по-друге Віктор виграв двобій у своїх колег по збірній Р. Дзодзуашвілі та М. Хурцилави. Останній, до речі, весь час майже не відходив від нашого нападаючого.
Про суддівство московського арбітра Табакова. Воно було дуже непевним і призвело до кількох очевидних похибок.
Добрий початок зробив «Дніпро» у домашній серії з чотирьох матчів.
А. КОСИЙ.

На знімку: двобій В. Романюка і воротаря гостей Д. Гогії. Праворуч — захисник Ш. Хінчигашвілі.  Фото Ю. Боловіна.


У НАС В ГОСТЯХ ГРУЗИНСЬКІ ФУТБОЛІСТИ
«Зоря» (29.07.1972)
До Дніпропетровська для проведення чергового календарного матчу прибув один з найсильніших футбольних колективів Радянського Союзу — тбіліське «Динамо». Позавчора першими «розвідку боєм» зробили дублюючі склади «Дніпра» і «Динамо». Перемогли грузинські спортсмени з рахунком 3:1.
А учора на «Метеорі» відбувся головний матч цього поєдинку — грали основні склади «Дніпра» і «Динамо». Рахунок матчу 2:1 на користь «Дніпра».


ДЕНЬ ДОГРАВАНЬ
«Зоря» (30.07.1972)
Мабуть, давно вже дніпропетровці не бачили на «Метеорі» такого захоплюючого спортивного видовиська. В матчі першості країни зустрілися дві зовсім протилежні за характером гри команди. Наші гості — тбіліські динамівці — високотехнічний колектив, який володіє найрізноманітнішими формами і засобами ведення гри. В їх складі позавчора були чотири кандидати до збірної олімпійської країни. «Дніпро» — дебютант вищої ліги. В нього немає ще відомих «асів» футбола. Але команда протиставила грізному супернику свою тактику, яка будувалась на безперервних атаках по всьому фронту, помножену на високу волю.
Вже після перших хвилин, протягом яких гості намагалися захопити ініціативу, стало очевидним, що наміри динамівців цілком будуються на їх техніці. Тбілісці намагалися вести гру в спокійному руслі і завдяки вмінню потримати у себе м’яч, прагнули весь час збивати темп, примусити суперника знизити активність, підкорити його своїй волі.
Тим часом виходило все навпаки. Наші півзахисники, завдяки зусиллям перш за все Шнейдермана і Гринька, повністю окупували середину поля. Швидкі форварди «Динамо» — Гуцаєв, а також брати Нодія спільно з Кіпіані виявились відрізаними від своїх тилів. Коли ж комусь з них вдавалося одержати м’яч, він не міг безперешкодно просуватися вперед. Наші захисники пильно несли варту. Тим часом господарям вдавалося майже все. Кандидат до збірної олімпійської країни Романюк в співдружності з Пилипчуком, підтримані трьома півзахисниками, зав’язували замислуваті комбінації біля воріт гостей, таранили оборону «Динамо» то через фланги, то по центру. Досвідчений Хурцілава не мав перепочинку, причому, опікаючи Романюка, він не впорувався із своїми обов’язками.
Однак завершальні удари дніпропетровців були ж або не точними, або передчасними. Ціль вразити не вдавалося. До того ж блискуче грав воротар динамівців Гогія, який був серед них найкращим.
І все ж незадовго після відпочинку першими почали з центру господарі. На 55-й хвилині арбітр матчу О. Табаков поспішно призначив вільний удар в бік «Дніпра» з лицевої лінії на самісінькій межі штрафного майданчика. (Сергей Собецкий: "Свободный в наши ворота был назначен так. Гуцаев прорвался по правому краю, его преследовал Денеж. По инерции они выскочили за пределы поля, а мяч остался лежать у линии. И когда Гуцаев попытался вернуться в поле, Денеж его задержал. Судья назначил свободный удар как раз с того места, где находился мяч. Но ведь фол был за полем!" – Р.Л.) Але рішення арбітра, як відомо, остаточне, і коли воно вже прийнято, захисникам «Дніпра» не слід було розслаблюватись. А вийшло так, що після подачі вільного, ніхто не завадив Дзодзуашвілі послати головою м’яч у верхній кут воріт «Дніпра».
Не знаю, кому зробила більшу послугу поспішність арбітра — динамівцям, які після несподіваного для себе успіху дещо заспокоїлись, чи «Дніпру», який, збентежений поворотом подій, помножив свою активність. Мабуть, в ці хвилини вірніше поводили себе ті, хто терпів поразку. Атаки «Дніпра» стали ще гострішими і небезпечнішими. Розтягуючи оборону «Динамо», господарі поля створювали досить широкі коридори для своїх проходів. Перед суперником виникали складні проблеми. На 79-й хвилині Поркуян добре головою накинув м’яч на Романюка, і той теж ударом голови красиво забив гол у ворота динамівців. Рахунок зрівнявся.
Зрештою, наполегливість «Дніпра» дістала ще одну винагороду. На 85-й хвилині капітан команди Шнейдерман, увірвавшись до воротарського майданчика «Динамо», одержав хороший пас в ноги, і сильним ударом послав другий м’яч в сітку тбілісців. Відігратися гостям вже не вдалося. Для цього у них не вистачило сил.
Н. ЯНОВ (Яків Новак).

Атакує Анатолій Пилипчук

Гострий момент біля воріт гостей.  Фото М. Дмитрієва.


ХАРАКТЕР БІЙЦЯ
«Прапор юності» (01.08.1972)
Минула п’ятниця була великим футбольним днем. Пропущені поєдинки першого кола чемпіонату країни були зіграні у Москві, Києві, Дніпропетровську та Мінську.
Гру з восьмого туру провели московські динамівці і бакинський «Нефтчі». Доля зустрічі була вирішена на початку другого тайму, коли динамівці протягом двох хвилин забили два м’ячі у ворота гостей. Бакинцям вдалося лише «розмочити» рахунок з одинадцятиметрового.
Лідери чемпіонату футболісти ворошиловградської «Зорі» зіграли в Мінську з «Динамо» матч чотирнадцятого туру. Жодному з суперників не вдалось забити гола — 0:0.
Київські динамівці пропустили в одинадцятому турі гру з московським «Локомотивом», а дніпропетровці — з тбіліським «Динамо». 28 липня вони провели їх і мали повну перевагу над суперником. У тому, що киянам вдалося забити лише один гол, «винен» воротар залізничників Фролов, який зіграв блискуче.
Кращим серед гостей був і голкіпер тбіліського «Динамо» Гогія у матчі грузинських футболістів з «Дніпром», який закінчився з рахунком 2:1 на користь дніпропетровців.
Це один з кращих поєдинків, які коли-небудь відбулись на «Метеорі». До дня зустрічі «Дніпра» і «Динамо» напруження боротьби в чемпіонаті досягло апогею. Тільки добре відмобілізований колектив з чітко налагодженим учбово-тренувальним процесом може в умовах найвищого напруження добитись успіху. Матч на «Метеорі» підтвердив це. По його закінченні наставник тбілісців, один з найбільш визнаних в країні футбольних авторитетів Г.Д. Качалін скаже:
— Ми поступились добре організованому, зіграному, вольовому колективу, який грає у сучасний, колективний футбол, чого, на жаль, немає у нас.
— Проти «Дніпра» виступала команда, яка не потребує додаткової атестації. Такі імена, як Хурцилава, Дзодзуашвілі, Нодія, Гуцаєв, такий зразковий захист, який має тбіліське «Динамо», здатні будь-кого, а не тільки дебютанта, примусити похвилюватись, — охарактеризує суперника тренер-дебютант у вищій лізі В.В. Лобановський. І продовжить: — І все ж хлопці вийшли на цю зустріч в бойовому настрої і перемогли.
На спробу технічних тбілісців за допомогою коротких точних передач подовше потримати м’яч, вичікуючи слушного для атаки моменту, дніпропетровці відповіли безперервним наступом по усьому фронту. Завдяки високій активності, Шнейдерман, Гринько, Федоренко вже в дебютній частині зустрічі завоювали центр поля і в подальшому безперебійно постачали м’ячем Романюка та Пилипчука, підтримуваних Назаровим, і самі постійно з’являлись в лавах атакуючих.
Агресивність дніпропетровців ще більше зростає, коли стає очевидним, що і брати Нодія, і Гуцаєв надійно прикриті. Поступово титуловані тбілісці втрачають впевненість і вже тільки зі стандартних положень зрідка загрожують воротам Собецького.
А Гогія не має перепочинку. Він весь час вступає у гру. В акробатичних стрибках йому вдається парирувати, здавалося б, невідпорні м’ячі після ударів Романюка, Шнейдермана, Федоренка.
На початку другого тайму арбітр зустрічі Табаков, який і в першому допустився кількох явних прорахунків, приймає спірне рішення щодо вільного удару у бік воріт «Дніпра». Після удару Дзодзуашвілі тбілісці на 55-ій хвилині повели у рахунку.
«Дніпро» у ці хвилини проявив справжній характер бійця. З появою Поркуяна його атаки стали ще гострішими. На 79-ій хвилині комбінація в один дотик Пилипчук — Поркуян — Романюк завершується чудовим ударом головою Романюка — 1:1. Через дві хвилини він обіграв в кількох метрах від воріт Челідзе і залишився один проти цілі, але пробив неточно. Нарешті, на 85-ій хвилині Поркуян біля штрафного обіграв кількох суперників і послав у вільний коридор Шнейдермана. Удар капітана досяг мети.
«Дніпро» переміг — 2:1 — і за підсумками першого кола зайняв третє місце, пропустивши вперед лише «Зорю» і динамівців Києва.
А. БОРИСЕНКО.

Тбілісці захищаються.  Фото Г. Шевченка.


ЗНАКОМИМ С СОПЕРНИКАМИ «ДНЕПРА»
«Днепровская правда» (27.07.1972)
Команды высшей лиги уже приступили к играм второго круга, а на повестке дня матч с тбилисскими динамовцами, который должен был состояться еще 11 июня. Итак, «Днепр» завтра принимает именитых гостей.
Грузинская команда «Динамо» основана в 1925 году, но в высшей лиге тбилисцы стали играть с 1936 года, причем сразу же сумели обеспечить себе третье место в чемпионате страны. Четыре раза динамовцы завоевывали серебряные награды и восемь раз становились бронзовыми призерами. Самым худшим результатом — девятым местом — грузинские футболисты огорчались дважды (1955, 1958 гг.). А с приходом в команду опытного наставника заслуженного тренера СССР Г.Д. Качалина тбилисцы сумели в 1964 году завоевать золотые медали чемпионов страны.
Богат «наградной лист» динамовцев. Они удостаивались призов: «Подснежник», имени Г. Федотова, для дублеров, Федерации футбола, «Крупного счета», газеты «Труд», журнала «Огонек». Команда постоянно поставляет в сборную страны своих футболистов. И сейчас успешно выступают на международной арене Реваз Дзодзуашвили, Муртаз Хурцилава, Кахи Асатиани, Гиви Нодия, Владимир Гуцаев.
В минувшем году наши гости набрали в играх чемпионата 36 очков, чего вполне было достаточно для завоевания бронзовых наград. И в этом сезоне грузинские футболисты сохраняют шансы попасть в заветную призовую тройку. Долгое время они преследовали лидера — ворошиловградскую «Зарю», но проигрыш московским спартаковцам с разгромным счетом 0:5 отбросил динамовцев на четвертое место. После 16 матчей у них набрано 19 очков: семь матчей выиграно, пять сведено вничью и четыре проиграно.
В Днепропетровске грузинские футболисты играют впервые. И нет сомнения, что этот коллектив, славящийся своей самобытностью, острыми атаками, корректностью к соперникам, продемонстрирует красивый, содержательный футбол.


ЕЩЁ ДВА ОЧКА
«Днепровская правда» (29.07.1972)
В очередном туре первенства СССР по футболу днепропетровцы принимали тбилисских динамовцев. Болельщики, пришедшие вчера на стадион «Метеор», стали свидетелями интересной, по-спортивному боевой игры. Обе команды демонстрировали зрелый для середины сезона футбол.
Второй тайм принес успех нашим землякам. «Днепр» выиграл со счетом 2:1.


КЛЮЧ К ПОБЕДЕ ВОЛЯ
«Днепровская правда» (11.07.1972)
Валерия Поркуяна знают все без исключения болельщики благодаря счастливой судьбе этого футболиста. Действительно, слава «счастливчика» прочно закрепилась за этим футболистом. Когда на лондонском чемпионате Поркуян вошел в число лучших бомбардиров, обозреватели в один голос расценили это как счастливую случайность. В Мехико Поркуяну доверили тянуть жребий. Здесь уже и рука футболиста оказалась удачливой.
Но судьба далеко не всегда баловала воспитанника киевского «Динамо». Сразу же после лондонского чемпионата тренер В. Маслов надолго «приковал» Поркуяна к скамейке запасников, а потом и вовсе вывел из состава команды. Пришлось Поркуяну искать счастья в «Черноморце». Два года назад в поединке с киевлянами он забивает редчайший по красоте гол. И корреспонденты вновь назвали его в отчетах «счастливой случайностью».
И сейчас многие болельщики «Днепра» уверены, что Поркуяну всегда везет, стоит ему лишь выйти на поле. Вероятно, это мнение утвердилось и потому, что В. Лобановский вводит в игру Поркуяна в основном со второго тайма. Помните, как с его проходов и подач были забиты голы в матче с «Нефтчи»? И в последнем поединке первого круга с тбилисскими динамовцами наши земляки добились заслуженной победы благодаря Поркуяну.
С самого начала матча «Днепр» захватил инициативу, добился позиционного преимущества над своим соперником. Романюк, которого внимательно опекал Хурцилава, часто выходил для завершающего удара, но мяч никак не шел в ворота. А моментов забить в первом тайме гол динамовцам у Романюка, Назарова и Гринько было много. Правда, и бронзовый призер минувшего чемпионата также дважды не использовал возможность поразить ворога Собецкого, кстати, на этот раз защищавшего их уверенно, без лишней суеты.
Несмотря на остроту атак наших земляков, искусную оборону грузинских футболистов, которые на «втором этаже» явно переигрывали дебютантов высшей лиги, матч сводился к ничейному окончанию. Но вот московский судья А. Табаков (просмотровая комиссия оценила его действия неудовлетворительным баллом) назначает штрафной удар в сторону «Днепра» невдалеке от правой угловой отметки. И Дзодзуашвили, подключившийся к атаке, открывает счет.
В это время Поркуян разминался у кромки поля, готовясь вступить в игру вместо Гринько. Замена оказалась своевременной. И именно с подачи Поркуяна был забит ответный гол. Вернее, комбинацию начал Пилипчук, верхом адресовав с правого на левый фланг мяч Поркуяну. Тот мягко головой сбросил его набегавшему Романюку. И снайпер «Днепра» головой производит завершающий удар, перебрасывая мяч через вратаря. Вся эта «трёхходовка» была осуществлена в одно касание.
Через две минуты Поркуян выводит на ударную позицию Романюка. Тот, обыграв вратаря, примерно с пяти метров, когда ему никто не мешал, пробил мимо пустых ворот. За пять минут до конца матча тот же Поркуян, подобрав мяч чуть ли не в центре поля, продвинулся к правому углу штрафной площадки, обыграл Хурцилаву и Хинчигашвили, а потом точно отдал мяч к 11-метровой отметке Шнейдерману. Удар капитана команды оказался роковым для гостей.
Говорят, что Поркуян счастливчик. Вряд ли. Скорее мастерство, умение всегда вовремя отдать пас в нужном направлении, нужному партнеру — вот отличительная черта этого футболиста. А счастье здесь ни при чем. И было бы неправильным говорить, что результат матча оказался в прямой зависимости от Поркуяна. Отлично играла наша защита, полностью выключившая из игры братьев Нодия, Гуцаева и Кипиани. Богданов, Иванов, Денеж и Артюх превосходно исполняли свои обязанности, не только удачно сдерживая эпизодические натиски грузинских футболистов, но и подключаясь к атакам.
В. АСАЕВ.

На снимке:  победный гол «Днепра» забивает Р. Шнейдерман.
Фото Н. Дмитриева.


«ДНІПРО» «ДИНАМО» ТБІЛІСІ 2:1
«Спортивна газета» (Киев, 29.07.1972)
Матч пройшов з явною перевагою «Дніпра». Досить сказати, що протягом 90 хвилин гостям вдалося створити лише 2—3 більш-менш небезпечні моменти. Зате у дебютанта було стільки зручних нагод для успіху, що їх і не перелічити. Та квапливість у завершальних стадіях атак завадила господарям домогтися у першому таймі успіху.
По перерві «Дніпро» продовжував атакувати. Та ось арбітр Табаков, який невпевнено провів гру, призначив сумнівний вільний удар з кута лінії воріт і штрафного майданчика. Тбілісці скористалися з нагоди — Дзодзуашвілі головою відкрив рахунок.
Невдача додала дніпропетровцям нових сил і енергії. Вони так несамовито і організовано кинулися на штурм тбіліських воріт, що навіть і прославлені аси оборони не витримали. Романюк головою з подачі Поркуяна у високому стрибку встановив рівновагу. А потім Шнейдерман увірвався в район 11-метрової позначки і дістав можливість без перешкод «розстріляти» ворота гостей. Всі гравці «Дніпра» дістали за матч по «п’ятірці», а тренери тбілісців оцінили дії своїх підопічних суцільними «двійками».
М. КОТЛЯРЕНКО (Яків Новак).
Дніпропетровськ (телефоном).


ЦЕНА СПОКОЙСТВИЯ
«Советский спорт» (Москва, 30.07.1972)
«Днепр» одержал победу над опытным соперником. Причем она досталась ему в матче, где он имел преимущество. Гости, вышедшие на поле в лучшем составе, попытались уже в начале матча захватить инициативу и к 5-й минуте подали четыре угловых.
Вскоре, однако, дебютант выровнял игру, и инициатива постепенно перешла к нему. В середине поля господствовали хавбеки «Днепра», а на передней линии активно действовал в содружестве с товарищами Романюк. Он был, пожалуй, лучшим игроком матча — опытный Хурцилава проигрывал ему в единоборствах.
Если бы днепропетровцы не слишком торопились с заключительной стадией атак, можно было бы добиться успеха до перерыва. На 10-й минуте выгодный момент упустил Пилипчук, на 23-й такое случилось с Романюком, на 40-й с нескольких метров головой Назаров послал мяч мимо цели.
Тбилисцы, видимо, основную ставку делали на свое превосходство в технике, умении подержать мяч, точнее сыграть в пас. Но хозяева поля лишили их спокойствия, всё время взвинчивая темп. И вот что странно: в скорости и в азарте гости уступали днепропетровцам.
В таком же плане развивался и второй тайм. Но на 55-й минуте неприятность подстерегла «Днепр». Арбитр назначил свободный в сторону хозяев поля с линии ворот у границы штрафной площади. Подача, и Дзодзуашвили в прыжке головой забил гол.
Посчитав, видимо, что игра сделана, динамовцы решили спокойно доиграть матч. Но тренеры «Днепра» вместо полузащитника выпустили форварда, и на ворота гостей обрушился шквал атак. На 79-й минуте Романюк, получив отличную передачу от Поркуяна, направил мяч под верхнюю перекладину. Через шесть минут во вратарской площадке гостей оказался Шнейдерман. Получив мяч в ноги, он точно пробил по цели и вывел свою команду вперед.
Я. НОВАК.


ПЯТОЕ ПОРАЖЕНИЕ
«Лело» (Тбилиси, 28.07.1972)
(перевод с грузинского Шота Вачарадзе)
Кризис в тбилисском «Динамо» продолжается. Вот уж сколько времени наши футболисты не могут мобилизоваться и упускают наилучшие возможности, которые имели в нынешнем чемпионате. Трудно винить конкретно какое-то звено или игрока. Динамовцы все вместе как будто сговорились, «сбавили» класс игры и опустили руки.
Создавшееся в последнее время тяжелое положение еще более усложнилось в Днепропетровске после поражения от дебютанта, хотя счет открыли тбилисцы. Ниже всякой критики играет нападение. Во-первых, по состоянию забитых мячей «Динамо»  одна из самых беззубых команд в высшей лиге. Помимо этого, в последних восьми матчах тбилисцы смогли забить в ворота соперников всего 3 мяча. С такой «агрессивностью» далеко не уедешь. Вообще, если говорить о нападающих нашей команды, нужно отметить, что их личные показатели очень слабые. Из 17 забитых мячей «Динамо» 9 принадлежит игрокам задних линий и только 8  чистым нападающим. Они и в днепропетровском матче основательно «отдохнули» и «доверили» забить гол Дзодзуашвили.
Но и игроки других линий не намного лучше нападающих. Вообще, боеспособность, выдержка футболистов стоит на очень низком уровне. Это еще раз ясно проявилось в матче с «Днепром», который тбилисцы выигрывали до 76-й минуты и за этот короткий промежуток времени не только упустили победу, но и потерпели очередное, пятое по счету, поражение. Дзодзуашвили открыл счет на 55-й минуте и вместо того, чтобы вести борьбу за укрепление этого результата, динамовцы полностью уступили инициативу, дали возможность Романюку и Шнейдерману принести победу своей команде.
Весь коллектив тбилисского «Динамо» заслуживает справедливый упрек от любителей футбола, всей спортивной общественности республики. Каждый член команды должен задуматься над создавшимся положением, сделать все для исправления позорного отставания.


Таблица после 18-го тура

Комментариев нет:

Отправка комментария