«Днепр» (Кременчуг) — «Днепр»
(Днепропетровск) — 0:0.
30 сентября 1968 (понедельник). Кременчуг. Стадион «Днепр». 3000 зрителей.
Судьи:
«Днепр» Кр (футболки белые, трусы светлые, гетры тёмные с белой полосой): Лиференко, В. Берест, Н. Савенков, Б. Манько, А. Максименко, М. Ерогов, В. Бугаевский, Евг. Сарычев (В. Васильев, 80), А. Беляев, А. Тагидин, Б. Рябков.
Старший тренер – Б. Усенко.
«Днепр» Дн (футболки бело-синие продольно-полосатые, трусы и гетры белые): 1 Пильгуй – 3 Дановский (к) – 2 Сергеев, 4 Ген. Сарычев, 5 Гребенник – 6 Сизов (Литовченко), 7 Шнейдерман, 10 Гринько – 8 Романюк, 9 Кржечевский, 11 Снитько.
Старший тренер – Л. Родос. – составы предоставлены Владимиром Хорошиловым.
Удалён Романюк (75-я минута, за удар соперника).
Дублёры – 0:0.
Днепропетровский «Днепр» обороняется. Слева направо
в полосатых футболках: Анатолий Грибенник, Геннадий
Сарычев,
Александр Снитько (№ 11). В воротах Владимир Пильгуй
Фото из архива Геннадия Сарычева
З ТРАДИЦІЙНИМ РЕЗУЛЬТАТОМ
«Зоря» (02.10.1968)
Першими відкрили минулий тур в другій підгрупі
футболісти кіровоградської «Зірки». Вони вдома приймали саратовський «Сокіл».
Кіровоградці перемогли з рахунком 3:1, подавши неоціненну допомогу нашому
«Дніпру», бо на якийсь час зупинили «Сокіл», що наполегливо переслідує
дніпропетровців.
Але футболісти «Дніпра» не змогли як слід
скористатися з цієї ситуації. Вони у Кременчуку знову втратили очко в матчі з
місцевим «Дніпром». Тут рахунку не було відкрито — 0:0. Результат, який стає
для наших земляків традиційним.
У семи останніх турах «Дніпро» не пропустив жодного
м’яча. Це можна лише вітати. Але бездоганна гра захисних ліній і воротаря
виявилась для колективу не досить ефективною, бо нападники спромоглися в цих
семи матчах забити лише два м’ячі.
Наводимо інші результати позавчорашнього туру.
«Суднобудівник» — «Металург» (К) — 1:0, «Локомотив»
— «Труд» — 2:0, «Таврія» — «Кубань» — 1:1, СКЧФ — «Спартак» — 0:1, «Металург»
(З) — «Динамо» — 2:0, «Металіст» — «Шинник» — 0:0, «Металург» (Л) —
«Текстильник» — 0:0.
Тепер у
«Суднобудівника» 47 очок, у «Металіста» — 46, «Дніпра» — 43, «Труда» — 42,
«Сокола» — 41 і у «Кубані» — 40 очок.
И СНОВА НИЧЬЯ
«Днепровская правда» (02.10.1968)
В очередном туре наши футболисты выступали на кременчугском
стадионе, играя с местной командой «Днепр». Игра проходила вяло, неинтересно.
Отдать предпочтение в игровом преимуществе нельзя было ни одной из сторон.
Правда, А. Снитько имел возможность принести для команды два победных очка, но
удар пришёлся в верхнюю планку ворот. Игра закончилась безрезультатно — 0:0.
Приводим некоторые результаты встреч других команд
второй подгруппы: «Судостроитель» (Николаев) — «Металлург» (Куйбышев) — 1:0,
«Локомотив» (Херсон) — «Труд» (Воронеж) — 2:0, «Звезда» (Кировоград) — «Сокол»
(Саратов) — 3:1, «Таврия» (Симферополь) — «Кубань» (Краснодар) — 1:1,
«Металлист» (Харьков) — «Шинник» (Ярославль) — 0:0.
ФУТБОЛ
«Автобудівник» (Кременчуг, 02.10.1968)
30 вересня на заводському стадіоні відбулась чергова календарна гра на першість СРСР з футбола серед майстрів класу «А».
90 хвилин гри наших футболістів з одноклубниками Дніпропетровська не принесли перемоги жодній команді. Матч закінчився з рахунком 0:0.
В. УРІН.
ТУР ТРИДЦЯТЬ ТРЕТІЙ
«Прапор юності» (03.10.1968)
Головною подією цього туру в першості СРСР з футбола серед команд другої групи класу «А» була зустріч на Центральному стадіоні Києва фаворитів першої підгрупи львівських «Карпат» і армійців столиці України.
Кияни протягом усього матчу зберігали територіальну перевагу, але «Карпати» стояли міцно. Вони могли дозволити собі захищатись мало не всією командою, бо нічия залишала за ними верхній рядок турнірної таблиці цього виключно важливого матчу. Армійцям не вистачило пороху зламати оборонні порядки львів’ян. В результаті — нульова нічия. Суперники зберегли свої позиції.
Не змінився і склад першої п’ятірки. До неї, як і раніше, входять українські колективи. Два з них в цьому турі вимушені були задовольнитись нульовими нічиїми в матчах з аутсайдерами. «Автомобіліст» не зміг переграти спартаківців у Гомелі, а армійці Одеси на своєму полі — калінінградську «Балтику». Зате «Сільбуд» виграв у значно сильнішого суперника — вінницьких залізничників — з рахунком 2:0.
Успіх сприяв і нашим криворізьким футболістам. В Сєвєродонецьку вони перемогли «Хімік» — 3:1. 4 жовтня вони вільні від гри, а 8 приймають ждановський «Азовець».
Армійці Львова взяли 2 очка в матчі з «Німаном» — 3:0. З однаковим рахунком — 2:0 — «Молдова» завдала поразки «Жальгірісу», а «Даугава» — калузькому «Локомотиву». Динамівці Талліна виграли у тульського «Металурга» — 1:0.
В другій підгрупі «Суднобудівник», здобувши перемогу над куйбишевським «Металургом» — 1:0, повернув собі майку лідера. «Металіст» втратив очко, виступаючи вдома проти «Шинника» — 0:0. Не було відкрито рахунку і в зустрічах липецького «Металурга» з івановським «Текстильником» та кременчуцького і дніпропетровського «Дніпра».
Це був чи не найгіршій матч наших футболістів. За всю гру вони лише двічі реально загрожували воротам суперників. На початку другого тайму Кржечевський влучив у штангу, а на 83-ій хвилині Снітько, обігравши двох захисників, залишився сам-на-сам з воротарем, але послав м’яч в перекладину.
В середині другого тайму Шнейдерман вибив м’яч з пустих воріт після того, як були обіграні Грибеннік і Пільгуй.
За 15 хвилин до кінця зустрічі за удар суперника по ногах Романюка було вигнано з поля.
На щастя «Дніпра», навіть це безбарвне очко підняло його на 3 місце, бо «Труд» програв в Херсоні «Локомотиву» — 0:2, а «Сокіл» в Кіровограді — 1:3.
Внічию — 1:1 — зіграли в Сімферополі «Таврія» і «Кубань». Запорізький «Металург» виграв у ставропольського «Динамо» — 2:0, «Ростсільмаш» у рязанської «Зірки» — 1:0, нальчикський «Спартак» — у СКЧФ — 1:0.
ФУТБОЛ
«Комсомолець Полтавщини» (Полтава, 03.10.1968)
В Кременчуці місцевий «Дніпро» зустрічався з одноклубниками з Дніпропетровська. Гра пройшла з перевагою кременчужан, але рахунок так і не був відкритий.
В. СЛЮСАР.
НІЧИЯ
«Перемога» (Кременчуг, 03.10.1968)
Команда «Дніпро» з міста Дніпропетровська — грізний
суперник кременчужан. Вона має певний досвід гри. У таких футболістів важко
виграти.
Досить нагадати, що в першому колі, коли
дніпропетровці приймали в себе на полі кременчуцьку команду, гості потерпіли
прикру поразку — в їхні ворота було забито три м’ячі.
Тому-то в другому колі наші футболісти прагнули одного — взяти реванш на своєму
полі.
30 вересня на стадіоні автозаводу відбулась друга
зустріч цих команд. Суперники почали гру обережно. З перших хвилин гості почали
атакувати ворота господарів поля. На 31 хвилині м’яч ледве не побував у сітці
кременчужан після удару півзахисника дніпропетровців, але виручила штанга.
В другому таймі ініціативою заволоділи наші гравці.
Але і гості заграли енергійніше. Одна з їх контратак трохи не закінчилась голом
— м’яч попав у перекладину.
90 хвилин гри не принесли успіху ні гостям, ні
господарям поля. Отже — нічия.
У трьох останніх зустрічах з сильними суперниками
«Зоря» (м. Кіровоград), «Суднобудівник» (м. Миколаїв), «Дніпро» (м.
Дніпропетровськ) наша команда здобула троє важливих для неї очок.
М. БАЙБОРОДІН.
ЩЕ ОДНО ОЧКО
«Кременчуцька зоря» (Кременчуг,
10.10.1968)
На зустрічі першості з футбола між командами
господарів поля та дніпропетровським «Дніпром» стадіон автозаводів
зібрав чимало болільників. Дві попередні гри — з кіровоградською «Зіркою» та
миколаївським «Суднобудівником» було зведено внічию. Тому кременчужани з самого
початку гри були настроєні лише на перемогу. Основне завдання дніпровців —
вийти з числа трьох гірших українських команд в підгрупі і втриматися в класі
«А».
Гості нав’язали досить швидкий темп, хоч в цілому
гра пройшла майже на рівних. Відверто кажучи, господарі були інколи у цій
зустрічі навіть кращими за гостей, але відсутність досвіду, наполегливості, а
іноді і сміливості не дали їм можливості «заробити» два очка.
Та вже і ця нічия почесна. І, мабуть, вірною була
настанова тренерів — бити по воротах суперників з будь-якої дистанції та
положення, бо вже десь на 10 хвилині Берест метрів з 30 сильно і досить точно
пробив у напрямі нижнього кута воріт гостей, але ніхто з наших гравців не
змінив напрямку польоту м’яча, і він став здобиччю воротаря.
Небезпечні атаки гостей фланговими проходами, по
центру принесли немало турбот нашим захисникам та воротареві. Але штрафні і
кутові удари на ворота дніпровців обійшлися щасливо.
До кінця першого тайму точилася взаємна гостра
боротьба: для господарів — майже в межах їх штрафного майданчика, для гостей —
на підступах до нього.
Другий тайм почався навальними, але планомірними
атаками гостей. І треба віддати належне господарям: цей навал, цю «психічну
атаку» вони зуміли відбити.
Більше того, вже на 55 хвилині Тагідін зумів,
відібравши м’яч у гостей, створити гостру ситуацію біля їх воріт.
Гості грають сміливіше, енергійніше, ніж наші
футболісти, інколи порушуючи дозволене правилами, що й призвело до видалення з
поля їх нападаючого Романюка.
За 10 хвилин до кінця зустрічі у нашій команді
заміна: замість Саричева, проти якого досить жорстко грали гості, на поле
вийшов Васильєв.
І хоч гості залишились у меншості — вони гостро
контратакують, особливо по лівому краю, бо в одній із контратак м’яч ледве не
побував у сітці воріт господарів, але після сильного удару з близької відстані
він потрапив у перекладину.
Цей гострий,
цікавий поєдинок закінчився внічию і показав, що наші футболісти можуть вийти з
числа аутсайдерів.
Прикро лише, що заміна начальника команди Лівшиця
відбулася досить таки пізно, її треба було зробити хоча б перед початком
другого кола. (имеется в виду тренер
«Днепра» в 1965-66 гг. Иосиф Лифшиц – Р.Л.)
Але і нічиї останніх матчів дають якийсь шанс і
надію, що все буде добре: «Дніпро» залишиться в класі «А». Все залежить від
футболістів і нового наставника команди Б. Усенка.
Ю. БАРЖИЦЬКИЙ,
заступник завідуючого позаштатним
спортивним відділом редакції.
Таблица
после 33-го тура
Комментариев нет:
Отправить комментарий