30 июля 1969 года. Среда
Чемпионат СССР. 2-я группа класса "А". 25-й тур
«Строитель» (Полтава) – «Днепр» (Днепропетровск) – 1:1



«Строитель» (Полтава) – «Днепр» (Днепропетровск) – 1:1 (1:0).
30 июля 1969 (среда). 18:30. Полтава. Стадион «Колос». 7500 зрителей.
Судьи: О. Сенчугов (Курск), Ю. Зимин, А. Прудников (оба – Белгород).
«Строитель» (футболки красные, трусы белые, гетры красные с белой полосой): Л. Клюев, А. Витков, Н. Котов, В. Носов, Е. Назарук, Ю. Москалец (Г. Козлов, 60), В. Бардешин (к), М. Даниляк, Ю. Несмеян (Б. Кесло, 46), В. Сальков, Т. Примак. 
Запасные: В. Козлов, В. Якубик, А. Колесник. 
Старший тренер – А. Алпатов.
«Днепр» (футболки, трусы, гетры белые): Пильгуй – 3 Дановский (Шнейдерман, 56) Сергеев, Шпаков, 8 Сарычев (Лябик, 46), Грибенник – 6 Гринько, 7 Мирошин, Назаров, 10 Биба (к) – 11 Пинчук. 
Вариант «Зорі» – Пинчук (Лябик).
Запасные: Семёнов, Романюк. 
Старший тренер – В. Лобановский. – составы из протокола матча. 
Голы: 1:0 Примак (12), 1:1 Биба (59).


НИЧЬЯ В ПОЛТАВЕ
«Днепровская правда» (31.07.1969)
Вчера в Полтаве «Днепр» встречался с местной командой «Строитель». Первый гол в ворота гостей забил Приймак, но Биба метким ударом сравнял счёт. В итоге — боевая ничья.
Таким образом за четыре игры на выезде «Днепр» набрал 5 очков.


НА ПЕРШІСТЬ КРАЇНИ
«Зоря» (01.08.1969)
Тренери «Дніпра» перед відповідальними матчами, які чекають команду протягом серпня вдома, вирішили дати короткий відпочинок деяким гравцям. Тому на зустріч з «Будівельником», що проходила у Полтаві, наші земляки вийшли в такому складі: Пільгуй, Сергєєв, Дановський (Шнейдерман), Шпаков, Саричев, Гребенник, Мірошин, Гринько, Біба, Пінчук (Лябик), Назаров. Рахунок матчу 1:1. На 18 хвилині гол у ворота гостей забив Тарас Приймак, а на 59 хвилині капітан «Дніпра» Андрій Біба з далекої дистанції влучив у ціль і встановив рівновагу.
Інші матчі минулого туру скінчилися так: «Таврія» — «Металіст» — 2:0, «Кривбас» — «Хімік» — 1:1, СКА (Київ) — СКА (Львів) — 1:1, «Металург» — «Азовець» — 1:0, «Зірка» — «Шахтар» — 4:0, «Карпати» — СКА (Одеса) — 6:1, «Локомотив» (Вінниця) — «Суднобудівник» — 1:1, «Буковина» — «Локомотив» (Херсон) — 0:1, «Десна» — «Авангард» — 1:0, «Автомобіліст» — «Динамо» — 2:1.
У «Дніпра» — 34 очка, у «Зірки» — 31, у СКА (Київ) — 30, в «Автомобіліста» і «Металурга» — по 29 очок.


ЛІДЕР ВТРАЧАЄ ОЧКО
«Зоря Полтавщини» (Полтава, 01.08.1969)
Учора в Полтаві провели чергову зустріч футболісти команд «Дніпро» (Дніпропетровськ) і «Будівельник» (Полтава).
З перших хвилин матчу гості перевели гру на половину поля полтавчан. Важкувато довелося нашим футболістам в перші 5-6 хвилин. Дніпропетровці грали швидко, чітко і напористо. В атаках брали участь не лише нападаючі, а й півзахисники та захисники. Але поступово гра вирівнялась. На дванадцятій хвилині В. Бардешин підключився в атаку по правому краю і послав м’яч небезпечним прострілом вздовж воріт. М’яч потрапив до ніг Примака, і той зразу ж послав його в сітку воріт гостей.
Полтавчани стали грати спокійніше. Гості в першому таймі особливих загроз для воріт «Будівельника» не робили. Лише подачі кутових були дещо небезпечними, але воротар полтавчан Леонід Клюєв грав чітко.
Після перерви «Дніпро» грав упевненіше. На 59-й хвилині А. Біба отримав хорошу передачу з глибини поля і, знаходячись в кількох метрах від лінії штрафного майданчика, забив м’яч у ворота. Після цього гра перейшла в центр поля. Видно було, що футболістів обох команд влаштовує нічийний рахунок.
А. НАДІН,
суддя республіканської категорії по футболу.


ПОГОДИЛИСЬ НА НІЧИЮ
«Прапор юності» (02.08.1969)
Команду, яка втратила всі шанси боротися за високі місця в турнірній таблиці, мабуть, найпевніше може реабілітувати в очах болільників тільки перемога над лідером. Отже, погодьтесь, психологічний підтекст матчу був досить інтригуючим. Важко дорікнути «Дніпру» за те, що він не показав натхненної гри: класність суперника була явно нижчою, та й до того ж це вже четверта гра підряд на виїзді. Але розпочали матч наші все-таки занадто спокійно. Легко здобувши в дебюті територіальну перевагу, вони в завершальній стадії атаки діяли недбало, ніби підкреслюючи, що коли не зараз, то трохи пізніше обов’язково заб’ють гол. Попереду цього разу у нас діяв Назаров. Його підтримували з флангів Пінчук та Мірошин. Назаров справив досить непогане враження: він технічний, добре орієнтується на полі. А все ж з дорученою роллю центрального нападаючого не справився.
М’яч влетів у наші ворота несподівано. Не зовсім і швидка атака полтавчан на 13 хвилині закінчилась подачею з правого флангу капітана «Будівельника» Бардешина. Дановський, що в той момент опинився біля м’яча, міг пропустити його в аут, міг відбити його в поле, але обрав третє: грудьми приземлив м’яч у штрафний майданчик. Цієї миті було досить, щоб швидконогий Приймак з чотирьох метрів розстріляв ворота Пільгуя.
«Дніпро» одразу ж рвонувся взяти реванш. 18-та хвилина. Мірошин з правого фланга увірвався в штрафний майданчик. Зліва підбігали Біба та Пінчук, але він пробив сам під надто гострим кутом. За хвилину дуже сильний удар Гринька Клюєву ледве вдалося парирувати на кутовий. Мірошин блискуче подав його, і м’яч, ковзнувши по перекладині, вилетів за лінію воріт. Вперед пішли крайні захисники «Дніпра». Їх вдалі дії на флангах спричинили розгубленість серед полтавчан, почувалось, що захист «Будівельника» ось-ось не витримає.
У другому таймі Саричева змінив Лябік. З його виходом лінія атаки набула більш чіткого малюнку. Важко втриматися від похвальних слів на адресу цього футболіста: його чудовий дриблінг, надзвичайно точний пас викликали у полтавських глядачів захоплені оплески.
Гол у відповідь було забито на 59-ій хвилині. Біба отримав м’яч у центрі поля, непоспіхом пройшов уперед, метрів за 20 від воріт зупинився, спокійно прицілився і пробив. М’яч влетів у праву «дев’ятку» — 1:1.
«Дніпро» вирішив, що його завдання виконане, а «Будівельник» не ризикнув піти вперед. І до кінця гри спокійний, одноманітний ритм матчу був порушений лише двічі. На 76-ій хвилині блискучий удар Приймака з лету в ефектному кидку парирував Пільгуй. А незадовго до кінця матчу, одержавши точний пас Лябіка, Назаров не зміг розпорядитись м’ячем.
«Дніпро» у цьому матчі виступав у такому складі: Пільгуй, Сергєєв, Дановський (Шнейдерман, 56), Шпаков, Гребеннік, Гринько, Мірошин, Саричев (Лябік, 46), Назаров, Біба, Пінчук.
Б. ЕЛЬКІНБАРД.


ПІВГОДИНИ З АВТОРОМ «СУХОГО ЛИСТА»
«Комсомолець Полтавщини» (Полтава, 02.08.1969)
Футбольний закон всесильний: перемоги можна добитись, лише використавши на полі весь арсенал можливостей колективу. Скільки раз ми були свідками того, як аутсайдер «підставляв ніжку» лідерові, котрий недооцінював суперника.
А коли зустрічаються команди близькі за класом? Тоді поєдинки проходять, як правило, цікаво і напружено. Один-два голи можуть вирішити все. Так сталось і в матчі полтавського «Будівельника» з дніпропетровським «Дніпром», що закінчився внічию — 1:1.
Обидві команди були близькими до того, щоб записати у свій актив два важливих очка, і буквально до останньої хвилини ніхто не наважувався ставити крапку над «і».
Технічні і виключно коректні гості, відразу заволодівши ініціативою, так притиснули полтавців до їх штрафного майданчика, що, здавалось, господарі не витримають штурму і пропустять гол. Та ще й не один. Вміло діють капітан команди «Дніпро» А. Біба (кращий футболіст країни 1966 року), В. Мірошин, М. Пінчук, В. Назаров демонструють відмінну індивідуальну техніку, колективну зіграність, чудове бачення поля.
Часто буває так: атакує одна команда, а успіху добивається інша. Цього разу саме так і трапилося. Чергова контратака полтавців. По правому краю проходить В. Бардешин, б’є на воротарський майданчик. М’яч на груди приймає захисник Б. Дановський, напевне, в розрахунку, що його спіймає голкіпер В. Пільгуй, однак потрапляє на ногу Т. Примаку. Останньому нічого не залишається, як забити гол. Йшла 12-а хвилина матчу.
На 59-ій хвилині матчу в ворота полтавців призначається штрафний. Гравці «Будівельника» вишиковують стінку. Та м’яч, сильно пробитий А. Бібою, «обминає» її і влітає сітку. Гол.
Після матчу ми попросили старшого тренера і начальника команди «Дніпро» В.В. Лобановського відповісти на кілька запитань:
— Чи задоволені ви, Валерію Васильовичу, результатом гри?
— Частково. Ми планували взяти в Полтаві очко. Хоча, якби не помилка нашого захисту, що дала змогу «Будівельнику» вийти вперед, важко сказати, як склалися б події.
— А яке ваше враження від гри «Будівельника»?
— Хороші, цікаві футболісти. Мені давно подобаються полтавські хлопці. Особливо — воротар Клюєв, півзахисник Бардешин, нападаючі Примак та Несмєян. Найбільш сильна — лінія півзахисту.
— Ваша команда лідирує в підгрупі. Які її шанси зайняти в кінці сезону перше місце і завоювати право виступати в 1970 році у вищій лізі?
— Ми не ставимо перед собою такої мети. У нас інше завдання: награти молодий ансамбль, дати змогу йому повірити в себе, перевірити бійцівські якості кожного.
— Але, кажуть, який рядовий не мріє стати генералом.
— Це поки що не для нас...
— Нещодавно у другій лізі відновлені дублюючі склади. Дехто стверджує, що вони непотрібні. Яка ваша думка?
— Той, хто так говорить, нічого не тямить у футболі. Дублери просто необхідні. Це, передусім, резерв для основного складу. Команди другої ліги проводять дуже багато матчів. Спортсмени втомлюються, що, звичайно, позначається на класі їхньої гри. Тепер декому з них можна давати перепочинок, а травмованим як слід вилікуватись. Окрім того, молодь з дубля дорожить довір’ям виступати за основний склад і вносить в його гру неабиякий азарт.
— Чи подобаються вам умови розиграшу в цьому році?
— Зведення всіх українських команд в одну підгрупу нічим невиправдане. Тут майже всі колективи рівнозначні. Погляньте на турнірну таблицю. Команду, що займає друге місце, віддаляє від тієї, що посідає останнє, тільки 10 очок. Боротьба йде, так би мовити, не на життя, а на смерть.
— Чи не жалкуєте, що перестали грати у футбол?
— Ні. Колись це неминуче треба було робити. З великого футбола, мабуть, я пішов вчасно.
— Вас називають автором «сухого листа». Хто, на вашу думку, найкраще засвоїв вміння забивати голи з кутового?
— Таких футболістів тепер багато. Є вони і у вашій полтавській команді.
— Ваша любима команда?
— Київське «Динамо». Зараз немає команди, рівної їй. Не сумніваюся, що і в нинішньому сезоні кияни стануть чемпіонами.
Прощаючись з В. Лобановським, дякуємо йому за інтерв’ю. Валерій Васильович в свою чергу просить передати через газету «Комсомолець Полтавщини» вітання всім любителям футбола. Що ми й робимо з приємністю.
І. КУЛИК.



На знімках: вгорі — В.В. Лобановський; внизу — момент гри команд «Будівельник» — «Дніпро» (с мячом — полтавчанин Михаил Даниляк, в белых футболках  на переднем плане Борис Дановский, за ним  Анатолий Грибенник, в глубине кадра  Владимир Сергеев  Р.Л.).  Фото В. Черкаса.


1100 КИЛОМЕТРОВ И 90 МИНУТ

«Комсомольское знамя» (Киев, 02.08.1969)

25-й тур комментирует старший тренер команды СКА (Львов), мастер спорта И. Беца.

Видимо, со мной могут и не согласиться, но мне кажется, что большинство команд в нашей подгруппе в последних играх выглядят как-то уставшими. Несколько спал накал борьбы, пропала острота. Вероятно, некоторые коллективы, отставшие от лидирующей группы на 6-8 очков, потеряли вкус к борьбе. Такие команды выходят на поединки не собранными, с прохладцей.

Этим, видимо, можно объяснить, что в минувшем туре много матчей закончились вничью с весьма невыразительным счётом — 1:1. Такой результат зафиксирован во встрече нашей команды с киевскими одноклубниками, так сыграли «Кривбасс» (Кривой Рог) — «Химик» (Северодонецк), «Локомотив» (Винница) — «Судостроитель» (Николаев), «Строитель» (Полтава) — «Днепр» (Днепропетровск).

Впрочем, этот спад в игре может быть оправдан несколькими причинами, на мой взгляд, весьма существенными. У команд второй группы довольно жёсткий календарь (о нём, к слову, мои коллеги уже говорили на страницах «Комсомольского знамени»). Если учесть, что большинство игроков во второй группе — молодёжь, которой ещё трудно справляться с большими нагрузками, то нетрудно понять, что таким командам при плотном календаре легче «сорвать голос». А на восстановление его идёт довольно много времени.

Сейчас практически нам некогда учить ребят играть в футбол, овладевать техникой, совершенствовать тактическое мышление игроков. Для этого просто нет свободных дней. Календарь, в котором игры проходят через три дня на четвёртый, — беда общая. В этом убедились многие специалисты, и к их голосу следует Федерации футбола страны прислушаться.

Во-вторых. Известно, что команды нашей группы на матчи из города в город переезжают на своих автобусах (хорошо, если они мягкие). Одна из наших поездок, например, тянулась по 1.100-километровому маршруту. После такого переезда футболистам порой приходится огромными волевыми усилиями заставлять себя работать на поле с полной отдачей сил. Но это трудно. Теряется скорость, у ребят пропадают игровые качества. Надо и над этим задуматься. Ведь не очками же едиными жить нашему футболу.

Результаты остальных встреч тура: «Таврия» (Симферополь) — «Металлист» (Харьков) — 2:0, «Звезда» (Кировоград) — «Шахтёр» (Кадиевка) — 4:0, «Карпаты» (Львов) — СКА (Одесса) — 6:1, «Буковина» (Черновцы) — «Локомотив» (Херсон) — 0:1, «Десна» (Чернигов) — «Авангард» (Тернополь) — 1:0, «Автомобилист» (Житомир) — «Динамо» (Хмельницкий) — 2:1, «Металлург» (Запорожье) — «Азовец» (Жданов)  1:0.




Таблица после 25-го тура


Комментариев нет:

Отправить комментарий