8 октября 36 тур "Днепр" (Днепропетровск) – "Динамо" (Ленинград) – 1:0


36 тур
«Днепр» (Днепропетровск) — «Динамо» (Ленинград) — 1:0 (0:0).
8 октября 1970 (четверг). 18:30. Днепропетровск. Стадион «Метеор». 20000 зрителей. Пасмурно. 14 градусов.
Судьи: В. Зуев, М. Рафалов, В. Левитин (все — Москва).
«Днепр» (футболки красные, трусы белые, гетры красные): 1 Колтун – 3 Найда – 2 Сергеев, 4 Богданов, 5 Федоренко – 6 Гринько (к), 7 Шнейдерман, 9 Назаров (Христян, 46), 10 Мирошин – 8 Снитько, 11 Романюк. Запасные: Семёнов, Цунин, Пинчук, Торопов. Старший тренер – В. Лобановский.
«Динамо» (футболки белые, трусы и гетры синие): В. Решетников, Ю. Белов, А. Блинков, В. Рудь, В. Копин, В. Баскаков, В. Дудко, А. Егоров, В. Кондрашов, В. Яблоков (В. Притулин, 46), Ю. Соловьёв (к). Запасные: А. Ракитский, Ю. Прудников, Ю. Харитонов, Б. Говорунов. Старший тренер – Г. Бондаренко. – составы из протокола матча.
Гол: 1:0 Романюк (51, с пенальти за снос Снитько).


ПЕРЕМОГА НА ЧЕСТЬ ЮВІЛЯРА
«Прапор юності» (10.10.1970)

Перший удар по м’ячу в матчі «Дніпра» з ленінградським «Динамо» зробив Петро Гаврилович Лайко.
З його ім’ям пов’язані кращі сторінки довоєнного футбола в Дніпропетровську і на Україні. Спортивна громадськість країни широко відзначає шістдесятиліття уславленого футболіста, скромної і працелюбної людини. 8 жовтня на стадіоні «Метеор» ювіляра вітали представники громадських і спортивних організацій міста і республіки, товариші Петра Гавриловича, юні футболісти, більш як двадцять тисяч болільників.
Прийміть, Петре Гавриловичу, і щирі вітання 70000 читачів «Прапора юності».
Зараз естафету дніпропетровського «Динамо», команди, в якій одержав визнання П.Г. Лайко, підхопили футболісти «Дніпра». Вони повернули футбольну славу нашому місту і реально претендують на вихід до вищої ліги.
Зустріч з ленінградцями принесла «Дніпру» двадцяту перемогу в нинішньому сезоні і за 6 турів до фінішу він відстає від лідера на два очка.
Після розгромної поразки у Львові, динамівці прагнули реабілітувати себе. Вони розпочали гру активно і в дебюті більше контролювали м’яч. Пробитись на ударну позицію їм, однак, не вдалось і, зрештою, ініціатива перейшла до господарів.
Перший небезпечний удар по воротах Решетнікова зробив на 12-ій хвилині Романюк. А вже на 15-ій кращий бомбардир «Дніпра» міг збільшити свій особистий рахунок.
Тиск на ворота гостей наростав з кожною хвилиною. Особливо багато небезпечних моментів створили Снітько і Романюк, коли команда почала рух по фронту атаки. Та скористатись з них не вдавалось. Ніяк не міг включитись у гру Назаров, удар якого приніс «Дніпру» перемогу в попередній зустрічі з «Уралмашем», не вистачало рішучості півзахисникам в найвідповідальніші моменти. Кращий футболіст першого кола Гринько втратив бойову форму і нині не часто радує прицільними ударами.
Після відпочинку в центрі нападу з’явився Христян. Він був рухливішим за Назарова, як і вся команда до середини другого тайму. На 50-ій хвилині гості були тяжко покарані за брудну гру, якою вони зловживали і в першій половині зустрічі. Цього разу Снітька збили з ніг майже в центрі штрафного майданчика, коли він вже встиг обіграти трьох суперників, і арбітр В. Зуєв з Москви призначив одинадцятиметровий. Це був третій цього року одинадцятиметровий на користь «Дніпра», і перший, який вдалось реалізувати. Романюк послав м’яч в правий нижній кут воріт.
В середині другого тайму у гру довелось вступити і Колтуну. Динамівці провели кілька флангових атак, в яких відзначились Кондрашов і Соловйов. Їх вдалось відбити. Спроби ленінградців відігратись в кінці зустрічі теж закінчились невдачею.
А. БОРИСЕНКО.


ЧУДА НЕ СТАЛОСЯ
«Зоря» (09.10.1970)
Минулої середи більшість команд першої групи провели свій черговий тур. Дніпропетровці, які ревно слідкують тепер за поведінкою «Кайрату», покладали багато надій на результат його зустрічі з незмінним аутсайдером — ашхабадським «Будівельником». Але чуда, як то кажуть, не сталося. Лідер, хоча й не досить переконливо, переміг з мінімальним рахунком 1:0. Тепер прихильникам «Дніпра» доводиться знову сподіватися, що хтось притримає «Кайрат».
За спиною «Дніпра» весь час відчувається подих «Металіста». Позавчора харків’яни провели матч у себе вдома з «Жальгірісом». Його результат — 2:1 на користь «Металіста».
В інших зустрічах були зафіксовані такі результати: «Памір» — СКА (Хб.) — 2:0, «Алга» — «Шахтар» — 1:1, «Молдова» — «Уралмаш» — 2:2, «Локомотив» (Тб.) — «Даугава» — 3:1, «Кубань» — СКА (Кв.) — 1:0, «Текстильник» — «Крила Рад» — 0:0, «Волгар» — «Локомотив» (М.) — 2:0.
Двоє з трьох основних претендентів на призові місця — «Карпати» і «Дніпро» — провели свої чергові зустрічі вчора увечері. «Карпати» приймали «Рубін», а «Дніпро» — ленінградських динамівців.
Перед початком матчу на дніпропетровському стадіоні «Метеор» відбулося урочисте вшанування з нагоди 60-річчя одного з найпопулярніших футболістів 30-х років, нашого земляка, майстра спорту Петра Гавриловича Лайка. Це ім’я добре відоме болільникам старшого покоління. Петро Лайко — вихованець дніпропетровської футбольної школи, грав за місцеве, а згодом за київське «Динамо», входив до збірної Радянського Союзу і України. Його майстерність, відточена техніка, точні удари неодноразово діставали високу оцінку і на зарубіжних стадіонах. Свій виступ на футбольних полях П. Лайко закінчив у повоєнні роки в складі дніпропетровської «Сталі». Потім він перейшов на тренерську роботу.
Ювілярові від спортивної громадськості було вручено вітальні адреси, подарунки. Надійшло багато поздоровчих телеграм з різних міст країни.
Коли арбітр у зустрічі «Дніпра» і «Динамо» москвич В. Зуєв викликав команди для гри, на поле разом з ними вийшов ювіляр. Йому було дано право першого удару.
Після тяжкої поразки у Львові минулої неділі динамівці провели вчора матч більш зібрано, намагаючись реабілітувати себе за невдачу. А господарі, в яких є реальна можливість стати призерами, зобов’язані були здобути лише перемогу. Рахунок матчу 1:0 на користь «Дніпра».


ЦЕНТРАЛЬНІ МАТЧІ
«Зоря» (10.10.1970)
Як ми вже повідомляли, у четвер пізно увечері відбулися два центральних матчі минулого туру. Наші читачі вже знають, що «Дніпро» переміг ленінградських динамівців.
Єдиний гол у цій зустрічі на 50 хвилині з 11-метрового штрафного удару забив В. Романюк.
Склад «Дніпра» у цьому матчі був таким: Колтун, Сергєєв, Найда, Богданов, Федоренко, Гринько, Шнейдерман, Снітько, Назаров (Христян, 46), Мірошин, Романюк.
Своєрідний рекорд було встановлено у Львові, де «Карпати» забили шість «сухих» м’ячів у ворота «Рубіна». Львівські футболісти наздогнали лідера по втрачених очках, і порівнялися також з ним по різниці забитих і пропущених голів.


«ВЫМУЧЕННЫЙ» ГОЛ
«Днепровская правда» (10.10.1970)
В том, что игра с ленинградским «Динамо» предстоит упорная, никто не сомневался. Два подряд проигрыша в Кишиневе и Львове вытесняли наших гостей из группы лидирующих команд.
Первый удар по мячу сделал известный в прошлом футболист П. Лайко, первый мастер спорта СССР по футболу на Днепропетровщине. А до этого спортивная общественность, болельщики, футболисты обеих команд тепло поздравили Петра Гавриловича с 60-летием. Думалось, что радостное волнение земляка, его неугасимая любовь к футболу передадутся и воспитанникам В. Лобановского. Однако поединок с динамовцами прошел блекло, без свойственного «Днепру» огонька. Правда, в первом тайме хозяева не позволили гостям произвести по воротам Колтуна ни одного удара, но и сами редко создавали опасные ситуации в штрафной площадке ленинградцев.
«Днепр» называют организованной командой, умеющей играть в коллективный футбол. На сей раз наши земляки старались показать свои индивидуальные качества. А они оказались не на высоте. Лишь одному Снитько удавалось разрушать защитные ряды гостей, остро атаковать на флангах, вовремя отдавать мяч кому-либо из открывшихся коллег. На этом острые комбинации и обрывались. Вместо того чтобы, не мешкая, производить удары, товарищи Снитько начинали «плести кружева».
В начале второго тайма диктор стадиона сообщил об успешной игре «Карпат» с «Рубином». Возможно, именно это заставило наших земляков заиграть с большей энергией. На 50-й минуте Снитько ворвался в штрафную площадку, да так стремительно, что ленинградцам «пришлось» останавливать опасного футболиста запрещенным приемом. Судья показал на 11-метровую отметку. Вот в этот-то момент и поволновались болельщики. Ведь в прошедших матчах и Мирошин, и Романюк не сумели реализовать пенальти. К счастью, на сей раз Романюк вышел победителем в дуэли с вратарем.
Может быть, «Днепр» не стремился расходовать силы из-за предстоящих матчей на выезде, но поединок с ленинградцами наши земляки провели слишком уж вяло и неинтересно.
В. АСАЕВ.


«ДВІЙКИ» ЗА ВИГРАШ
«Спортивна газета» (Киев, 10.10.1970)
Уже три матчі на своєму полі «Дніпро» виграє з мінімальним рахунком — 1:0, в умовах, коли він має значну перевагу. Річ у тім, що команді не вдається розумно розпорядитися тими позитивними якостями, які вигідно відрізняють її від суперників. Це особливо помітно було у звітному матчі.
Динамівці, яким, певно, вже нема за що боротися, поступалися господарям в активності. Вони всіма дозволеними й недозволеними засобами відверто зволікали час. «Дніпро» мав широкі можливості для наступу і вів його великими силами, але... до того моменту, поки атака вступала у завершальну стадію. Тут все губилося. М’яч подовгу затримувався у ногах наступаючих, які зловживали дрібними передачами, а пробити по воротах мало хто наважувався.
Отже й виходило, що перевага була, а перемогу ледве вирвали. На 50-й хвилині вихід Снітька на ударну позицію був перерваний грубим прийомом. Романюк чітко реалізував 11-метровий.
Дніпропетровці продовжували утримувати ініціативу до кінця матчу. Вже після забитого гола на ворота динамівців було подано підряд дев’ять кутових. Але взяти ворота гостей удруге господарям не вдалося. Тренери «Дніпра», поділяючи, очевидно, думку більшості глядачів, незважаючи на перемогу, залишилися не задоволені грою. Недарма ж у протоколі з’явилося кілька «двійок».
М. ВОЛЬНОВ.
Дніпропетровськ (телефоном).


«Спортивна газета» (Киев, 22.10.1970)

Дніпропетровець Віктор Романюк забиває з 11-метрового удару гол у ворота ленінградських динамівців.
Фото В. Жука (Дніпропетровськ).


ВСЕМ ПО «ТРОЙКЕ»
«Советский спорт» (Москва, 10.10.1970)
Перед игрой на стадионе чествовали бывшего игрока днепропетровского и киевского «Динамо», а также сборной Украины 30-х годов Петра Гавриловича Лайко. Ему исполнилось 60 лет. Отдавать в торжественной обстановке дань ветеранам футбола стало хорошей традицией в городе.
Игра началась довольно спокойно. Лишь на 12-й минуте мощный удар Романюка вызвал оживление на трибунах. Решетников, однако, был начеку. Следует отметить, что вратарь гостей провёл всю встречу уверенно, без ошибок. Он, пожалуй, был лучшим среди динамовцев.
В середине тайма инициатива полностью перешла к «Днепру». Ленинградцы уступали хозяевам прежде всего в активности. Они явно не успевали за соперниками и, пытаясь нейтрализовать нападающих «Днепра», выбирали не лучшие средства.
Команды ушли на отдых, так и не открыв счёт, хотя «Днепр» мог бы это сделать. Днепропетровцы упустили по меньшей мере полдесятка выгодных ситуаций для взятия ворот.
Второй тайм мало чем отличался от первого. Хозяева атаковали, гости в основном держали оборону. Но вот Снитько, выходившего на ударную позицию, останавливают недозволенным приемом. Романюк точно реализует 11-метровый.
После пропущенного гола динамовцы оживились. Но их энергии не хватило, чтобы обострить игру, уйти от поражения. Тренеры «Динамо» выставили в протоколе всем своим игрокам по «тройке».
Я. НОВАК.


СТРОГИЙ ТРЕНЕР У «ДНЕПРА»
«Комсомольское знамя» (Киев, 10.10.1970)
Болельщики, пришедшие на стадион «Метеор», были уверены, что игра «Днепра» с динамовцами Ленинграда будет трудной. Гости должны были реабилитировать себя за поражения в Кишиневе и Львове, а «Днепру» нужны только победы…
Однако двадцати тысячам зрителей матч не понравился. Футболисты обеих команд не сумели показать настоящее мастерство. Первый тайм, хотя и прошел с заметным территориальным преимуществом хозяев поля, результата не дал. Днепропетровцы стремились во что бы то ни стало «втащить» мяч в ворота, а не забить его. Лишь один Снитько умело маневрировал, хорошо распоряжался мячом, словом, пытался наладить командную игру. Но в современном футболе один в поле не воин. Динамовцы же вообще за весь тайм ни разу не ударили по воротам соперников.
Да, до перерыва игра была бледной. Но как только по стадиону объявили результат встречи во Львове, футболисты «Днепра» прибавили и в скорости, и в мастерстве. На 50-й минуте удачный проход того же Снитько создал исключительно острую ситуацию в штрафной площадке гостей. Защитникам «Динамо» не оставалось ничего другого, как остановить агрессивного хавбека недозволенным приемом. Пенальти четко реализовал Романюк.
В дальнейшем у «Днепра» было еще несколько возможностей для взятия ворот, но счет 1:0 не изменился.
После игры тренер хозяев поля В. Лобановский сказал, что его питомцы берегли силы перед трудным турне в Прибалтику. Но так или иначе, действиями своей команды он был недоволен. Более того, он выставил «двойки» Федоренко и Назарову и «тройки» – Гринько и Христяну. С такой строгостью к победителям, нам приходится сталкиваться нечасто.
В. АСАЕВ,
мастер спорта СССР.
г. Днепропетровск.
(По телефону).



Таблица после 36-го тура


Комментариев нет:

Отправить комментарий