26 марта 1969 года. Среда
Всесоюзный турнир "Подснежник". Полуфинал
«Днепр» (Днепропетровск) – «Локомотив» (Москва) – 1:0


«Днепр» (Днепропетровск) – «Локомотив» (Москва) – 1:0 (1:0).
26 марта 1969 (среда). Хоста. Стадион «Локомотив». 400 зрителей. Легкая облачность, перед матчем дождь. 12 градусов.
Судьи: М. Селицкий (Рига), Т. Велиев (Баку), М. Рафалов (Москва).
«Днепр»: 1 Пильгуй – 3 Дановский (Сарычев, 46) – 2 Сергеев, 4 Шпаков, 5 Грибенник – 6 Гринько (к), 7 Шнейдерман, 9 Литовченко, 10 Биба – 8 Романюк (Кржечевский, 46), 11 Лябик (Снитько, 46; Пугач, 83).
Старший тренер – В. Лобановский.
«Локомотив»: В. Шалашов, В. Зайцев, А. Иногамов, В. Радионов, В. Данилов, С. Цейтин (М. Белов, 73), Б. Петров, Т. Алиякберов, А. Напреев, Р. Атамалян, Ю. Карнахин.
Старший тренер – В. Марьенко.
Гол: 1:0 Литовченко (16).
Предупреждён Дановский (32-я минута, за грубую игру).


ХТО ЗІРВЕ «ПРОЛІСОК»?

«Радянська Україна» (Киев, 26.03.1969)

Закінчились попередні турніри розиграшу призу «Пролісок». У першій групі переміг московський «Локомотив», у другій — дніпропетровський «Дніпро». Турнірну таблицю третьої групи очолили динамівці Тбілісі. Поразка від казанського «Рубіна» (1:2) позбавила лідерства в четвертій групі луганську «Зорю». Тут переміг єреванський «Арарат».

Сьогодні мають відбутися півфінальні поєдинки: «Локомотив» — «Дніпро», «Динамо» (Тбілісі) — «Арарат».



«ДНЕПР» ВЫХОДИТ В ФИНАЛ
«Днепровская правда» (27.03.1969)
Вчера на центральном стадионе в г. Хоста состоялся один из полуфинальных матчей розыгрыша приза газеты «Советский спорт» — «Подснежник». Соперниками футболистов «Днепра» были мастера высшей лиги класса «А» московского «Локомотива». Судьбу матча решил единственный гол, забитый в ворота москвичей на 15-й минуте встречи В. Литовченко.
Таким образом, «Днепр» вышел в финал розыгрыша почетного приза. Его соперником будет победитель во втором матче полуфинала «Динамо» (Тбилиси) — «Арарат» (Ереван).


СЮРПРИЗ В ХОСТЕ
«Советский спорт» (Москва, 27.03.1969)
Конечно, результат этого матча можно бы считать сенсационным. Как-никак клуб второй лиги выиграл, можно сказать, кубковую встречу у десятой (по прошлогодней классификации) команды страны и вышел в финал «Подснежника»! Тем не менее, для специалистов победа днепропетровцев не была очень уж неожиданной. Во всяком случае, поговаривали, что, если бы не травмы и болезни Мирошина, Пинчука, Пильгуя, для москвичей победа была бы весьма проблематичной.
Пильгуй, о котором говорят здесь, как о самом большом из немногочисленных открытий турнира, к этому матчу всё же поправился. Играл он надёжно и хладнокровно — четвёрку, а не высший балл в протоколе он получил за два опрометчивых выхода из ворот. А как же играет вся команда? Чтобы представить это, достаточно вспомнить игру диспетчера «Днепра» Бибы в киевском «Динамо». Команда подстраивается под него и сетью коротких, но замысловатых передач опутывает соперника. Этим днепропетровцы кое-чего добиваются. Но, конечно, такая игра не лишена изъянов. Не зря старший тренер Лобановский то и дело подсказывал капитану команды Гринько: «Подлиннее, подлиннее!».
Вот и получилось, что, захватив инициативу, подолгу владея мячом, первый удар днепропетровцы сделали лишь на 15-й минуте. Впрочем, тут же второй удар достиг цели.
Переломной стала 32-я минута. Защитники «Днепра» допустили оплошность: выстроились в линию и прозевали навесную передачу и мощный рывок Атамаляна. Страховать было некому, и Дановский сбил Атамаляна с ног, за что и получил предупреждение, записанное в протокол.
«Локомотив» заиграл спокойнее, шире, часто пользовался длинными передачами. Хороший удар Карнахина на 50-й минуте уверенно отразил Пильгуй. Днепропетровцы после перерыва долго не могли перейти на чужую половину поля, потому что защитникам стало труднее играть в пас, а нападающие не могли выполнить прием мяча. Я спросил у Лобановского, не зря ли он заменил в перерыве двух нападающих. И услышал в ответ, что такая замена была оговорена еще до игры: все должны поиграть, в том числе и недавно поправившийся Снитько.
В конце концов «Днепр» всё же выровнял игру, но тогда ответным ходом старший тренер «Локомотива» Марьенко сменил уставшего полузащитника еще одним нападающим и статус-кво было восстановлено.
«Локомотив» не попал в финал по игре, но следует сказать, что команда оказалась в сложной ситуации, поскольку тренеры готовили её к игре 27 марта, а дату полуфинала перенесли на 26-е. Это, конечно, не главное обстоятельство, но на состоянии и на игре железнодорожников оно, безусловно, сказалось.
В. БЕРЕЗОВСКИЙ.
(Наш спец. корр.).


УСПІХ «ДНІПРА»
«Спортивна газета» (Киев, 27.03.1969)
Учора відбулись півфінали «Проліска». Тбіліське «Динамо» виграло у «Арарата» — 3:1. Відмінно виступили футболісти дніпропетровського «Дніпра», які виграли у московського «Локомотива». Гол на 16-й хвилині забив Літовченко. «Дніпро» — перший український клуб, який гратиме у фіналі цього турніру. Команду і її тренера майстра спорту В. Лобановського слід вітати з успішним заспівом до сезону.


КОМУ ДІСТАНЕТЬСЯ «ПРОЛІСОК»?
У фіналі «Динамо» (Тбілісі) – «Дніпро»
«Зоря» (28.03.1969)
Позавчора в Сочі і Хості відбулися напівфінальні матчі на приз «Советский спорт» — «Пролісок».
Першими зустрілися футболісти московського «Локомотива» і дніпропетровського «Дніпра». Команді вийшли на поле в такому складі: «Локомотив» — Шалашов, Зайцев, Родіонов, Іногамов, Данилов, Аліякберов, Петров, Цейтін, Напрєєв, Атамалян, Карнахін; «Дніпро» — Пільгуй, Сергєєв, Шпаков, Дановський (Саричев), Гребенник, Гринько, Шнейдерман, Литовченко, Романюк (Кржечевський), Біба, Лябик (Пугач).
Після матчу старший тренер «Дніпра» В. Лобановський повідомив нашому кореспонденту:
— Включаючись у змагання на приз «Советского спорта», ми поставили собі за мету насамперед використати слушну нагоду, щоб краще підготуватись до наступного сезону. Але вже в ході цих змагань наші хлопці все більше почали проявляти інтерес до них. Коли ми дійшли до півфіналу, то вже виникло бажання помірятись силами з столичним «Локомотивом» і зробити спробу здійснити ще один крок вперед.
Матч з залізничниками відбувся в несприятливу погоду, після дощу. Все ж він був досить цікавим і проходив з перемінним успіхом. На 16-й хвилині нашому півзахиснику Віктору Литовченку, який підключився в атаку, вдалося провести гол у ворота «Локомотива». Всі дальші спроби сторін змінити рахунок ні до чого не привели. Виділити когось з наших гравців важко. Всі заслужили похвали.
Тепер ми потрапили до фіналу і 29 березня на центральному стадіоні в Сочі гратимемо з тбіліським «Динамо», яке завдало поразки «Арарату» з рахунком 3:1.
Як відомо, на 30 березня було призначено матч «Дніпра» з тернопільським «Авангардом» на Кубок Радянського Союзу. Тепер Федерація футбола перенесла цю гру на 1 квітня.


ТБИЛИСЦЫ — В ФИНАЛЕ
«Заря Востока» (Тбилиси, 28.03.1969)
На Черноморском побережье Кавказа завершается розыгрыш весеннего футбольного приза «Подснежник». В одном из полуфинальных матчей в Сочи встретились команды тбилисского «Динамо» и ереванского «Арарата».
Первая половина состязания закончилась безрезультатно. На 50-й минуте тбилисец Асатиани открыл счёт. Через пять минут Коваленко забил в ворота динамовцев ответный гол. Вскоре арбитр матча Лукьянов назначил в ворота ереванцев 11-метровый штрафной удар. Его реализовал Илиади. А затем Гиви Нодия закрепил успех тбилисцев. Одержав победу со счётом 3:1, динамовцы вышли в финал.
В другом полуфинальном матче, проходившем в Хосте, футболисты днепропетровского «Днепра» с результатом 1:0 нанесли поражение московскому «Локомотиву». Единственный гол в ворота москвичей забил Литовченко.
Таким образом, в финальном матче, который состоится в Сочи завтра, почетный трофей будут оспаривать динамовцы Тбилиси и футболисты «Днепра».


 ЛОБАНОВСЬКИЙ ПРОТИ ЧОХЕЛІ

«Робітнича газета» (Киев, 28.03.1969)

Правду кажуть, незбагненні шляхи футбольні. Мало хто міг припустити, що команда другої ліги буде на рівних битися з визнаними асами. Навіть тоді, коли дружний і напористий колектив «Дніпра» завоював право боротися у півфінальній стадії «Підсніжника». Багато спеціалістів заздалегідь віддавали пальму першості залізничникам Москви. На стороні «Локомотива» були вагомі докази — команда торік у чемпіонаті країни ввійшла до десятки кращих, тривалий час перебуваючи в рядах лідерів. По-друге, команда старша і за футбольним чином — грає у першій групі класу «А». Чим може похвалитися «Дніпро»? А ось чим. Команда заслужено завоювала право грати у фіналі з динамівцями Тбілісі, і якщо українці навіть не завоюють кришталевий приз, завдання вони своє виконали.

Тепер про ігри. Тренер «Локомотива» Мар’єнко, очевидно, добре вивчив слабкі місця своїх суперників. Особливу увагу було приділено середині поля, де у дніпропетровців грав колишній динамовець Києва Андрій Біба. Любителі спорту добре знають цього прославленого футболіста, який вміє «напружити» обстановку у штрафному майданчику противника, а в потрібний момент влучно вистрілити по воротах. Хід гри показав, що спочатку дніпропетровці зробили ставку на майстерність Біби. З цього скористалися залізничники, створивши на шляху суперників «буферну силу» із своїх хавбеків і захисників. Ось чому тренер «Дніпра» Валерій Лобановський підказав своїм підопічним: «Грати ширше, розтягувати гравців противника».

Коли гра йде на рівних, коли суперники наче вхолосту витрачають свій запал на безплідні атаки, така установка тренера може бути вирішальною. Так воно й було. Прорвавшись на 16-й хвилині у штрафний майданчик залізничників, форварди зуміли двічі вистрілити по воротах. Перший удар не досяг мети. Другий був точніший. Гол забив Литовченко. Москвичі намагалися переломити хід зустрічі на свою користь, але це їм не вдалося. Дуже надійно захищав ворота Пільгуй. З рахунком 1:0 і закінчився цей матч. Що ж, можна поздоровити нового тренера «Дніпра» Валерія Лобановського із вдалим початком.

Про чудову гру динамівців Тбілісі ми вже розповідали в попередніх звітах. Цього року, якщо судити з весняних баталій, команда демонструє темпераментний, красивий футбол. Тбілісці надійно грають у захисті, агресивні у нападі, а головне, ініціативу на полі вміло підтримують хавбеки. Не випадково перемоги грузинів у «Підсніжнику» такі переконливі.

На цей раз суперник у динамівців був гідний — «Арарат». Своїм темпераментом єреванці не поступаються перед тбілісцями. Тренер «Арарату» Олександр Пономарьов — тонкий знавець футбольної стратегії. Проти чіпкого захисту динамівців він виставив двох потужних бомбардирів — Лисака й Бондаренка. Заназанян був трохи відтягнутий назад, з таким розрахунком, щоб потрібної миті підключитися до активних дій.

Боротьба тривалий час точилася тільки в центрі. Здавалося, півзахисники так розсердилися на форвардів, що вирішили взагалі не давати їм м’яча. Лише на 12-й хвилині «гребля» дала тріщину. Це Коваленко прорвав її і вискочив до воріт Урушадзе, але пробив мимо. Тут же «вибухнув» Месхі. Воротар «Арарату» Демірчан насилу піймав м’яч.

У другому таймі єреванці прискорили темп. Майже всією командою ринули до штрафного майданчика і... пропустили гол у свої ворота. Відзначився Асатіані, красиво обігравши Арутюнова й Аванесова. Невдовзі Бондаренко відновив рівновагу — 1:1. Але потім Іліаді (з пенальті) вивів свою команду вперед, а Нодія, забивши третій гол, закріпив успіх.

29 березня у фіналі зустрінуться «Дніпро» (Дніпропетровськ) і «Динамо» (Тбілісі).

О. ОЛЬГІН.



ТУРНІРНИЙ ХРОНОМЕТР

«Молодь України» (Киев, 28.03.1969)

Визначилися фіналісти розиграшу призу «Пролісок». Ними стали динамівці Тбілісі та дніпропетровський «Дніпро». Вихованці молодого тренера В. Лобановського упевнено виграли попередній турнір, а в півфіналі з рахунком 1:0 вивели з боротьби московський «Локомотив». Фінальний матч — 29 березня. Слід зазначити, що цього сезону у весняному турнірі не брала участь переважна більшість провідних клубів. Але це не зменшує високого досягнення «Дніпра» — першої команди другого ешелону, яка досягла фіналу розиграшу.



ХТО ЗІРВЕ «ПРОЛІСОК»?
«Прапор юності» (29.03.1969)
Відповідь на це питання дасть сьогоднішній фінальний матч на Центральному стадіоні в Сочі, в якому приз «Советского спорта» виборюватимуть дебютанти турніру футболісти дніпропетровського «Дніпра» і тбіліські динамівці.
У півфінальному поєдинку в Хості дніпропетровці Пільгуй, Сергєєв, Шпаков, Дановський (Саричев), Гребеннік, Гринько, Шнейдерман, Литовченко, Романюк (Кржечевський), Біба, Лябік (Снітько; Пугач) завдали поразки московському «Локомотиву», команді, яка перемогла в першій групі розиграшу кришталевого призу (там виступали армійці Ростова-на-Дону, ленінградський «Зеніт», куйбишевські «Крила Рад» і спортклуб ХІК (Фінляндія)). Долю зустрічі вирішив єдиний гол, забитий Віктором Литовченком на 16-й хвилині.
Тбілісці грали в Сочі. Вони забили три м’ячі у ворота «Арарата», пропустивши в свої один.
Як би не закінчився фінальний матч з висококласною командою тбілісців, ми сьогодні можемо поздоровити Валерія Васильовича Лобановського з першим значним успіхом на нелегкій тренерській ниві.
Матч «Дніпра» з тернопільським «Авангардом» на Кубок Радянського Союзу перенесено на 1 квітня.


ПЕСТРОТА ПРЕДСЕЗОННЫХ ДОРОГ
«Футбол-Хоккей» № 13 (Москва, 30.03.1969)
Сейчас, когда тренеры много спорят о сложностях и трудностях новой системы чемпионата, «Подснежник» преподнес сюрприз, выдвинув в финалисты молодую команду «Днепр». И команда молодая, и тренер у неё молодой — Валерий Лобановский.
Отправляясь на полуфинал с московским «Локомотивом», руководители «Днепра» предупредили администрацию гостиницы, что на следующий день они уезжают и их номера можно отдать желающим. Футболисты думали иначе. Они выиграли матч у железнодорожников, а руководителям команды пришлось выдержать затем другой «бой» — с дирекцией гостиницы, которая никак не могла понять, почему «Днепр» вдруг изменил свой план. Футболисты Днепропетровска победили по праву, играли они весело, задорно, а богатый опыт Андрея Бибы пришелся кстати.
«Днепру» предстоит в финале «Подснежника» встретиться с динамовцами Тбилиси. И у этой команды тренер молодой — Гиви Чохели. Правда, тренерского опыта у него побольше, чем у Лобановского. Чохели сказал, что «Подснежник» пришел на выручку к тбилисцам в этом году. Динамовцы по ряду причин с опозданием вышли на поле, а турнир предоставил им соперников и помог держать необходимый ритм в подготовке. Тбилисцы ныне характером своей работы, своими устремлениями чем-то напоминают киевлян. Я имею в виду приверженность к прошлогоднему варианту состава. В этом есть резон, всегда проще восстановить прежние связи, чем нащупывать новые.
Г. РАДЧУК.


Комментариев нет:

Отправить комментарий