3 июля 1970 года. Пятница
Чемпионат СССР. Первая лига. 16-й тур
«Днепр» (Днепропетровск) — «Памир» (Душанбе) – 2:0



«Днепр» (Днепропетровск) — «Памир» (Душанбе) — 2:0 (0:0).
3 июля 1970 (пятница). 19:00. Днепропетровск. Стадион «Метеор». 10000 зрителей (Советский спорт и Спортивна газета – 8000). Ясно. 27 градусов.
Судьи: Н. Шумунов, С. Цалкин, Г. Еганян (все – Москва).
«Днепр» (футболки красные, трусы белые, гетры красные с белой полосой): 1 Колтун – 3 Найда – 2 Сергеев, 4 Шпаков, 5 Цунин – 6 Гринько (к), 7 Шнейдерман, 9 Назаров, 10 Мирошин (Литовченко, 72) – 8 Пинчук, 11 Соколов (Кржечевский, 76). 
Запасные: Семёнов, Грибенник. 
Старший тренер – В. Лобановский.
«Памир» (футболки, трусы, гетры белые): С. Карасёв, Р. Шрайнер, О. Хаби (к), Л. Кириленко, Г. Смирнов, Г. Черевченко, Т. Набиев (Г. Петренко, 83), Ю. Пекшев, Г. Мартьян (Н. Хасьянов, 54), С. Султанов, В. Ананьин. 
Запасные: Б. Емелин, Ф. Церр, Ш. Назаров. 
Старший тренер – И. Ларин. – составы из протокола матча.
Голы: 1:0 Пинчук (63, гп Мирошин), 2:0 Гринько (73, гп Назаров).

Последний матч за «Днепр» Георгия Кржечевского (1965-1970, 146 матчей, 48 мячей).


Игроки «Днепра» слева направо: Анатолий Гринько (с капитанской повязкой), Виктор Назаров (в борьбе с вратарём), Сергей Соколов


Игроки «Днепра» слева направо: Николай Пинчук, Виктор Назаров 
(в борьбе с защитником), Анатолий Гринько, Сергей Соколов (закрыт вратарём)

Фотографии из архива
Анатолия Гладкого и Владимира Хорошилова


ГОСТІ З ГАРЯЧИХ КРАЇВ
«Зоря» (04.07.1970)
Футболісти команди «Памір», які представляють в чемпіонаті країни столицю Таджикістану Душанбе, приїхавши до Дніпропетровська з гарячого краю, скаржились, що такої спеки вони і в себе вдома цього літа ще не переносили.
Грати учора і гостям, і господарям — футболістам «Дніпра» було дуже важко. І все ж гостра потреба в очках виявилася сильним стимулятором для обох команд. «Памір», який пройшов шість турів без поразок, схильний був і цього разу лишитись непереможеним, а «Дніпру», щоб утримати лідерство, потрібна була лише перемога.
Поєдинок закінчився з рахунком 2:0 на користь «Дніпра». Голи забили М. Пінчук, А. Гринько.


ГОНКА ЛІДЕРІВ ТРИВАЄ
«Зоря» (05.07.1970)
Лише краща різниця забитих і пропущених м’ячів давала змогу «Дніпру» утримуватися на верхній сходинці турнірної таблиці. Тому лідерові треба було будь-що здобути перемогу у минулому турі, і обов’язково з перевагою в кілька м’ячів. Але зустріч з «Паміром» дніпропетровці провели далеко не так, як того бажалося, і, в усякому разі, значно нижче своїх можливостей. До певної міри позначилася відсутність у нападі В. Романюка. «Дніпро» вийшов на поле, маючи фактично лише одного форварда, що знизило гостроту атак.
Однак навіть за цих умов господарі мали протягом усього матчу безперечну перевагу. Вони не змогли її добре використати лише тому, що бракувало точних завершальних ударів. Можна було лише дивуватися, як С. Соколов умудрявся в найвигідніших ситуаціях посилати м’яч повз ворота. Ще більш пасивним, ніж в останніх матчах, був В. Мирошин, який до того ж частенько грішив неточними передачами.
На темп гри у великій мірі впливала спека. Лише в другому таймі, коли вона стала спадати, футболісти відчули себе вільніше. Господарі показали, що фізично вони більш підготовлені, посилили темп, що відразу ж «вибило гостей з сідла». Захист у них почав допускати помилки. На 63 хвилині М. Пінчук, одержавши нарешті хорошу передачу від В. Мирошина, з близької відстані забив гол. Через 10 хвилин В. Назаров вдало навісив м’яч на дальню від себе штангу. Там чекав А. Гринько, який і забив свій восьмий гол у чемпіонаті.
Гості явно розгубилися, але від більшої поразки їх врятувала «гостинність» господарів, які не змогли забити принаймні ще два вірних гола. Рахунок 2:0 не змінився.
Склад «Дніпра»: Колтун, Сергєєв, Найда, Шпаков, Цунін, Гринько, Шнейдерман, Пінчук, Назаров, Мирошин (Литовченко, 72), Соколов (Кржечевський, 76).
Після гри старший тренер «Дніпра» В. Лобановський висловив своє здивування тим, що гра проходила при напівпустих трибунах.
— Ми розуміємо, — сказав він, — стурбованість наших прихильників двома програшами команди. Колектив робить з цього належні висновкипрагнучи виправити становище. І в цьому нам, як ніколи, потрібна підтримка болільників. Ми хочемо, щоб прихильники «Дніпра» завжди були з нами і з період успіхів, і в момент невдач.
Інші результати туру: «Молдова» — «Будівельник» — 4:0, «Локомотив» (Тб) — «Крила Рад» — 1:0, «Металіст» — «Локомотив» (М) — 0:0, СКА (Кв) — «Кайрат» — 0:1, «Жальгіріс» — СКА (Хб) — 0:0, «Уралмаш» — «Волгар» — 3:2, «Динамо» — «Рубін» — 0:0.


ТРИБУНЫ И ПОЛЕ
Репортаж болельщика
«Днепровская правда» (05.07.1970)
Первое, что удивило меня на стадионе — это полупустые трибуны. Причиной, понятное дело, было два подряд поражения «Днепра». Многие болельщики обиделись на игроков своей любимой команды за бесцветный поединок с кишинёвской «Молдовой». Поражение во Львове превратило их в скептиков. На сей раз трибуны заняли тысяч двенадцать зрителей — та часть болельщиков, которая внимательно следит за «Днепром» всегда, независимо от того, какое место занимает команда в турнирной таблице.
Игра началась без разведки. По поведению гостей было видно, что футболисты «Памира» желают удержать матч в мирном ритме. Ничья их вполне устраивала. Они надежно прикрыли свои оборонительные рубежи, стянув к штрафной площадке и полузащитников. «Днепр» сразу же начал развивать атаки. Правда, поначалу они носили хаотический характер. Лишь намеки на комбинации, что вызвало недовольство трибун, которые требовали гола.
Жара была главным соперником игроков. Они медленно продвигались к воротам «Памира», а порой и вовсе не делали попытки догнать медленно катящийся мяч. Особенно берег себя Мирошин. Даже отлично играющий в этом сезоне Гринько был неузнаваем, допускал элементарные ошибки в передачах мяча и в завершающих ударах. По-видимому, много сил капитан команды отдал в предыдущих играх. Единственный, кто «резвился» на поле, был Пинчук. Он успевал всюду, но вот пробить прицельно по воротам не мог. А имел много благоприятных моментов «размочить» счет. Впрочем, не он одни. Трижды в первом тайме угрожал Карасеву Соколов, но мяч или еле катился после его удара, или летел мимо ворот. Один раз опасно головой пробил Назаров, однако вратарь среагировал на мяч. Не воспользовался моментом и Гринько.
Болельщики были недовольны. В перерыве они собрались в группы и начали «рекомендовать» свои рецепты, которые бы принесли победу «Днепру». Образовали и мы свой кружок из людей разных профессий, но единых в любви к «Днепру».
— Нужно срочно менять Мирошина. Вяловат он что-то. Хотя угловые подал трижды очень опасно для вратаря, — начал преподаватель инженерно-строительного института Е. Ефремов.
— Не Мирошина, а Соколова, — уточнил мастер-монтажник завода радиорелейных приборов В. Швец. — Жаль, что больны Федоренко и Романюк. Они-то уж «по штучке» забили бы.
Не было среди нас на сей раз пилота Днепропетровского аэропорта Н. Токарева, тонкого знатока футбола, настоящего прорицателя. Он всегда угадывал и счет, и авторов голов.
Приободрились во втором тайме трибуны. Оживление царило на поле. Футболисты «Днепра» начали разыгрывать многоходовые комбинации. На 63 минуте Мирошин закрутил мяч, пробивая свободный на Соколова, который находился вблизи ворот. Но форвард запутался в собственных ногах. К счастью, рядом оказался Пинчук. Он и пробил точно в цель метров с трех-двух. Второй гол красивым ударом головой с подачи Назарова забил Гринько, реабилитируя себя за слабую игру в первом тайме.
Уверен, что эта победа созовет на трибуны стадиона больше зрителей, когда начнется поединок «Днепра» с «Алгой».
В. МАМАТОВ,
инженер.


ДЕ ПІДТРИМКА «ДВАНАДЦЯТОГО»?
«Прапор юності» (07.07.1970)
Цей матч багато важив для «Дніпра». Скрутне становище, що склалось останнім часом в лінії атаки з хворобою В. Романюка, стало загрозливим. Суперники наздогнали лідера і тепер буквально наступають йому на п’яти. Один невпевнений крок і лавина переслідувачів поглине тебе, і хто знає, чи вдасться знову вирватись з неї — боротьба на фініші першого кола досягає кульмінації, кожне очко в ній — на вагу перемоги.
За таких умов неоціненне значення має підтримка болільника, цього «дванадцятого футболіста» на полі. Звичайно, його прихильність треба завоювати. Тринадцять безпрограшних турів, швидка комбінаційна гра, натхнення імпровізації збирали повні трибуни на стадіоні «Метеор». Та ось прикра невдача в матчі з «Молдовою». Винні в ній, безумовно, самі футболісти, які не зуміли зберегти спортивної форми. А потім поразка у Львові від «Карпат». Поразка у боротьбі з гідним суперником. І, напевне, перемогу володарю Кубка СРСР принесла саме підтримка трибун. Але багато дніпропетровців не зрозуміли цього і в найкритичніший момент відвернулись від «Дніпра». Його матч з душанбінським «Паміром» проходив при порожніх на три чверті трибунах, а ті болільники, які прийшли на стадіон, зустріли свою команду свистом.
Гра проходила у задушливий вечір, коли температура навіть у тіні сягала 30 градусів. Лише одного форварда зуміли виставити тренери проти «Паміра» у першому таймі — Пінчука. Як і Романюк, хворий Торопов, ніяк не може знайти себе в новому ансамблі Кржечевський. Відсутність дубля не дає змоги мати більший резерв. Щоправда, зараз близькі до успіху зусилля по зміцненню лінії нападу, але на це потрібен якийсь час. Не так то й просто в розпал сезону знайти форварда, який відповідав би сучасним вимогам команди-лідера.
То ж не дивно, що значну частину першого тайму довелось витратити на пошуки оптимального варіанту атаки проти суперника, який обрав відверто захисний варіант. Висунутий в передню лінію Соколов втратив своє обличчя. Щоправда, футбольне чуття гострого моменту кілька разів давало йому м’яч у вигідних позиціях, однак удари були неточними. Назаров звик перебувати «в тіні» і навіть за відсутності форварда в центрі не прагнув скористатись з цього. Лише одного разу він несподівано з’явився на самому вістрі атаки, чудово вдарив головою, але блискуче зіграв Карасьов, воротар таджицьких футболістів. У самісінькому кутку воріт у самовідданому стрибку він піймав м’яч. Але це було на останній хвилині тайму. А до того...
На 10-ій хвилині Набієв прямо проти воріт одержав пас від Мартьяна і мав забивати гол, бо знаходився в якихось десяти метрах від цілі. Але після гри Іван Ларін, начальник і старший тренер «Паміра», поставив йому двійку, мабуть, саме за те, що не було використано цього єдиного для душанбінців моменту взяти ворота «Дніпра». М’яч влучив у захисника.
Наші дуже повільно просувались вперед, намагаючись підключити до атаки якомога більше футболістів. Втрачався фактор несподіваності, гості встигали створити неприступний вал з 7-8 чоловік, подолати який не вистачало сил. Перші небезпечні ситуації виникли у штрафному майданчику «Паміра» вже тоді, коли було зіграно дебютну стадію. Спочатку Шнейдерман завдав небезпечний удар головою, а потім Пінчук з місця лівого півсереднього посилає м’яч поруч зі штангою.
Гринько намагається змінити ритм матчу. Довгими передачами він уміло міняє напрямок атак, їх темп. На жаль, основний розігруючий гравець «Дніпра» Мірошин не підтримує його. Як і в багатьох попередніх матчах, він випадає з ансамблю вольових і працелюбних гравців середньої лінії, відсиджується десь на краю поля. Колись найтехнічніший футболіст команди, він зараз втратив навіть цю якість і часто-густо грішить неточними передачами. Складається враження, що йому цілком байдуже, що відбувається на полі. Але якщо так, то навіщо на ньому з’являтись?
Другий тайм дніпропетровці розпочали енергійніше. Вони зуміли, нарешті, розтягнути захист гостей і все частіше ставили його у безвихідне становище. На 63-ій хвилині після подачі штрафного Мірошиним з лівого флангу рахунок, нарешті, було відкрито. М’яч біля ближньої штанги прийняв Соколов, але не зумів справитись з ним. Вчасно наспів Пінчук, який і завершив справу.
Через десять хвилин навісну передачу від Назарова з правого флангу прийняв майже на самісінькій лицевій лінії за дальньою штангою Гринько і головою послав м’яч у ворота — 2:0. Це був восьмий гол капітана «Дніпра», який знову вивів його в лідери серед кращих бомбардирів групи.
В подальшому господарі поля зберігали ініціативу і добились дуже важливої перемоги, яка дозволила їм утриматись на чолі турнірної таблиці.
А. БОРИСЕНКО.


На знімку: А. Гринько забиває свій восьмий гол.
Фото Г. Шевченка.


ЗА ВЕЛИКОЇ ПЕРЕВАГИ
«Спортивна газета» (Киев, 07.07.1970)
Серед трійки середньоазіатських команд «Памір» має найкращі спортивні показники. Перед приїздом у Дніпропетровськ гості провели шість турів без поразок. Отже, господарі вийшли на поле, знаючи, що мають справу з серйозним і небезпечним суперником.
Сильна спека, яка стоїть на Придніпров’ї, вплинула на футболістів. Поки вона не почала спадати, гра проходила мляво. І все ж атаки «Дніпра» ще в першому таймі мали завершитися щонайменше трьома голами. З дуже вигідних позицій не влучили по воротах Соколов, Мірошин, Гринько, Шнейдерман.
Картина повторювалася й після перерви. М’яч ніяк не міг знайти шлях у сітку воріт «Паміра». Лише на 63-й хвилині Пінчук з близької відстані забив гол, виправивши помилку Соколова, який за мить до цього не влучив по м’ячу після хорошої подачі Мірошина. Через десять хвилин Назаров, для якого це був кращий матч у сезоні, пройшов правим флангом і легко навісив м’яч на дальню від себе штангу. Там уже чекав на передачу Гринько. Він встиг до м’яча раніше за воротаря й довів рахунок до 2:0. То був восьмий гол капітана «Дніпра» в календарних іграх нинішнього року.
Невдачі в попередніх двох турах, як видно, послужили серйозним уроком для колективу «Дніпра». Він сповнений рішучості не поступатися позиціями.
Я. НОВАК.
Дніпропетровськ (телефоном).



Таблица после 16-го тура




Комментариев нет:

Отправить комментарий