«Днепр» (Днепропетровск) — «Уралмаш» (Свердловск) — 1:0 (0:0).
3 октября 1970 (суббота). 18:30.
Днепропетровск. Стадион «Метеор». 12000 зрителей. Ливень. 14 градусов.
Судьи: В. Ходин, В. Мацкевич, В. Новиков (все
— Минск).
«Днепр» (футболки красные, трусы белые, гетры
белые): 1 Колтун – 3 Найда – 2 Сергеев, 4 Богданов,
5 Федоренко – 6 Гринько (к), 7 Шнейдерман (Мирошин, 80),
9 Назаров – 8 Христян, 10 Снитько, 11 Романюк.
Запасные: Семёнов, Цунин,
Литовченко, Торопов.
Старший тренер – В. Лобановский.
«Уралмаш» (футболки и трусы белые, гетры тёмные):
В. Голубев,
В. Шапошник, В. Теркунов, Г. Санников (к), В. Ерохин, В. Перегонцев (В.
Вильдяев, 83), А. Жос, А. Новиков, В. Бородин, Е. Сесюнин, Н. Вишняков.
Запасные: В. Соболев, А. Шастин, Д. Хамадиев, М. Потапов.
Старший
тренер – А. Морозов.
– составы из протокола матча.
Гол: 1:0 Назаров (82, гп Снитько).
На 70-й минуте Романюк не реализовал пенальти
за снос Христяна (перекладина).
Предупреждён Сесюнин.
ГОСТІ З УРАЛУ
«Зоря» (04.10.1970)
Учора футболісти «Дніпра» на стадіоні «Метеор» приймали футболістів «Уралмашу». Як відомо, матч першого кола, що проходив у Свердловську, приніс перемогу нашим землякам з рахунком 2:0.
Зустріч давніх суперників у суботу проходила у Дніпропетровську в несприятливих погодних умовах, до яких більш звикли гості. Майже весь день моросив дощик, поле стадіону було важким для гри. Футболістам доводилося витрачати значно більше сил, щоб примусити м’яч підкорятися собі.
Арбітр матчу з Мінська, суддя всесоюзної категорії В. Ходін зафіксував рахунок 1:0 на користь «Дніпра».
«ДНІПРО»
– «УРАЛМАШ» – 1:0
«Прапор юності» (06.10.1970)
Свердловському
«Уралмашу», команді, яка ще минулого року виступала у сильнішій лізі
радянського футбола, нині загрожує перехід до найнижчої групи класу «А». Гірше
від «Уралмаша» з команд Російської Федерації виступає поки що тільки астраханський
«Волгар». Загроза для свердловського футбола настільки велика, що суперники не
можуть в останніх матчах сезону розраховувати на легку перемогу, хоч
уралмашівці і знаходяться в нижній частині турнірної таблиці.
Дніпропетровці,
які продовжують боротьбу за перепустку до вищої ліги, розуміють це. І все ж не
зуміли по-бойовому настроїтись на поєдинок. Суперником «Дніпра» у цьому матчі
було ще й важке від кількаденного дощу поле, на якому краще почували себе
гості. Вони мають на озброєнні довгий пас, грають у невисокому темпі. Головний
же козир «Дніпра» — висока технічна підготовка, поєднана з постійним рухом. А
весь час рухатись, змінюючи напрямки атаки, було того дощового дня ой як важко.
Лише Олександр
Снітько зумів продемонструвати у повній мірі і високу майстерність дріблінга і
невгамовну спрагу гола. У першому таймі він не давав спокою обороні гостей на
правому фланзі, а в другому домінував на лівому.
Вже на 3-ій
хвилині Снітько надав можливість Шнейдерману відкрити рахунок в матчі.
Півзахисник, що знаходився в кількох метрах від воріт, не зумів завдати
результативного удару. Потім кілька м’ячів, посланих здалеку, взяв Голубєв. В
середині тайму гра перейшла у вигідне для свердловчан спокійне русло. На 25-ій
хвилині несподіваний прохід Сесюніна міг принести їм успіх, але ніхто не встиг
на небезпечну передачу. Нову можливість взяти ворота «Дніпра» одержав той самий
Сесюнін аж на 90-ій хвилині. Помилка захисників в центрі могла коштувати
господарям поля очка, але голева ситуація виникла настільки несподівано, що
форвард розгубився.
Дніпропетровці
мали незрівнянно більше можливостей добитись успіху. Тільки Романюк принаймні п’ять разів повинен був вразити ціль.
Відчутної переваги господарі добились у другому таймі, коли зуміли дещо
пожвавити гру. На 70-ій хвилині вони одержали право на одинадцятиметровий. Але,
як і в матчі з московським «Локомотивом», не зуміли реалізувати його. Романюк послав м’яч в штангу. Перемогу «Дніпру» приніс
стрімкий прохід Снітька на лівому фланзі і невідпорний удар головою Назарова на 82-ій хвилині.
А. БОРИСЕНКО.
МІСЯЦЬ
СПОДІВАНЬ І НАДІЙ
«Зоря»
(06.10.1970)
Місяць
залишився до фіналу змагань команд першої групи. Місяць сподівань і надій. Троє
лідерів зберігають приблизно однакові шанси на дві путівки до вищої ліги,
аутсайдери не втрачають надії комусь поступитися своїм неприємним місцем.
Минулий тур не
вніс будь-яких істотних змін в розташування команд, які «окопалися» у верхній
частині таблиці, хоча декотрим з них довелося зазнати несподіваних втрат.
«Кайрат» в зустрічі з «Паміром» ледве уник поразки, зумівши вивезти з Душанбе
лише одне очко (1:1). Залізничники Москви, у яких знову було з’явилися добрі
шанси, на своєму полі в поєдинку з «Текстильником» втратили очко (0:0). Такий
же рахунок зафіксовано в Києві, де «Металіст» зробив свою 17-ту нічию, цього
разу з столичними армійцями, встановивши своєрідний рекорд.
Здавалося б, що
нема вже куди далі відступати «Крилам Рад». Вони приїхали в Астрахань на
зустріч з аутсайдером, маючи твердий намір взяти вкрай потрібні їм два очка.
Але «Волгар» знову порадував своїх земляків, які зіскучилися за футболом,
хорошим результатом, перемігши куйбишевців — 3:0. До речі, астраханці, які в
попередніх 32 зустрічах забили загалом 23 м’яча, в двох останніх матчах шість
разів брали ворота суперника.
«Молдова»
залишилася вірною своїй традиції — нікого не випускати з дому без того, щоб не
«покарати» гостей. Її бойовий поєдинок з «Рубіном» носив на рідкість впертий
характер. Але гості все ж таки капітулювали, програвши «Молдові» 1:2.
Ми вже
повідомили, що «Дніпро» вдома переміг «Уралмаш» (1:0). Гол на 82 хвилині
красиво забив головою В. Назаров. Але велика заслуга в цьому О. Снітька, який
знову виявився найактивнішим серед господарів. Саме після його проходу і точної
подачі дніпропетровці добилися успіху. Було чимало зручних нагод зробити це
значно раніше, однак господарі перетримували у себе м’яч, рідко били по
воротах. На 70 хвилині В. Романюк навіть не зумів реалізувати 11-метровий
штрафний удар. М’яч потрапив в штангу.
Становище
складалося так, що нікому, здавалося, буде вручати приз, встановлений
колективом дослідно-експериментального заводу авторові першого гола в цьому
матчі. Однак під завісу В. Назаров забив гол і став господарем трофея.
Глядачі, хоча і
не дуже були задоволені грою, але два очка, які додав собі «Дніпро», примусили
швидко забути про всі нарікання.
А в неділю
болільники, зібравшись біля міжміської телефонної станції, чекали повідомлення
зі Львова, де «Карпати» приймали ленінградське «Динамо». Результат матчу мав
для наших земляків певне значення. Подивитись гру у Львові відправився навіть
начальник «Дніпра» В. Лобановський, команді якого у четвер теж доведеться
приймати у себе ленінградців. «Карпати» провели важливий матч у повній
мобілізації сил. Рахунок відкрив капітан команди Я. Габовда, потім двічі успіху добивався Г. Лихачов і нарешті
останній гол в цьому матчі забив В. Булгаков. 4:0 на користь львів’ян.
Ленінградці практично вибули з боротьби за призове місце, але, подолавши
невдачі, які переслідували їх на старті, зберегли право у 1971 році знову
виступати в першій групі.
Інші зустрічі
минулого туру закінчились так: «Будівельник» — «Шахтар» — 0:0, «Алга» — СКА
(Хабаровськ) — 1:0, «Локомотив» (Тб.) — «Жальгіріс» — 0:1, «Кубань» — «Даугава»
— 2:3.
И ВНОВЬ С
ПОДАЧИ А. СНИТЬКО
«Днепровская
правда» (06.10.1970)
…Обложной дождь превратил зеленое поле стадиона в
настоящий каток. Футболисты, словно на коньках, скользили по траве,
разбрызгивая во все стороны воду. Набухший мяч плохо слушался игроков.
Болельщики, пришедшие на матч, — а их было не так уж и мало — знали: ожидать
легкой победы над гостями нечего. «Уралмаш» находится в «опасной» зоне и постарается
дать настоящий бой «Днепру». В основном так оно и было. Игра изобиловала
голевыми моментами, и только мокрое поле не позволяло футболистам обеих команд
добиться результативности. И все-таки поединок проходил на удивление остро,
темпераментно, на больших скоростях.
Большую опасность для вратарей в дождливую погоду
представляют удары с дальних дистанций. Именно этим отличаются в «Днепре»
Гринько, Федоренко, Шнейдерман и Сергеев. Однако лишь капитан команды дважды
произвел прицельный удар из-за штрафной площадки гостей. Уже на 3-й минуте
Снитько, обведя на правом краю двух защитников, точно выдал мяч Шнейдерману,
находящемуся в непосредственной близости от Голубева. Тот скорее подставил
ногу, чем произвел удар. Мяч, не пролетев и метра, «застрял» в воде на линии
ворот.
Снитько много и умело действовал на подступах к
штрафной площадке гостей, часто перемещаясь с правого края на левый. Но, как
правило, его партнеры по нападению или не поспевали к передачам, или
запаздывали с завершающим ударом. «Уралмаш», в свою очередь, не собирался
отсиживаться в обороне. Правда, его атаки разрушались в самом развитии
несколько выдвинутыми вперед Федоренко и Богдановым. Однако на 25-й минуте
Сесюнину все же удалось «обхитрить» Сергеева и выманить Колтуна из ворот. Чудом
кому-то из футболистов «Днепра» удалось выбить мяч из опасной зоны.
Команды ушли на перерыв, а стадион потрясли дружные
аплодисменты, адресованные мастеру спорта международного класса Юрию Волкову.
Чемпиону страны в марафонском беге был вручен памятный приз областного комитета
по физкультуре и спорту. Хорошая это традиция — представлять обладателя высшей
спортивной награды широкому кругу земляков.
Второй тайм. На 57-й минуте Романюк трижды пытался
подправить выскользавший из рук Голубева мяч в сетку ворот, но в этой дуэли
победителем стал все же голкипер «Уралмаша». На 70-й минуте тому же Романюку
предоставилась еще одна возможность забить гол. Арбитр назначил 11-метровый
штрафной удар за снос Христяна. Снайпер «Днепра» пробил в штангу. На 82-й
минуте четверо гостей ринулись в атаку. Гринько удачно перехватил мяч и
адресовал его на левый фланг Снитько. Рывок его был стремителен. Как слаломист,
прошел Снитько мимо защитников и чуть ли не с лицевой линии «прострелил» вдоль
ворот. Раньше всех у мяча оказался Назаров. Он и забил единственный в этом
матче гол.
Результаты остальных поединков: «Строитель» —
«Шахтер» 0:0, «Памир» — «Кайрат» 1:1, «Алга» — СКА (Хб) 1:0, «Молдова» —
«Рубин» 2:1, «Локомотив» (Тб) — «Жальгирис» 0:1, «Кубань» — «Даугава» 2:3, СКА
(К) — «Металлист» 0:0, «Локомотив» (М) — «Текстильщик» 0:0, «Волгарь» — «Крылья
Советов» 3:0, «Карпаты» — «Динамо» 4:0.
ПРИЗ
ДІСТАВСЯ НАЗАРОВУ
«Спортивна
газета» (Киев, 06.10.1970)
Дирекція
місцевого дослідно-експериментального заводу встановила приз для гравця, який заб’є перший
гол. Делегати підприємства вже збиралися пакувати нагороду, втративши надію, що
її доведеться комусь вручати. І раптом за вісім хвилин до фінального свистка
Назаров став власником призу. Гол він забив головою чітко і красиво. Але в цій
ситуації слід віддати належне Снітьку, який після свого чергового рейду зробив
відмінну передачу в штрафний майданчик. (Виктор Назаров: «Честно говоря, уже не помню, какой именно приз мне вручили, но запомнил навсегда, что Лобановский после матча поцеловал меня» – Р.Л.)
З поверненням
Снітька у «Дніпра» з’явився швидкий, маневрений форвард, весь час націлений на
атаку. Він і цього разу завдавав найбільше клопоту обороні гостей. Та прикро,
що лівого крайнього не підтримували його партнери по нападу.
Матч проходив
під зливою, поле було важким, м’яч не підкорявся гравцям. За таких умов, певно,
слід було б обстрілювати ворота здалеку. Але господарі, як і гості, нібито
домовились між собою, подовгу вовтузилися біля воріт. І оборонятися обом
командам не так було вже й складно. Все ж можливостей для взяття воріт у
господарів було значно більше. На сімдесятій хвилині вони зобов’язані були,
нарешті, вийти вперед. Але Романюк не реалізував 11-метровий: м’яч влучив у
перекладину.
Я. НОВАК.
Дніпропетровськ (телефоном).
Таблица после 35-го тура
Комментариев нет:
Отправить комментарий