20 марта 1985 Кубок Европейских Чемпионов 1/4 финала Ответный матч "Днепр" (Днепропетровск, СССР) – "Бордо" (Бордо, Франция) – 1:1, по пенальти 3:5




Пропуск на матч


«Днепр» (Днепропетровск, СССР) «Бордо» (Бордо, Франция) 1:1 (1:0, 0:1, 0:0), по пенальти 3:5.
20 марта 1985 (среда). 19:00. Кривой Рог. Стадион «Металлург». 35000 зрителей. Пасмурно. 4 градуса.
Судьи: Карл-Хайнц Тритчлер, Ханс Шойерер, Петер Фазель (все ФРГ).
Телетрансляция — прямая, 1-я программа.
«Днепр» (футболки и трусы белые с красными вставками, гетры белые с красной полосой): Сергей Краковский, Сергей Башкиров, Иван Вишневский, Сергей Пучков, Александр Лысенко, Владимир Багмут (12 Виктор Кузнецов, 72), Алексей Чередник, Геннадий Литовченко (к), Владимир Лютый, Олег Протасов, Олег Таран. Запасные: Валерий Городов, Сергей Кулинич, Николай Федоренко. Главный тренер Владимир Емец.
«Бордо» (футболки синие с белыми вставками, трусы белые, гетры синие с белой полосой): Доминик Дропси, Жан-Кристоф Тувенель (12 Антуан Мартинес, 85), Гернот Рор, Леонард Спешт, Патрик Баттистон, Тьерри Тюссо, Жан Тигана, Фернандо Албину ди Соуза Шалана, Бернар Лякомб, Ален Жиресс (к), Дитер Мюллер. Запасные: Кристиан Делаше, Рене Жирар, Мишель Одрен. Главный тренер Эме Жаке.
Голы: 1:0 Лысенко (12), 1:1 Тюссо (75).
Послематчевые пенальти: 0:1 Баттистон, 0:1 Литовченко (штанга), 0:2 Жиресс, 1:2 Лысенко, 1:3 Лякомб, 2:3 Кузнецов, 2:4 Спешт, 3:4 Пучков, 3:5 Шалана.
Предупреждены: Вишневский (21-я минута, за грубую игру), Пучков (44-я минута, за откидку мяча), Чередник (51-я минута, за грубую игру) Тувенель (24-я минута, за грубую игру).
Удалён: Вишневский (96-я минута, за грубую игру, 2-я ж.к.).

ИГРА ВЫСОКОГО НАКАЛА
Лишь по пенальти уступили вчера футболисты «Днепра»
путевку в полуфинал Кубка европейских чемпионов
французскому клубу «Бордо»
«Днепр вечерний» (21.03.1985)
Двух мнений тут быть не может: это был матч высочайшего накала, настоящий большой футбол.
Две недели назад наша команда выстояла в Бордо в основном за счет завидной самоотверженности всех футболистов и надежной игры вратаря Сергея Краковского. Вчера в первом тайме она показала грамотные действия и в атаке. Наши ребята создали немало выгодных голевых ситуаций, но успешно завершили только одну. Это Александр Лысенко в высоком прыжке после подачи углового послал мяч головой под самую перекладину.
Гости, кажется, впервые ударили по воротам Краковского лишь на 23-й минуте матча (Мюллер). А у нас могли отличиться Литовченко, Таран, Багмут, Лютый. Чаще всего это было после фланговых прострелов, однако «Днепру» не хватало мастерства.
Зато второй тайм почти весь был за французами. И тут пришлось вспомнить Бордо. Вновь на первый план вышел Краковский. Он парировал труднейшие мячи от Лякомба, Мюллера, Тюссо, защитника Тувенеля. В результате выходов один на один, с совсем близкого расстояния... Гости вновь, как и две недели назад, хватались за голову. А ответный мяч забили со штрафного удара, назначенного за грубую игру против Шаланы.
Да, вчерашний матч можно смело назвать матчем Фернандо Шаланы. На левом фланге атаки он был просто неудержим. И есть какая-то справедливость в том, что победную точку поставил именно он — забил последний пенальти.
В целом же ожидание большого футбола вчера себя оправдало полностью. Никто не сомневался, что «Бордо» приедет с одной целью: наверстать упущенное в первой игре. Как никто не сомневался и в том, что «Днепр» просто так свой шанс не упустит.
Так оно и получилось. Днепропетровские футболисты бились за победу до конца в основное время, выстояли в первые 15 минут дополнительного времени и перехватили инициативу во вторые четверть часа. Но...
Можно конечно, посетовать, что серию одиннадцатиметровых штрафных ударов начинал не штатный пенальтист А. Лысенко, а Г. Литовченко. Хотя, с другой стороны, капитан команды, лучший футболист страны, возможно, чувствовал себя обязанным взять самое трудное на себя.
Случилось так, что судьбу матча, как и в Бордо, решил вратарь. В этот раз Дропси: он дотянулся до несильно посланного мяча, и тот ударился в стойку ворот.
На послематчевой пресс-конференции тренеры обеих команд не делали анализа действиям отдельных своих футболистов. Однако в нашей команде лучшей была линия защиты (удаление Вишневского было чисто «техническим»: вторая желтая карточка автоматически превращается в красную). Вновь приходится сетовать на линию атаки: не забил гола ни находящийся в хорошей спортивной форме Таран, ни ушедший еще в конце прошлого сезона «в тень» Протасов.
Старший тренер гостей Эме Жаке по нашей просьбе дал общую оценку «Днепру». Она оказалась очень высокой. «К сожалению, я пока мало знаком с советским футболом, — сказал ом, — но такая невероятно цепкая и организованная команда была бы в национальном первенстве Франции не меньше чем пятой. Поздравляю футболистов и тренеров «Днепра» с отличной игрой и желаю им дальнейших успехов на европейской арене. Уверен, что они обязательно придут».
Как бы там ни было, но сам факт успешного дебюта «Днепра» в европейских клубных турнирах получил достойную оценку у специалистов нашей страны и за рубежом. А самое главнее — команда получила бесценный опыт подобных соревнований, что пригодится ей уже нынешней осенью в розыгрыше Кубка УЕФА.
А. КОСЫЙ,
специальный корреспондент «Днепра вечернего».

На снимке:  острый момент у ворот гостей. Фото В. Шаповала.


ФОТО С КОММЕНТАРИЕМ
«Днепр вечерний» (30.03.1985)
Прошло больше недели после четвертьфинального матча на Кубок европейских чемпионов «Днепр» — «Бордо». Матча, который, по мнению старшего тренера французской команды Эме Жаке, украсил бы чемпионат любого ранга, а мы до сих пор перебираем в памяти эпизоды великолепной игры обеих команд. Восхищаемся самоотверженностью футболистов в критических ситуациях, удивляемся их высокому мастерству. И до сих пор спорим: мог ли «Днепр» победить?
Конечно, мог. Но уступил он, вне всякого сомнения, команде высокого класса, в составе которой выступают звезды европейской величины, чья футбольная выучка не вызывает сомнений.
Подтверждение тому — эта уникальная фотография, запечатлевшая гол в ворота «Бордо». Обратите внимание, как надежно прикрыты в момент подачи углового на ворота «Бордо» нападающие «Днепра» Владимир Лютый (крайний слева) и Олег Таран. Их блокируют сразу по два игрока в темных футболках. И только нестандартные действия нашего самого опытного защитника Александра Лысенко плюс высокое мастерство позволили ему нанести головой точный удар.
— Думаю, что в конечном итоге для победы нам не хватило международного опыта, — говорит Александр. — Но это дело наживное. 18 сентября «Днепру» предстоит старт в розыгрыше Кубка УЕФА. Постараемся обязательно порадовать своих болельщиков новыми успехами!

Фото З. Саетова.


«ДНЕПР» ИСПЫТАНИЕ ВЫДЕРЖАЛ
«Днепровская правда» (23.03.1985)
Миллионы ждали этой встречи, задаваясь вопросом: чем же ответят футбольные звезды из Бордо на вызов, брошенный им парнями из Днепропетровска. Ничья, которую сохранил для «Бордо» арбитр Кайзер, не засчитавший в конце поединка гол (чему откровенно удивлялась даже французская печать), оставляла им надежду. Но нокдаун был настолько тяжел, что трудно было прийти в себя к предстоящей ответной встрече. А тут еще нокаут, полученный в споре за кубок страны от «Лилля» — 1:5, проигрыш календарной игры первенства аутсайдеру «Туру» — 0:1.
Да, сильный удар нанес по престижу «Бордо» «Днепр», если даже аутсайдеры, воспользовавшись моментом, стали его бить. Да и страху нагнал: а вдруг и в Кривом Роге ничего не получится? Чем тогда оправдаются руководители клуба после неудачи в первой встрече в Бордо, сославшиеся на то, что недооценили соперника.
Вот и начали они, прибыв в Киев, капризничать: полетим на матч только самолетом, чтобы не утомлять футболистов дорогой в поезде. А в Кривом Роге в понедельник — туман. Тогда — телеграмма президенту УЕФА. Так, мол, и так, встречу перенесите. Надежды на положительное решение каприза мало, а вот хоть как-то оправдаться в случае неудачи перед теми, кто оплачивает непомерные расходы команды, за десятки миллионов покупающей футболистов, можно будет.
На матч в конце концов прилетели, а неудачную игру в первом тайме тренер Эме Жаке все же пытался объяснить на пресс-конференции поздним прибытием в Кривой Рог.
А между тем «Боинг» во вторник, когда погода была просто великолепной, приземлился в криворожском аэропорту. Но спортсменов в нем не оказалось. Экипаж переночевал в гостинице, а утром вновь вернулся в Киев за командой, болельщиками и журналистами.
Все эти перипетии известны были, конечно, и футболистам «Днепра». Расслабить их, оказать психологическое на них воздействие — и на это рассчитывали своей профессиональной возней боссы профессионального футбола.


Но «Днепр» был готов к самому серьезному испытанию и с честью и достоинством из него вышел. Звездам «Бордо» так и не удалось взять ворота «Днепра» с игры. Уравнять шансы им удалось только со штрафного удара (снимок Г. Шевченко), когда, как скажет затем Тюссо, «Краковский, которого мы очень боялись, ничем не мог помочь своей команде — он не видел, как я бью, а я видел, как я забиваю».
Случилось это за 15 минут до конца основного времени. Основного, так как этот гол спас «Бордо» от поражения по итогам двух встреч и оставил надежду на успех в дополнительное время. Но и тогда, уже с 97-й минуты, имея после удаления Вишневского численное преимущество на поле, команда с громким именем не смогла одолеть практически не имевшего в этом году игровой практики соперника.
То, что «Днепр» не смог реализовать свое преимущество в первом тайме, в начале второго, в конце дополнительного времени, а Литовченко, лучший футболист страны прошлого года, капитан команды не забил послематчевый 11-метровый, во многом объясняется нехваткой боевых матчей в нынешнем сезоне. И конечно же, погрешностями индивидуальной технической подготовки футболистов, недостаточным набором атакующих средств в тактическом арсенале команды.


Уже на 2-й минуте поединка Литовченко упустил возможность открыть счет после разыгранной размашисто, в лучшем стиле «Днепра» комбинации. Он вышел один на один с Дропси, но послал мяч рядом со штангой. Это не обескуражило хозяев, они захватили инициативу и сохраняли ее до перерыва. Но только один раз, на 11-й минуте, добились успеха. После углового, поданного Литовченко, защитник Лысенко (вы видите его на снимке Г. Шевченко) взлетел над всеми и головой неотразимо послал мяч под перекладину. Увеличить счет мог вскоре Протасов после быстрой контратаки, затем Башкиров, Чередник, и, наконец, на 40-й минуте, явный шанс отличиться упустил Лютый.


Игра была острой. Соперники получили несколько предупреждений, причем наши футболисты допускали нарушения в таких ситуациях, когда можно было избежать наказаний, в частности, за откидку мяча. Футболисты «Бордо» действовали жестче, не раз в ходе поединка откровенно нападали на Краковского, но им многое сходило с рук, как в том случае (смотрите фото А. Нидерера), когда они попросту унесли от мяча Протасова, находившегося в нескольких метрах от цели.
В общем, до перерыва Дропси постоянно подвергался испытанию, в то время как Краковский скучал. Только один раз ему пришлось по-настоящему вступить в игру, когда Тигана издали навесил мяч в угол.
Во втором тайме после очередной неудачи Протасова все изменилось. Гости заиграли увереннее, острее. Вся их команда пришла в движение, но толчок ему дал Шалана. Он же и постоянно поддерживал высокий темп, терзал нашу защиту, а когда на помощь ему на левом фланге пришел защитник Pop, Литовченко вынужден был окончательно перейти в оборону. Ставка на контратаку с помощью длинного паса капитана, на которую вполне резонно рассчитывали тренеры «Днепра», понимавшие, что у гостей нет другого выхода, кроме как идти вперед, не оправдала себя в таких условиях. Наши форварды остались в эти минуты, как и в первом матче, отрезанными от основных сил, занятых обороной, и действовали не лучшим образом, хотя каждый из них, имея оригинальную манеру игры, мог бы и рискнуть пробиться к цели.
Защитники действовали самоотверженно. Их белоснежные в начале поединка футболки к концу были темными от пота, а ноги все в синяках, но соперника они не пропустили. Краковский играл без ошибок, отразив несколько ударов в упор Тюссо, Мюллера и Лякомба. Только штрафной спас «Бордо».
В дополнительное время исход поединка могли решить Литовченко и Тигана. Оба они пробили мимо ворот из выгоднейших положений. Ну, а в послематчевой лотерее одиннадцатиметровых гости оказались хладнокровнее. Итог двухматчевому поединку, продолжавшемуся в общей сложности около четырех часов игрового времени, подвел точным ударом Шалана.
«Бордо» вышел в полуфинал розыгрыша Кубка чемпионов, где его соперником будет либо итальянский «Ювентус», либо греческий «Панатинаикос», либо английский «Ливерпуль».
«Днепр» получил бесценный опыт официальных международных встреч, проявив в них себя с лучшей стороны. Осенью — новый старт. А сейчас все силы — борьбе в чемпионате страны, розыгрыше Кубка СССР.
Четвертьфинальный поединок «Днепра» и «Бордо» в Кривом Роге вызвал огромный интерес средств массовой информации Франции. Репортаж с «Металлурга» вели комментаторы телепрограмм Канал-плюс, ТФ-1, радиокомпаний РТЛ, Европа-1, Радио-Франс, Радио-100 и Радио Монте-Карло, несколько десятков журналистов газет и журналов Франции будут освещать его в печати. Все они остались довольны гостеприимством криворожан, условиями работы.
Тренеры и футболисты «Бордо» не скрывали своего восхищения теплым приемом, который был им оказан в городе горняков и металлургов, качеством поля, благожелательностью и объективностью зрителей на трибунах.
В сентябре криворожанам предстоит вновь принимать футболистов «Днепра» и его соперников в одном из европейских кубковых турниров.
А. БОРИСЕНКО.


А ВИГРАШ БУВ ТАКИМ БЛИЗЬКИМ…
«Зоря» (22.03.1985)
Повторний матч «Дніпра» з французьким клубом «Бордо», який проходив позавчора на криворізькому стадіоні «Металург», викликав ще більший інтерес, ніж перший раунд цих команд, не лише в нашій країні, а по всій Європі. Результат першого поєдинку 1:1 лишав однакові шанси у суперників вийти в півфінал розиграшу Кубка європейських чемпіонів. Матч транслювався по першій програмі Всесоюзного телебачення, репортажі безпосередньо із стадіону вели французькі телекомпанії, радіостанції. Висвітлювати його хід прибули майже сорок французьких журналістів.
Після матчу присутні на стадіоні радянські і зарубіжні спеціалісти були одностайні в оцінці: подібна гра могла б прикрасити і сам фінал. Дехто навіть шкодував, що жеребок звів ці колективи лише у чвертьфіналі.
Суперники проявили високу волю, продемонстрували бійцівські якості, безперервно атакували, вели гру у високому темпі. І не випадково результат був рівний — 1:1. Голи, які в першому таймі забив після кутового дніпропетровець Лисенко, а в другому таймі — зі штрафного гравець «Бордо» Тюссо, були надзвичайно красиві і належать до категорії тих, які воротарі не беруть.
Якщо в першому таймі перевага була на боці «Дніпра», який упустив немало моментів для взяття воріт, то в другому гостям вдалося не лише вирівняти гру, але й повести атаки, які в основному велися лівим флангом через високотехнічного Шалану. Він постійно таранив оборону «Дніпра», намагався передати м’яч у штрафний майданчик господарів, куди вривалися Лякомб і Мюллер. На жаль, нерідко вони намагались силою відштовхнути від м’яча Краковського, і, треба сказати, в окремих моментах робили це не досить ввічливо.
Контратаки «Дніпра», як і до перерви, носили гострий характер, та найчастіше вони не діставали логічного завершення.
Основний час закінчився внічию — 1:1. І довелося призначати 30 додаткових хвилин. Саме тут «Дніпро» підстерігала неприємність. Арбітр матчу Карл-Хайнц Трітчлер з ФРН скрупульозно фіксував навіть уявні для нього порушення з боку господарів і лишався байдужим до більш серйозних порушень гостей. Троє наших футболістів — Багмут, Вишневський і Пучков — ще в основний час дістали жовті картки. А на 97-й хвилині за друге порушення Вишневський був вилучений з поля. Майже півгодини вдесятьох треба було боротися проти одинадцяти технічних французьких гравців. Ось коли проявився справжній бійцівський характер нашої команди. Вона не похитнулась, і саме в цей період господарі мали немало вигідних ситуацій, щоб вийти вперед.
Оскільки додатковий час не змінив рахунок, за положенням суддя призначив серію 11-метрових ударів. Їх краще виконали гості. Наш капітан Литовченко не зумів вразити ціль, тоді як футболісти «Бордо» всі п’ять ударів виконали бездоганно.
Отже, після двох нічиїх «Бордо» вийшов у півфінал.
Ця невдача не може знижувати рівень тих зусиль, які доклав «Дніпро», щоб гідно виступити вперше в своїй історії на міжнародній арені.
— У нас був достойний суперник, — сказав старший тренер команди «Бордо» Еме Жаке. — Ви, мосьє Ємець, — додав він, звертаючись до старшого тренера «Дніпра», — маєте хороший колектив і можете ним пишатись. Мені дуже сподобались контратаки ваших футболістів, їх швидкість, стрімкість. В цьому ви повністю нас переважали. Ми ж мали перевагу в техніці і в завершальних ударах з далеких позицій, чим ваші футболісти, не зрозуміло чому, не користувались.
— Ми дуже побоювались поїздки до Кривого Рога, — пояснював Еме Жаке. — Ми не знаємо, що таке зима, у нас немає снігу. Ми багато чули про вашу сувору зиму і думали, що поле буде складним для нашої технічної команди. На щастя, побоювання безпідставні. Поле просто відмінне. Ми почували себе як вдома, грати було зручно. За все це і за гостинність до нас ми дуже вдячні. Віримо, що ваш клуб ще проявить себе на міжнародній арені. Адже у ньому стільки молоді, у нього такі прекрасні перспективи. Хай вам щастить!
Старший тренер «Дніпра» В.О. Ємець привітав колегу з перемогою, побажав йому успішно продовжити виступи у внутрішньому чемпіонаті і Кубку чемпіонів. В. Ємець нарікав на те, що команді не вдалося як слід підготуватись до чвертьфінальних зустрічей, набрати ігрову форму. Вона не мала в цей період сильних партнерів з числа зарубіжних клубів. Виступи в Кубку чемпіонів дали нам певний досвід участі в таких турнірах. І ми його обов’язково використаємо в подальшій навчально-тренувальній роботі.
Я. НОВАК.

На знімку:  атакує Геннадій Литовченко.  Фото О. Пронька.


ПІВФІНАЛ… БЕЗ «ДНІПРА»?..
«Прапор юності» (23.03.1985)

ДО ГРИ

«Увертюра» до матчу приховувала інтригу. Чи зуміють дніпряни вийти до наступного етапу розиграшу Кубка європейських чемпіонів? Яку тактику оберуть французькі футболісти? Чи дозволить стан поля показати суперникам усе, на що ті здатні?
Почнемо з останнього. Працівники стадіону «Металург», що у Кривому Розі, зробили навіть неможливе. Представники клубу «Бордо» дивувались, як у таких погодних умовах можна було підтримати високі кондиції футбольного газону. Вельми допомогли комсомольці та молодь міста. Трудились у поті чола, аби матч відбувся-таки у Кривому Розі. Тепер усе залежало від самих гравців.
Перша зустріч команд-суперниць, яка проходила у Франції і завершилась унічию — 1:1, розцінювалась як успіх дебютанта в розиграші цього турніру. «Як не парадоксально, але результат першого матчу може негативно позначитися на повторному поєдинку. Справа у тому, що деякі футболісти «Дніпра» можуть засумніватися в істинній майстерності «Бордо» і навіть поставити себе поруч з ними. Однак у матчі-відповіді їм буде набагато важче», — застерігав у листі до редакції шанувальник футболу робітник Криворізького силікатного заводу П. Фуголь.
Як би там не було, а майже всі сходилися на тому, що переможе «Дніпро». Хоча й були деякі аргументи на користь гостей.
В.О. Ємець, старший тренер «Дніпра»:
— Звичайно, «Бордо» на даному етапі змагань у порівнянні з нами мав деякі переваги. Передусім, в ігровій практиці. Сезон у Франції в розпалі. Ми ж мали нестерпно погані умови для підготовки. Не вдалося, приміром, зіграти жодного матчу з якоюсь із зарубіжних команд. Литовченко, Протасов і Вишневський приєдналися до команди лише наприкінці лютого. До того ж, ми мали вельми жалюгідний «багаж» міжнародних зустрічей.
Причини, причини, причини... Були вони й у наших суперників. Зокрема, тренер «Бордо» Е. Жаке журився з приводу того, що команда не змогла вчасно прибути до Кривого Рога. А ця поїздка, за його словами, була «поїздкою у незвідане». Крім цього, в іграх внутрішнього чемпіонату одержав травму Жірар, і його довелося замінити Тюссо...
А всі ми все одно вірили у «Дніпро».

ГРА

Початок був багатообіцяючим і бурхливим. Уже наприкінці першої хвилини одразу троє наших виходять на ворота «Бордо». Добру позицію має Г. Литовченко, але промахується. Прикро. Дніпряни посилюють натиск. Відчувається, що французи дещо побоюються. Не стільки суперника, скільки за результат матчу. Головне для них — стримати наших футболістів, що ринулися вперед.
Ось тут і спрацювала тактична заготовка тренерів «Дніпра». Прикривали Лютого, блокували Протасова, пильно стежили за Тараном. І вже ніяк французи не сподівалися, що загрозою для них може бути наш лівий захисник О. Лисенко. Кутовий подавав Литовченко. Стерегли усіх перелічених форвардів, а Олександра прогледіли. А той холоднокровно, майстерно скористався з цього. Так було відкрито рахунок.
Крок до півфіналу зроблено. Треба було робити й другий. Ситуація зобов’язувала. Замість голів посипалися «жовті» картки. Спочатку її одержує Вишневський, і через три хвилини Тувенель. 1:1. Французи прагнуть, аби таким був і голевий баланс. Хоча б для першого тайму. Одначе кінцівка його за футболістами «Дніпра». Спершу потужно б'є Чередник і Дропсі ледь не пропускає м'яч у ворота.
Перша 45-хвилинка за дніпрянами. Вони диктували гру, мали ініціативу. Постійний пресинг сковував дії гостей, змушував їх нервувати, помилятися. Другий тайм проходив за іншим сценарієм. Французькі футболісти оговталися, відчувши, що суперник намагається зберегти такий рахунок. А він явно не влаштовував «Бордо». У тому, що малюнок гри докорінно змінився, винні, передусім, самі дніпряни. Вони чомусь відмовилися від пресингу. Все частіше і частіше то Шалана, то Тігана, то Жіресс, то Баттістон створюють чисельну перевагу під час своїх контратак. Тепер уже Краковський має роботи по вінця. Тільки самовіддана гра Сергія не дозволила суперникові протягом однієї хвилини не лише зрівняти рахунок, а й вийти вперед. Що це — захисники втомилися? Як з’ясувалося, втомилися й півзахисники. Явно не встигають відтягуватися назад. Середня лінія «Бордо» повністю переграє нашу. Ось тут і виходить на заміну В. Кузнецов. Варто було йому невдовзі промахнутися з вигідної позиції, як одразу суперник покарав за це. Стандартні положення розігрувати він уміє. Тюссо вдало «закрутив» м’яч зі штрафного удару і Краковський був безсилий. Французи розуміють, що переломний момент настав. Тому й атакують шалено. Особливо активізувався Шалана. І особливо тоді, коли «Дніпро» уже не мав Вишневського. Двічі «жовту» картку одному й тому гравцеві не показують. Наш захисник одержав «червону» і змушений був покинути поле. Догравали без нього. Важко довелося. Крайні стопери дніпрян тепер уже й центральну зону вимушені прикривати. З цього скористалися суперники.
Команди старалися, але все-таки більше думали про недоторканість власних воріт. Усе мали вирішити пенальті.
— Коли я спитав у Литовченка, чи зможе він бити одинадцятиметровий, Гена відповів: «Зможу», — скаже після матчу В.О. Ємець.
Першим до м’яча підійшов саме Литовченко. Удар і... розпач його та трибун можна зрозуміти. Промах. То була фатальна для команди неточність. Після того, як Шалана забив п’ятий пенальті, останній удар дніпрян уже не мав смислу...

ПІСЛЯ ГРИ

Раділи французи. Усі: гравці, тренери, журналісти, що прибули на цей матч. Їх можна було зрозуміти. Не міг собі вибачити (й ще довго не простить собі) Г. Литовченко. Трапляється таке і з капітанами. Надто вже велика відповідальність лягла на його плечі. Нерви не витримали.
У півфіналі «Бордо». Такі ж шанси мав і «Дніпро». Не використав. Але не личить плакати за втраченим, треба радіти тому, що придбав. Придбали дніпряни чимало. Передусім, досвід міжнародних зустрічей. Скромний, але для дебютанта достатній. Одержали добрий урок на майбутнє. Причому, урок цей дала висококласна команда. Футболістам і тренерам «Дніпра» треба задуматись, як підвищити рівень технічної майстерності. Програємо суперникам у розиграші стандартних положень. Чому в команді немає гравців, які могли б так же вміло різаним ударом, в обхід стінки, виконувати штрафні? У кращому випадку пропонуємо суперникові прямі, нехитрі удари Литовченка чи Пучкова. Чому молоді форварди «Дніпра» зчаста програвали у швидкості захисникам «Бордо», яким тридцять або за тридцять? Чим пояснити такий щедрий букет «жовтих» карток? Здебільшого елементарною нестриманістю наших гравців. Винні тут і судді, що обслуговують матчі внутрішнього чемпіонату. Надто вже ліберальні вони стосовно таких порушень.
Словом, для наших земляків з’явилося чимало «чому», а також проблем, пов’язаних як з вольовою, так і тактичною підготовкою.
Розчулюватися не слід. Треба спокійно, детально проаналізувати ці матчі, особливу увагу зосередити на помилках. Восени знову доведеться грати з зарубіжними клубами в рамках Кубка УЄФА. І готуватися до них потрібно вже тепер. Й не втішати себе тим, що ось так одразу дійшли мало не до фіналу чи не найпрестижнішого Кубка.
Я. ГАЗДА.

СТОП — КАДР МАТЧУ

Наздожену і відберу


Кузнєцов чи Дропсі?


«Дніпре», ми вірили в тебе!»


Переможців не судять.

Фото Д. Зуєва.


ВСЕ ВИРІШИЛИ ПЕНАЛЬТІ
«Червоний гірник» (Кривой Рог, 22.03.1985)
Почнемо з Геннадія Литовченка. Безумовно, після Сергія Краковського, чия блискуча гра в Бордо зробила його «зіркою» європейського масштабу, капітан «Дніпра» був в центрі уваги перед повторною зустріччю в Кривому Розі. Його побоювалися французькі майстри, знаючи, що Литовченко став кращим футболістом країни в минулому році, грає за збірну.
І ось Геннадій не забиває пенальті... Саме його неточний удар, як твердять деякі болільники, і закрив «Дніпру» дорогу в півфінал. Та чи так це?
Думаємо, абсолютно невірно шукати головного винуватця невдачі саме в особі капітана «Дніпра». Так, його удар у кидку парирував Доменік Дропсі. Однак Геннадій, хоча й провів не найкращу свою гру (навіть, з тих, що бачили ми на стадіоні «Металург»), та все ж був найпомітнішою фігурою на полі. Цілком ймовірно, що на прицільності удару Литовченка позначилися величезний психологічний вантаж, який лежав на ньому як лідерові команди, і витрачені за 120 хвилин сили в напруженому і драматичному матчі.
Ми свідомо починаємо з оцінок і роздумів, а не з інтригуючого сюжету поєдинку. Матч, який відбувся в середу — це школа як для футболістів «Дніпра», так і для нас, болільників.
Зізнайтеся, чи були ми абсолютно впевнені, що «Дніпро» здолає «Бордо»? У Франції дніпропетровці зіграли унічию, до того ж суддя не зарахував забитого по всіх правилах голу Протасова (на жаль, не всі арбітри чесно й об’єктивно ставляться до радянських команд — що довела і остання гра). Отож, перспективи наших футболістів виглядали надійними. Та ми самі бачили, як далася та нічия, як героїчно (іншого слова не знайдеш) боровся «Дніпро» з однією з найкращих європейських команд, до складу якої входить півдюжина членів національної збірної — чемпіона континенту.
Те, що робив у воротах Сергій Краковський деякі коментатори назвали «чудом». В якійсь мірі це було саме так. Але чи могло чудо повторитися знову? Чи вистачить у необстріляної молодої команди з берегів Дніпра майстерності, нервової енергії, щоб довести свою перевагу? Ось ці питання, якщо говорити відверто, й бентежили нас.
Навички психологічного тиску французькі професіонали продемонстрували й в тому, як нагнітався певний ажіотаж навколо матчу. Як відомо, гості добиралися до Кривого Рога через Київ. Туман завадив прильоту літака за розкладом. Та ось звістка про те, що в «Бордо» це викликало якісь незадоволення. Нарешті погода стала льотною, та літак з Києва не прибуває. З’являються чутки, що матч взагалі не відбудеться. Потім йдуть розмови, що французи їхатимуть поїздом. Нарешті ввечері у вівторок з Києва прибуває «Боїнг» але ... без футболістів. І аж у середу повторним рейсом літак доставляє французьких футболістів у Кривий Ріг... На прес-конференції старшого тренера «Бордо» запитали про це, але він лише розвів руками: мовляв, таке рішення приймав не я, а керівники клубу.
Чи треба говорити, як хвилювалися футболісти «Дніпра», всі, хто готував, організовував, обслуговував матч у середу (а криворіжці зробили все, щоб на високому рівні провести його), отримуючи кожні 2—3 години нові повідомлення з Києва...
І все ж таки «Дніпро» провів матч на рівних з досвідченим суперником, якому пророкують нині головний європейський кубок. 120 хвилин гри не визначили переможця. Лише в післяматчевих пенальті, де нерідко все визначає фортуна, «Бордо» вирвав путівку в півфінал.
Самовіддано грали майже всі футболісти (на жаль, «майже», бо все-таки більшого чекали ми від Тарана, Протасова, Кузнецова). Знову в двох—трьох ситуаціях врятував команду Сергій Краковський. Не раз в штрафному майданчику гостей створювалася паніка після флангових проходів й гострих передач в центр. Майстерно забив гол Лисенко після кутового, поданого Литовченком, — блискавичним ударом голови послав м’яч під перекладину. «Дніпро!», «Дніпро!» — могутній заклик переповнених трибун вів нашу команду вперед. І не вистачило трошки вдачі, мабуть, тому, що увесь ліміт на неї «Дніпро» вичерпав у Бордо...
А які майстри не змогли здолати за 210 хвилин обох матчів нашу команду?
Шалана. Цей верткий невеличкий футболіст плів комбінації французів, схожий у своїх рукавицях на лялькаря, що смикає за нитки маріонеток.
Лякомб. Згадайте знаменитого канадця Філа Еспозито. На хокейному «п’ятачку» він встигав першим до шайби й посилав її у ворота. Лякомб кілька разів діяв подібним чином біля воріт «Дніпра», та даремно.
Забити гол з гри французам не вдалося. Лише після чергового штрафного, який призначив суддя, м’яч «в стилі Желудкова» влетів у лівий верхній кут. Воротар був безсилий тут щось зробити. (имеется в виду игрок питерского «Зенита» 80-х Юрий Желудков – Р.Л.)
... Перед грою нам надійшла невеличка посилка із Івано-Франківська від В. Родіної, колишньої криворожанки. Вона просила після гри вручити команді «Дніпра» спеціальні шоколадні медальки. Що ми й зробили на прес-конференції, передавши їх старшому тренерові «Дніпра» В.О. Ємцю, який подякував усім болільникам за підтримку, теплоту...
Так, тисячі людей вболівали за своїх улюбленців, чекали на їхню перемогу. І хай в минулу середу «Дніпро» не зумів збороти «Бордо», успіх дебютанта головного європейського розиграшу — безперечний. Вихід в престижний чвертьфінал — хороший трамплін для успіхів в наступних розиграшах. І ми віримо, що вдача прийде до наших земляків.
В. КОЗАК.

На знімку:  боротьбу за м’яч веде нападаючий «Дніпра» Олег Таран (в білій формі).


«Я ВІДКРИВ НОВУ КОМАНДУ...»
Післяматчева прес-конференція
Еме Жаке, старший тренер команди «Бордо»:
— Я впевнений, що усі болільники отримали велике задоволення від обох матчів. Для себе я відкрив нову, дуже сильну команду, яка була для нас загадкою в Бордо, що і позначилося на результаті того матчу. У мене були побоювання перед грою в Кривому Розі: через травму не зміг вийти на поле Жирар, турбували нас й погодні умови. Коли їхали з аеропорту навкруги лежав сніг. Та поле стадіону було в прекрасному стані, спасибі за це. Незважаючи на затримки в дорозі, мої гравці не втратили форму, добре почували себе на полі, а в другому таймі знайшли свою гру й зуміли досягти поставленої мети.
В радянській команді відзначу Сергія Краковського, який приніс нам немало неприємностей в першому матчі. Я боявся, що у моїх гравців з’явиться «комплекс Краковського», на щастя, цього не сталося.
«Дніпро» — цікава, молода, швидкісна команда, в атаці так не грає жоден клуб у Франції. Думаю, це одна з кращих команд Європи. Хочу побажати нашим суперникам вдалих виступів в наступних розиграшах.
Володимир Ємець, старший тренер «Дніпра»:
— Звичайно, нам було нелегко, адже з нами грала практично мікрозбірна Франції...
Дала себе знати, безперечно, відсутність достатньої ігрової практики. На жаль, ми не змогли виїхати за кордон, щоб награти склад з сильними спаринг-партнерами. Лише в кінці лютого у команду зі збірної повернулися Литовченко і Протасов.
Я вважаю, що на результат обох матчів вплинуло неякісне суддівство. Гол Протасова в Бордо був забитий правильно. Це прекрасно видно на відеозаписові. Але суддя його не зарахував. Спірні рішення арбітра сьогоднішнього матчу. В «Бордо» грають футболісти високого класу, не сумніваюсь, що середня лінія команди — краща в Європі. У обох суперників були шанси на виграш, на цей раз більше поталанило гостям.
Стосовно невдачі Геннадія Литовченка. Я спитав його: «Гена, ти готовий бити?». Він відповів: «Так»... Думаю, тут маємо справу з величезним нервовим перевантаженням, котре випало на плечі цього молодого хлопця... Взагалі, наша команда набагато молодша французької, тому хочеться вірити, що у нас ще є час, щоб підвищити свій клас гри.


КОГДА ПРОМАХИ НЕ ПРОЩАЮТСЯ
«Футбол-Хоккей» №12 (Москва, 24.03.1985)

ДО ИГРЫ

Погоды не было. Самолет с днепропетровцами по метеоусловиям приземлился в Донецке. Местные организации окружили заботой и вниманием футболистов из Днепропетровска. В их распоряжение предоставили автобус, разместили в гостинице. Истинное гостеприимство проявили по отношению к французской делегации, по той же причине задержавшейся в Киеве, и киевляне.
«Днепр» прилетел в Кривой Рог во второй половине дня 19 марта. Команда провела легкую тренировку на стадионе «Металлург». Здесь сделали все возможное и невозможное для того, чтобы подготовить стадион к игре. Достаточно сказать, что в течение почти всего марта в две смены с арены вывозили снег. Работали автопогрузчики, грейдеры, автомобили, две сушильные установки мощностью по 11—12 тысяч лошадиных сил. И комиссар матча Эркки Поройла, и судьи впоследствии признали поле хорошим.
Утром 20 марта французская команда вылетела из Киева и без приключений прибыла в Кривой Рог, к месту предстоящего матча...
Теперь уже никаких препятствий для его проведения не было.

ИГРА

Футболисты «Бордо» вышли на разминку почти за полчаса до начала матча и очень тщательно поработали с мячом. Среди них не было только Жирара, который в одном из последних матчей чемпионата Франции получил травму. Лишь когда французы ушли в раздевалку, на поле появились днепропетровцы.
Матч повел «Днепр», грозными волнами накатываясь на штрафную площадь французов. Буквально на первых минутах стремительный проход по правому флангу Литовченко завершился его сильнейшим ударом. Активно действуют Таран, Чередник, Протасов. Явно встревоженные таким началом, французы оттягивали в свою штрафную по шесть-семь игроков. Даже Тигана, свободу действий которого неустанно сковывал Лютый, отходил далеко назад.
Десять минут беспрерывного натиска сделали свое дело: защита «Бордо» явно растерялась. Прерывая опасный проход Чередника, Тюссо отбил мяч на угловой. Литовченко направил его к центру ворот, где Лысенко опередил Дропси и головой послал мяч в сетку. Можно было понять радость днепропетровцев: с их плеч, казалось бы, снят груз психологического напряжения. Ободренные успехом, они продолжали атаковать, держа на острие атаки Тарана и Протасова.
Со стороны «Бордо» постоянных активных действий не отмечалось. Понятно, оттянутые к центру, гости думали преимущественно о том, как обезопасить свои ворота. И все-таки даже в эти трудные минуты каждый промах «Днепра» использовали для контратак Шалана и Мюллер.
А хозяином положения продолжал оставаться «Днепр». Наша команда за счет маневра и движения создавала один опасный момент за другим, но, к сожалению, хладнокровно реализовать эти моменты так и не сумела. На 32-й минуте выгоднейшую ситуацию не использовал Лютый, на 37-й — Чередник, еще через три минуты Дропси снял мяч с ноги Протасова. Краковский вступает в дело на последней минуте первого тайма, ликвидируя опасность после углового, пробитого Жирессом.
Угроза поражения заставила «Бордо» прибегнуть к решительным действиям с самого начала второго тайма. Неожиданная комбинация с выходом на ударную позицию Тюссо едва не заканчивается голом, но здесь на высоте положения оказывается Краковский. Позже, после матча, тренер «Бордо» Жаке скажет, что его игроки признавались, будто бы стали бояться непробиваемого Краковского. Выигрывая единоборства у средней и защитной линий «Днепра», они выходили на такие выгодные позиции, что промахнуться, кажется, было уже невозможно. Но непреодолимой преградой на пути мяча каждый раз вставал Краковский.
Теперь соотношение сил изменилось в пользу «Бордо». Вина в этом ложится прежде всего на «Днепр», изменивший тактику своих действий. Видимо, решив сохранить выигрышный счет, команда повела игру от обороны. Такая тактика была бы вполне правомерной и имела оправдание, используй Протасов стопроцентный момент на 67-й минуте встречи. Овладев мячом невдалеке от центра поля, он мощным рывком ушел от защитников, выйдя один на один с Дропси. Когда же вратарь выкатился навстречу форварду, Олег имел возможность направить мяч уже в пустые ворота. Но, к сожалению, был неточен.
А французы постепенно активизировались. Особенно много неприятностей защитникам доставлял быстрый Шалана. Обыгрывая на левом фланге днепропетровцев, он раз за разом делал острейшие передачи в штрафную, где нанести решительный удар готовы и Мюллер, и Жиресс, и Тюссо. В один из моментов защитники «Днепра» нарушили правила невдалеке от штрафной. Изумительный по силе удар выполнил Тюссо, словно гвоздь, вбив мяч под перекладину ворот Краковского.
Трагически началась для «Днепра» дополнительная 30-минутка: судья показал красную карточку Вишневскому. Команда осталась вдесятером. Но и это не заставило дрогнуть днепропетровцев. Более того, играть они продолжали мужественно и решительно, как прежде. Снова великолепно действовал Краковский, когда его буквально в упор расстреливал Жиресс. Бессильным оказался он только перед пенальти, которые безукоризненно пробила французская пятерка игроков.

ПОСЛЕ ИГРЫ

Отвечая на вопросы корреспондентов, старший тренер «Бордо» Жаке не скрывал удовлетворения от игры своих воспитанников. Однако признавал, что действовать так их заставили советские футболисты. Атлетическая, мощная игра «Днепра» могла бы воплотиться не в один гол, но, к счастью, игроки «Бордо» сумели быстро среагировать на происходившие события и во втором тайме, а затем и в дополнительное время показали себя в полном блеске. «Днепр» и «Бордо» были достойны друг друга. И если «Бордо» не добился успеха в ходе 120 минут игры, виновато хладнокровие днепропетровских футболистов. Выигрышу «Днепра» помешали молодость и неопытность. Но эта же молодость, по мнению Жаке, в самом ближайшем будущем может стать их лучшим союзником.
Очень сложной оказалась подготовка к матчу днепропетровских футболистов: до матча в Тбилиси с динамовцами Москвы они не видели хорошего газона. Понятно поэтому, как трудно было Емцу вывести свою команду на необходимый функциональный уровень.
Проигрыш обиден. Но, думается, из каждой неудачи нужно обязательно извлекать урок.
Игра «Днепра» с «Бордо» еще раз доказала: мы можем на равных сражаться с сильнейшими зарубежными клубами. И не уступать им ни в чем. Но добиться этого поможет только напряженнейшая ежедневная и целенаправленная работа каждого игрока, каждой команды.
ВЛАДИМИР КРИВОПАЛЬЦЕВ,
наш специальный корреспондент.
Кривой Рог.

Днепропетровцы открывают счет в ответном матче Кубка чемпионов с французским «Бордо». В. Лютый (№ 9) готов обнять защитника А. Лысенко (справа), отправившего мяч в сетку ударом головой. Фото М. Черничкина и А. Запары (ТАСС).


На снимке (слева направо): В. Лютый, Тигана, О. Протасов, Спешт.  Фото М. Черничкина и А. Запары (ТАСС).


«ДНІПРО» — «БОРДО» — 4:6
«Спортивна газета» (Киев, 21.03.1985)
Футболістів «Дніпра» і «Бордо» чекали в Кривому Розі ще в понеділок. Дніпропетровці, подолавши чи не всіма видами транспорту шлях з Тбілісі, з’явилися на місці зустрічі у вівторок опівдні. А французи приземлилися на «Боїнгу» авіакомпанії «Ер Франс» в Криворізькому аеропорту тільки вчора, за кілька годин до виходу на поле.
Тим часом гості попсували нерви тренерам «Дніпра», коли у вівторок увечері «Боїнг» приземлився в Кривому Розі... без команди. За повідомленнями, які надходили з Києва кожні 20-30 хвилин випливало, що «Бордо», зважаючи на погоду, вирішив добиратися на Дніпропетровщину поїздом. Але поїзд вирушив без команди, яка в останній момент відмовилася від подорожі залізницею. Літак же зробив незрозумілий пробний рейс. Від керівництва французького клубу надійшла пропозиція про перенесення зустрічі на 21 березня. Та вона не мала під собою обґрунтованих аргументів. Дата матчу залишилася календарною.
А як підготувався стадіон? Криворіжці зробили все, аби стан поля був пристойним. Стадіон «Металург» комбінату «Криворіжсталь» уже за кілька днів був готовий прийняти футболістів, глядачів, журналістів. Найбільше довелося потрудитися над газоном. Працівникам бази прийшли на допомогу студенти педінституту, учні ПТУ, курсанти авіатехнічного училища цивільної авіації, просто любителі футболу. Очищене від снігу поле було розморожене і висушене спеціальними калориферами. І воно дістало схвальну оцінку футболістів і тренерів «Дніпра», інспектора УЕФА, а також французьких журналістів, серед яких представники п’яти радіотелевізійних компаній і понад десяти газет та журналів.
У першому таймі «Бордо» зовсім не був схожий на той клуб, який ми бачили два тижні тому. Якщо в себе на полі він нагадував гоночний автомобіль, що мчить по автостраді, то цього разу це була вантажна машина, яка долала путівець. Втім, саме за планом Жаке півзахисники гостей за винятком хіба що Шалани активно і продуктивно допомагали захисникам. Тендітний Тігана мужньо боровся на позиції опорного хавбека, а в передній лінії свого шансу чекали Лякомб і Мюллер.
Відкоректувати тактику «Бордо» змусив швидкий гол Лисенка, який під час подачі кутового опинився на штрафному майданчику французів і головою послав м’яч під поперечину.
Пропустивши гол, «Бордо» висунув до воріт «Дніпра» ще й Жіресса. Це був певний ризик, адже середня лінія і нападники господарів дістали оперативний простір для організації наступу. На жаль, вони не скористалися з цього, бо Таран і Протасов майже щоразу потрапляли до офсайдної пастки, яку вміло розставляли французькі гравці.
Після перерви «Бордо» почав грати так, як в першому матчі. Дніпропетровці дарма прийняли виклик позмагатися у вправності володіння м’ячем. За таких обставин почала рельєфно вимальовуватися краща технічна підготовка гостей. До того ж відразу з’ясувалось, що гравці нашої збірної Литовченко, Протасов і Вишневський перебувають не в ліпшій формі. Зокрема, через це останній часто порушував правила, за що і був зрештою виведений з поля. Коли ж «Бордо» зрівняв рахунок (Тюссо чітко виконав штрафний), психологічна перевага перейшла до гостей. Щоправда, в додатковий час, атакуючи більше, вони нічого не добились, але серію пенальті виконали краще.
Шкода, звичайно, що «Дніпро» не пробився до півфіналу. Але віддамо йому належне. Команда завзято боролася з одним з найкращих європейських клубів.
Д. АЛЕКСАНДРЕНКО,
спеціальний кореспондент «Спортивній газети».
Кривий Ріг (телефоном).


НАПЕРЕДОДНІ В СТАНІ СУПЕРНИКІВ
«Спортивна газета» (Киев, 21.03.1985)
Шлях «Бордо» до Кривого Рога проліг через Київ, де літак з гравцями французького клубу на борту, прямуючи до місця зустрічі з «Дніпром», затримався через негоду. Таким чином випала нагода поговорити із суперниками наших футболістів. Сьогодні, коли результат матчу «Дніпро» — «Бордо» вже відомий, цікаво зіставити надії й настрої гостей напередодні поєдинку з тим, як воно вийшло насправді.
Проблем у «Бордо» було доволі. Травма основного опорного півзахисника Рене Жірара (так і не взяв участі в грі, його місце зайняв Тьєррі Тюссо), останні невдачі клубу в чемпіонаті й турнірі Кубка Франції (поразки від «Тура» і «Лілля», причому остання вибила синьо-білих з розиграшу Кубка), втома футболістів, які за три тижні перед поїздкою до Кривого Рога провели 7 матчів, — усе це важким тягарем лягло на плечі вихованців Еме Жаке.
«Ми так втомилися фізично, — сказав тренер гостей. — що часом нам не вистачає моральної енергії. Саме це стало причиною нервозності і зрештою, невдалих дій моїх футболістів у першому матчі з «Дніпром». Будь-який гравець, навіть найкращий, втомившись, стає уразливим і невпевненим у собі. За 23 роки в професіональному футболі я зробив висновок: сильні команди — дуже крихкі. Ми звикли до того, що наша гра завжди є найвищої якості. що у себе в чемпіонаті ми практично непереможні, а за таких умов найменший зрив здається катастрофою».
А зрив у домашньому матчі з «Дніпром» був очевидним. Дітер Мюллер визнав, що «Бордо» не чекав од суперника такої суворості та чіткості в обороні, гостроти й різкості в контратаках. І, головне, остаточно деморалізувала французів чудова гра нашого голкіпера. «Краковський звів нанівець усю нашу перевагу», під цими словами Бернара Лякомба були готові підписатися всі футболісти «Бордо».
І все ж Жаке вірив у команду: «Мені не потрібно спеціально настроювати на гру моїх хлопців, настрій на цей матч прийде сам». Справді, і це відзначали всі французькі журналісти, які прилетіли на зустріч, останніми днями моральний дух «Бордо» значно зміцнів. Команда розуміла, що їй доведеться ризикувати і готувалася до цього. «Якщо нас не підведе поле, ви побачите справжню гру «Бордо», — ця обіцянка тренера французів була багатозначною.
«Треба забивати...». Ці слова лунали лейтмотивом у висловлюваннях французьких гравців. Скільки? Гості були одностайними: мінімум два м’ячі. Юний Бруно Ліппіні, гравець молодіжної збірної Франції, який дуже переживав за старших товаришів, наважився дати прогноз: «Якщо заб’ємо швидко — заб’ємо ще». Знаний португалець Фернандо Шалана: «Повинні забити в перші півгодини. Тоді виграємо». Дітер Мюллер, невдаха першого матчу: «Заб’ю свій м’яч».
Яким буде сценарій матчу? Тренери й гравці «Бордо» воліли не відповідати на це запитання. А ось французькі журналісти виявилися балакучішими. Жан-Поль Удо з авторитетного «Франс футболу» був категоричним: «Малюнок першої зустрічі не зміниться. «Бордо» атакуватиме, а «Дніпро» відповідатиме контратаками».
О. ПІНАЛОВ.


МРІЇ ПРО ГАРМОНІЙНІСТЬ
Коментар фахівця
«Спортивна газета» (Киев, 23.03.1985)
«Те, що з трьох наших команд до півфіналу європейських клубних турнірів вийшли лише динамівці Москви, навряд чи варто розцінювати як прикрість», — каже заслужений майстер спорту Андрій Біба.
Підстави для такого підсумку криються ще в результатах перших чвертьфінальних ігор. Це також відповідає об’єктивному співвідношенню сил нинішнього періоду в парах з участю радянських команд.
… Зрозуміло, найбільшу цікавість викликав поєдинок «Дніпро» — «Бордо». Скажіть, будь ласка, хто з вас, дивлячись торік ігри фінального турніру європейської першості, де французька збірна перевершила себе, міг подумати, що отим «зіркам» — Жірессу, Тігані, Баттістону, Лякомбу, Тюссо, Рору, ще й посиленим кращим гравцем збірної Португалії Шаланою — успішно протистоятиме наша клубна команда, наполовину складена з вихідців із першої й другої ліг? Розглядаючи підсумок двох матчів «Дніпра» проти «Бордо» з цієї позиції, подякуємо команді Володимира Ємця за підтримку нашої спортивної гордості на рівні, якого ми навіть не чекали. Адже якщо брати до уваги, як кажуть, лише голі факти, то французи щасливо уникли поразки на своєму полі, а в Кривому Розі просто сподобалися фортуні — інакше не назвеш виграш по пенальті.
Це якщо оперувати голими фактами. А професійне розбирання гри надає переваги «Бордо», і в цьому плані його вихід до півфіналу обгрунтованіший.
«Дніпро» правильно зробив, обравши тактику контратак і в матчі на своєму полі. Дніпропетровці припускаються більше технічного браку, ніж чемпіони Франції. тому для них перехід за середню лінію великими силами у грі з такою командою приховує серйозний ризик. Кожна втрата м’яча дозволяла б гостям наступати розрядженим простором — чотири на чотири, три на три, а у виконанні класних майстрів такі атаки майже завжди закінчуються голом. І в першому таймі «Дніпро», активно пресингуючи в зоні свого захисту, облишив французів можливості вільно обробляти м’яч, що збентежило навіть таких майстрів, як Жіресс і Тігана. Ми їх майже не бачили в грі. Форварди Таран і Протасов теж робили помітний внесок до оборони, перекриваючи зони для рейдів захисників «Бордо». Все це зруйнувало звичні тактичні зв’язки французького чемпіона, і він зовсім не здавався таким грізним, як у себе на полі.
От якби ще півзахисники «Дніпра» могли потримати м’яч, щоб дати час нападаючим гостро відкритися в глибині оборони суперників. Та в середній лінії дніпропетровців не вистачає гравців конструктивного плану. Тому здебільшого Таран намагався виводити Протасова на ударну позицію, а Протасов — Тарана. Це значно полегшувало життя захисникам «Бордо».
Потрапивши до сторони, що має відігруватися, гості в другому таймі, здавалося, втратили елементарну тактичну обережність, подекуди переходячи середину поля всіма польовими гравцями. Але ризик для них зводили до мінімуму майже бездоганні тактичні й технічні дії захисників, які нагнітали тиск на ворота Краковського з глибини. Розігрався Шалана, для нейтралізації активності якого у «Дніпра» чомусь не знайшлося ні ефективних тактичних заходів, ні конкретного опікуна. Саме завдяки творчій грі Шалани (він, здається, просто не знає, що таке втома), потужним рейдам крайніх захисників Тувенеля та Рора і завжди вчасним підключенням до атаки переднього стопера Баттістона «Бордо» в другому таймі міцно перехопив ініціативу.
Отут би виявити активність гравцям середньої та передньої ліній «Дніпра», аби «загнати» на позиції оборони захисників гостей і водночас дати перепочити власним захисникам, яких почали залишати сили. Втомився Башкіров, який відбивав чи не кожен м’яч без адреси. Не встигав за суперниками Вишневський, і його прийоми відбирання м’яча стали нечистими...
Та півзахисники господарів і в ці скрутні для команди хвилини не могли «зачепитися» за м’яч. А руйнувати атаки суперника 90 хвилин — невдячна робота. В таких випадках бажаний кінцевий результат зависає на волосині випадку. Гол, проведений Тюссо зі штрафного удару, уточнив, хто в кращому настрої закінчуватиме цей драматичний поєдинок. І недарма в змаганні пенальтистів перемогли гості.
Поєдинки «Дніпра» з «Бордо», в яких не постраждав авторитет радянського футболу, зайве підкреслили нагальність підвищення технічної майстерності наших футболістів. Тим часом дніпропетровці показали приклад нашим командам, у які обладунки мужності й жорсткості має бути вдягнута тактика в матчах на міжнародній арені. Ясна річ, футбол — передусім змагання в кмітливості і вправності володіння м’ячем. Та запам’ятаємо для себе, якими безпорадними інколи були в лещатах пресингу французькі «зірки».
Отже, гармонійне поєднання тонкої виконавської майстерності з добре розвиненими атлетичними якостями. Це й треба було довести. Та вже на часі матеріалізувати всі ці уроки у підготовці конкретних футболістів, конкретних команд. Почесними нічиїми ситий не будеш.


ДУМКА ФРАНЦУЗЬКОЇ ПРЕСИ
«Спортивна газета» (Киев, 23.03.1985)
Французька преса приділила велику увагу чвертьфінальному матчу розиграшу Кубка чемпіонів між «Бордо» і «Дніпром», що відбувся в Кривому Розі.
Спортивна газета «Екіп» назвала зустріч напруженою, захоплюючою, цікавою. Вона відзначила, що в першому таймі футболісти «Бордо» діяли досить повільно і безсистемно. В другому таймі вони грали зібраніше та ініціативніше.
Газета відзначає, що «Дніпро» показав себе активною і швидкою командою. Газета називає «рятівним» гол Тюссо, забитий зі штрафного.
Відзначаючи найкращих гравців матчу, «Екіп» називає воротаря Краковського одним з найкращих в Європі.
«Юманіте» відзначила моменти, коли Краковський відбив два сильних удари з близької відстані — Лякомба і Мюллера. Швидкі контратаки «Дніпра» в першому таймі, за словами газети, були простими, але надзвичайно небезпечними. Аби протистояти такій тактиці, гості мали показати свою кращу колективну гру з властивою їм швидкістю і точним пасом.
Французькі газети пишуть, що футболістам «Бордо», безумовно, пощастило в післяматчевій серії пенальті.


ДОСВІД ЗГОДИТЬСЯ
Відлуння матчу
«Спортивна газета» (Киев, 23.03.1985)
Е. Жаке, старший тренер «Бордо»: «Важко передати словами нашу радість. Вважаю, що перемогли заслужено. Але не меншої поваги заслуговує і «Дніпро». Це чудова команда!»
В. Ємець, старший тренер «Дніпра»: «Виграш французькому клубу забезпечила краща індивідуальна майстерність футболістів. У інших аспектах гри «Дніпро» не поступався».
Отак розпочалася післяматчева прес-конференція. Жаке не приховував радощів, був багатослівний, Ємець, помітно розстроєний результатом, ретельно зважуючи кожне слово, відповідав на запитання журналістів лаконічно. Що ж, наставники перебували під впливом різних емоцій. Е. Жаке, назвавши перемогу «Бордо» однією з найголовніших в історії клубу, визнав, що на боці його підопічних було щастя. Він однаково щедро робив компліменти і своїм гравцям, і суперникам. Особливо вразила гостей гра Сергія Краковського. Тренер навіть обмовився, що в нападаючих його команди виробився після першого матчу певний «комплекс радянського воротаря». Ніякими силами не можна було змусити вийти до 11-метрової позначки Дітера Мюллера, який є в «Бордо» штатним пенальтистом.
Продовжуючи розмову про пенальті, В. Ємець сказав, що він запитав у Литовченка, чи готовий той бити. Капітан відповів ствердно, тому в тренера не було ніяких підстав не довіряти лідерові. Геннадій, однак, схибив. І цим зайве підтвердив, що перебуває зараз не в найкращій формі. Не підготувалися як слід до матчу й інші представники «Дніпра» в збірній СРСР. Пасивним був Протасов, а Вишневський, поступаючись чи не в кожному ігровому епізоді швидкістю мислення, мимоволі порушував правила.
Та головною причиною поразки тренер «Дніпра» назвав незадовільну організацію підготовки до чвертьфінальних зустрічей. І тут йому не заперечиш. Не вистачило в дніпропетровців і запасу фізичних сил. Це особливо виявилося в другому таймі і в додатковий час.
Восени на «Дніпро» чекає нове випробування в європейському клубному турнірі. Досвід, набутий в міжнародних іграх, допоможе краще підготуватися до нього. Згодиться він і в зустрічах всесоюзного чемпіонату, сказав на завершення В. Ємець.
• • •
Федерація спортивних журналістів УРСР висловлює щиру вдячність працівникам телефонного зв’язку Кривого Рога Г. Станєвій, С. Яковлєву, В. Бойченко, Г. Комнацькій, Л. Курінному, В. Карімову та І. Ткаченку, працівникам Дзержинського комбінату харчування В. Шевчику, З. Утас, В. Козаченко, В. Навроцькій, Н. Гавенко, Л. Яковенко, Л. Кузнецовій, С. Гавенко, Л Пономарчук та водієві С. Широких, які забезпечили безперебійну роботу журналістів, акредитованих на матчі.

 Уже за годину до матчу трибуни стадіону «Металург» були заповнені вщерть. Жоден з 35 тисяч прихильників «Дніпра» не сумнівався в успіхові улюбленої команди. На 11 хвилині чудовий гол крайнього захисника дніпропетровців Лисенка зміцнив оптимізм.


Та поволі він почав згасати. Червона картка, показана арбітром Вишневському, до межі ускладнила гру «Дніпра». Але команда вистояла. Тепер усе вирішувала серія 11-метрових.


Кому бити? Тренер дніпропетровців В. Ємець недарма попрямував до Литовченка. Поступися правом удару, капітане! Гра в тебе сьогодні не клеїться.


Не поступився. Схибив. I запалив щасливу усмішку на устах симпатичного Тігани.

Фото М. Бочка, спеціального кореспондента «Спортивної газети».


НЕПОХОЖИЕ ТАЙМЫ
«Советский спорт» (Москва, 21.03.1985)
Ответная встреча между «Днепром» и французским клубом «Бордо» состоялась в Кривом Роге. Начало матча для наших футболистов было многообещающим. Уже на 2-й минуте Литовченко вышел один на один с вратарем Дропси, но мяч после сильного удара капитана «Днепра» пролетел рядом со стойкой ворот. Спустя 10 минут после подачи Литовченко углового защитник Лысенко, выпрыгнув выше всех, головой направил мяч под перекладину — 1:0.
Инициатива ненадолго переходит к гостям. Однако остроты в их атаках мало. Во всяком случае, вратарь Краковский — лучший игрок в первой встрече до перерыва активного участия в игре не принимал. Напротив, хозяева, похоже, построившие игру на контратаках, имели несколько возможностей увеличить счет. Увы, каждый раз в решающие моменты футболисты «Днепра» действовали неточно. В частности, Лютый, оказавшись один на один с Дропси, попал во вратаря.
Во втором тайме картина на поле изменилась. Гости заиграли активнее. Дважды после точных ударов Мюллера спасал ворота Краковский. И все же на 75-й минуте вратарю «Днепра» пришлось вынуть мяч из сетки ворот. Случилось это после того, как Тюссо со штрафного направил мяч в верхний угол ворот — 1:1.
Для выявления победителя судье пришлось назначить сначала дополнительное время, а затем и серию пенальти. Точнее 11-метровые удары пробили футболисты «Бордо», которые и вышли в полуфинал Кубка чемпионов.


ЦЕНА ОШИБОК
«Советский спорт» (Москва, 22.03.1985)
Судя по всему, не лучший для французских футболистов исход первого матча не выбил соперников «Днепра» из колеи. Стойко перенесли гости и неудачное начало ответной встречи. На хорошо подготовленном к игре поле французские футболисты чувствовали себя превосходно, демонстрируя высокое техническое искусство и отличную атлетическую готовность. Короче говоря, «Днепр» в этом матче имел дело с сильным, хорошо подготовленным соперником, победить которого можно было только за счет мастерства, помноженного на высокую ответственность.
Скажем сразу, игра, как говорится, давалась хозяевам поля. В первом тайме они сделали все, чтобы захватить инициативу и заставить соперников основное внимание уделить обороне своих ворот. Эта настойчивость и принесла днепропетровцам успех.
После подачи углового Лысенко ударом головой послал мяч в ворота. Имели хозяева и в дальнейшем возможности добиться успеха. Но когда после перерыва упустил явный шанс забить гол Протасов, течение матча повернуло вспять. Гости словно бы почувствовали, что фортуна на их стороне, и сразу заиграли увереннее, четче, острее.
Можно ли отвести ошибку Протасова к досадным случайностям? Думаю, нет. И вот почему. Молодой способный футболист уже является кандидатом в сборную страны, а потому спрос с него особый. Между тем давно подмечено, что Протасов активно включается в игру, только получив мяч. Надо ли говорить, как много он теряет в умении мгновенно оценить обстановку и реализовать выгодный момент.
Среди гостей же, замечу, не было выжидающих. Все французские игроки трудились независимо от амплуа, и трудились, самое главное, самозабвенно. Даже Тигана не раз оказывался на месте последнего защитника и, надо сказать, очень удачно исполнял несвойственные его амплуа обязанности. Словно следуя поговорке — вода камень точит, гости бились до конца каждого эпизода, стараясь использовать малейшую возможность, чтобы обострить ситуацию у ворот соперника. В конце концов футболисты «Бордо» и использовали свой шанс. Тюссо после розыгрыша штрафного нанес удар, и мяч, влетевший в ворота «Днепра», я бы отнес к разряду не берущихся вратарями.
И последнее. В том, что в серии 11-метровых днепропетровцы уступили соперникам, нетрудно обнаружить корень зла — немало чернил мы расходуем, доказывая необходимость коренного улучшения индивидуальной подготовки. Воз, между тем, и ныне там.
Думаю, «Днепр» в целом достойно вел борьбу с одним из сильнейших на сегодняшний день клубом Европы. Но ошибок он совершил больше, нежели соперник. Потому в конечном итоге и уступил «Бордо» дорогу в полуфинал.
А. ЛЕОНТЬЕВ,
мастер спорта.

В напряженной борьбе проходил четвертьфинальный матч Кубка чемпионов между днепропетровским «Днепром» и клубом «Бордо» (Франция). В игровом эпизоде, запечатленном на снимке, защитник гостей Рор ведет единоборство с нападающим «Днепра» Тараном (слева, в белой форме).  Телефото ТАСС.


РАЗНЫЕ ПОЛЮСА НАСТРОЕНИЯ
После матча «Днепр» — «Бордо»
Эмиль Жаке, тренер «Бордо», после матча весь светился от счастья:
— Пятый сезон я тренирую «Бордо», но такого удовольствия от игры давно не получал. Наши соперники действовали мощно и умно. Они были хорошо атлетически подготовлены, быстры и настойчивы. Знаете, у наших ребят выработался какой-то «комплекс Краковского». Они его просто боялись. В Бордо он отбивал такие мячи, что только приходилось диву даваться, и вот вдруг в Кривом Роге мы забиваем ответный гол. Цену его невозможно измерить. Вот тут-то мы и воспряли. После матча футболисты были по-настоящему счастливыми. Еще бы, ведь они забили Краковскому пять одиннадцатиметровых!
Можно было, конечно, понять разочарование старшего тренера «Днепра» Владимира Емеца:
— Мы встречались с командой, которая входит в элиту европейского футбола. Проиграть ей не так уж зазорно. И все же обидно. Нельзя было прощать соперникам ошибок в таком матче. Виновников поражения мы, однако, не хотим искать. Из этой неудачи просто надо извлечь урок. Да, французы показали хороший футбол. Но ведь мы им не уступали в этой встрече, но тем не менее проиграли. Значит, нам надо еще многому учиться, прежде всего умению владеть собой.
Тьери Тюссо, сравнявший счет в матче, вспоминает:
— Мы били штрафной, соперник выстроил «стенку», мяч был отброшен мне. Удар получился отличный. Даже Краковский, которого мы очень боялись, ничем не мог помочь своей команде — он не видел, как я бью, а я видел, как я забиваю.
(Наш спец. корр.).
Днепропетровск.


ПРОИГРАЛИ, НО ТОЛЬКО ПО ПЕНАЛЬТИ
«Комсомольское знамя» (Киев, 22.03.1985)
Опять среда, опять день большого футбола, опять волнения. Три советских команды проводили ответные матчи европейских турниров.
Днепропетровский «Днепр» в рамках Кубка чемпионов принимал французский клуб «Бордо». Не стану в очередной раз перечислять достоинства французской команды, титулы игроков. Об этом уже не раз говорилось, напомню только, что в гостях «Днепр» сумел добиться ничьей 1:1, чем ввел в замешательство многих футбольных специалистов. И, разумеется, получил неплохие шансы на выход в полуфинал.
Уже на первых минутах матча наши игроки могли открыть счет. Воспользовавшись тем, что защитники «Бордо» увлеклись созданием искусственного положения «вне игры», Литовченко по правому краю вышел один на один с Дропси. Мяч, однако, пролетел в считанных сантиметрах от стойки. Гостей этот момент почему-то не насторожил, они и в дальнейшем в обороне действовали хладнокровно, но не безошибочно. Прозевали рывок Тарана, затем подключение из глубины Багмута. И, наконец, на двенадцатой минуте за свою беспечность поплатились. Лысенко в высоком прыжке красивейшим ударом завершил розыгрыш углового.
Откровенно говоря, я ожидал, что после этого момента гости тут же бросятся отыгрываться. Они и впрямь несколько активизировались, однако атаки их отличались некоторой прямолинейностью. Где-то с двадцать пятой минуты наметился у них определенный перевес. На правом краю несколько опасных атак предприняли Тувенель и Тюссо. Но после того, как Тувенель, увлекшись атакой, оголил свою зону и эта вольность едва не стоила «Бордо» второго мяча, гости предпочли в первом тайме больше не рисковать.
В предматчевых интервью тренер Жаке сетовал на то, что в последних матчах его команде не удается комбинационная игра. Может, он немножко и преувеличивал, но в первом тайме, надо сказать, командные действия французов и в самом деле особой согласованностью не отличались. Они были опасными, комбинации, вне всякого сомнения, наигранными, однако концовка в большинстве эпизодов смазывалась. А смазывалась потому, что нападающим постоянно приходилось принимать, обрабатывать мяч в борьбе. Словом, в первом тайме игра у «Бордо» не получилась.
После перерыва характер встречи изменился. Гости, понимая, что им необходимо как-то спасать игру, заметно активизировались. Несколько раз у ворот Краковского возникали опасные ситуации. Игроки атаки «Днепра» тоже в долгу не оставались. Безусловно, рывки Литовченко, Протасова, Тарана, их бесконечные перемещения сковывали инициативу соперника. Чего стоил прорыв Протасова, когда он обыграл и защитников, и вратаря? Правда, сместился при этом несколько в сторону и потому пробил неточно? Нет, шансы были и у одной, и у другой стороны. Но реализовали один из них только гости. Со штрафного Тюссо забивает гол и делает счет ничейным — 1:1. Команды сыграли еще 30 дополнительных минут, но и они не дали результата. Послематчевые пенальти принесли победу более именитому «Бордо».
В подавляющем большинстве прогнозов относительно исхода борьбы этой пары преимущество отдавалось французской команде. Что ж, они оправдались. Но вместе с тем, каким же самоотверженным бойцом и достойным соперником предстал перед нами «Днепр». Право же, за эти две игры, за два вечера прекрасного футбола он достоин не меньшей похвалы, нежели победитель.
В. ВЫХОВАНЕЦ.


«ДНІПРО» ПРИВЕРНУВ УВАГУ ФУТБОЛЬНОЇ ЄВРОПИ
«Молодь України» (Киев, 23.03.1985)
Дніпропетровські футболісти в особі французького клубу «Бордо» грали з найтитулованішими нині футболістами нашого континенту. П’ять чемпіонів Європи й один чемпіон минулої Олімпіади з’явились у складі «Бордо» в повторному поєдинку на полі криворізького стадіону «Металург». Після попередньої зустрічі у французів травмованого Жірара замінив Тюссо, а в «Дніпрі» Литовченко і Чередник замінили Ділая і Кузнецова. Наші земляки знову обрали контратакуючу тактику. Адже гравці «Бордо» почували себе впевнено на чудово підготовленому полі, демонструючи високу технічну майстерність і високу атлетичну підготовку. Руйнуючи атаки суперників, дніпропетровці з глибини своєї оборони довгим пасом виводили на ударну позицію Протасова, Лютого, Тарана. На 2-й хвилині захисники «Бордо» помилились при створенні штучного положення поза грою, і Литовченко вийшов один на один з голкіпером Дропсі, але послав м’яч мимо воріт.
У першому таймі «Дніпро» повністю володів ініціативою і змусив «Бордо» захищатися великими силами. На 8-й хвилині після подачі кутового удару Лисенко головою переправляє м’яч у ворота «Бордо» — 1:0. Дніпропетровці могли збільшити рахунок, але Чередник і Лютий (у першому таймі) і Протасов (після перерви) не скористалися з вигідних моментів.
Французи відігралися за 15 хвилин до кінця другого тайму. Неподалік штрафного майданчика дніпропетровці збили Мюллера. Закритий «стінкою» Краковський не побачив, як Жіресс відкинув м’яч Тюссо, і той влучив у незахищений кут воріт — 1:1.
А потім були два додаткові 15-хвилинні тайми і серія одинадцятиметрових штрафних ударів. Двобій Литовченко — Дропсі виграв останній. Гості ж виявились вправнішими, забивши всі п’ять м’ячів.
Результати решти повторних матчів Кубка чемпіонів: «Ліверпуль» (Англія) — «Аустрія» (Відень, Австрія) — 4:1 (1:1), «Спарта» (Чехословаччина) — «Ювентус» (Італія) — 1:0 (0:3), «Панатінаїкос» (Греція) — «Гетеборг» (Швеція) — 2:2 (1:0).
М. ГРИЦЕНКО.

На фото:  епізод матчу «Дніпро» — «Бордо». Гострий момент біля воріт Д. Дропсі, в атаці О. Протасов.  Фото М. Черничкіна. (Фотохроніка РАТАУ).


КУБКОВІ МАТЧІ ЄВРОПИ
«Радянська Україна» (Киев, 22.03.1985)
Минула середа була днем повторних матчів чергових етапів розиграшу континентальних призів серед клубних футбольних команд. З трьох радянських колективів, які виступали в цих популярних міжнародних змаганнях, найсерйозніший суперник випав дніпропетровським спортсменам.
Як відомо, в першому чвертьфінальному поєдинку «Дніпро» в боротьбі за Кубок європейських чемпіонів грав на виїзді з досвідченим французьким клубом «Бордо». Тоді зустріч переможця не виявила — 1:1. І ось тепер на полі стадіону Кривого Рога суперники мали визначити, хто продовжить суперечку за почесний трофей.
Господарі настроїлися рішуче вже з перших хвилин. Невдовзі після початку гри Литовченко мав змогу відкрити рахунок, але м’яч пройшов поруч з воротами. Французи обрали тактику жорсткої (а часом і досить грубої) гри. Вони були такими ж небезпечними в атаках, як і в «домашньому» матчі. Гості вміло використовували короткі й середні передачі. Найактивнішим у цей час виявився Шалана.
Контрвипади радянських футболістів також часто турбували лінію оборони «Бордо». Після подачі кутового з правого краю Литовченком захисник «Дніпра» Лисенко головою послав м’яч у сітку воріт, які охороняв Доменік Дропсі — 1:0. Потім сильний удар Чередника здалека під перекладину голкіпер ледь відбив на кутовий.
Після перерви майже одразу ж гості провели дві гострі атаки і тепер уже Краковському довелося демонструвати свою майстерність. Однак на 77-й хвилині і він виявився безсилим, коли півзахисник «Бордо» Тюссо здалеку чітко реалізував штрафний удар — 1:1. Знову основний час матчу не назвав найсильнішого. Суперникам довелося грати два додаткові тайми по 15 хвилин. У першому з них за два попередження суддя усунув з поля Вишневського. Господарі лишилися в меншості, проте зберегти недоторканість воріт їм усе ж таки вдалося. Серію післяматчевих пенальті краще виконали гості — 5:3. Таким чином дніпропетровці вибули з боротьби за приз. І все ж вони заслуговують схвальних слів. Команда, яка по суті не має досвіду міжнародних зустрічей, виявилася гідним суперником одному з кращих футбольних клубів Європи, у складі якого виступають п’ять чемпіонів континенту і один — Олімпійських ігор. Матчі з таким колективом стали чудовою школою для «Дніпра», якому в майбутньому, очевидно, ще доведеться грати на такому високому рівні.


ФУТБОЛ НЕ ПРОЩАЕТ ОШИБОК
«Комсомольская правда» (Москва, 22.03.1985)
Сыграны ответные четвертьфинальные матчи европейских футбольных турниров. Из трех наших клубов борьбу в полуфинале продолжит лишь московское «Динамо». Прокомментировать результаты наш внештатный корреспондент О. Иванов попросил заслуженного мастера спорта Эдуарда СТРЕЛЬЦОВА:
... Очень интересным получился матч Кубка чемпионов «Днепр» — «Бордо». Нервничали и наши футболисты, и их именитые соперники. В первом тайме хозяева поля, построив игру на контратаках, имели преимущество и могли не однажды поразить ворота. На 12-й минуте защитник Лысенко забил гол. Единственное слабое место «Бордо» — это оборона, и потому надо было и в дальнейшем атаковать. Может быть, футболистам «Днепра» не хватило сил играть в прежнем темпе и после перерыва, а может, решили они удержать минимальное преимущество, отошли в оборону. У гостей самым быстрым игроком был мяч — неудивительно, что к концу матча они выглядели посвежее днепропетровцев.
По себе знаю, как тяжело играть без мяча, сколько это отнимает сил. Мне кажется, что и Протасов, и Литовченко разбрасывались в игре. Не стоило им отходить далеко в оборону, растрачивать силы, задача форвардов — отличиться в атаке. А вот Лютый и особенно Таран разочаровали. Их неудачная игра позволила защитникам «Бордо» часто подключаться в атаку, и Тюссо сравнял результат — 1:1.
Что сказать о пенальти? Здесь везет тому, кто меньше устал. Думаю, Литовченко напрасно вышел на удар первым. Свежести к тому моменту у него уже не было. «Днепр», встретившись с очень сильным соперником, не оробел, сражался изо всех сил и проиграл в равной борьбе. Обвинить днепропетровцев в поражении язык не повернется.


ПУТЬ ПРОДОЛЖИТ ТОЛЬКО «ДИНАМО»
«Известия» (Москва, 22.03.1985)
Перед ответными четвертьфинальными поединками 20 марта ситуация благоприятствовала «Днепру» и московскому «Динамо». Днепропетровцы, окрылённые успехом во Франции, очень активно начали в Кривом Роге свой второй матч с чемпионом этой страны «Бордо». И довольно быстро забили красивый мяч. Однако, то ли довольствуясь достигнутым, то ли под прессом атак соперника, «Днепр» затем уступил инициативу. За 15 минут до конца второго тайма хозяева пропустили мяч в свои ворота. И в итоге все решила серия пенальти.
Конечно, соперник «Днепру» достался именитый. И днепропетровцы большую часть этих шести таймов (включая два дополнительных) на равных боролись с «Бордо». Но вот что огорчило. Порой у спортсменов «Днепра» отсутствовала элементарная дисциплина на поле. Нет, не игровая. Откидки мяча после свистка, ненужные «фолы» в центре поля, затяжки времени, наконец, пробежки вратаря с мячом. Все это — азы футбольных правил. И невыполнение их привело к обилию желтых карточек и даже одной красной, показанных игрокам «Днепра». Можно, конечно, сослаться на то, что наши арбитры мягки и либеральны в отличие от зарубежных. Но сами-то футболисты должны знать, что такое хорошо, а что такое плохо, выходя на поле. Ведь уже не первый раз наши футбольные клубы собирают богатый урожай желтых карточек. Но уроки впрок не идут...

МАТЧ ДОСТОЙНЫХ СОПЕРНИКОВ
После матча «Днепр» — «Бордо» не было недостатка в комментариях и оценках этой игры со стороны специалистов. А что думают о встрече гости из Франции? Наш нештатный корреспондент В. Козак беседовал с некоторыми из них.
Эме Жаке, старший тренер «Бордо»: Уверен, что все любители футбола получили большое удовольствие от двух поединков «Бордо» и «Днепра». Мы открыли для себя сильную команду в Советском Союзе.
В советской команде отмечу снова Сергея Краковского, чье хладнокровие и мастерство принесли нам столько неприятностей в Бордо.
Бернар Лякомб, нападающий «Бордо»: Из-за плохой погоды мы несколько задержались в Киеве, но тренировались даже на теннисных кортах, чтобы не потерять форму. Знаем, что и «Днепр» из-за тумана добирался в Кривой Рог долго. Матч был напряженным, и мы все очень счастливы, что он благополучно для нас закончился.
Жак Вондру, французский радиокомментатор: В первом тайме советская команда играла очень сильно. С радиослушателями я даже поделился опасениями за исход всего матча. Но во втором тайме «Бордо» сумел показать класс и сравнял счет.


ОСЕЧКИ В ЧЕТВЕРТЬФИНАЛЕ
Комментирует Эдуард Стрельцов
«Советская Россия» (Москва, 22.03.1985)
Перед повторными четвертьфинальными матчами кубковых европейских турниров для клубных команд прогнозов было, как всегда, предостаточно. Думаю, что у каждой нашей команды — и у «Днепра», выступавшего в Кубке чемпионов, и у московских динамовцев, оспаривающих Кубок кубков, и у их минских одноклубников, продолжающих борьбу за Кубок УЕФА, были неплохие шансы на выход в следующий круг.
Этот прогноз основывался на результатах первых встреч. Напомню, «Днепр» в Бордо сыграл вничью — 1:1. Нулевым результатом завершилась встреча московских динамовцев в Греции с клубом «Лариса». И только динамовцы Минска уступили в югославском городе Сараево «Железничару» со счетом 0:2.
«Днепр» вышел на поле в Кривом Роге, судя по всему, в хорошем, боевом настроении. Вероятно, французские футболисты не ожидали, что с первых же минут днепропетровцы устремятся вперед, а потому в начале встречи выглядели растерянными. Словом, дебют матча был за «Днепром», который создал несколько опаснейших моментов у ворот «Бордо». И гол не заставил себя долго ждать.
...В футболе бытует выражение: «Порядок бьет класс». Будем объективными: в классе — индивидуальном и коллективном мастерстве — французские футболисты превосходят нашу команду. Однако четкая игра днепропетровцев в первом тайме свела на нет преимущества гостей. Думалось, что и после перерыва «Днепр» не изменит себе, будет придерживаться наступательной тактики, искать счастья у ворот соперника. Но днепропетровцы в дальнейшем стали действовать более осторожно, охраняя победную единичку на табло. Вот это как раз, на мой взгляд, и было их главной ошибкой. И за пятнадцать минут до финального свистка «Бордо» сумел забить ответный мяч. Произошло это после того, как гости получили право на штрафной метров с 26-27.
Дополнительное время счета не изменило. Все решили пенальти. Гости реализовали все попытки, а у «Днепра» удар Литовченко парировал вратарь «Бордо».
Конечно, обидно уступать в таком матче, хотя соперник был грозен. Обидно, потому что игра давалась... Наблюдая за ходом поединка «Днепр» — «Бордо», я пришел к выводу, что наши ведущие команды в принципе в состоянии победить любого соперника.


ОДИН ПИШЕМ, ДВА — В УМЕ
К итогам мартовского выступления советских футболистов в европейских турнирах
«Труд» (Москва, 22.03.1985)
Если говорить начистоту, то в среду на стадионах Кривого Рога, Тбилиси и Минска, где игрались ответные матчи четвертьфиналов трех европейских Кубков, произошло то, что в общем-то и ожидалось: московское «Динамо» пробилось в полуфинал, а «Днепр» и динамовцы Минска этого сделать, увы, не смогли.
Тем не менее «Днепр», который уступил суперклубу из Франции «Бордо» лишь по пенальти после 120 минут изнурительной борьбы, заслуживает добрых слов. Днепропетровская команда быстро открыла счет (Лысенко) и долгое время его удерживала. Лишь великолепный удар со штрафного, произведенный Тюссо, позволил гостям сквитать счет.
А когда били пенальти, то капитан «Днепра» Литовченко не реализовал свой шанс, в то время как все французские игроки точно исполнили штрафные. Может быть, «Днепр» смог бы вырвать победу, не будь удален с поля защитник команды и сборной СССР Вишневский.
К сожалению, систематические нарушения дисциплины в международных матчах, где зарубежные арбитры не оставляют без внимания ни одного грубого или неэтичного приема, стали обычными в действиях многих наших клубов.
И здесь есть о чем подумать советским арбитрам, проводящим матчи внутреннего чемпионата. Они часто оставляют без внимания то, что карается предупреждением в международных встречах.
... Конечно, ранняя весна не лучшая пора для выступлений команд тех стран, которые разыгрывают свои национальные чемпионаты по графику «лето — осень». Тем не менее мы знаем добрые примеры, когда советские клубы преодолевали весенний барьер. На этот раз игра наших команд была далека от необходимой формы. Удивляет, что слабо выглядели в клубах многие футболисты сборной СССР, которые имели отличную практику в Индии и Италии. Казалось, они должны быть запевалами в своих клубах, но этого, увы, не получилось.
В общем, сегодня мы записываем «Динамо» в состав полуфиналистов Кубка кубков, а двух неудачников, как говорится, держим в уме. Ведь «Днепру» осенью снова придется выступать в европейских турнирах, да и хорошая в целом команда минского «Динамо», вероятно, тоже еще будет выступать в этих интересных международных состязаниях. Главное сейчас — сделать правильные выводы из четвертьфинальных матчей.
Юр. ВАНЬЯТ,
спортивный обозреватель «Труда».


У ПІВФІНАЛІ – ТІЛЬКИ «ДИНАМО»
«Робітнича газета» (Киев, 22.03.1985)
Відбулися повторні чвертьфінальні матчі європейських клубних турнірів. Ось результати зустрічей з участю радянських команд.
Кубок чемпіонів: «Дніпро» — «Бордо» {Франція) — 1:1 (за пенальті — 3:5);
Кубок кубків: «Динамо» (Москва) — «Ларіса» (Греція) — 1:0;
Кубок УЄФА: «Динамо» (Мінськ) — «Желєзнічар» (Югославія) — 1:1.
Хід цих матчів коментує майстер спорту міжнародного класу В. Банников.
До м’яча, встановленого на одинадцятиметровій позначці, Дітер Мюллер, що невдало зіграв у першому матчі, не підійшов. Інші гравці «Бордо» били пенальті без промаху. А удар Литовченка влучив у штангу. Так на користь чемпіона Франції завершився цей 120-хвилинний драматичний поєдинок. «Ліверпуль», «Ювентус», «Панатінаїкос» — разом з цими клубами «Бордо» продовжить боротьбу за почесний приз.
У повторній зустрічі глядачі вже не побачили того каскаду вишуканих технічних прийомів, який продемонстрували французькі «зірки» на своєму полі. З першої і до останньої хвилини на полі точилася жорстка боротьба. Суперники нагадували двох боксерів, які, знаючи силу один одного, прагнуть насамперед не пропустити удар, атакувати лише напевно.
Цим і пояснюється невелика кількість гольових ситуацій біля обох воріт. Найближче господарі були до успіху, коли французькі захисники намагалися створити штучне становище поза грою. Але ударам Литовченка і Протасова не вистачило точності. Футболісти «Бордо» мали велику перевагу після виведення Вишневського — поки лівий захисник Лисенко призвичаювався до незвичної для себе позиції стопера.
Чи міг «Дніпро» добитися більшого?
Багато в чому це залежало від гри Литовченка. Якщо два інших півзахисники господарів поля Багмут і Чередник змушені були більшу частину часу приділяти обороні, то на кращого футболіста минулого сезону покладалися головні надії при організації контратак. Однак Литовченко, який пропустив перший матч, далеко не відразу призвичаївся до манери гри суперників.
А головна причина програшу — невисокий індивідуальний технічний рівень наших футболістів. Приділяючи багато часу на тренуваннях командним заняттям, тренери випускають з уваги індивідуальну підготовку. Це особливо дається взнаки у матчах такого рангу.
І все ж віддамо належне футболістам «Дніпра». Адже для них це був усього лише шостий (!) офіційний матч у рамках європейських турнірів. А поступились екс-чемпіони країни суперникові гідному. Все-таки, починаючи з 1975 року, коли київське «Динамо» у розиграші європейських турнірів зустрічалося з голландським «Ейндховеном» і західнонімецькою «Баварією», радянським клубам не доводилося грати з такою сильною і рівною за складом командою.

На фото:  епізод матчу «Дніпро» — «Бордо». Гострий момент біля воріт Д. Дропсі, в атаці О. Протасов.  Фото М. Черничкіна (РАТАУ).


ПРОЛОГ НАЙДОВШОГО СЕЗОНУ
«Старт» №5 (Киев, май 1985)

... М’яч у воротах «Бордо».  Олександр Лисенко (зліва), який щойно відкрив рахунок у Кривому Розі, і Володимир Лютий — автор голу на стадіоні в Бордо.  Фото Ю. Шаїнського.


1 комментарий: