«Днепр» (Днепропетровск) – «Авангард» (Тернополь) – 1:0 (0:0).
6 июня 1969
(пятница). 19:00. Днепропетровск. Стадион «Метеор». 20000 зрителей.
Судьи: Г. Алексеев, С. Неверкевич, В.
Дзюба (все – Харьков).
«Днепр» (футболки
красные, трусы и гетры белые): 1 Пильгуй – 3 Дановский (к) – 2 Сергеев, 4 Шпаков, 5 Грибенник – 6 Гринько, 7 Шнейдерман, 8 Пинчук, 10 Мирошин – 9 Лябик, 11 Романюк
(Кржечевский, 46).
Запасные: Семёнов, Сарычев,
Рыкун, Литовченко.
Старший
тренер – В. Лобановский.
«Авангард» (футболки
и трусы белые, гетры тёмные): В.
Собковский, Л. Устинов, Г. Молев (к), Г. Колцун, В. Сапельников, Б. Мищихин, Н.
Коновалов, В. Прошкин, М. Шевчук, В. Науменко, Т. Пфайфер (А. Козлов, 70? 75?).
Запасные: А. Евстафьев, В. Луценко, В. Секеч, Г. Сирионов.
Старший тренер – В. Онисько. – составы из протокола матча.
Гол: 1:0 Гринько (65, гп Кржечевский).
ФУТБОЛ
«Зоря» (07.06.1969)
Учора в Дніпропетровську футболісти «Дніпра» приймали на своєму полі тернопільський «Авангард». Зустріч закінчилася з рахунком 1:0 на користь «Дніпра».
НАПАДАЮЩИЕ ЗАЩИТНИКИ
«Днепровская правда» (08.06.1969)
«Авангард» (Тернополь) — В. Собковский, Г. Молев, Г. Колцун, В. Сапельников, Л. Устинов, Н. Коновалов, В. Науменко, В. Прошкин, Б. Мещихин, М. Шевчук, Т. Пфайфер (А. Козлов, 70).
«Днепр» — В. Пильгуй, В. Сергеев, Б. Дановский, А. Шпаков, А. Гребенник, А. Гринько, Р. Шнейдерман, Н. Пинчук, В. Лябик, В. Мирошин, В. Романюк (Г. Кржечевский, 46).
С первых же минут нашим гостям пришлось оттянуться ближе к линии своей штрафной площадки. Не опасаясь контрдействий дебютантов второй группы класса «А», почти все игроки «Днепра» предприняли затяжную «разведку боем». Не успеют авангардовцы отбить атаку хозяев поля, как наступательная волна накатывалась с ещё большей силой. Защитники Сергеев и Гребенник все время находятся на острие атак. Словно забыв о своём основном амплуа, они до того часто тревожат вратаря Собковского, что авангардовцам приходится вчетвером сдерживать опасных «агрессоров». Казалось, вот-вот капризный мяч влетит в сетку ворот, но в самое последнее мгновение он или срезается с ноги нападающих защитников, или со свистом пролетает выше перекладины. Стопроцентную возможность открыть счёт имели неоднократно Гребенник и Романюк.
Преимущество футболистов «Днепра» было очевидным. Уверовав в своё превосходство над авангардовцами, они и не тревожились о защитных линиях. Действительно, причин для беспокойства не было, так как только дважды в первом тайме мяч побывал в непосредственной близости от Пильгуя. Но в какой опасной близости!
На 23-й минуте полузащитник гостей Науменко заставил поволноваться Пильгуя, а за пять минут до конца тайма неожиданный удар Н. Коновалова с дальней дистанции едва не завершился голом. К счастью мяч пролетел немного выше неприкрытого голкипером угла.
Заменивший во втором тайме Романюка Кржечевский значительно оживил линию нападения «Днепра». Даже заметно уставший Лябик почувствовал вкус к игре. Остро комбинирует и Пинчук, но явные передержки мяча не дают возможности развить им же задуманную головоломку. Гол был забит тогда, когда его никто не ожидал. Отбитый Сергеевым мяч подхватил в центре поля Кржечевский. На большой скорости он пробивается к угловой отметке на правом фланге, тут же точно бьет по диагонали Лябику. Но форварду неудобно бить по воротам. Лябик заметил набегающего Гринько и мягко отпасовывает мяч полузащитнику. Тот без промаха бьёт в нижний угол, приведя игру к закономерному исходу. Гол, забитый на 65-й минуте, оказался победным для наших земляков.
После игры я обратился к В. Лобановскому с единственным вопросом: как он оценивает игру?
В. Лобановский: — Удовлетворительно. Хорошо, что было много острых моментов у ворот соперника, но атаки проходили однообразно. Мало передвигались, маневрировали нападающие «Днепра». Не доволен защитными линиями. Небрежность стопперов, какую они проявили на последних минутах, едва не привела к плачевному результату. Кржечевский в этом матче был на высоте.
В. АСАЕВ.
«ДНІПРО» —
«АВАНГАРД» – 1:0
«Прапор юності» (10.06.1969)
Спостерігаючи
зустріч «Дніпра» і «Авангарда» на дніпропетровському стадіоні «Метеор», дивно
було усвідомлювати, що команди ці стоять поруч у турнірній таблиці, що по 12
турах їх розділяє лише очко: таким різним видався нам клас їхньої підготовки.
Єдине, в чому тернопільчани не поступились господарям — фізична підготовка.
Саме це дозволило гостям вистояти в перші тридцять хвилин поєдинку, коли
дніпропетровці були повні сил і міцно затисли їх у штрафному майданчику, саме
фізична витривалість врешті-решт дала їм змогу вирівняти гру і уникнути більш
відчутної поразки.
Нашим не вдалось налагодити комбінаційної гри, але
на початку матчу кожний прохід дніпропетровців викликав замішання в лавах
суперника, і арбітр матчу, суддя всесоюзної категорії Г. Алексєєв, часто
змушений зупиняти зустріч, відчитувати тернопільчан, призначати штрафні удари
за грубість, неспортивну поведінку. І все ж м’яч не йде у ворота. Дуже багато
футболістів скупчується на штрафному майданчику, кожен метр його контролюється,
навіть при бажанні неможливо розіграти якусь пристойну комбінацію. Слід було
витягти суперника у відкрите поле, розтягнути його захист, бити по воротах з-за
штрафного. Але, захоплені атакою, наші не зуміли позбутись прямолінійної
тактики, даремно витрачаючи сили. Найнебезпечнішими у ці хвилини були кутові,
що їх з лівого флангу подавав Пінчук. Вони були виконані майстерно, чого не
скажеш про саму гру цього технічного, але занадто повільного в просуванні до
воріт форварда. Воротар Собковський ні разу не зумів перехопити м’ячі, подані
Пінчуком з кутового, і вони потрапляли до ніг наших футболістів. Вже на 5-й
хвилині рахунок міг бути відкритий. Дановський сильно низом послав м’яч у
ворота, але на лінії їх стояв Романюк, який зіграв як захисник. Згодом таку ж
чудову нагоду мав Гребеннік. Він послав м’яча вище воріт.
На 17-ій хвилині чудовим фінтом біля бокової лінії
Мірошин обіграв двох захисників, вийшов на ударну позицію і небезпечно навісив
м’яч на ворота. З-під самісінької перекладини Собковський в останню
мить зумів відбити м’яча на кутовий. Знову злегка закручена подача Пінчука,
помилка захисників, ворота в кількох кроках — і Лябік не встигає завдати
результативного удару.
Табло показувало 22 хвилини 30 секунд, коли
тернопільчани зуміли провести першу контратаку і завершити її небезпечним
ударом. М’яч, за яким кинувся Пільгуй, пройшов поруч з «дев’яткою». Більше йому
до кінця тайму майже не доводилось демонструвати свою майстерність, хоч гості
після 30-ої хвилини перехопили ініціативу. М’яч вони контролювали, але до
рішучих дій не вдавались.
Після відпочинку «Дніпро» намагається диктувати
подальший хід поєдинку, та все частіше до м’яча не встигає Пінчук, важко
пересувається полем Мірошин, остаточно «скисає» Лябік. Атакуючий дух команди
підтримують Дановський, Гринько, Сергєєв, попереду з одного фланга на інший
кидається Кржечевський, який замінив вкрай пасивного Романюка. Завдяки
активності цих спортсменів, які зуміли вірно розподілити свої сили, і було
забито гол на 65-ій хвилині. Кржечевський зумів прорватись на правому фланзі,
переадресувати м’яча Гриньку і той, нарешті, послав його у ворота.
Більшого жодна з команд добитись не змогла. З
рахунком 1:0 «Дніпро» переміг. Наші виступали в цьому матчі в такому складі:
Пільгуй, Сергєєв, Дановський, Шпаков, Гребеннік, Гринько, Шнейдерман, Пінчук, Лябік,
Мірошин, Романюк (Кржечевський, 46).
А. БОРИСЕНКО.
«Зоря» (10.06.1969)
Остання зустріч з тернопільським «Авангардом»
дозволила «Дніпру» перейти з восьмого місця на п’яте.
На знімку: момент
гри. М’яч у захисника «Дніпра» Шпакова.
Фото М. Дмитрієва.
ТІСНО ЛІДЕРАМ
ДРУГОГО «А»
Футбольний огляд
«Робітнича
газета» (Киев, 11.06.1969)
Два місяці тому перед стартом футбольного чемпіонату СРСР мені довелося брати інтерв’ю у головного тренера
Федерації футбола України Антона Леонардовича Ідзковського. На запитання, чого він чекає від наступної
першості, заслужений майстер спорту відповів:
— Вперше за всю
історію другої групи класу «А» всі українські команди зібрані в одну зону. Не
сумніваюсь, що боротьба буде гострою і в той же час цікавою. На перші ролі
можуть претендувати принаймні 7—8 команд...
Як бачимо,
досвідчений спеціаліст не помилився. Зіграно 13 турів, а сьогодні, мабуть, ніхто
не рискне взяти на себе сміливість передбачити можливого переможця. Тісно в
групі лідерів, тісно і на середніх сходинках турнірної таблиці. А втім, і
явного аутсайдера сьогодні теж назвати не можна. Формально, правда, він є —
львівські армійці замикають турнірну таблицю. Але ж у недавньому минулому ця
команда радувала серця болільників не тільки перемогами, а, що, мабуть, головне
— відмінним футболом. Вважаємо, що невдачі львівського СКА йдуть від чисто
психологічних та організаційних неполадок, а не від футбольної неграмотності. І
справи армійців можуть повернути на краще.
Але ми відійшли від
теми. Давайте звернемося до стану справ у верхній частині турнірної таблиці.
Тут, як багато років тому, суперечку на вищому рівні ведуть міста, які мають
славні традиції. Точиться одноборство футбольних клубів Одеси і Харкова, Львова
і Дніпропетровська, Донецька і Миколаєва...
Після 13-го туру одноособовим лідером став харківський
«Металіст». Наставник харків’ян, майстер спорту В. Каневський постарався зробити все для того, щоб у цьому
сезоні зберегти торішній склад команди, яка завоювала минулого року друге місце
у підгрупі. Особливо надійна тут лінія оборони, грає команда у сучасному ключі.
Такі захисники, як Гунько, Арістов, Малявкін досить мобільні. Вони надійно
перекривають підступи до своїх воріт і досить активно підключаються до атак. А
от форварди лишають бажати кращого, їм явно бракує індивідуальної майстерності,
без якої важко сподіватись на чітке завершення атак. Невипадково в останньому
матчі «Металіста», який він проводив на полі київського стадіону КВО з
місцевими армійцями, Віктор Каневський оцінив дії двох своїх підопічних — форвардів Корольова та Борисенка — на двійку.
Але нині молодого
тренера харківського «Металіста» турбує не стільки, так би мовити, технічна
сторона, скільки умови, в яких доводиться працювати команді. А вони, м’яко
кажучи, лишають бажати багато кращого. Любителі футбола, які прочитали статтю «Тренер пише заяву...»,
опубліковану недавно у щотижневику «Футбол-хокей», знають вже, що Віктор Каневський
написав заяву про те, що збирається піти з команди. Шкода, коли буде так. Адже
за три роки в минулому капітану і центральному нападаючому київського «Динамо»,
а нині молодому спеціалісту Каневському, вдалося створити непоганий колектив.
Очевидно, керівництву заводу імені Малишева і зацікавленим міським та обласним
харківським організаціям сьогодні слід серйозно подумати про те, щоб зберегти вже
створений боєздатний колектив класу «А» (до того ж єдиний в місті). Адже дійшло
до того, що команду «Металіст» не пускають тренуватися на полі... свого
стадіону клубу «Металіст»!?
Львівські «Карпати»
ще до початку чемпіонату багато спеціалістів пророкували в лідери. Команда
сьогодні справляє досить приємне враження. Наставник «Карпат», заслужений тренер
УРСР К. Міклош належить до числа тих, хто вміє надихнути своїх підопічних на
бойовий поєдинок, примусити їх шукати перемогу у воротах суперників. Особливо
виразна гра середньої лінії «Карпат». Дії хавбеків, серед яких виділяються
Броварський, Кульчицький, Лихачов, досить ефективні.
Однак сенсаційні дві поразки «Карпат»: у восьмому турі
— на своєму полі від дебютанта класу «А» — кадіївського «Шахтаря» (1:2), а в
одинадцятому — великий програш у Миколаєві місцевому «Суднобудівнику» — 1:4.
Але може і сталося, це через те, що львів’яни ведуть поєдинок відкрито, в
атакуючому ключі, без оглядки на тили? Подібна тактика приховує в собі всілякі
сюрпризи.
Коли
дніпропетровський «Дніпро» вийшов у фінал розиграшу призу газети «Советский
спорт» і в рівній боротьбі поступився «Проліском» більш іменитим динамівцям
Тбілісі (0:1), багато хто вважав цей успіх випадковим зльотом команди (чого не
буває у кубкових коротких турнірах?). Та ось уже в 13 турах команда, очолювана
молодим тренером, майстром спорту Валерієм Лобановським, твердо тримається в
групі лідерів. Новий наставник зумів прищепити своїм підопічним смак до атаки.
Не випадково «Дніпро» разом з «Карпатами» лідирує по забитих м’ячах — по 21.
Вважаємо, що до
групи лідерів рано чи пізно повинне підключитися і одеське СКА. В колективі
недавно змінилося керівництво. Старшим тренером команди став майстер спорту Валентин
Бліндер (не так давно він сам виступав в одеському СКА і любителі футбола добре
пам’ятають цього розумного та енергійного лівого крайнього нападаючого). В
останніх іграх одесити зуміли показати непоганий футбол. Граючи на своєму полі
пропущений матч з «Карпатами», футболісти СКА перемогли гостей з рахунком 2:0,
а в минулому турі армійці виступили в ролі «агресивних гостей» і випередили у
Сімферополі місцеву «Таврію» — 3:0!
Досить швидко
пройшла «акліматизація» у вищому класі дебютантів другого «А» — футболістів
тернопільського «Авангарду». Найбільш надійна ланка тернопільчан — лінія
оборони, в якій виступають такі досвідчені футболісти, як Щегольков і Першин.
Адже не випадково у 13 матчах у ворота «Авангарду» було забито лише 9 м’ячів.
Для «повного щастя» новачкам класу «А» треба було б посилити лінію атаки. Але
якщо футболісти Тернополя зможуть утримати завойовані позиції, то і це,
безперечно, треба буде вважати успіхом команди.
Отож, чемпіонат в
дорозі. Він пройшов чверть своєї, як то кажуть, футбольної марафонської
дистанції і поки що рано лічити очки. Адже кожний тур може «перелицювати»
турнірну таблицю, може піднести сюрпризи. Що ж, тим цікавіший чемпіонат у
другому «А» класі.
Б. ЗАРИЦЬКИЙ.
УМЕТЬ ЧУВСТВОВАТЬ...
«Футбол-Хоккей» № 14 (Москва, 05.04.1970)
…Есть и ещё одна любопытная тактическая возможность, которой мы пользуемся почему-то от случая к случаю. Это то, о чём писал в прошлом году на страницах еженедельника «Футбол—Хоккей» А. Вит в статье «Тайна скобок». Я знаю тренеров, которые не любят менять игроков в ходе игры из опасения «сломать» игру. Не спорю, хорошую игру ломать и жаль, и ни к чему, но плохую ведь не грех поломать. В прошлом году мы «спасли» несколько игр благодаря таким тактическим заменам. Очень трудно складывалась первая половина игры с тернопольским «Авангардом» — после перерыва на поле вышел Кржечевский и обострил игру, а с его отличной передачи был забит важный гол.
ВАЛЕРИЙ ЛОБАНОВСКИЙ,
мастер спорта.
Таблица после 13-го тура
Комментариев нет:
Отправить комментарий